Рішення

від 19.09.2012 по справі 5009/737/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 3/14/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.12 Справа № 5009/737/12

м. Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділеса" (69093, м. Запоріжжя, вул. Зестафонська, буд. 10-Б, кв. 96, ідентифікаційний код 35499831)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Насінницька компанія Гібрид - С" (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 2-А, кв. 91, ідентифікаційний код 34595419)

про стягнення 107 327, 33 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Скибі О.Б.

Представники:

від позивача: Трофименко Т.М., довіреність № 5 від 10.09.2012р.

від відповідача: Трушкін С.А., довіреність № б/н від 17.09.2012р.

експерт: Лещенко К.І., свідоцтво № 455 від 29.05.2007р.

ТОВ "Ділеса" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до ТОВ "Насінницька компанія Гібрид - С" про стягнення з відповідача на користь позивача 107 327, 33 грн. заборгованості за договором підряду на виконання ремонтно - будівельних робіт фасаду будівлі по вул. Зачиняєва, 162-Б від 09.11.2010р.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 27.02.2012р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 1, 4, 193, 224, 230 -233 ГК України, ст. 526, 530, 611, 614, 623, 625, 837, 875, 879, 886 ЦК України, ст. 2, 5, 12, 44, 49, 54-57, 66, 67 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.02.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі 5009/737/12, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 21.03.2012р. о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою суду від 21.03.2012р. розгляд справи відкладений на 10.04.2012р. о 10 годині 00 хвилин.

Ухвалою від 10.04.2012р. по справі призначено судову будівельно - технічну експертизу та провадження у справі зупинено.

Ухвалою від 24.04.2012р. поновлено провадження у справі № 5009/737/12 з 24.04.2012р. та відмовлено ТОВ "Ділеса" в задоволенні клопотання від 23.04.2012р. № 15 "Про встановлення кола питань судовому експерту". Провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової будівельно - технічної експертизи та надходження її висновку та матеріалів справи до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою від 04.09.2012р. провадження у справі поновлено з 19.09.2012р., судове засідання призначено на 19.09.2012р. о 10 годині 00 хвилин.

В судовому засіданні 19.09.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 24.09.2012р.

Під час розгляду справи представники сторін вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляли.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві від 22.02.2012р., письмових поясненнях від 21.03.2012р., від 04.04.2012р., від 19.09.2012р. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором підряду на виконання ремонтно - будівельних робіт фасаду будівлі по вул. Зачиняєва, 162-Б від 09.11.2010р., а саме: 84 434, 01 грн. - основного боргу, 4 530, 09 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 3 005, 45 грн. - 3 % річних від простроченої суми та 15 357, 78 грн. пені.

Також підтримав клопотання від 15.08.2012р. № 19, яке надійшло до суду 20.08.2012р., про призначення додаткових обмірів та перерахування вартості будівельних робіт по Висновку судової будівельно - технічної експертизи № 1690 від 08.08.2012р., а також клопотання від 19.09.2012р. про призначення додаткової експертизи з метою проведення додаткових обмірів площі пофарбованої поверхні стін профнастілу будівлі та перерахувати вартість виконаних робіт, враховуючи при цьому зауваження, викладені у клопотанні.

Відповідно до п.15, 15.1, 15.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", частинами третьою і четвертою статті 42 ГПК передбачено право господарського суду призначити додаткову або повторну судову експертизу. У цих випадках господарський суд має виходити з такого.

Додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо.

Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.

Висновок експерта визнається неясним, якщо він викладений нечітко або носить непевний, неконкретний характер.

В ухвалі про призначення додаткової експертизи необхідно чітко зазначити, які саме висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Така судова експертиза може призначатись як з ініціативи суду, так і за клопотанням учасників судового процесу, а її проведення може бути доручено тому ж або іншому експерту.

Якщо необхідно здійснити дослідження нових об'єктів або з інших обставин справи, призначається нова, а не повторна експертиза.

Повторною визнається судова експертиза, у проведенні якої експерт досліджує ті ж самі об'єкти і вирішує ті ж самі питання, які досліджувалися і вирішувалися у первинній судові експертизі. Нові об'єкти на дослідження повторної судової експертизи подаватися не можуть, так само як не можуть ставитися на її вирішення питання, які не розглядалися попередньою експертизою.

Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності, або за наявності істотного порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).

Судом у задоволенні клопотання позивача відмовлено, оскільки висновок судової будівельно-технічної експертизи № 1690 від 08.08.2012р. містить докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок № 1690 від 08.08.2012р. є достатньо ясним та повним, викладений чітко та носить конкретний характер, клопотання позивача обумовлене незгодою з висновком експерта, що підтверджено поясненнями присутнього в судовому засіданні 19.09.2012р. експерта Лещенко К.І.

Таким чином, суд не вбачає необхідності у призначенні додаткової чи повторної експертизи.

Зокрема, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 09.11.2010р. між ТОВ "Ділеса" (Підрядник) та ТОВ "Насінницька компанія Гібрид - С" (Замовник) було укладено договір підряду, за умовами якого позивач зобов'язався виконати підрядні роботи на об'єкті відповідача, а відповідач зобов'язався оплатити виконані роботи. Термін дії договору був продовжений сторонами, а також була збільшена загальна вартість робіт по договору відповідно до положення діючого законодавства (додаткові угода № 1 від 01.12.2010р., № 2 від 01.02.2011р.)

Позивачем в повному обсязі виконані підрядні роботи на об'єкті відповідача на загальну суму 627 292, 83 грн.

Згідно п. 2.5 Договору, відповідач повинен був оплатити роботи протягом трьох банківських днів з дня підписання акту виконаних робіт. Також передбачалось авансування Замовником на придбання матеріалів для виконання робіт.

Факт виконаних позивачем робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2В), довідками вартості виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), що підписані відповідачем на загальну суму 627 292, 83 грн.

Відповідач не належним чином виконав умови договору та сплатив позивачу лише 542 858, 82 грн., тому сума основного боргу відповідача перед позивачем за договором підряду становить 84 434, 01 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 4 530, 09 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 3 005, 45 грн. - 3 % річних від простроченої суми та 15 357, 78 грн. пені.

Відповідач у судових засіданнях підтримав відзив від 20.03.2012р. № 24, доповнення до відзиву від 09.04.2012р. № 35, від 18.09.2012р. № 89. Зокрема зазначив, що з висновком судової будівельно технічної експертизи № 169 від 08.08.2012р. згоден у повному обсязі. Крім того зазначив, що кошторис між позивачем та відповідачем не був узгоджений та укладений. Отже між сторонами не було в належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, як того вимагає ст. 875, 877 ЦК України, що свідчить про те, що договір підряду на виконання ремонтно - будівельних робіт фасаду будівлі по вул. Зачиняєва-162, Б від 09.11.2010р. не був укладений.

З урахуванням викладеного позивач просить суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

09.11.2010р. між ТОВ "Насінницька компанія Гібрид - С" (Замовник) та ТОВ "Ділеса" (Підрядник) укладений договір підряду на виконання ремонтно - будівельних робіт фасаду будівлі по вул. Зачиняєва, 162-Б (надалі - Договір)

Додатковою угодою № 1 від 01.12.2010р. сторони визначили загальну вартість робіт з поточного ремонту будівлі у розмірі 547 471,98 грн. (п.2.1 Договору).

Додатковою угодою № 2 від 01.02.2011р. сторони домовились, що:

1. Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобов'язання виконати додаткові ремонтно -будівельні роботи фасаду будівлі по вул. Зачиняєва, 162.

2. Загальна вартість робіт визначається договірною ціною та складає 79 820, 85 грн.

3. Строк виконання робіт - лютий - березень 2011р.

Згідно п. 2.2 Договору, ціна робіт є договірною, перечень робіт та їх вартість визначається локальним кошторисом, який є невід'ємною частиною даного договору.

Договірна ціна є динамічною (п. 2.3 Договору).

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що оплата робіт здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника в 2 етапи: аванс на придбання матеріалів по видам робіт та розрахунок за виконані види робіт згідно графіку проведення робіт та платежів (Додаток № 1) на протязі трьох банківських днів з дня підписання Акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 4.2 Договору, Підрядник приступає до робіт на протязі трьох банківських днів з моменту отримання авансу на придбання матеріалів згідно графіку платежів ( Додаток № 1), що є невід'ємною частиною даного договору.

Пунктом 5.1 Договору, передбачено, що по закінченню видів робіт Підрядник надає Замовнику акти виконаних робіт.

Відповідно до п. 5.2 Договору, Замовник на протязі трьох днів перевіряє та підписує його в частині фактично виконаних об'ємів.

Сторонами підписані акти приймання виконаних робіт на загальну суму 627 292, 83 грн.:

за грудень 2010р. на суму 300 959, 57 грн. (форма КБ-2В);

за січень 2011р. на суму 94 510, 09 грн. (форма КБ-2В);

за лютий 2011р. на суму 95 959, 72 грн. (форма КБ-2В);

за лютий 2011р. на суму 79 389, 16 грн. (форма КБ-2В);

за березень 2011р. на суму 56 474, 29 грн. (форма КБ-2В).

Також сторонами були підписані довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), а саме:

за грудень 2010р. на суму 300 959, 57 грн.;

за січень 2011р. на суму 94 510, 09 грн.;

за лютий 2011р. на суму 95 959, 72 грн.;

за лютий 2011р. на суму 79 389, 16 грн.;

за березень 2011р. на суму 56 474, 29 грн.

Відповідач на виконання умов Договору перерахував позивачу 542 858, 82 грн., що підтверджується банківськими виписками (т.1 а.с. 38-44).

Отже, різниця між сумою, зазначеною в актах КБ-2В і довідках КБ-3 (627 292, 83 грн.) та сумами, що сплачені відповідачем позивачу за договором підряду від 09.11.2010р. (542 858, 82 грн.) складає 84 434, 01 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.04.2012р. по справі призначено судову будівельно - технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

чи відповідає об'єм фактично виконаних ТОВ "Ділеса" ремонтно - будівельних робіт за договором підряду від 09.11.2010р. на виконання ремонтно-будівельних робіт фасаду будівлі по вулиці Зачиняєва, 162-Б в м. Запоріжжі, об'єму робіт зазначених в актах приймання виконаних робіт за грудень 2010р., за січень 2011р., за лютий 2011р. (2 акта), за березень 2011р.? У випадку невідповідності то, які відступи на яку вартість?

чи відповідають види ремонтно - будівельних робіт зазначених в актах приймання виконаних робіт, фактично виконаним ремонтно - будівельним роботам фасаду будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 162 Б?

чи правильно визначена вартість виконаних ТОВ "Ділеса" ремонтно - будівельних робіт фасаду будівлі за адресою: м. Запоріжжя, вул. Зачиняєва, 162-Б? Якщо ні, то на яку суму ця вартість завищена (занижена) та яких саме робіт?

чи відповідно до діючих норм визначено розмір заробітної плати в актах приймання виконаних робіт?

За висновком судової будівельно технічної експертизи № 1690 від 08.08.2012р. різниця вартості будівельних робіт, заявлених в актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010р., за січень 2011р., за лютий 2011р. (2 акта), за березень 2011р. за договором підряду від 09.11.2010р. на виконання ремонтно - будівельних робіт фасаду будівлі по вул. Зачиняєва, 162-Б у м. Запоріжжя, та робіт, прийнятих у даному дослідженні, як виконані, складають 53 530, 24 грн.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір підряду на виконання ремонтно - будівельних робіт фасаду будівлі по вул. Зачиняєва, 162-Б від 09.11.2010р.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1 ст. 839 ЦК України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ч.1, 3 ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною 1 ст. 844 ЦК України встановлено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

В даному випадку ціна роботи у договорі підряду від 09.11.2010р. визначена сторонами в самому договорі (п.2.1 в редакції додаткової угоди № 1 від 01.12.2010р. та в додатковій угоді № 2 від 01.02.2011р.) та в Договірних цінах на ремонтно-будівельні роботи, визначених згідно з ДБН Д.1.1-1-2000 (т.1, а.с.45-47) на загальну суму 627 292, 83 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 879 ЦК України, матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч.4 ст. 879 ЦК України).

Передання та прийняття робіт регламентоване статтею 882 ЦК України, частинами 1, 4 якої встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У справі, що розглядається, передбачено здійснення оплати робіт Замовником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Підрядника в 2 етапи: аванс на придбання матеріалів по видам робіт та розрахунок за виконані види робіт згідно графіку проведення робіт та платежів (Додаток № 1) на протязі трьох банківських днів з дня підписання Акту виконаних робіт (п. 2.5 Договору).

Акти приймання виконаних робіт форми КБ-2В на загальну суму 627 292, 83 грн. за грудень 2010р., за січень, лютий (2 акти), березень 2011р. сторонами підписані без зазначення дати. Отже, вважається, що вказані акти підписані в останній день відповідного місяця.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором підряду від 09.11.2010р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Оскільки між позивачем та відповідачем підписані акти приймання виконаних робіт форми КБ-2В на загальну суму 627 292, 83 грн., сторонами були погоджені довідки про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3) на цю ж суму, тому вказані акти та довідки є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

За приписами ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв'язку між діями підрядника та виявленими недоліками.

У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

В даному випадку, між замовником (відповідачем) та підрядником (позивачем) відсутній спір щодо якості виконаних позивачем робіт .

Спір виник з приводу недоліків виконаної роботи в частині завищення об'ємів робіт від фактично виконаних, їх вартості, неправильного розрахунку заробітної плати та включення до локальних кошторисів найменування робіт, які не могли бути виконані.

Про наявність спору саме з цього приводу свідчить, зокрема, лист ТОВ "Ділеса" на адресу ТОВ "Насінницька компанія Гібрид - С" від 31.01.2012р. (т.1, а.с.36) та несплата замовником заборгованості в сумі 84 434,01 грн., внаслідок чого Підрядник звернувся з позовом до господарського суду.

Під час розгляду справи сторони погодилися на проведення судової будівельно-технічної експертизи для вирішення спірних питань, які потребують спеціальних знань, зокрема, чи відповідає об'єм фактично виконаних ТОВ "Ділеса" ремонтно-будівельних робіт об'єму робіт зазначених в актах приймання виконаних робіт; чи відповідають види ремонтно-будівельних робіт зазначених в актах приймання виконаних робіт, фактично виконаним роботам; чи правильно визначена вартість виконаних ТОВ "Ділеса" робіт.

Про згоду позивача на проведення зазначеної експертизи на вимогу відповідача свідчить клопотання від 23.04.2012р. № 15 "Про встановлення кола питань судовому експерту".

Отже, ТОВ "Ділеса" (Підрядник) пішло назустріч відповідачу (Замовнику) та погодилося під час розгляду справи в суді перевірити наявність чи відсутність допущених позивачем у роботі відступів від умов договору підряду від 09.11.2010р. або інших недоліків.

Це відповідає ст. 1 ЦК України, відповідно до якої цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, а також ст. 3 ЦК України, згідно якої до загальних засад цивільного законодавства віднесено свободу договору; свободу підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

За висновком судової будівельно технічної експертизи № 1690 від 08.08.2012р. різниця вартості будівельних робіт, заявлених в актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010р., за січень 2011р., за лютий 2011р. (2 акта), за березень 2011р. за договором підряду від 09.11.2010р. на виконання ремонтно - будівельних робіт фасаду будівлі по вул. Зачиняєва, 162-Б у м. Запоріжжя, та робіт, прийнятих у даному дослідженні, як виконані, завищена і складає 53 530, 24 грн.

Оскільки роботи було виконано на загальну суму 627 292, 83 грн., відповідачем на виконання умов Договору перераховано позивачу 542 858, 82 грн., експертом встановлено завищення вартості будівельних робіт на 53 530, 24 грн., заборгованість ТОВ "Насінницька компанія Гібрид - С" перед ТОВ "Ділеса" складає 30 903,77 грн. (627 292,83 -542 858,82 -53 530,24).

Тому в частині стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу в сумі 30 903,77 грн. позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В частині стягнення основного боргу в сумі 53 530, 24 грн. в задоволенні позову слід відмовити.

При цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011р. по 27.10.2011р. на суму 102 434,01 грн. (т.1, а.с.35) та акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011р. по 06.03.2012р. на суму 84 434,01 грн. (т.1, а.с.66, зворотний бік), оскільки акт звірки не є первинним документом бухгалтерського обліку в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" та не може підтверджувати факт здійснення господарської операції.

Відповідно до чинного законодавства акт звірки - це документ, за яким бухгалтери підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, розрахунками, тощо. Відповідно акт звірки не може використовуватись як письмова форма визнання боргу.

Вказана правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 06.12.2007р. по справі № 2-11/5956-2006.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь штрафні санкції, а саме: 4 530, 09 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 3 005, 45 грн. - 3 % річних від простроченої суми та 15 357, 78 грн. пені.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Позивач та відповідач в договорі підряду від 09.11.2010р. не передбачили розмір пені у в випадку невиконання зобов'язання. Про це свідчить зміст цього договору, зокрема п.6 "Відповідальність сторін".

За таких обставин, в частині стягнення пені в сумі 15 357, 78 грн. грн. слід відмовити.

У зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову в частині стягнення основного боргу в сумі 53 530, 24 грн., вірним є наступний розрахунок втрат від інфляції грошових коштів та 3 % річних від простроченої суми

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором підряду від 09.11.2010р. сторони інший розмір процентів не встановлювали.

Базовою для підрахунку вказаних сум є 30 903,77 грн.

Оплата робіт здійснюється Замовником на протязі трьох банківських днів з дня підписання Акту виконаних робіт (п. 2.5 Договору).

Як свідчить розрахунок ТОВ "Ділеса", позивачем розрахунок 3 % річних здійснюється з 04.03.2011р. по 22.02.2012р. (т.1, а.с.9).

Тобто, позивачем взято за початок нарахування дату, з якої у відповідача виник обов'язок оплати робіт за останнім (березня 2011р.) актом приймання виконаних робіт.

За таких умов, 3 % річних від простроченої суми 30 903,77 грн. за період з 04.04.2011р. по 22.02.2012р. (325 днів) складає 825, 14 грн. і в цій частині задовольняється судом.

Відповідно, в частині стягнення 3 % річних в сумі 2 180, 31 грн. в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до "Рекомендацій відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" № 62-97р. від 03.04.1997р. Верховного Суду України, для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою.

У випадку, коли відшкодуванню належить сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно слід рахувати, що сума внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця -червня.

В даному випадку втрати від інфляції грошових коштів в сумі 30 903,77 грн. за період квітень 2011р. - лютий 2012р. складають 101,5901 %, або 491, 41 грн., і задовольняються судом.

Відповідно, в частині стягнення втрат від інфляції грошових коштів в сумі 4 038, 68 грн. в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч.5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З заявленої до стягнення позивачем суми 107 327,33 грн. в частині 75 107,01 грн. в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення з відповідача 32 220,32 грн., тобто задоволено 30,02 % позовних вимог.

Відтак, пропорційно розміру задоволених позовних вимог підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 644, 39 грн. судового збору (30,02 % від сплаченої позивачем суми судового збору в розмірі 2 146,55 грн.).

Оскільки згідно рахунку № 1367 від 22.04.2012р. за проведення судової будівельно-технічної експертизи по ухвалі господарського суду Запорізької області від 10.04.2012р. по справі № 5009/737/12 суму 7 500,00 грн. за квитанцією № ПН4879 від 08.05.2012р. сплатив відповідач, з ТОВ "Ділеса" слід стягнути на користь ТОВ "Насінницька компанія Гібрид - С" суму 2 251, 50 грн. за проведення судової експертизи (30,02 % від сплаченої відповідачем суми 7 500,00 грн.).

Витрати на оплату правової допомоги ані позивачем ані відповідачем до стягнення не заявлялись.

Заперечення відповідача з посиланням на те, що сторонами не був укладений договір підряду від 09.11.2010р., оскільки кошторис не був узгоджений та укладений, що свідчить про те, що між сторонами не було в належній формі досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, як того вимагає ст. 875, 877 ЦК України, спростовується наступним.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. N 668 затверджено Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, відповідно до п.1 якої, ці Загальні умови відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель і споруд та технічного переоснащення діючих підприємств (далі - капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних із капітальним будівництвом об'єктів.

Положення Загальних умов застосовуються також щодо укладення та виконання договорів підряду на роботи з реставрації та капітального ремонту будівель і споруд.

Згідно п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. N 668, договірна документація - договір підряду та інші документи (проектна, кошторисна, тендерна документація, тендерні пропозиції, акцепт тендерної пропозиції, повідомлення, запити, претензії тощо), які встановлюють, конкретизують, уточнюють або змінюють умови договору підряду;

договірна ціна - визначена на основі кошторису, узгоджена сторонами і обумовлена у договорі підряду ціна (вартість) робіт.

Кошторис - зведені витрати, зведені кошторисні розрахунки, об'єктні та локальні кошторисні розрахунки, об'єктні та локальні кошториси, кошториси на окремі види робіт, кошториси на проектні та пошукові роботи, інші розрахунки витрат на будівництво, складені за встановленою формою, на основі яких визначається кошторисна вартість будівництва і договірна ціна. Кошторисна вартість будівництва може визначатися у приблизному або твердому кошторисі. Кошторис вважається твердим, якщо договором підряду не передбачено інше. Зміни до твердого кошторису можуть бути внесені лише за згодою сторін.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2005р. N 668 передбачено, що договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду, зокрема, є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна тощо.

Кошторис до істотних умов договору підряду не віднесений.

Відповідно до п.п.3.3.1 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 р. N 174 і введених в дію з 1 жовтня 2000 року), із змінами і доповненнями, внесеними згідно з Доповненням N 3, затвердженим наказом Держбуду України від 7 травня 2002 року N 80, договірна ціна - це вартість підрядних робіт, за яку підрядна організація, визначена виконавцем робіт, згодна виконати об'єкт замовлення.

Договірна ціна входить до складу вартості будівництва і використовується при проведенні взаєморозрахунків.

В даному випадку ціна роботи у договорі підряду від 09.11.2010р. визначена сторонами в самому договорі (п.2.1 в редакції додаткової угоди № 1 від 01.12.2010р. та в додатковій угоді № 2 від 01.02.2011р.), в Договірних цінах на ремонтно-будівельні роботи, визначених згідно з ДБН Д.1.1-1-2000 (т.1, а.с.45-47) на загальну суму 627 292, 83 грн., в локальному кошторисі № 2-1-1 форми № 4 (т.1, а.с. 141-145, т.2, а.с.3-11), а також в підсумкових відомостях ресурсів (т.1, а.с.134-138, 146-151, т.2, а.с.12-20, 26-29, 35-38, 45-50, 57-62).

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Насінницька компанія Гібрид - С" (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 2-А, кв. 91, ідентифікаційний код 34595419) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділеса" (69093, м. Запоріжжя, вул. Зестафонська, буд. 10-Б, кв. 96, ідентифікаційний код 35499831) 30 903 (тридцять тисяч дев'ятсот три) грн. 77 коп. основного боргу, 825 (вісімсот двадцять п'ять) грн. 14 коп. -3 % річних від простроченої суми, 491 (чотириста дев'яносто одну) грн. 41 коп. втрат від інфляції грошових коштів та 644 (шістсот сорок чотири) грн. 39 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 15 357 (п'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят сім) грн. 78 коп. пені, 2 180 (дві тисячі сто вісімдесят) грн. 31 коп. -3 % річних від простроченої суми, 4 038 (чотири тисячі тридцять вісім) грн. 68 коп. втрат від інфляції грошових коштів в задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ділеса" (69093, м. Запоріжжя, вул. Зестафонська, буд. 10-Б, кв. 96, ідентифікаційний код 35499831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Насінницька компанія Гібрид - С" (69091, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, буд. 2-А, кв. 91, ідентифікаційний код 34595419) 2 251 (дві тисячі двісті п'ятдесят одну) грн. 50 коп. за проведення судової експертизи.

4. Повне рішення складено 24.09.2012р.

Суддя В.М. Соловйов