Рішення

від 03.12.2008 по справі 14/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

14/196

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  14/196

03.12.08

Господарський суд міста Києва у складі судді Нарольського М.М.,

розглянувши матеріали справи№ 14/196

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Болеар Мед»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Альянс»

простягнення 89041,71 грн.

за участю представників сторін:

від позивача- Беляк І.О., Лісовський Р.А.

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Болеар Мед»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Альянс»про стягнення 89041,71 грн.

В обґрунтування пред'явлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем грошових зобов'язань по оплаті товарів.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2008 р. порушено провадження у справі, призначено розгляд справи у судовому засіданні на 12.11.2008 р. та зобов'язано сторони виконати певні дії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2008 р. розгляд справи був відкладений на 03.12.2008 р. відповідно до ст. 77 ГПК України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача на виклик суду у черговий раз не з'явився, заявлених до нього вимог не спростував.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, в т.ч. за адресою зазначеній в довідці про включення в ЄДРПОУ.

В судовому засіданні також була розглянута заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та банківські рахунки відповідача.

Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Господарський суд міста Києва дослідивши подані позивачем матеріали, дійшов висновку, що у відомостях, які містяться у поданих позивачем матеріалах, відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі. А тому, заявлена позивачем заява про забезпечення позову є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо документів для вирішення справи по суті та є докази належного повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду справи, то за таких обставин суд відповідно до ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами без участі вищезазначеного учасника судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

Встановив:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за період з 21.11.2007 р. по 11.02.2008 р. здійснив поставку відповідачу фармацевтичної продукції на загальну суму 90224,00 грн.

Отримання відповідачем товару підтверджується довіреностями на отримання ТМЦ: Серія ЯОК № 817824 від 21.11.2007 р., Серія ЯОК № 817762 від 05.12.2007 р., Серія ЯОК № 816328 від 18.12.2007 р., Серія ЯОК № 816443 від 09.01.2008 р., Серія ЯОК № 816763 від 24.01.2008 р., Серії ЯОК № 816837 від 11.02.2008 р. та видатковими накладними № БМ-0004553 від 21.11.2007 р. на суму 14179,00 грн., № БМ-0004746 від 05.12.2007 р. на суму 18398,00 грн., № БМ-0004988 від 18.12.2007 р. на суму 9860,00 грн., № БМ-0000272 від 23.01.2008 р. на суму 31384,00 грн., № БМ-0000520 від 11.02.2008 р. на суму 6543,00 грн.

Тобто, між сторонами виникли зобов'язальні відносини, предметом яких є поставка фармацевтичної продукції.

Відповідно до ст. ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

          Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;  інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

          Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін. До правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Покупець своє зобов'язання щодо повної оплати за отриманий товар не виконав, і станом на 23.09.2008 р. сума боргу становить 89041,71 грн., що підтверджується підписаним сторонами Актом звірки взаєморозрахунків від 31.03.2008 р.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 89041,71 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, отже, визнаний судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарм Альянс»(04107, м. Київ, вул. Половецька, 14, код 32113562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Болеар Мед»(04073, м. Київ, вул. Куренівська, 18 код 31241889) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 89041,71 грн. боргу, 890,42 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяМ.М. Нарольський

Дата підписання рішення: 10.12.2008 р.