32/594
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 32/594
13.11.08
за первісним позовом Закритого акціонерного товариства “Міжтериторіальна
виробничо-будівельна холдингова компанія “ЕПОС”;
до Закритого акціонерного товариства “Житлово-будівельний
комплекс ”Митець”;
про визнання права власності на майно.
та
за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства “Житлово-будівельний
комплекс ”Митець”;
до Закритого акціонерного товариства “Міжтериторіальна
виробничо-будівельна холдингова компанія “ЕПОС”;
про визнання додаткової угоди недійсною.
Суддя: Мандриченко О.В.
Представники:
Від позивача: Співак І.О., представник, довіреність б/н від 26.02.2007р.;
Бездітний І.М., представник, довіреність б/н від 05.09.2007р.;
Від відповідача: Горбайчук Л.В., представник, довіреність № 330 від 07.12.2007р.;
На підставі статті 77 ГПК України розгляд справи відкладався слуханням: з 21.02.2008р. до 18.03.2008р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить визнати право власності на нежитлові приміщення площею 526,30 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 32 на користь позивача а саме, група приміщень 243 –м. Київ, вул. Щорса, 32 (підвал, 1-й рівень, літера “А” –193,5 кв.м.); група приміщень 244 –м. Київ, вул. Щорса, 32 (підвал, 2-й рівень, літера “А”, 332,8 кв.м.); стягнути з відповідача 25 500,00 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.
На підставі ст. 60 ГПК України ЗАТ “ЖБК ”Митець” подано зустрічну позовну заяву, в якій останній просить суд визнати недійсною додаткову угоду від 28.07.2004р. №5 до договору №1-00р від 01.12.2002р., укладену між сторонами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2007р. було прийнято зустрічний позов до спільного розгляду із первісним позовом.
Під час розгляду справи позивачем в порядку ст. 79 ГПК України подано клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення справи № 33/50 за позовом Закритого акціонерного товариства “ЖБК”Митець” про розірвання договору №1-00р від 01.12.2002р. на будівництво житлового будинку у складі окремих житлових секцій (блок “Г” і “Д”) з підземною автостоянкою і вбудованими приміщеннями соціальної сфери по вул. Щорса, 32 у Печерському районі міста Києва з усіма додатковими угодами та стягнення грошових коштів у сумі 8 505 369,69 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2008р. у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.04.2008р. відмовлено ЗАТ “ЖБК ”Митець” в прийнятті апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.03.2008.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.07.2008р. у прийнятті касаційної скарги ЗАТ “ЖБК ”Митець” відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду України від 11.09.2008р. відмовлено у порушенні касаційного провадження.
ЗАТ “Міжтериторіальна виробничо-будівельна холдингова компанія “ЕПОС” у наданому відзиві на зустрічну позовну заяву просило у позові ЗАТ „ЖБК ”Митець” відмовити повністю.
Відповідач у справі за первісним позовом повноважних представників у судове засідання 13.11.2008р. не направив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовних заявх, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,—
В С Т А Н О В И В:
За первісним позовом.
Між ЗАТ „ЖБК ”Митець” (Замовник), ЗАТ “Міжтериторіальна виробничо-будівельна холдингова компанія “ЕПОС” (Генеральний підрядник) та ЗАТ „УкрСибінвест” (Інвестор) 01.12.2002р. укладено договір № 1-00р на будівництво житлового будинку у складі окремих житлових секцій (блок „Г” та блок „Д”) з підземною автостоянкою і вбудованими приміщеннями соціальної сфери по вул. Щорса, 32 в Печерському районі м. Києва.
Відповідно до п. 2.2. договору Замовник доручає, а Генеральний підрядник виконує власними та залученими силами і засобами будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації на будівництво об'єкту, а також, разом із Замовником та Інвестором, здійснює комплектацію об'єкту матеріалами, устаткуванням та обладнанням, що відноситься до поставки Замовника; здає об'єкт в експлуатацію і передає завершений будівництво об'єкт під заселення Інвестору або уповноваженій Інвестором експлуатуючій організації; ліквідує недоробки та дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об'єкта, згідно з будівельними нормами.
Договірна ціна договору зазначена у протоколі погодження договірної ціни і складає 65 720 692,00 грн. Договірна ціна робіт враховує в себе усі види існуючих податків. У договірну ціну входить вартість будівництва вбудованих приміщень і підземної автостоянки –6 922,45 грн. з урахуванням ПДВ (п. 3.1. договору).
Під час будівництва об'єкту виникла необхідність в проведенні додаткових будівельно-монтажних робіт.
Відповідно до зазначеного договору, між сторонами укладались додаткові угоди, згідно з якими вносились зміни та доповнення до тексту договорів
В матеріалах справи наявна додаткова угода № 5 від 28.07.2004р., в якій вказано, що Інвестор та Замовник передають Генеральному підряднику приміщення в осях 4-9/1 на відмітці - 3,30, - 6,00 (блок ”Д”), які були запроектовані і влаштовані Генеральним підрядником за власні кошти.
В позовній заяві позивач зазначає, що ним за власний рахунок було складено робочу документацію та побудовано нежитлові приміщення. Відповідач відмовляється передати вищезазначені приміщення та оформити відповідну реєстрацію. Ринкова вартість вищезазначених приміщень складає приблизно 14 000 000,00 грн.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги ЗАТ “Міжтериторіальна виробничо-будівельна холдингова компанія “ЕПОС” обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому, господарський суд виходить з наведеного нижче.
Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням того, що внаслідок укладення 01.12.2002 р. між сторонами, які є суб'єктами господарювання договору № 1-00р на будівництво житлового будинку у складі окремих житлових секцій (блок „Г” та блок „Д”) з підземною автостоянкою і вбудованими приміщеннями соціальної сфери по вул. Щорса, 32 в Печерському районі м. Києва, виникли господарські зобов'язання, то до спору, що виник, підлягають застосуванню норми ЦК України з урахуванням особливостей ГК України.
Частиною 1. ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).
У відповідності до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частинами 1, 2 ст. 331 ЦК України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
14.09.2006р. між ЗАТ „ЖБК”Митець” (замовник), ЗАТ „УкрСибінвест” (інвестор) та ЗАТ “Міжтериторіальна виробничо-будівельна холдингова компанія “ЕПОС” (генеральний підрядник) було складено Акт прийому-передачі об'єкта нерухомості.
З акту вбачається, що інвестор та замовник передали, а генеральний підрядник прийняв майнові права на приміщення в осях 4-9/1 на відмітці - 3,30, - 6,00 (блок ”Д”), які були запроектовані і побудовані Генеральним підрядником за власні кошти, що передбачає набуття Генеральним підрядником первісного права власності на приміщення в момент укладення цього Акту, а також оформлення та державну реєстрацію у відповідних органах права власності на приміщення.
18.07.2007 р. позивач звернувся з претензією до відповідача та просив завершити дії по передачі приміщень, які розташовані за адресою: група приміщень 243 –м. Київ, вул. Щорса, 32 (підвал, 1-й рівень, літера “А” –193,5 кв.м.); група приміщень 244 –м. Київ, вул. Щорса, 32 (підвал, 2-й рівень, літера “А”, 332,8 кв.м.) на його користь, але відповідь не отримав.
Наявні в матеріалах справи платіжні доручення, акти приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт є доказом того, що спірні приміщення були побудовані за рахунок позивача.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).
Оскільки матеріалами справи доведено, що спірні приміщення побудовані за рахунок позивача та відповідачем в порядку ст. 33 ГПК України належними засобами доказування не доведено протилежне, то з урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ЗАТ “Міжтериторіальна виробничо-будівельна холдингова компанія “ЕПОС” є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За зустрічним позовом.
Між ЗАТ „ЖБК ”Митець” (Замовник), ЗАТ “Міжтериторіальна виробничо-будівельна холдингова компанія “ЕПОС” (Генеральний підрядник) та ЗАТ „УкрСибінвест” (Інвестор) 01.12.2002 р. укладено договір № 1-00р на будівництво житлового будинку у складі окремих житлових секцій (блок „Г” та блок „Д”) з підземною автостоянкою і вбудованими приміщеннями соціальної сфери по вул. Щорса, 32 в Печерському районі м. Києва.
Згідно з п. 2.2. договору Замовник доручає, а Генеральний підрядник виконує власними та залученими силами і засобами будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні роботи у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації на будівництво об'єкту, а також, разом із Замовником та Інвестором, здійснює комплектацію об'єкту матеріалами, устаткуванням та обладнанням, що відноситься до поставки Замовника; здає об'єкт в експлуатацію і передає завершений будівництво об'єкт під заселення Інвестору або уповноваженій Інвестором експлуатуючій організації; ліквідує недоробки та дефекти, що виникли з його вини і виявлені в ході приймання робіт і в гарантійні строки експлуатації об'єкта, згідно з будівельними нормами.
ЗАТ “Міжтериторіальна виробничо-будівельна холдингова компанія “ЕПОС” у наданому відзиві на зустрічну позовну заяву просить відмовити повністю у зустрічному позові ЗАТ „ЖБК ”Митець”.
Відповідачем зазначено, що згідно з п.п. 3.2.9. Статуту ЗАТ „ЖБК ”Митець” договори, сума, яких перевищує 100 000,00 грн. затверджуються загальними зборами акціонерів товариства.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги ЗАТ „ЖБК ”Митець” необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, господарський суд виходить з наведеного нижче.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.
Додаткова угода № 5 від 28.07.2004р. складена та підписана представниками всіх її учасників, а саме: Замовником - ЗАТ „ЖБК ”Митець”, Інвестором –ЗАТ „УкрСибінвестор” та Генпідрядником - ЗАТ “Міжтериторіальна виробничо-будівельна холдингова компанія “ЕПОС”.
Посилання відповідача на протокол засідання правління ЗАТ „ЖБК ”Митець” від 30.08.2004р., відповідно до якого вирішено відхилити додаткову угоду № 5 від 28.04.2004р. та відмовити Голові правління у наданні дозволу на її підписання, при цьому відповідач стверджує, що Голова правління не мав права підписувати вказану вище додаткову угоду, судом не приймається до уваги, виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, протокол Засідання правління ЗАТ „ЖБК ”Митець” складений 30.08.2004р., тобто після підписання додаткової угоди. До того ж, на доданій до позову завіреній ЗАТ „ЖБК ”Митець” копії протоколу відсутні підписи його учасників, що свідчить про те, що рішення, яке приймалось на зазначеному засіданні не затверджено Головою правління, членами правління та членами Спостережної ради товариства.
Крім того, слід зазначити, що після підписання додаткової угоди № 5 від 28.07.2004р. між сторонами було укладено ще декілька додаткових угод, а саме: № 6 від 07.06.2005р., № 7 від 01.07.2005р., № 8 від 21.11.2005р., № 9 від 30.03.2005р., № 10 від 05.09.2006р.
З додаткових угод вбачається, що сторони підтверджують дійсність інших умов договору № 1-00р від 01.12.2002р. та додаткової угоди № 5 від 28.07.2004р.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням викладених вище обставин, суд приходить до висновку, що зустрічний позов ЗАТ „ЖБК ”Митець” є необґрунтованим, недоведеним та таким, що задоволенню не підлягає.
Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати покладаються на ЗАТ „ЖБК ”Митець”.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—
В И Р І Ш И В:
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Визнати за Закритим акціонерним товариством “Міжтериторіальна виробничо-будівельна холдингова компанія “ЕПОС” ((01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 32в, код ЄДРПОУ 14290496) право власності на нежитлові приміщення площею 526,30 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Щорса, 32, а саме, група приміщень 243 –м. Київ, вул. Щорса, 32 (підвал, 1-й рівень, літера “А” –193,5 кв.м.); група приміщень 244 –м. Київ, вул. Щорса, 32 (підвал, 2-й рівень, літера “А”, 332,8 кв.м.).
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Житлово-будівельний комплекс ”Митець” (01034, м. Київ, вул. Пушкінська, 11 кв. 9, код ЄДРПОУ 23700295) на користь Закритого акціонерного товариства “Міжтериторіальна виробничо-будівельна холдингова компанія “ЕПОС” (01001, м. Київ, вул. Еспланадна, 32в, код ЄДРПОУ 14290496) 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. витрат по сплаті держмита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
5. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя О.В. Мандриченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.11.2008 |
Оприлюднено | 05.01.2009 |
Номер документу | 2623258 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні