Рішення

від 24.11.2008 по справі 53/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

53/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  53/36

24.11.08

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський молокозавод»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Садко»

про стягнення 787,64 грн.

                                                                                Суддя Грєхова О.А.

                    Представники:

Від позивача: Сидорченко Т.В. –представник по довіреності від 05.05.2008р.

Від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сaдко»заборгованості за поставлену продукцію згідно товарно-транспортних накладних в розмірі 787,64 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2008р. порушено провадження у справі № 53/36, розгляд справи призначено на 10.11.2008р.

Повноважні представники сторін 10.11.2008р. в судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 22.10.2008р. не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.11.2008р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), було відкладено на 24.11.2008р.

Представник позивача в судовому засіданні 24.11.2008р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 787,64грн.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в жодне судове засідання не з'явився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимоги ухвал суду від 27.10.2008р. та            10.11.2008р. не виконав.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 07.11.2008р. № 21-10/6311-2 про включення Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Садко»до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

При цьому суд вважає матеріали справи достатніми для розгляду справи за відсутності відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України,  за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 24.11.2008р. за згодою представника позивача, в порядку ст. 85 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ч. 1 ст. 11 ЦК України).

Як встановлено ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч. 1 ст. 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Так, за товарно-транспортними накладними № 3735 від 26.12.2006р., № 32 від 02.01.2007р., № 257 від 04.01.2007р., № 2048 від 16.01.2007р., №1297 від 11.01.2007р., № 3028 від 22.01.2007р. (належним чином засвідчені копії яких долучено до матеріалів справи, оригінали досліджені в судовому засіданні) позивач поставив відповідачу товар на суму 1 049,16 грн.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач частину товару на суму 75,50 грн. повернув позивачу (видаткові накладні (повернення) №  3806 від 26.12.2006р., Т № 50 від 02.01.2007р., Т№ 353 від  04.01.2007р., Т№ 1349 від 11.01.2007р., № 2125 від 16.01.2007р.) та частину коштів в сумі 186,64 грн. перерахував позивачу в рахунок погашення заборгованості по товарно-транспортній накладній № 3735 від 26.12.2006р. (прибутковий касовий ордер № 460 від 15.01.2007р. на суму 350 грн. –частину з вказаних коштів позивачем зараховано в рахунок погашення заборгованості за попередні поставки ).

Таким чином несплаченим залишився Товар на суму 787,02 грн.

          Суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 ЦК України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що товар був прийнятий згідно накладних уповноваженою особою покупця.

На дату прийняття рішення заборгованість відповідача складає 787,02 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи довідкою № 1011/2008-С-к від 10.11.2008р. за підписами голови правління та головного бухгалтера позивача.

Згідно статті 614 ЦК України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач жодного доказу того, що він вживав всіх необхідних заходів щодо виконання свого зобов'язання по оплаті купленого товару, суду не надав.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 787,02 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 787,02 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено порушення його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати позивача підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Садко»(02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 31-Б, ідентифікаційний номер 33882095, з будь–якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Відкритого акціонерного товариства «Чернігівський молокозавод»(09000, Київська обл., Сквирський район,                          м. Сквира, вул. Леніна, буд. 19, кв. 13, ідентифікаційний код 00447971) основний борг в сумі 787 (сімсот вісімдесят сім) грн. 02 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн.. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                          Грєхова О.А.

Повний текст рішення підписаний 28.11.2008р.