Рішення

від 26.09.2008 по справі 37/290

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

37/290

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  37/290

26.09.08

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»

ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Евротек»

Простягнення 953809,76 грн.

                                                                                  Суддя  Кондратова І.Д.                                                                                                                                                  

В судових засіданнях приймали участь представники сторін :

Від позивача : Гусарчук О.С.- представник за довіреністю № б/н від 17.06.2008 року;

Від відповідача  Кобилецький В.В.- представник за довіреністю № б/н від 20.09.2008року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Евротек» про стягнення 953809,76 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2008 р. порушено провадження у справі № 37/290, розгляд справи було призначено на 29.07.2008 року о 15-10.

Представник відповідача 29.07.2008 р. в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва № 37/290 від 18.07.2008 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2008 року розгляд справи було відкладено до 15.09.2008 року.

Представник відповідача в судовому засіданні заявив клопотання про призначення по даній справі судову бухгалтерську експертизу на вирішення якої просить поставити питання щодо визначення реальної вартості майна, переданого позивачем за договором № 5.116 оренди майна від 16.08.2005 року, а також визначити в якому розмірі зменшилась вартість орендованого майна з врахуванням амортизаційних відрахувань.

Судом клопотання відповідача розглянуто та відхилено, оскільки відповідно до п. 3.3 договору сторони погодили, що фактичний обсяг документів, що передається орендодавцем орендарю підтверджується відповідними товарозпорядчими документами. В п.п. 3.1, 3.2 договору сторони чітко погодили розмір щомісячної орендної плати. В додатку № 1 та додатку № 2 до договору, а також в накладних на переміщення сторони чітко визначили обсяги та вартість переданого орендованого майна, при цьому жодним пунктом договору сторони не зазначили, що орендна плата зменшується з врахуванням амортизаційних відрахувань. Крім того, у відповідності до чинного законодавства судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Суд відзначає, що питання, які відповідач пропонує поставити на вирішення експерта, можуть бути підтверджені іншими засобами доказування, ніж висновок експерта, а тому суд не вбачає підстав для призначення по даній справі судової бухгалтерської експертизи.

В судовому засіданні 15.09.2008 року та 23.09.2008 року оголошувалась перерва до 26.09.2008 року у відповідності до частини 3 статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 26.09.2008 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 784016,60 грн., пеню в розмірі 71177,37 грн., 88295,39 грн. - інфляційні витрати, 10320,40 грн. - 3 % річних.

Представник відповідача письмовий відзив на позовну заяву не подав, проте в судовому засіданні позовні вимоги не визнавав.

Враховуючи те, що відповідач відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подав, справа № 37/290 у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26.09.2008 року  за згодою представників сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2005 року між сторонами був укладений договір оренди майна (оперативна оренда) № 5.116, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу у тимчасове користування та за плату елементи опалубки, згідно додатку № 1 (Специфікації елементів опалубки), яка є невід'ємною частиною договору, а відповідач зобов'язувався прийняти зазначене майно та своєчасно здійснювати оплату орендних платежів.

Сторони узгодили, що відповідно до п. 3.4 договору, у випадку передачі інших або додаткових елементів, зміни комплектації оформлюються підписанням сторонами окремих додаткових специфікацій, що є невід'ємними частинами договору або товаророзпорядчими документами (накладними на переміщення та/або актами прийому –передачі), без оформлення додаткових угод до договору.

Відповідно до п. 3.3 договору, фактичний обсяг майна, що передається позивачем відповідачу підтверджується відповідними товаророзпорядчими документами (накладна на переміщення та/або акт прийому передачі).

Згідно з положеннями договору, плата за тимчасове користування майном згідно додатку № 1 (орендна плата) розраховується за фактичний термін користування майном, але не менше тридцяти календарних днів (п. 3.1 договору) і складає 4,2% на місяць від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування відповідачу, та становить суму у розмірі 78284,83 (у т.ч. 13047,47 грн. –ПДВ).

Відповідно до п. 3.5 договору, орендна плата (п.п. 3.1, 3.2), незалежно від її розміру, щомісяця перераховується відповідачем на поточний рахунок позивача з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні відповідача, при цьому 50% від загальної орендної плати на місяць (п. 3.1) відповідач зобов'язаний сплатити позивачу шляхом передплати до 3 числа кожного відповідного місяця оренди, а решту - до останнього дня кожного відповідного місяця користування майном.

Відповідно до додатку № 1 та 2, які є невід'ємними частинами договору оренди, позивач зобов'язувався передати відповідачу в орендне користування майно вартістю 1869772,75 грн.

У п. 4.5. договору зазначено, що документом, що засвідчує факт та обсяг передачі майна орендарю, є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписується представниками обох сторін, та вручаються орендодавцем орендарю в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині.

Факт належного виконання позивачем своїх зобов'язань підтверджується накладними на переміщення № ДК-0001402 від 29.08.2005р., № ДК-0001400 від 29.08.2005р., № ДК-0001399 від 29.08.2005р., № ДК-0001398 від 29.08.2005р., № ДК-0001420 від 30.08.2005р., № ДК-0001419 від 30.08.2005р., № ДК-0001412 від 30.08.2005р., № ДК-0001413 від 30.08.2005р., № ДК-0001594 від 23.09.2005р., № ДК-0001598 від 26.09.2005р., № ДК-0001625 від 28.09.2005р., № ДК-0001626 від 28.09.2005р., № ДК-0001640 від 30.09.2005р., № ДК-0001641 від 30.09.2005р., № ДК-0001644 від 30.09.2005р., № ДК-0001643 від 30.09.2005р., № ДК-0001746 від 14.10.2005р., № ДК-0001750 від 14.10.2005р., № ДК-0001787 від 21.10.2005р., № ДК-0001804 від 26.10.2005р., № ДК-0001805 від 26.10.2005р., № ДК-0001803 від 26.10.2005р., № ДК-0001808 від 26.10.2005р., № ДК-0001809 від 26.10.2005р., та довіреностями на отримання ТМЦ: серії ЯЛ Б № 075524 від 26.08.2005р., серії ЯЛ Б № 075614 від 23.09.2005р., серії ЯЛБ № 075715 від 14.10.2005р., серії ЯЛБ № 075751 від 24.10.2005р.

Загальна кількість майна, переданого за вказаними вище первинними документами, становить 3813 одиниць.

За період з серпня 2005 року по січень 2006 року відповідач здійснив часткове повернення майна, переданого останньому позивачем, у кількості 510 одиниць, що підтверджується накладною на переміщення № ДК-0001418 від 30.08.2005р., накладною № 112 від 23.11.2005р., накладною б/н від 24.01.2006р., накладною б/н від 24.01.2006р., накладною б/н від 25.01.2006р. та накладною б/н від 25.01.2006р. Відповідно до вищезазначеного у користуванні відповідача до закінчення терміну дії договору залишилось майно у кількості 3303 одиниці.

Термін орендних правовідносин встановлений сторонами з моменту фактичної передачі майна або його частини і до 28 лютого 2006 року (п. 2.1).

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

В зв'язку з тим, що відповідач продовжував користуватись орендованими майном, а позивач не заперечував, строк дії договору № 5.116 від 16.08.2005 року вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

В зв'язку з тим, що відповідач не сплачував протягом трьох місяців підряд орендну плату за орендоване майно, 01.07.2008 року  позивач надіслав на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору на підставі статті 782 Цивільного кодексу України в зв'язку з несплатою відповідачем орендної плати. Цим же листом позивач вимагав від відповідача повернення наданого в оренду майна та сплату заборгованості в розмірі 427793,30 грн.  

Відповідно до п. 2.2 договору сторони погодили, що закінчення терміну оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплати орендних платежів у повному обсязі за фактичний термін користування майном.

За таких обставин, судом приймається до уваги та обставина, що правовідносини між сторонами за договором в частині сплати орендної плати продовжують існувати.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на підставі накладних на переміщення (копії залучені до матеріалів справи) передав, а уповноважений представник відповідач на підставі довіреностей (в матеріалах справи) прийняв в орендне користування майно.

Згідно з розрахунком позивача відповідач за весь час оренди (з 16.08.2005 р. по 01.07.2008 р.) на підставі виставлених позивачем рахунків-фактур, а також актів надання послуг по оренді майна мав сплатити оренду плату на загальну суму 1770439,02 грн., але фактично сплатив лише 986422,42 грн., через що виникла заборгованість у розмірі 784016,60 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язання в силу ст. 525 Цивільного кодексу України не допускається.

Згідно з ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не подано будь-яких доказів на спростування обставин, які повідомлені позивачем.

В свою чергу, з наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Дока Україна Т.О.В.»доказів вбачається, що  позивач виконав в повному обсязі зобов'язання, покладені на нього договором.

Суд відзначає, що позивачем доведено, що відповідач своїх зобов'язань за договором оренди майна № 5.116 від 16.08.2005 року належним чином не виконав. Станом на день вирішення спору по суті заборгованість становить 784016,60 грн.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов в частині стягнення основного боргу в розмірі 784016,60 грн. грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього пеню в сумі 71177,37 грн. за період  прострочення з  27.09.2007 року по 01.07.2008 року.

Відповідно до статті  611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 8.2 договору сторони погодили, що у разі прострочення перерахування суми щомісячної орендної плати, орендодавець має право нараховувати та стягнути з орендаря пеню від суми заборгованості по орендним платежам у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такого порушення за кожний день прострочення.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», проте перевіривши правильність розрахунку пені, суд встановив, що позивачем не враховано, що згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд відзначає, що позивачем невірно застосовано методику розрахунку пені, зокрема позивач розраховую пеню на всю суму заборгованості, не звернувши увагу на те, що між сторонами постійно існували орендні відносини, відповідач зобов'язаний був сплачувати орендну плату кожний місяць у відповідності до п. 3.5 договору, при цьому правильно пеня  повинна нараховуватись за кожний місяць окремо з дня виникнення прострочення протягом шести місяців.

Відповідно до обґрунтовано розрахунку суду, розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача, становить 37870,66 грн., при цьому розрахунок пені судом було здійснено лише з 01.11.2007 року до 30.06.2008 року враховуючи те, що позивач просив стягнути пеню за період прострочення до 30.06.2008 року.

Враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що згідно розрахунку суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 37870,66 грн. В задоволенні заявленої вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 33306,71 грн.  суд відмовляє.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо сплати орендних платежів, позивач просить суд стягнути з останнього 3% річних у розмірі 10320,40 за період з 27.09.2007 року по 01.07.2008 року та суму інфляційних витрат у розмірі 88295,39 грн. за період прострочення з 27.09.2007 року по 01.07.2008 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки, матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем грошового зобов'язання, суд визнає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 10320,40 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань по договору оренди № 5.116 від 16.08.2005 року та інфляційних витрат у розмірі 88295,39 грн. обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 192, 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 541, 549, 611, 625, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «Евротек»(03150, м. Київ,  вул. Червоноармійська, 68, кв. 1,  код ЄДРПОУ 32244278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ДОКА Україна Т.О.В.»(04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 20-А, код 30530955) основний борг у сумі 784016 (сімсот вісімдесят чотири тисячі шістнадцять) грн. 60 коп.,  3% річних в сумі 10320 (десять тисяч триста двадцять) грн. 40 коп., інфляційні нарахування в сумі 88295 (сімдесят вісім тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 39 коп., пеню в сумі 37870 (тридцять сім тисяч вісімсот сімдесят) грн. 66 коп.,  державне мито в сумі 9205 (дев'ять тисяч двісті п'ять) грн. 03 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 113 (сто тринадцять)  грн. 88 коп.

3.          В іншій частині в позові відмовити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                    Кондратова І.Д.

Дата підписання

рішення 21.11.2008 року