Постанова
від 20.09.2012 по справі 5016/2285/2011(6/144)
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2012 р.Справа № 5016/2285/2011(6/144) Одеський апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого Андрєєвої Е.І.

Суддів: Ліпчанської Н.В.

Лисенко В.А.

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.,

(розпорядженням № 688 від 17.09.2012р. голови Одеського апеляційного господарського суду у даній справі проведено заміну судді Мацюри П.Ф. на суддю Лисенко В.А.)

за участю представників сторін:

від позивача -Алешкевич Л.М.,

від відповідача 1 -не з'явився,

від відповідача 2 -Шамрай В.Я,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Вимпел" та Приватного підприємства „Вест-СВ"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 27.07.2012р.

у справі № 5016/2285/2011(6/144)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м. Миколаїв"

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Вимпел"

2. Приватного підприємства „Вест-СВ"

про визнання недійсним договору № 28 купівлі-продажу від 28.12.2010р.,

встановив:

У липні 2011р. Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м. Миколаїв" (надалі - ПАТ „Промінвестбанк") звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Вимпел" (надалі -ТОВ „Вимпел") та Приватного підприємства „Вест-СВ" (надалі -ПП „Вест-СВ") про визнання недійсним Договору №28 купівлі-продажу від 28.12.2010р., укладеного між ТОВ „Вимпел" та ПП „Вест-СВ" в частині продажу кіоску металевого за адресою: м. Миколаїв, вул. Південна, 39.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 27.07.2012р. (суддя Ткаченко О.В.) позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу №28 від 28.12.2010р., укладений між ТОВ „Вимпел" та ПП „Вест-СВ" в частині продажу кіоску металевого за адресою: м. Миколаїв, вул. Південна, 39. Стягнуто ТОВ „Вимпел" на корить ПАТ „Промінвестбанк" державне мито в сумі 85,00 грн. та 236,00 грн. витрати по сплаті ІТЗ судового процесу.

Не погоджуючись з даним рішенням його оскаржили відповідачі. Просять скасувати рішення господарського суду та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволені позовних вимог та стягнути з ПАТ „Промінвестбанк" на користь ТОВ „Вимпел" та ПП „Вест-СВ" судовий збір за подачу апеляційних скарг. В обґрунтування послались на те, що господарський суд належним чином не з'ясував обставини справи, не дав належної оцінки всім зібраним по справі доказам, доводам, та законодавчо не обґрунтував свої висновки.

17.09.2012р. до Одеського апеляційного господарського суду від ПАТ „Промінвестбанк" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає, що рішення господарського суду ухвалено на підставі фактичних даних, які відповідають обставинам справи, є обґрунтованими і прийнятими з додержанням норм матеріального та процесуального права. Просить апеляційні скарги ТОВ „Вимпел" та ПП „Вест-СВ" залишити без задоволення, а рішення господарського суду -без змін.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Вимпел" в судове засідання не з'явився. Про час, дату та місце розгляду апеляційних скарг повідомлений належним чином, доказом тому є поштове повідомлення від 10.09.2012р., яке вручено представнику відповідача Жихареву 12.09.2012р.. Про причини неявки представник ТОВ „Вимпел" суд не сповістив. Заслухавши думку учасників процесу, та, приймаючи до уваги, що ТОВ „Вимпел" про розгляд даної справи сповіщений належним чином, суд ухвалив розглядати апеляційні скарги за відсутністю ТОВ „Вимпел".

Заслухавши доповідача, пояснення представників ПАТ „Промінвестбанк" та ПП „Вест-СВ", перевіривши законність та обґрунтованість прийнятого судом рішення, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного.

Як свідчать матеріли справи, 27.08.2008 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (далі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вимпел" (далі - Позичальник) було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 689-04/08, відповідно до п. 2.1 якого, Банк зобов'язувався надати Позичальнику кредит, шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 1 000 000, 00 грн. (ліміт кредитної лінії), на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки, встановлені цим Договором. Ліміт кредитної лінії зменшувався за наступним графіком: з 01.08.2009р. ліміт встановлено в сумі 500 000,00 грн., з 26.08.2009р. - в сумі 0,00 грн. (т.1, а.с. 20).

Пунктом 4.2.4. Договору Позичальник зобов'язувався до повного повернення кредиту та/або сплати процентів за надання кредиту та/або сплати плати за кредит, та/або сплати процентів за неправомірне користування кредитом, та/або сплати неустойки не обтяжувати правами третіх осіб майно та/або майнові права Позичальника, передані в якості забезпечення виконання зобов'язання останнього за цим договором, а також не продавати, не обмінювати, не здавати в оренду, не надавати безоплатно в тимчасове користування юридичним чи фізичним особам вказане майно та/або майнові права.

28.12.2010 р. між Банком та Позичальником було укладено договір про внесення змін № 167-04/10 до кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 689-04/08, яким змінено пункти 2.1, 2.2 та встановлено кінцевий строк повернення кредиту -31 липня 2011р., а ліміт кредитної лінії в сумі 445 000,00 грн. (т.1, а.с. 24-25)

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16.02.2012р. по справі № 5016/2247/2011(4/92) підтверджується заборгованість Позичальника перед Банком за кредитним договором № 689-04/08 та договором про внесення змін № 167-04/10, яка складає 315 000,00 грн. -основного боргу, 13 779,46 грн. - боргу по процентам, 22,94 грн. - пені за несвоєчасну сплату процентів, 16 113,56 грн. - пені за несвоєчасну сплату кредиту, 6 615,00 грн. -інфляції по кредиту за період квітень-травень 2011 р., 2 358,07 грн. - 3 % річних по кредиту за період з 01.04.2011р. по 05.07.2011р., 3,35 грн. - 3 % річних по процентах за період з 01.07.2011р. по 05.07.2011р.

Крім того, для забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 689-04/08 від 27.08.2008р. та додаткових угод до нього, 27.08.2008р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Вимпел" (Заставодавець) було укладено договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за № 2801 (зі змінами внесеними Договором про внесення змін до договору застави від 28.12.2010р. № 2584) (т. 1, а.с. 15-17).

Згідно з п. 1.2 даного Договору Заставодержателю було передано в заставу майно Заставодавця, а саме: металевий каркас зупинкового павільону з металевим кіоском, розташований за адресою: м. Миколаїв, пр. Жовтневий (неподалеку від ринку "Фенікс"); металевий каркас зупинкового павільону з металевим кіоском, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів ріг пр. Жовтневий (неподалеку від ринку "Южний"); металевий (алюмінієвий типу "Бровар") торгівельний кіоск, розташований за адресою: м. Миколаїв, територія ринку "Україна" (перехрестя вул. Комсомольська та пр. Леніна); металевий кіоск, розташований за адресою: м. Миколаїв, вул. Нагорна кут вул. Космонавтів; металевий кіоск розташований за адресою: м. Миколаїв вул. Свиридова кут Херсонського шоссе; металевий кіоск розташований за адресою: м. Миколаїв вул. Південна (неподалеку від житлового будинку № 39 по вул. Південна). Право власності на торгівельні кіоски в кількості 6 одиниць підтверджувалися балансовою довідкою № 27/08/08 від 27.08.2008 р.

Відповідно до п. 4.1.2 даного Договору Заставодавець зобов'язався не відчужувати майно у будь-який спосіб та не обтяжувати його зобов'язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду та не заставляти) без отримання попередньої письмової згоди на це від Заставодержателя.

28.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Вимпел" (Продавець) та Приватним підприємством „Вест-СВ" (Покупець) без згоди позивача було укладено договір купівлі-продажу №28, згідно з п. 1.1 якого, Продавець продав Покупцю, крім іншого, кіоск металевий за адресою: вул. Південна, 39, вартістю 15 720,00 грн. (т.1, а.с. 13).

При перевірці заставленого майна 01.03.2011р. позивачу стало відомо про укладений договору купівлі-продажу між відповідачами, про що представники позивача склали відповідний акт. У зв'язку з цим 25.05.2011р. та 20.06.2011р. ПАТ „Промінвестбанк" направив ТОВ „Вимпел" вимоги № 26-13/154 та №06-13/181 про заміну проданого без згоди позивача заставного майна. (т.1, а.с. 26- 28).

Оскільки, вимоги позивача виконані не були, ПАТ „Промінвестбанк" звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним договору купівлі продажу №28 від 28.12.2010р.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до чинного законодавства, а саме, ч. 2 ст. 586 ЦК України та ст. 17 Закону України "Про заставу", заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором. Суд в своєму рішенні послався на норми ст. ст. 203, 215 ЦК України відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України та у зв'язку з недодержанням ТОВ „Вимпел" вимог чинного законодавства.

Однак, з такими висновками суду не може погодитись судова колегія, оскільки вони не основані на нормах чинного законодавства та умовах договору застави.

Так, відповідно до ст.572 ЦК України В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави в силу ст.576 ЦК України може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

На підставі ст.586 ЦК України заставодавець має право користуватись предметом застави відповідно до його призначення, у тому числі здобувати з нього плоди та доходи, якщо інше не встановлено договором і якщо це випливає із суті застави.

Заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Заставводавець має право заповідати заставлене майно. При цьому, правочин, яким обмежується таке право заставодавця, є нікчемним.

На підставі ст.ст. 589, 590, 591 ЦК України у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

У разі передання заставодавцем предмета застави іншій особі без згоди заставодерждателя, якщо одержання такої згоди було необхідним, заставодержатель на підставі ст.592 ЦК України має право вимоги дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Таким чином, при переданні заставодавцем предмета застави у власність іншій особі без згоди заставодержателя законодавець не визнав за можливе надати перевагу речовому праву заставодержателя перед правом набувача права власності на заставлену річ. Більше того, і в цьому випадку заставодержатель отримує лише право вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а права звернення стягнення на заставлене майно не отримує.

Слід зазначити, що ч.1 ст. 592 ЦК України не виключає права заставодержателя пред'явити на підставіч ч.2 ст.586, ч.1 ст.215 і ч.1 ст. 203 ЦК України позов про визнання недійсним правочину, відповідно до якого заставодавець здійснив відчуження предмета застави. Але суд не вправі винести рішення про повернення сторін до первинного стану, оскільки це суперечить ч.2 ст. 620 ЦК України, якою встановлено, що кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування.

Приймаючи до уваги викладене, рішення суду підлягає скасуванню, оскільки прийнято всупереч зазначеним вимогам чинного законодавства. На підставі п.2 ст.103 ГПК України апеляційний господарський суд приймає нове рішення, яким у позові відмовляється.

У зв'язку з тим, що апеляційні скарги задовольняються, господарські витрати покладаються на ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м. Миколаїв" у відповідності до ст. 49 ГПК України, а саме, стягується з ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м. Миколаїв" на користь ТОВ „Вимпел" та ПП „Вест-СВ" по 536,50 грн. судового збору за подання апеляційних скарг.

Керуючись ст.ст.101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Вимпел" та Приватного підприємства „Вест-СВ" задовольнити.

Рішення господарського суду Миколаївської області від 27.07.2012 р. по справі № 5016/2285/2011(6/144) скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у позові Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м. Миколаїв" відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії "Відділення ПАТ "Промінвестбанк в м. Миколаїв" (пр. Шевченка, 12, м. Київ, код ЄДРПОУ 00039002) по 536,50 грн. судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Вимпел" (54052, м. Миколаїв, пр-т Корабелів, буд. 16, корп. 1, кв. 21, код ЄДРПОУ 30738649) та Приватного підприємства „Вест-СВ" (54052, м. Миколаїв, пр-т Корабелів, 4, кв. 117, код ЄДРПОУ 24788240).

Доручити місцевому господарському суду видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий Е.І. Андрєєва

Судді: Н.В. Ліпчанська

В.А. Лисенко

Постанова підписана 21.09.2012р.

СудОдеський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення20.09.2012
Оприлюднено26.09.2012
Номер документу26127753
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5016/2285/2011(6/144)

Ухвала від 02.04.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Подоляк О.А.

Постанова від 28.11.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Іванова Л.Б.

Ухвала від 15.11.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Іванова Л.Б.

Постанова від 20.09.2012

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Андрєєва Е.І.

Ухвала від 23.08.2012

Господарське

Одеський апеляційний господарський суд

Андрєєва Е.І.

Рішення від 27.07.2012

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ткаченко О.В.

Ухвала від 02.07.2012

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ткаченко О.В.

Ухвала від 16.02.2012

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ткаченко О.В.

Ухвала від 09.02.2012

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ткаченко О.В.

Ухвала від 25.01.2012

Господарське

Господарський суд Миколаївської області

Ткаченко О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні