Рішення

від 17.09.2012 по справі 17/358

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 17/358 17.09.12 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом комунального підприємства Печерської районної у м. Києві ради по утриманню

житлового господарства "Хрещатик"

до закритого акціонерного товариства "Водінвест"

про стягнення 26 536,55 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився.

від відповідача: Яремчук О.П. -директор, паспорт НОМЕР_1, виданий Московським

РУГУ МВС України в місті Києві 23.12.1997 року.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги комунального підприємства Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" до закритого акціонерного товариства "Водінвест" про стягнення 26536,55 грн. заборгованості за договором про експлуатаційні витрати та комунальні послуги № 345.1. від 01.02.2008 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 01.02.2008 року між комунальним підприємством Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик» та закритим акціонерним товариством «Водінвест»укладено договір № 345.1 про експлуатаційні витрати та комунальні послуги.

Відповідно до п.1.2 договору, відповідач зобов'язався вчасно та в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок позивача плату за комунальні та інші послуги за цим договором, брати участь у витратах позивача на утримання будинку та прибудинкової території, користуючись приміщенням за адресою м. Київ. вул. Рогнідинська, 1/13 (в літ «А»).

Згідно п. 6.1 договору, термін дії договору встановлено з 01 лютого 2008 року до 01 лютого 2015 року.

Відповідач в порушення умов договору, не виконує взяті на себе зобов'язання, а саме з січня 2010 року не проводить сплату за нараховані експлуатаційні витрати та надані комунальні послуги, внаслідок чого в останнього виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 26 536,55 грн.

Відповідно до вищевикладеного, комунальне підприємство Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" звернулось до суду з вимогою про стягнення із закритого акціонерного товариства "Водінвест" заборгованості за експлуатаційні витрати та комунальні послуги в розмірі 26 536,55 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.09.2010 року порушено провадження у справ № 17/358 та призначено її до розгляду на 11.10.2010 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.10.2010 року, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено на 25.10.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.10.2010 року, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та невиконанням останнім вимог суду, розгляд справи відкладено на 03.11.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.11.2010 року, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог суду, розгляд справи відкладено на 10.11.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.11.2010 року, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі та невиконанням позивачем вимог суду, розгляд справи відкладено на 17.11.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.11.2010 року, у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі, розгляд справи відкладено на 24.11.2011 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.11.2010 року зупинено провадження по справі до вирішення пов'язаною з нею справи № 23/620 за позовом закритого акціонерного товариства "Водінвест" до комунального підприємства Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" про визнання неправомірним пункту 4.1.1 договорів № 345.1 та № 59.1 від 01.02.2008 року.

Відповідно до інформаційної бази "Документообіг господарських судів" та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень України, рішенням господарського суду міста Києва по справі № 23/620 від 25.01.2011 року залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року та постановою Вищого господарського суду України, у задоволені позовних вимог закритого акціонерного товариства "Водінвест" до комунального підприємства Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" про визнання неправомірним пункту 4.1.1 договорів № 345.1 та № 59.1 від 01.02.2008 року, відмовлено.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду м. Києва № 17/358 від 24.11.2011 року, у зв'язку з перебуванням судді Удалової О.Г. на лікарняному, справу № 17/358 передано для здійснення повторного автоматичного розподілу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.11.2011 року суддею Мудрим С.М. прийнято справу № 17/358 до провадження, провадження по справі поновлено, призначено судове засідання на 13.12.2011 року.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, для дослідження та оцінки доказів по справі, в судових засіданнях 13.12.2011 року та 17.01.2011 року оголошено перерви до 17.01.2011 року та до 30.01.2012 року.

17.01.2012 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої комунальне підприємство Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" просить суд стягнути з закритого акціонерного товариства "Водінвест" 74 204,78 грн. заборгованості за експлуатаційні витрати та комунальні послуги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року зупинено провадження у справі № 17/358 до проведення судово-бухгалтерської експертизи, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.

01.08.2012 року до відділу діловодства господарського суду м. Києва надійшли матеріали справи № 17/358 та висновок судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 3995/6835/12-45 від 11.07.2012 року.

Розпорядженням Голови господарського суду м. Києва від 01.08.2012 року, у зв'язку з перебуванням судді Мудрого С.М. у відпустці в період з 30.07.2012 року по 31.08.2012 року, справу № 17/358 передано на розгляд судді Сташківу Р.Б.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.08.2012 року суддею Сташківим Р.Б. прийнято справу № 17/358 до провадження, провадження по справі поновлено та призначено судове засідання на 17.09.2012 року.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду м. Києва від 17.09.2012 року, у зв'язку з перебуванням судді Сташківа Р.Б. на лікарняному з 13.09.2012 року, справу № 17/358 передано на розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.09.2012 року справу прийнято до провадження.

В судове засідання 17.09.2012 року з'явився представник відповідача та надав пояснення по суті справи, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, проте через відділ діловодства господарського суду подав клопотання про перенесення судового засідання, в зв'язку з неможливістю забезпечити участь повноважного представника в судовому засіданні.

Розглянувши подане клопотання про відкладення розгляду справи, суд зазначає, що неможливість позивача забезпечити явку представника в судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оскільки в даному випадку позивач мав можливість скористатись правилами ст. 28 Господарського процесуального кодексу України та ст. 244 Цивільного кодексу України.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01.02.2008 року між комунальним підприємством Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик»(далі - позивач) та закритим акціонерним товариством «Водінвест»(далі -відповідач, користувач за договором) укладено договір № 345.1 про експлуатаційні витрати та комунальні послуги.

Відповідно до умов п. 1.1. договору, позивач надає користувачу комунальні послуги, забезпечує обслуговування та експлуатацію будівлі, що знаходиться за адресою: вул. Рогніденська, 1/13 літ. «А», утримання прибудинкової території.

Згідно п. 1.2. договору, користувач зобов'язується вчасно та в повному обсязі вносити на розрахунковий рахунок позивача плату за комунальні та інші послуги за цим договором, брати участь у витратах позивача на утримання будинку та прибудинкової території, користуючись обумовленим приміщенням на підставі договору купівлі-продажу нежилих приміщень № 000457/12 від 15.04.1999 року посвідченого Шепелюк О.Г. -державним нотаріусом 6-ої Київської державної нотаріальної контори від 15.04.1999 року, зареєстровано в реєстрі за № 7-1445, зареєстровано в київському міському бюро технічної інвентаризації від 11.05.1999 року укладеного між комунальним підприємством Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства «Хрещатик»та закритим акціонерним товариством «Водінвест»використовуючи приміщення за адресою вул. Рогніденська, 1/13 літ. «А»загальною площею 323,30 кв.м.

У відповідності до положень п. 4.1.1. договору, вартість послуг встановлюється в залежності від фактичних витрат теплової енергії (пропорційно займаній площі). Холодна вода та інше нараховується згідно тарифів наданих позивачу підприємствами-постачальниками.

Користувач сплачує позивачу витрати пов'язані з утриманням будинку та прибудинкової території, а також експлуатаційні витрати (п. 4.1.2 договору).

Відповідно до п. 4.1.3. договору, платежі за поточний місяць вносяться користувачем на розрахунковий рахунок позивача до 20-го числа поточного місяця.

Згідно додатку № 1 до договору визначено, що за договором надаються послуги з холодного водопостачання, центрального опалення, вивозу сміття та утримання будинку та прибудинкової території.

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З розрахунку заборгованості доданого до заяви про збільшення позовних вимог № 358/12 від 16.01.2012 року вбачається, що до суми заборгованості за договором № 345.1 від 01.02.2008 року про експлуатаційні витрати та комунальні послуги, включено заборгованість за надані послуги з вивозу сміття, опалення, теплової енергії на ВГВ, холодного водопостачання на підігрів та послуги з утримання будинку та прибудинкової території (експлуатаційні витрати).

Згідно з вимогами п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 року № 996-ХІV, із змінами та доповненнями (далі - Закон № 996-ХІV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи) (п. 2.2 Положення №88).

Згідно ст. 9 Закону № 996-ХІV та п. 2.4 Положення № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ,

- назва документа (форми),

- дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції,

- одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі),

- посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення,

- особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача, тощо.

Пунктом 2.5 Положення № 88 визначено, що документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

На підтвердження наявності у відповідача заборгованості за експлуатаційні витрати та комунальні послуги за період з січня 2010 року по грудень 2011 року в розмірі 74 204,78 грн., позивач посилається на довідки про розрахунок суми боргу, яка не є належним доказом надання комунальних послуг відповідачу, оскільки, з наданого позивачем розрахунку суми заборгованості за комунальні послуги за експлуатаційні витрати не можливо дійти достовірного висновку на підставі чого позивач визначав споживання відповідачем саме такої кількості послуг та на підставі чого вказані суми нараховувались останньому до сплати.

Окрім того, з висновку № 3995/6835/12-45 судово-економічної експертизи у господарській справі № 17/358, складений 11 липня 2012 року надано відповіді на питання, поставлені ухвалою господарського суду міста Києва від 30.01.2012 року, вбачається, що оскільки в актах про надання послуг відсутні підписи та печатки від імені закритого акціонерного товариства «Водінвест», що не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»від 16 липня 1999 року № 996-ХІV та п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, документально підтвердити надання комунальним підприємством Печерської районної у місті Києві ради по утриманню житлового господарства "Хрещатик" комунальних послуг та послуг з утримання будинку та прибудинкової території закритому акціонерному товариству «Водінвест»відповідно до договору № 345.1 від 01.02.2008 року за період з січня 2010 року по грудень 2011 року - не видається за можливе.

Відповідно ч. 1, 5 ст. 42 ГПК України, висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Стаття 43 ГПК України передбачає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на вищевикладене, позивачем не надано будь-яких допустимих доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, таким чином суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача 74 204,78 грн. заборгованості за експлуатаційні витрати та комунальні послуги за період з січня 2010 року по грудень 2011 року, а вимоги позивача є необґрунтованими.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України (чинного на дату звернення позивача з позовом до суду), судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України (чинного на дату звернення позивача з позовом до суду), витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 24.09.2012 року.

Суддя С.М.Мудрий