Ухвала

від 28.09.2012 по справі 09/2083

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28 вересня 2012 року Справа №09/2083

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі - Лавріненко С.І., за участю представника позивача - Юдицький О.В. арбітражний керуючий - ліквідатор, ОСОБА_2 за довіреністю, відповідача - ОСОБА_3, представника органу ДВС - Ткаченко М.О. головний державний виконавець за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Асфальтний завод" на бездіяльність посадових осіб Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції по виконанню наказу господарського суду Черкаської області у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Асфальтний завод" м.Сміла до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 м.Черкаси про стягнення 71702,72 грн., -

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2012 року до суду надійшла скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Асфальтний завод" від 06 вересня 2012 року №6526/18-10-4318, подана в порядку ст.121-2 ГПК України, у якій воно просить:

- визнати незаконною бездіяльність посадових осіб Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції;

- зобов'язати посадових осіб Придніпровського ВДВС Черкаського МУЮ виконати вимоги ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження" шляхом здійснення заходів примусового виконання судового рішення Господарського суду Черкаської області у справі 09/2083 від 30.03.2011 року та забезпечити звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, а також звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

- зобов'язати посадових осіб Придніпровського ВДВС Черкаського МУЮ виконати вимоги ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" шляхом розшуку коштів боржника та інших цінностей, у тому числі коштів на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунках в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів;

- зобов'язати посадових осіб Придніпровського ВДВС Черкаського МУЮ виконати вимоги ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" шляхом звернення стягнення на належне боржнику інше майно, зокрема квартиру у АДРЕСА_1, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення, у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача.

Скарга мотивована тим, що в ході примусового виконання судового рішення порушені вимоги Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) та права стягувача у виконавчому провадженні, а саме: посадовими особами не вжиті належні заходи щодо розшуку майна боржника, чим порушені ч.2 та ч.3 ст.52 Закону; боржник має необтяжене майно, зокрема, квартиру, автомобілі, на яке може бути звернуто стягнення, однак в порушення ч.5, ч.6 ст.52 Закону посадовими особами виконавчої служби не було забезпечено звернення стягнення на кошти, а також належне боржнику інше майно; виконавчу дії здійснені з порушенням встановленого ст.30 Закону шестимісячного строку; в порушення ст.63 Закону не звернуто стягнення на квартиру, яка належить боржникові на праві власності.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 вересня 2012 року розгляд скарги призначено на 27 вересня 2012 року з повідомленням стягувача, боржника та органу ДВС.

Представник боржника у судове засідання 27 вересня 2012 року не з'явився, не повідомивши про причини. Згідно ст.121-2 ГПК України неявка в судове засідання представника боржника не є перешкодою для розгляду скарги.

Орган ДВС у письмовому відзиві на скаргу заперечив проти її задоволення, посилаючись на те, що виконавчою службою здійснюються всі, встановленні Законом, заходи для примусового виконання рішення суду, а саме: накладено арешт на рахунки у банках, виставлені платіжні вимоги, здійснено розшук рухомого і нерухомого майна, описано та арештоване майно у квартирі.

Відповідно до ст.77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 27 по 28 вересня 2012 року.

У судовому засіданні:

- представники заявника (позивача, стягувача у виконавчому провадженні) підтримали скаргу, просили її задовольнити, пояснили, що у боржника (відповідача) є квартира та будинок, державний виконавець повинен продати квартиру боржника для погашення заборгованості перед відповідачем, стягувач знаходиться у ліквідаційній процедурі банкротства, яка не може бути завершена без виконання судового рішення у даній справі, виконання якого об'єктивно є можливим, оскільки боржник у виконавчому провадженні має майно, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги кредиторів; боржник ухиляється від виконання судового рішення, але виконавча служба не вживає заходів для притягнення його до встановленої законом відповідальності;

- представник органу ДВС заперечила проти задоволення скарги, дотримуючись доводів, викладених у письмовому відзиві на скаргу, вказала, що будинок перебуває у заставі банку, а трикімнатна квартира, на яку вказує скаржник, арештована і буде виставлятись на продаж; належні боржникові автомобілі також арештовані, однак вони фактично не віднайдені, тому не вилучені; ОСОБА_3 являється боржником також по інших виконавчих документах, тому на даний час наказ, виданий на примусове виконання судового рішення у даній справі, постановою державного виконавця об'єднаний із іншими виконавчими документами у зведене виконавче провадження, відповідно, виконується у цьому провадженні;

- ОСОБА_5 , вказав, що він є двоюрідним братом ОСОБА_3 (відповідача), який хворіє, мав з'явитись у судове засідання юрист, причини неявки якого йому невідомі; він прибув у судове засідання у власних інтересах, оскільки виконавча служба арештувала його майно, а не майно боржника, також вказав, що ОСОБА_3 не визнає борг перед заводом.

28 вересня 2012 року у судове засідання з'явився ОСОБА_3 (боржник у виконавчому провадженні), який заявив, що він не буде виконувати рішення суду, оскільки не визнає борг, після чого покинув судове засідання.

Заслухавши пояснення представників заявника, органу ДВС, боржника розглянувши скаргу стягувача у виконавчому провадженні, дослідивши матеріали справи, суд вважає скаргу підлягаючою частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 30 березня 2011 року задоволено повністю позовні вимоги ТОВ "Асфальтний завод". Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Асфальтний завод", Черкаська область, м. Сміла, вул. Литвинова, 78, ідентифікаційний код 30865799 - 71702,72 грн. збитків та 1778,03 грн. судових витрат.

На примусове виконання цього рішення суду 05 серпня 2011 року був виданий відповідний наказ, який 09 серпня 2011 року позивачем пред'явлений для примусового виконання до Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управлінню юстиції.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 12.08.2011 року головним державним виконавцем Шаповал О.В. відкрито виконавче провадження №28209539 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області №09/2083 від 05.08.2011 року.

На виконання вказаного наказу державною виконавчою службою були вчинені наступні процесуальні дії:

- 05.09.2011 року, тобто майже через місяць після відкриття виконавчого провадження, направлено запити щодо наявності у боржника транспортних засобів, плавзасобів, нерухомого майна та рахунків у банках. Згідно відповідей за позивачем зареєстровані 13 транспортних засобів (легкові та вантажні автомобілі, причепи) та квартира АДРЕСА_1;

- 14.09.2011 року прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на транспортні засоби;

- 13.09.2011 року та 19.09.2011 року складено акт про недопуск державного виконавця у приміщення по АДРЕСА_1;

- 20.09.2011 року прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить боржнику;

- 20.09.2011 року прийнято постанову про розшук майна боржника - транспортних засобів.

- 26.09.2011 року прийнято постанову про об'єднання у зведене виконавче провадження;

- 05.10.2011 року складено акт опису й арешту майна, яким описано автомобіль НОМЕР_2;

- 06.10.2011 року направлено запити до Черкаської філії ВАТ КБ "Промекономбанк" (заставодержателя автомобіля НОМЕР_2), на який отримано відповідь із запереченням проти реалізації заставного автомобіля;

- 07.10.2011 року прийнято постанови при стягнення з боржника виконавчого збору;

- 07.10.2011 року прийнято постанову про арешт коштів боржника, розпорядження про стягнення коштів та 11.10.2011 року направлено платіжну вимогу №633 про стягнення 409565,18 грн., яка була виконана частково, в сумі 24,45 грн., які перераховані як витрати на проведення виконавчих дій;

- 18.10.2011 року складено акт державного виконавця про повернення автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3;

- 01.03.2012 року, 08.03.2012 року та 14.03.2012 року складено акти про недопуск державного виконавця у приміщення по АДРЕСА_1;

- 14.03.2012 року складено акт опису й арешту майна, яким арештовано квартиру АДРЕСА_2, яка належить відповідачу та знаходиться у заставі ПАТ "Укрсиббанк";

- 15.03.2012 року прийнято постанову про призначення експерта для оцінки квартири АДРЕСА_2;

- 24.04.2012 року направлено подання до Придніпровського районного суду про примусове проникнення (входження) до житла ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, яке ухвалою суду від 18.05.2012 року повернуто заявнику;

- 03.09.2012 року направлено запити до КП "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації";

- 11.09.2012 року прийнято розпорядження про стягнення коштів з рахунків у банках, направлено платіжну вимогу від 13.09.2012 року на суму 409565,18 грн., яка виконана частково, в сумі 0,32 грн.;

- 21.09.2012 року прийнято постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ для підтримки громадського порядку під час проведення виконавчих дій за адресою АДРЕСА_1;

- 25.09.2012 року складено акти опису й арешту майна, якими арештовано квартиру АДРЕСА_1 та майно, яке у ній знаходилось;

- 25.09.2012 року прийнято арешт про арешт коштів боржника, якою арештовані кошти на нових рахунках боржника у банках та прийняте розпорядження про стягнення 611055,45 грн.

Вжитими державною виконавчою службою наведеними заходами не забезпечено виконання судового рішення, тому стягувач у виконавчому провадженні в особі арбітражного керуючого-ліквідатора, оскаржив бездіяльність державної виконавчої служби, в порядку ст.121-2 ГПК України.

Відповідно до ст.32 Закону заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Стаття 52 Закону, на порушення якої посилається стягувач у скарзі, встановлює порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника.

Сума, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 за виконавчим провадженням, перевищує десять розмірів мінімальної заробітної плати, боржник виконавчого провадження ухиляється від виконання судового рішення, про що відкрито заявляє, має рухоме і нерухоме майно.

За встановлених фактичних обставин примусового виконання судового рішення, враховуючи тривалість примусового виконання, суд вважає, що державна виконавча служба при здійсненні заходів примусового виконання судового рішення проявила бездіяльність, яка виразилась у незабезпеченні своєчасного виявлення та вилучення належного боржнику арештованого майна, та своєчасне звернення стягнення на кошти та інше майно, майнові права боржника, у тому числі, що перебувають у інших осіб. Боржник не виконував свої обов'язки, встановлені ст.12 Закону, однак виконавчою службою не вживались заходи про притягнення його до встановленої відповідальності.

Оцінюючи докази примусового виконання судового рішення, суд вважає частково обґрунтованою скаргу стягувача щодо визнання незаконною бездіяльність службових осіб Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції при примусовому виконанні рішення господарського суду та зобов'язання їх виконати вимоги Закону України "Про виконавче провадження" шляхом здійснення заходів примусового виконання судового рішення господарського суду Черкаської області у справі 09/2083 від 30 березня 2011 року.

Вимоги скаржника стосовно зобов'язання судом орган ДВС вжити конкретні види заходів, направлених на примусове виконання судового рішення, то вони задоволенню не підлягають, оскільки це виключна компетенція державної виконавчої служби і знаходиться поза межами компетенції суду.

З огляду на викладене, суд відмовляє частково у задоволенні скарги.

Керуючись ст. ст.22, 86, 121-2 ГПК України суд, -

У Х В А Л И В :

Задовольнити частково скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Асфальтний завод" від 06 вересня 2012 року №6526/18-10-4318 на бездіяльність службових осіб Придніпровського відділу ДВС Черкаського міського управління юстиції.

Визнати незаконною бездіяльність службових осіб Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції при примусовому виконанні рішення господарського суду Черкаської області від 30 березня 2011 року у справі 09/2083 та виданого на його підставі наказу господарського суду Черкаської області від 05 серпня 2011 року.

Зобов'язати службових осіб Придніпровського відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції виконати вимоги Закону України "Про виконавче провадження" шляхом здійснення своєчасних та ефективних заходів примусового виконання судового рішення господарського суду Черкаської області від 30 березня 2011 року у справі 09/2083 та виданого на його виконання наказу від 05 серпня 2011 року.

В решті скаргу залишити без задоволення.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом п'яти днів.

Суддя Н.М.Курченко