Постанова

від 19.09.2012 по справі 19/322пд(14/212пд)

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.09.2012р. справа № 19/322пд(14/212пд)

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Колядко Т.М. суддівДіброви Г.І. , Стойка О.В. за участю представників сторін: від позивача:Пономарьов А.О. - прокурор за посвідченням № 3897 від відповідача-1: від відповідача-2: від відповідача-3: від відповідача-4:не з"явився Ломов Д.В. за довір. б/н від 17.05.2012р. Калінін К.В. за довір. № 1юр від 03.01.2012р. не з"явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Азмол-Сервіс" м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 12.07.2012р. по справі№19/322пд(14/212пд) (Косенко Т.В.) за позовомпрокурора Біловодського району Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України м. Київ до 1. державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Олександрівське" с. Новоолександрівка Біловодського району Луганської області 2. державного підприємства "Новоолександрівський кінний завод № 64" с. Новоолександрівка Біловодського району Луганської області 3. товариства з обмеженою відповідальністю "Азмол-Сервіс" м. Луганськ 4. державного підприємства "Конярство України" м. Київ провизнання договору поруки від 01.07.2007р. недійсним Господарський суд Луганської області (головуючий Косенко Т.В., судді Єжова С.С., Середа А.П.) рішенням від 12.07.2012р. задовольнив позовні вимоги прокурора Біловодського району Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики та продовольства України м. Київ (далі - Прокурор) та визнав недійсним з моменту укладення договір поруки від 01.07.2007р., між державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Олександрівське" (далі - ДП "СП "Олександрівське"), державним підприємством "Новоолександрівський кінний завод № 64" (далі - ДП "Новоолександрівський кінний завод № 64") та товариством з обмеженою відповідальністю "Азмол-Сервіс" (далі - ТОВ "Азмол-Сервіс").

Під час розгляду справи, Прокурор звернувся з клопотанням про заміну відповідача - ДП "Новоолександрівський кінний завод № 64" с. Новоолександрівка Біловодського району Луганської області на правонаступника державне підприємство "Конярство України" м. Київ, яке суд не задовольнив, оскільки суду не було надано доказів реєстрації його припинення в установленому порядку та залучив до участі у справі в якості четвертого відповідача - ДП "Конярство України" (ухвала господарського суду Луганської області від 21.05.2012р. - а.с. 38-39 т. 5).

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Азмол-Сервіс" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій рішення господарського суду Луганської області від 12.07.2012р. по справі № 19/322пд(14/212пд) просить скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Прокурору відмовити, посилаючись на порушення судом приписів ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані наступним: судом не враховані висновки Вищого господарського суду України, викладені в постанові від 07.09.2010р.; суд безпідставно дійшов висновку про недотримання загальних засад цивільного законодавства щодо забезпечення виконання зобов'язання (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України), та що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків (п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України); висновок суду, що Сокирко В.С. на момент укладення спірного договору фактично не приступив до виконання обов'язків директора ДП "СП "Олександрівське" спростовується встановленим вироком Старобільського районного суду Луганської області від 12.04.2011р. по справі № 1-99/2011р.

Прокурор та відповідач-2 рішення господарського суду Луганської області від 12.07.2012р. по справі № 19/322пд(14/212пд) вважають законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "Азмол-Сервіс" - без задоволення.

Відповідач-1 та відповідач-4 своїх представників у судове засідання 19.09.2012р. не направили, хоча про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення 14.08.2012р. та 16.08.2012р. Доказів поважності причин їх неявки суду не надано, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Прокурор Біловодського району Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України з позовом до ДП "СП "Олександрівське", ДП "Новоолександрівський кінний завод № 64" та ТОВ "Азмол-Сервіс" про визнання недійсним договору поруки від 01.07.2007р., укладеного між відповідачами.

В обґрунтування позову Прокурор послався на порушення ст. 553 Цивільного кодексу України, оскільки в договорі не визначено забезпечення зобов'язання; правочин не спрямований на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені та особи, які підписали договір не мали необхідної цивільної дієздатності.

Рішенням господарського суду Луганської області від 12.04.2010р., залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 18.05.2010р. позов задоволено повністю, визнано недійсним з моменту укладення договір поруки від 01.07.2007р.

Вищий господарський суд України постановою від 07.09.2010р. постанову та рішення у даній справі скасував, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, касаційна інстанція зазначила, що приписи ст. 553 Цивільного кодексу України не містять жодних вимог щодо зазначення в договорі поруки певних зобов'язань; що порука є способом забезпечення виконання зобов'язання, а не угодою щодо розпорядження майном поручителя.

Крім того, постанова касаційного суду містить вказівку на необхідність дослідження, які саме заходи, передбачені законом, вживала кожна сторона за договором поруки, спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені цим договором, а також докази щодо повноважень осіб на підписання договору поруки.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.01.2005р. між ТОВ "Азмол-Сервіс" та ДП „Новоолександрівський кінний завод № 64" був підписаний договір купівлі-продажу № 01/01-05 (а.с.27-28 т.3), за умовами якого продавець зобов'язався продати (передати у власність), а покупець купити (прийняти і оплатити) матеріали в номенклатурі, кількості та за цінами, вказаними в специфікаціях до цього договору (п. 1.1 договору), загальна сума договору складає 5000000,00грн. (п. 1.3. договору).

29.06.2007р. ТОВ "Азмол-Сервіс" звернулося до ДП „Новоолександрівський кінний завод № 64" з вимогою № 15 (а.с.70 т.3), в якій вимагало з метою забезпечення виконання по договору купівлі-продажу № 01/01-05 від 03.01.2005р. укласти договорів поруки з іншим підприємством-поручителем, не менше ніж на 350000,00грн.

Між ДП "Новоолександрівський кінний завод № 64" (боржник), ТОВ "Азмол-Сервіс" (кредитор) та ДП "СП "Олександрівське" (поручитель) 01.07.2007р. був укладений договір поруки, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, поручитель зобов'язується погасити поточний борг кредитору за боржника, що виник з виконання господарських угод, укладених між кредитором та боржником у розмірі 350000 грн. 00 коп. у строк до 01.01.2008.

Оспореним рішенням суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги та визнав зазначений договір поруки недійсним.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду щодо недодержання сторонами в момент вчинення правочину вимог, встановлених частиною першою статті 207 Цивільного кодексу України, що є підставою визнання правочину недійсним згідно частини першої статті 215 Цивільного кодексу України.

Дійсно, відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України порука є видом забезпечення зобов'язання, а виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

Оскільки відповідним договором купівлі-продажу сторони не передбачили його забезпечення, висновок господарського суду про невідповідність спірного договору ст. 548 Цивільного кодексу України є законним та обґрунтованим.

Колегія суддів також погоджується з висновком господарського суду, що відсутність в основному договорі умови про його забезпечення унеможливлює визначення моменту припинення поруки, оскільки в самому договорі поруки строк його дії також не передбачений.

Прокурор в обґрунтування недійсності договору поруки також послався на те, що договір не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України), оскільки при укладенні договору сторони усвідомлювали, що його виконання є неможливим.

Господарський суд з посиланням на майновий та організаційний стан поручителя на момент укладення договору поруки погодився з таким доводом Прокурора.

Згідно ст. 234 Цивільного кодексу України првочин, який вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, є фіктивним.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину.

Апеляційний суд висновок господарського суду в цій частині вважає хибним, оскільки Прокурор наявність умислу не довів, а виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним (п. 7 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

Апеляційний суд також не може погодитись з висновком господарського суду щодо відсутності у Сокирко Володимира Стефановича повноважень на підписання спірного договору від імені державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Олександрівське", оскільки згідно записів в трудовій книжці останній фактично не приступив до виконання обов'язків директора на 01.07.2007р.

Вищезазначене спростовується матеріалами справ, зокрема розпорядженням голови Луганської облдержадміністрації № 534 від 23.07.2005р. та укладенням з Сокирко В.С. контракту.

Щодо повноважень особи, що підписала договір від кредитора - ТОВ "Азмол-Сервіс" , то доводи Прокурора господарський суд правомірно не прийняв до уваги з врахуванням протоколу загальних зборів № 4/2 від 29.06.2007р., яким з 29.06.2007р. на посаду директора призначена Любіва Н.С. (а.с. 137 т. 2).

Інші доводи господарського суду є обґрунтованими та доведеними і не спростовані в апеляційній скарзі ТОВ "Азмол-Сервіс".

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 12.07.2012р. по справі № 19/322пд(14/212пд) підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ТОВ "Азмол-Сервіс" не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Азмол-Сервіс" м. Луганськ залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 12.07.2012р. по справі № 19/322пд(14/212пд) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Т.М. Колядко

Судді: Г.І. Діброва

О.В. Стойка

Надруковано: 8 прим.

1. позивачу

4. відповідачам

1. у справу

1. ДАГС

1. г/с Луган. обл.