Постанова

від 24.09.2012 по справі 8/454

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2012 р. Справа № 8/454 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКота О.В. Кролевець О.А. Попікової О.В. розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2012 р. у справі № 8/454 за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" доПублічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" провідшкодування 14 975,02 грн. шкоди в порядку регресу

за участю представників:

позивача: Афанасьєва А.В.

відповідача: не з'явився

в с т а н о в и в :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" (надалі -"ПрАТ СК "Уніка") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" (надалі -"ПАТ КБ "Приватбанк") в порядку регресу компенсації здійснених страхових виплат в сумі 14 975,02 грн. Позовні вимоги обґрунтовані нормами ст. 993, 1172, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування".

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.10.2011 р. (суддя Катрич В.С.) позов задоволено повністю та стягнуто з ПАТ КБ "Приватбанк" на користь ПрАТ СК "Уніка" 14 975,02 грн. страхового відшкодування в порядку регресу та судові витрати. Позиція суду першої інстанції мотивована доведеністю заявлених вимог та обґрунтованістю застосування до спірних правовідносин положень чинного законодавства, зазначених позивачем в якості нормативного обґрунтування позову.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2012 р. (судді Шипко В.В., Скрипка І.М., Ільєнок Т.В.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з підстав правильного застосування судом норм чинного законодавства.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПАТ КБ "Приватбанк" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2012 р. і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вимоги касаційної скарги мотивовані невідповідністю висновків господарських судів нормам ст. 43 ГПК України, що призвело до неправильного застосування ст.ст. 1172, 1187 ЦК України.

Сторони згідно з приписами ст. 111 4 Господарського процесуального кодексу України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач не скористався передбаченим законом правом на участь у розгляді справи касаційною інстанцією.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши, згідно ч. 1 ст. 111 7 ГПК України, наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Господарськими судами попередніх інстанцій в порядку ст. 35 ГПК України та з посиланням на постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 20.12.2012 р. у справі № 3-13032/10 встановлено, що 08.10.2010 р. у місті Києві по вул. Чорновола відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Volkswagen" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), що належить ПАТ КБ "Приватбанк" і перебував під керуванням гр. ОСОБА_5, та автомобіля "Honda Accord" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), що перебував під керуванням його власника гр. ОСОБА_6 Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль "Honda Accord" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) отримав пошкодження.

Поряд з цим господарськими судами з'ясовано, що пошкоджений автомобіль був застрахований згідно Договору добровільного страхування наземного транспорту № 131259/4005/0000023 від 16.08.2010 р., укладеного між гр. ОСОБА_6, як страхувальником, та ПрАТ СК "Уніка", як страховиком. Термін дії договору визначено з 14.09.2010 р. по 14.09.2011 р.

Статті 979 ЦК України та 16 Закону України "Про страхування" визначають, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З огляду на дані норми чинного законодавства, умови Договору добровільного страхування наземного транспорту № 131259/4005/0000023 від 16.08.2010 р., відповідно до Звіту № 6400 з додатковим оглядом про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 19.11.2010 р. та на підставі Страхового акту № 00053998 від 24.12.2010 р. ПрАТ СК "Уніка" виплатило суму страхового відшкодування в розмірі 39 381,00 грн. (платіжне доручення № 000031 від 05.01.2011 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи відшкодовується винною особою. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так, господарськими судами встановлено, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва № 3-13032/10 від 20.12.2010 р. гр. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 400,00 грн.

При цьому, судами встановлено та підтверджується матеріалами справи, що гр. ОСОБА_5 на момент дорожньо-транспортної пригоди від 08.10.2010 р. перебув у трудових відносинах з ПАТ КБ "Приватбанк".

Поряд з цим, судами з'ясовано, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Volkswagen" (державний реєстраційний номер НОМЕР_1) застрахована у ОСОБА_7", ліміт відповідальності якого за вирахуванням франшизи визначено в сумі 24 405,98 грн.

Згідно зі ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Враховуючи що страховик несе відповідальність за шкоду, завдану застрахованою ним особою, виключно в межах визначеного договором ліміту відповідальності, господарськими судами правомірно зазначено про те, що відповідальною за завдані власнику автомобіля "Honda Accord" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) збитки в сумі 14 975,02 грн. є ПрАТ КБ "Приватбанк". Позивач звертався до відповідача із претензією № 2759 від 15.02.2011 р., яка в порушення ч. 2 ст. 530 ЦК України залишена ПрАТ КБ "Приватбанк" без задоволення. З огляду на дане, колегія суддів погоджується з висновком про доведеність позовних вимог.

Твердження, викладені ПрАТ КБ "Приватбанк" в касаційній скарзі, правомірності винесених у справі судових актів не спростовують, адже не містять зазначення про обставини, які б свідчили про відсутність підстав для застосування ст. 1172 ЦК України.

Отже, перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111 5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого та постанові апеляційного господарських судів, колегія суддів дійшла висновку, що судами в порядку ст.ст. 43, 101, 103 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи в їх сукупності, досліджено подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази, належним чином проаналізовано права та обов'язки сторін, враховано положення ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 20.10.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.07.2012 р. у справі № 8/454 залишити без змін.

Головуючий суддяО. Кот СуддіО. Кролевець О. Попікова