Рішення

від 26.06.2012 по справі 5020-465/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2012 року справа № 5020-465/2012 за позовом Військової частини А0225

(вул. Соловйова, 12, м. Севастополь, 99007)

до відкритого акціонерного товариства «Утес»,

(вул. Панаса Мирного, 19, м. Севастополь, 99008)

про стягнення грошових коштів у розмірі 138 575,80 грн.

суддя Щербаков С.О.

за участю:

представника позивача -Вісича Г.І., довіреність №95 від 17.11.2011;

представників відповідача - Тарасова А.В., довіреність № 83 від 25.04.2012; Кондратенка П.І., в.о. директора, протокол №30/08-11 від 31.08.2011, наказ № 92 від 02.09.2011;

Суть спору:

Військова частина А 0225 звернулась до господарського суду міста Севастополя з позовом до відкритого акціонерного товариства «Утес»про стягнення грошових коштів у розмірі 138575,80 грн.

Позовні вимоги із посиланням на ст.ст.180,193,230,231,232 ГК України, ст.ст. 610,611,612,631 ЦК України мотивовані тим, що відповідачем зобов'язання за договором про закупівлю послуг за державні кошти № 24/22-18 від 19.04.2012 щодо забезпечення надання послуг у строки, встановлені договором були виконані не своєчасно, у зв'язку з чим були нараховані штрафні санкції у вигляді пені та штрафу в загальному розмірі 138575,80 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 27.04.2012 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та її призначено до судового розгляду на 21.05.2012.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 21.05.2012 оголошувалась перерва до 13.06.2012, та 13.06.2012 до 25.06.2012.

Представник позивача у судовому засіданні 25.06.2012 підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позові, наполягав на їх задоволенні.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, де зокрема зазначали що строк надання послуг за вказаним договором втратив чинність у зв'язку із його неузгодженістю. Крім цього вказували, що штрафні санкції розраховані позивачем із порушенням п.7.1 та п.1.2 договору про закупівлю послуг за державні кошти № 24/22-18 від 19.04.2012.

25.06.2012 суд вийшов до нарадчої кімнати та повідомив що вступна та резолютивна частини рішення будуть проголошені 26.06.2012.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 26.06.2012 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні в матеріалах справи документи, оцінивши в сукупності надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19.04.2011 за результатами конкурсних торгів між військовою частиною А0225 (далі -замовник) та відкритим акціонерним товариством "Утес" (далі -виконавець) укладений договір про закупівлю послуг за державні кошти № 24/22-18 (далі -Договір) (а.с.9-11).

Відповідно до пунктів 1.1 -1.4 договору виконавець зобов'язався у 2011 році надати замовнику послуги, зазначені в протоколі узгодження обсягу надання послуг (далі -ПУОНП), а замовник - прийняти та оплатити такі послуги. Найменування послуги: корпусні роботи (далі - послуги) судна проекту 745 мб "Корець" (далі - корабель). Кількість послуг визначена у ПУОНП. Обсяги закупівлі послуг можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Відповідно до розділу 2 договору виконавець повинен надати замовнику послуги, якість яких відповідає умовам діючої нормативно-технічної документації на вироби, відповідним державним стандартам. Крім того, виконавець повинен використовувати запасні частини та матеріали для надання послуг, які відповідають ДСТУ та/або відповідним галузевим стандартам.

Пунктом 3.1. договору визначено, що ціна договору становить 804615,53 грн., у тому числі ПДВ -134102,59 грн.

Згідно з п. 3.2 Договору, його ціна може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Зменшення ціни договору здійснюється у випадках та порядку, встановленим чинним законодавством.

Відповідно до п.3.3. договору, ціна договору визначена за результатами проведення конкурсних торгів.

Відповідно до пункту 5.1 договору термін надання послуг -протягом 40 календарних днів з дати укладення договору, тобто до 29.05.2011.

Розділом 7 договору передбачена відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором.

Так, у пункті 7.2 сторони узгодили, що за порушення строків виконання зобов'язань, передбачених п. 5.1. Договору, з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості надаваємих послуг, з яких допущено прострочення виконання - за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семі відскоків вказаної вартості.

Протоколом узгодження обсягу надання послуг, який є невід'ємною частиною до Договору (Додаток № 1 до Договору), сторони встановили, що загальна трудомісткість за Договором становить 10324 нормогодин (а.с. 56-73).

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але не пізніше 31.12.2011 (п. 11.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником наданих послуг, протягом 60 банківських днів після підписання сторонами акту приймання та здавання наданих послуг відповідного етапу та пред'явлення виконавцем рахунка на оплату послуг.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що виконавець зобов'язаний забезпечити надання послуг у строки, встановлені договором.

На виконання умов Договору відповідач виконав роботи на загальну суму 804615,53 грн. (з ПДВ), що підтверджується актами приймання та здавання наданих послуг від 06.06.2011 на суму 112855,00 грн., від 14.06.2011 на суму 121580,80 грн., від 02.11.2011 на суму 183743,93 та від 28.12.2011 на суму 386435,80 грн. (а.с. 12-13).

Оскільки частину робіт було виконано відповідачем з порушенням строків, визначених пунктом 5.1 Договору, позивачем було нараховано відповідачу штрафні санкції у розмірі 138575,80 грн. у відповідності до пункту 7.2 Договору.

Військовою частиною А 0225 на адресу відповідача було надіслано претензію за № 13 від 23.12.2011 з проханням сплатити штрафні санкції у сумі 138575,80 грн. (арк. с. 14).

Проте, відповідач штрафні санкції у розмірі 138575,80 грн. не погасив, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що 19.04.2011 сторони уклали договір про закупівлю послуг за державні кошти № 24/22-18, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Частиною другою статті 317 Господарського кодексу України унормовано, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, саме договір № 24/22-18 від 19.04.2011 є підставою виникнення у відповідача перед позивачем обов'язку вчасно надати послуги з корпусних робіт судна проекту 745 мб «Корець».

Згідно з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 4 статті 844 Цивільного кодексу України якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Відповідач проти позову заперечував та зазначив, що термін надання послуг детально визначений у Протоколі узгодження обсягу надання послуг, який є невід'ємною частиною Договору. Так, відповідно до ПУОНП строк надання послуг відповідної якості складає 10324 нормогодин. Також зазначив, що при технології виконання робіт визначених у ПУОНП на даному кораблі дозволяється використовувати не більше 20 осіб одночасно. Таким чином, при восьмигодинному робочому дні строк виконання робіт по ПУОНП складає не менше 90 календарних днів, що у свою чергу ставить у протиріччя строк вказаний у п. 5.1 Договору. При цьому, представник відповідача вважає, строк надання послуг за договором між сторонами втратив чинність у зв'язку з його неузгодженістю.

За приписами пункту 12.2 Договору, Виконавець зобов'язаний своєчасно попередити Замовника про наявність обставин, що не залежать від Виконавця, та які перешкоджають надання послуг належної якості.

Статтями 216, 218 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з статтею 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Судом встановлено, що на виконання пункту 12.2 Договору, листами за вих. №712 від 03.10.2011, № 731 від 25.10.2011, №800 від 23.11.2011, №839 від 22.12.2011, відповідач повідомляв позивача про виникнення в ході ремонту корабля необхідності виконання додаткових робіт, які не обумовлені договором (а.с. 50-54).

З листа позивача за вих. № 153/22/4/3090 від 11.10.2011 на повідомлення про необхідність виконання додаткових робіт вбачається, що замовник погоджується з додатковими роботами виконавця, а тому підтверджує факт необхідності проведення додаткових робіт (а.с. 55).

Крім цього, акт приймання-передачі від 02.11.2011 був підписаний відповідачем з урахуванням особливої думки, яка викладена на зворотній сторінці акту та полягає у тому, що затримка виконання ремонту пов'язана із відсутністю конструкторсько-технологічної документації та суттєвою зміною обсягів робіт (а.с. 13 -зворотна сторінка).

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач виконав всі встановлені Договором заходи для недопущення господарського правопорушення, тобто проінформував позивача про неможливість закінчення ремонту судна проекту 745 мб "Корець" у встановлений договором строк у зв'язку із необхідністю проведення додаткових робіт.

Статтями 32-34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч наведених норм позивачем не доведено факту наявності в діях відповідача вини в порушенні строків виконання зобов'язань за Договором.

Частина 3 статті 509 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добровільності, розумності та справедливості, а стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає обов'язок сторін виконувати зобов'язання, в тому числі, з урахуванням звичаїв ділового обороту.

Тому, суд не може розцінювати, як протиправну поведінку відкритого акціонерного товариства «Утёс»по завершенню ремонтних робіт судна проекту 745 мб "Корець" у визначений договором строк.

Також суд погоджується із твердженням відповідача про допущення позивачем певних помилок під час здійснення розрахунку штрафних санкцій. Так, позивачем здійснений розрахунок позовної ціни спірного Договору лише за різницею сплаченої суми за перший етап, без врахування того, що вартість Договору включає в себе поряд із вартістю наданих послуг, також і вартість запасних частин, сировини та матеріалів, а також податок на додану вартість.

З урахуванням наведеного, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення умов Договору щодо строків виконання робіт, такими, що не підлягають задоволенню.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 02.07.2012.

Суддя C.О. Щербаков