Постанова

від 11.11.2008 по справі 8/351-07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ 

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

 11 листопада 2008 р.                                                                                   

№

8/351-07 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна

М.І., -головуючого,

Короткевича

О.Є.,

Удовиченка

О.С.,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні 

касаційне подання

          заступника прокурора Сумської

області

на

ухвалу  та постанову

 господарського суду Сумської області від

29.11.2007     господарського суду

Сумської області від 27.09.2007

у

справі      господарського суду           

№

8/351-07 Сумської області

за

заявою

Сільськогосподарського

обслуговуючого кооперативу Сумського комунально-господарчого підприємства

до

Товариства

з обмеженою відповідальністю "Сумибудкомунсервіс"

про

визнання

банкрутом,

за участю представників

сторін:

Генеральної прокуратури

України -Савицька О.В. (прокурор відділу);

встановив:

          Ухвалою господарського суду Сумської

області від 12.09.2007 за заявою Сільськогосподарського обслуговуючого

кооперативу Сумського комунально-господарчого підприємства порушено провадження

у справі про банкрутство ТОВ "Сумибудкомунсервіс" в порядку ст. 52

Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання

його банкрутом".

          Постановою господарського суду

Сумської області від 27.09.2007 (суддя Кіяшко В.І.) ТОВ

"Сумибудкомунсервіс" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну

процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Удовенка Р.П., якого

зобов'язано подати до суду ліквідаційний баланс.

          Ухвалою господарського суду Сумської

області від 29.11.2007 (суддя Кіяшко В.І.) провадження у справі припинено на

підставі п. 7 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом".

          У касаційному поданні заступник

прокурора Сумської області просить скасувати ухвалу суду від 29.11.2007 та

постанову суду від 27.09.2007 та припинити провадження у справі про банкрутство

ТОВ "Сумибудкомунсервіс". В обґрунтування посилається на грубе

порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права,

зокрема ст.ст. 7, 9, 40, 52, 57 Закону України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія

суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку

ухвалу та постанову господарського суду на підставі встановлених фактичних

обставин справи, перевіривши застосування судом апеляційної інстанції норм

матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга

підлягає задоволенню частково, виходячи з такого.

Відповідно

до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється

у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог  Закону України “Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі Закон), норми

якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними

нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно

до ч. 1 ст. 52 Закону в разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні

органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі

ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно

із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а

також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької

діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього

боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до

боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже,

спрощена процедура банкрутства відповідно до статті 52 Закону передбачає

введення ліквідаційної процедури боржника одразу ж після порушення провадження

у справі про банкрутство, що має наслідком припинення господарської діяльності

боржника (ч.1 ст.23 Закону).

Як

вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство боржника

було порушено за заявою Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу

Сумського комунально-господарчого підприємства. Заява мотивована неможливістю

стягнути з боржника заборгованість у розмірі 4031,12 грн., яка підтверджується

актами звірки взаємних рахунків, оскільки направлені боржнику претензії з

проханням перерахувати кошти повернулися заявнику з поштовою відміткою про те,

що за даною адресою ТОВ "Сумибудкомунсервіс" не існує.

Постановою

суду від 27.09.2007 боржника визнано банкрутом з урахуванням особливостей,

визначених ст. 52 Закону, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором

призначено арбітражного керуючого Удовенка Р.П.

Зазначена

постанова мотивована тим, що заявлені вимоги ініціюючого кредитора

підтверджуються та визнаються судом обґрунтованими. З матеріалів справи

вбачається, що поданими доказами 

підтверджена відсутність боржника за своєю юридичною адресою та

наявність заборгованості перед кредитором у розмірі 4031,12 грн.

Ухвалою

господарського суду Сумської області від 29.11.2007 провадження у справі  припинено на підставі п. 7 ст. 40 Закону

України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом. При винесенні ухвали судом встановлено, що боржник повністю погасив

кредиторську заборгованість, знаходиться за юридичною адресою, займається

підприємницькою діяльністю і подальше провадження є недоцільним.

Кколегія

суддів Вищого господарського суду України 

вважає, що постанова про визнання 

ТОВ "Сумибудкомунсервіс" 

банкрутом від 27.10.2007 та ухвала 

від 29.11.2007 винесені за неповного з'ясування обставин справи, чим

порушено вимоги ст. 43 ГПК України, та неправильному застосування норм

матеріального та процесуального права.

Господарський

суд Сумської області при прийнятті постанови про визнання відсутнього боржника

банкрутом не з'ясував та не дав оцінку факту відсутності в Єдиному державному

реєстрі запису про відсутність юридичної особи боржника за її місцезнаходженням

відповідно до вимог Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб -підприємців”.

Відповідно

до вимог ст. 17 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних

осіб -підприємців”, який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному

реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її

місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу,

а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Відповідно

до вимог ч. 1, 3 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають

внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості

вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою,

доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають

внесенню  до Єдиного державного реєстру,

не були до нього внесені , вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний

Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про

відсутність юридичної особи за її 

місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором  (п.7 ст.19 Закону).

Виходячи

з вимог ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства  повинні бути підтверджені певними засобами

доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи

на вищенаведене,  колегія суддів дійшла

висновку, що суд першої інстанції, не дослідивши відсутність належних доказів

відсутності боржника за його місцезнаходження дійшов передчасного висновку про

подальший розгляд справи за спрощеною процедурою шляхом визнання боржника

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумибудкомунсервіс"

банкрутом в порядку ст.52 Закону України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Що

стосується ухвали про припинення провадження у справі, колегія суддів вважає,

що вказано ухвала винесена за неправильного застосування  ст.40 Закону, п. 7 якої якою передбачено, що

господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо боржник

виконав усі зобов'язання перед кредиторами. Разом з тим, у ч. 3 даної статті

закріплено, що провадження у справах про банкрутство може бути припинено у

випадках, передбачених, зокрема, п. 7 -лише до визнання боржника банкрутом.

Тобто,

припинення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з виконанням

боржником усіх зобов'язань перед кредиторами може мати місце, якщо таке

погашення відбувається  у процедурі

розпорядження майном.

За таких

обставин колегія судів вважає, що судом безпідставно застосовано вказану норму

закону при припиненні провадження у справі, оскільки вона не регулює зазначені

відносини.

Крім

того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у  вирішенні питань процесуального характеру під

час розгляду справи про банкрутство господарські суди мають виходити з такого.

Згідно

зі ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про

банкрутство у порядку провадження, передбаченому  ГПК України, з урахуванням особливостей,

встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом".

Тобто,

господарські суди, розглядаючи справи про банкрутство, повинні керуватися

Законом і застосувати лише ті статті або відповідні частини статей ГПК України,

які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу.

Справа

про банкрутство порушується господарським судом за заявою кредитора за

наявності підстав, передбачених ст. 52 Закону.

Ч. 1

ст. 7 Закону встановлено, що  заява про

порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмові

формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою,

повноваження якої визначені законодавством або установчими документами),

громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його представником).

Як

вбачається з матеріалів справи, справа про банкрутство ТОВ

"Сумибудкомунсервіс" порушена за заявою Сільськогосподарського

обслуговуючого кооперативу "Сумське комунально-господарське

підприємств", підписаною директором Яровим В.А.

Однак,

постановою господарського суду Сумської області від 19.07.2007 у справі №

8/291-07 Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Сумське

комунально-господарське підприємство" визнано банкрутом, відкрито

ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Зайченко

О.П.

Тобто,на

момент звернення до суду із заявою про визнання боржника банкрутом повноваження

керівника - ОСОБА_1. вже були припинені.

Зважаючи

на вищенаведене, господарський суд Сумської області при порушенні провадження у

справі про банкрутство ТОВ "Сумибудкомунсервіс" не перевірив

дотримання кредитором вимог ГПК  України

та Закону України "Про відновлення  платоспроможності

боржника або визнання його банкрутом", встановлених до заяви про порушення

провадження у справі,  не дослідив

наявність доказів відсутності боржника за його місцезнаходження, доказів в

обґрунтування безспірності грошових вимог, дійшов передчасного висновку про

подальший розгляд справи за спрощеною процедурою.

Оскільки

передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній

інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що

не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними,

вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних

доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази,

оскаржувані ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею

справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При

новому розгляді справи суду слід врахувати приписи статей 17-18 Закону України

“Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”, частини

2 статті 34 ГПК України і з врахуванням наведених норм права зробити висновки

про можливість здійснення провадження у справі про банкрутство в порядку статті

52 Закону.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119

- 11112 ГПК України Вищий господарський суд України -

П О С Т А Н О В И В :

1.          Касаційне подання заступника прокурора

Сумської області задовольнити частково.

2.          Ухвалу господарського суду Сумської

області від 29.11.2007 та постанову 

господарського суду Сумської області від 27.09.2007 у справі № 8/351-07

скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду Сумської

області.

Головуючий -                                                                        

М.І. Хандурін                                                                                               

Судді                                                                                            О.Є.

Короткевич

О.С. Удовиченко