Рішення

від 13.09.2012 по справі 2-445/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

13.09.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22ц-2790-1282/2012р. Головуючий в першій

інстанції Кукурекін К.В.

Категорія 25 Доповідач в апеляційній

інстанції Моцний М.В.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого судді - Моцного М.В.,

суддів - Єфімової В.О., Лівінського С.В.,

за участю секретаря - Івченка М.О.

представника позивача - ОСОБА_3,

представника відповідача - Автомонова Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5 на заочне рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 21 березня 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про захист прав споживачів та стягнення суми страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2011 року до суду звернулась ОСОБА_5 з позовом, у якому вказувала, що відповідачем не в повній мірі виконаний укладений між ними 12.05.2011 року договір добровільного страхування транспортного засобу, за яким відповідач сплатив страхове відшкодування у розмірі 57366,82 грн., тоді як вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля склала 115256,07 грн. Просила стягнути з відповідача недоплачену суму страхового відшкодування у розмірі 58764,25 грн. Мотивує її існування не врахуванням при складанні ремонтної калькуляції від 27.06.2011 року вартості вузлів та агрегатів, необхідних для відновлення систем подушок безпеки пошкодженого автомобіля.

Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 21.03.2012 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Вказує, що суд першої інстанції позбавив її можливості довести свої вимоги шляхом проведення автотоварознавчої експертизи, оскільки за відсутності відповідної заяви провів судове засідання без позивача та її представника.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в позові суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних доказів узгодження з відповідачем суми ремонтних робіт та їх проведення.

З таким висновком не може погодитися колегія суддів апеляційного суду, оскільки він зроблений з порушенням вимог процесуального закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

З матеріалів справи вбачається, що про час та місце слухання справи 21.03.2012 року позивач була повідомлена належним чином, однак в судове засідання не прибула та в цей же день у справі було ухвалено заочне рішення. Ухвалюючи заочне рішення суд послався на те, що від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. Однак в матеріалах справи мається лише заява представника позивача про проведення попереднього судового засідання 24.01.2012 року у його відсутність з проханням призначити справу до судового розгляду (а.с.33).

Колегія суддів вважає, що розгляд справи та ухвалення оскаржуваного рішення за умови першої неявки позивача в судове засідання, являється порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та позбавило можливості позивача реалізувати свої права під час судового розгляду справи в суді першої інстанції, що є підставою для скасування рішення суду відповідно до п. 4 ч. 1 та ч. 3 ст. 309 ЦПК України з ухваленням апеляційним судом нового рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до ст. 991 ЦК страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі:

1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації;

2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку;

3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку;

4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала;

5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків;

6) наявності інших підстав, встановлених законом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_5 та ВАТ НАСК "Оранта" 12.05.2011 року укладений договір добровільного страхування транспортного засобу - автомашини "Хонда Аккорд", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 6). За умовами цього договору відшкодуванню підлягають документально підтверджені прямі збитки, заподіяні страхувальнику внаслідок настання страхового випадку (п. 13.5). Розмір збитку може визначатись на підставі, зокрема, калькуляції вартості відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ та\або акта автотоварознавчого дослідження (п. 13.6.1), на підставі оригіналу акту виконаних робіт та документів, що підтверджують дійсні витрати, погоджені зі страховиком (п. 13.6.2), деталізованого документа, узгодженої зі страховиком СТО (п.13.6.3).

Причому відповідно до п. 13.7 договору у разі здійснення страхувальником відновлювального ремонту застрахованого ТЗ без попереднього погодження зі страховиком розмір збитку визначається виключно на підставі п. 13.6.1 договору, а саме на підставі калькуляції вартості відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ та /або акту товарознавчого дослідження, що складається аварійним комісаром, сертифікованим експертом або спеціалістом.

05.06.2011 року відбулося ДТП, в наслідок якої застрахований ТЗ зазнав механічних ушкоджень (а.с. 12). Згідно ремонтної калькуляції вартість відновлювального ремонту автомашини склала 57366,82 грн. (а.с. 19-22), яка й була перерахована позивачці страховиком без врахування франшизи - 56491,82 грн. (а.с. 26).

Згідно замовлення-наряду № Т0545 від 27.07.2011 року позивач ОСОБА_5 здійснила ремонт пошкодженого автомобіля "Хонда Аккорд", 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в ТОВ «Магістраль», РФ, Самарська область, Цвєтной бульвар, 25. За виконанні роботи 15.08.2011 року сплатила в перерахунку на національну валюту 115256,07 грн.

Відповідно до висновку товарознавчої експертизи від 15.08.2012 року № 17688, проведеної судовим експертом ЕК «Укравтоекспертиза», вартість відновлювального ремонту зазначеного вище автомобіля складає 82038,89 грн.

Таким чином колегія суддів вважає, що позивач ОСОБА_5 відповідно до п. 13.7 договору від 12.05.2011 року добровільного страхування транспортного засобу, має право на отримання страхового відшкодування в розмірі, визначеному експертом за вирахуванням вже отриманої від відповідача суми 56491,82 грн. а саме (82038,89 - 56491,82) = 25547,07 грн.

Суд першої інстанції внаслідок порушення викладених вище вимог процесуального закону вказаних обставин справи не врахував, не з'ясував правову природу правовідносин, які склалися між сторонами та дійшов до помилкового висновку про недоведеність позивачем своїх вимог.

За таких обставин рішення суду не можна визнати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням апеляційним судом нового рішення про часткове задоволення позову.

Доводи представника відповідача про відсутність підстав для задоволення позову в силу того, що позивач не повідомила страховика про приховані пошкодження, колегія суддів не може визнати обґрунтованими, оскільки ця обставина є підставою для встановлення підстав визначення розміру страхового відшкодування та відмови в виплаті страхового відшкодування відповідно до пунктів 13.6.2, 13.6.3 договору, в той час коли п. 13.7 договору встановлено порядок визначення розміру збитків у випадку здійснення страхувальником відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобі без попереднього узгодження зі страховиком.

Також колегія суддів не погоджується з доводами представника відповідача про неможливість врахування судом висновку товарознавчої експертизи, проведеної при апеляційному розгляді справи, оскільки відомостей про необґрунтованість чи помилковість даного експертного дослідження не надано.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати сплачені за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.

При вирішенні питання про компенсацію позивачу витрат на правову допомогу колегія суддів керується вимогами ст. 84 ЦПК України, якою визначено, що витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги несуть сторони. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом. Відповідно до ст. 1 чинного з 01.01.2012 року ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, якщо така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину роботи особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Відповідно до журналів судових засідань по справі позивачу надавалася правова допомога адвокатом 07.06.2012 року з 11:45 по 12:09 годину - 27 хв. та 13.09.2012 року з 16:02 по 16:20 - 20 хвилин.

Виходячи з тривалості судових засідань та розміру мінімальної заробітної плати на час їх проведення, розмір компенсації витрат на правову допомогу у справі, що підлягає стягненню на користь позивача складає 191 грн. + 145,46 грн., а разом 336,46 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивача в рахунок повернення судових витрат підлягає стягненню 456,46 грн.

Окрім того з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 214,60 грн. відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4, ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» та враховуючи, що позивач була звільнена від сплати судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п. 1, 4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду міста Севастополя від 21 березня 2012 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь ОСОБА_5 несплачену частину страхового відшкодування в розмірі 25547,07 грн.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування судових витрат - 456,46 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" в дохід держави судовий збір в розмірі 214,60 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/ М.В.Моцний

Судді: /підпис/ В.О.Єфімова

/підпис/ С.В.Лівінський

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

м. Севастополя М.В.Моцний