Рішення

від 19.12.2008 по справі 20/416

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/416

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  20/416

19.12.08

За позовом    Об'єднання підприємств «Українська ліга музичних прав»

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Гриліца»

про                 зобов'язання укласти договір  

                                                                                                           Суддя Палій В.В.

                                                                                                 Секретар Молочна Н.С.

Представники:

Від позивача             не з'явився

Від відповідача         Вєніков О.Д. –предст. (дов. від 04.10.2008р.)

                                      ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гриліца»про зобов'язання укласти договір про виплату винагороди за комерційне використання об'єктів суміжних прав у редакції, запропонованій позивачем. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є уповноваженою організацією колективного управління, що здійснює збір винагороди за комерційне використання фонограм. Відповідач є суб'єктом господарювання, одним з видів діяльності якого є утримання кафе «Гриліца», в якому здійснюється публічне виконання музичних творів, шляхом їх подання через розташовані у приміщенні закладу технічні засоби. Таким чином, відповідач є суб'єктом комерційного використання фонограм, який зобов'язаний укласти з уповноваженою організацією колективного управління договір про виплату винагороди за комерційне використання фонограм. Проте, відповідач такого договору не укладав, винагороду не сплачує. У зв'язку з наведеним, позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір про виплату винагороди за комерційне використання об'єктів суміжних прав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2008р. порушено провадження у справі №20/416, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 19.11.2008р.

05.11.2008р. судом було направлено на адресу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва судовий запит щодо надання відомостей про особу, на ім'я якої було видано торговий патент на здійснення торговельної діяльності у кафе «Гриліца», яке знаходиться за адресою: м.Київ, пр-т Перемоги, 94/1.

У судовому засіданні 19.11.2008р. представник відповідача надав відзив, в якому відповідач заперечує про позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.  

У судовому засіданні 19.11.2008р. оголошено перерву до 09.12.2008р. з метою надання можливості позивачу підготувати заперечення на відзив на позовну заяву.

20.11.2008р. судом одержано відповідь ДПІ у Святошинському районі м. Києва на запит суду, відповідно до якої остання повідомляє, що кафе «Гриліца», яке знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 94/1, територіально розташоване у Шевченківському районі міста Києва. У зв'язку з чим, для одержання інформації необхідно звертатись до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.

20.11.2008р. судом направлено на адресу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва судовий запит щодо надання відомостей про особу, на ім'я якої було видано торговий патент на здійснення торговельної діяльності у кафе «Гриліца», яке знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Перемоги, 94/1.

У судовому засіданні 09.12.2008р. представник позивача надав письмові заперечення на відзив відповідача.

Станом на 09.12.2008р. судом не одержано відповіді на запит суду, який скерований на адресу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва.

У судовому засіданні 09.12.2008р. судом оголошено перерву до 19.12.2008р., з метою виготовлення повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

в с т а н о в и в :

          Позивач - Об‘єднання підприємства «Український ліга музичних прав»відповідно до свідоцтва №3 від 07.10.2003р. про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією, виданого Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, уповноважений здійснювати збір винагороди (роялті) за публічне сповіщення і ретрансляцію (повторне публічне сповіщення) зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах виконань, а також безпосередньо фонограм і (або) відеограм, опублікованих з комерційною метою, та їх примірників у передачах ефірного і (або) супутникового телебачення, кабельного радіомовлення і (або) телебачення чи через мережу Інтернет  у порядку, визначеному в постанові Кабінету Міністрів України від 18.01.2003р. №71 «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку її виплати”, та контроль за правомірним використанням таких фонограм (відеограм).

          Як зазначає позивач, відповідач є суб'єктом господарювання, одним із видів діяльності якого є утримання кафе «Гриліца», в якому здійснюється публічне виконання музичних творів, шляхом їх подання через розташовані у приміщенні закладу технічні засоби.

          Оскільки відповідач є суб'єктом комерційного використання фонограм та зобов'язаний укласти з уповноваженою організацією колективного управління договір  про виплату винагороди (роялті) за комерційне використання фонограм, позивач, 08.09.2008р. надіслав на адресу відповідача пропозицію укласти договір про виплату винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та відеограм із двома примірниками проекту.

Проте, відповідач не відповів на надісланий лист і не повернув останньому підписаний примірник договору. Рекомендований лист на адресу позивача не повертався.

Позивач вважає, що відповідач ухиляється від укладення договору та здійснення виплати винагороди (роялті) за комерційне використання фонограм та їх примірників.

У зв'язку з наведеним, позивач просить суд зобов'язання відповідача укласти договір з позивачем  про виплату винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та відеограм у редакції, запропонованій позивачем.

          Відповідач заперечив проти позовних вимог, посилаючись на те, що відповідач не здійснював, не здійснює та не має наміру здійснювати публічне виконання музичних творів, шляхом їх подання через розташовані у приміщенні закладу технічні засоби, належних доказів протилежного позивачем не надано. Крім того, відповідач зазначає, що позивач є однією з декількох існуючих уповноважених організацій колективного управління, з якою повинен бути укладений договір про виплату винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та відеограм, відповідно, право вибору контрагента належить відповідачу.

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін,  суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задовольняє їх у повному обсязі, з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.

Відповідно до ст.181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Згідно з п.7 ст.179 Господарського кодексу України (далі по тексту –ГК України) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Порядок укладення договорів встановлений главою 53 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а  також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферту) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ст.639 ЦК України).

Згідно зі ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною (ст.642 ЦК України).    

Відповідно до ст. 649 ЦК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом.

Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Відповідно до п.3 ст. 179 ГК України передбачені випадки, коли укладення  господарського договору є обов'язковим для сторін. Так, укладення господарського договору є обов'язковим, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти договір, предметом якого є виплата винагороди за комерційне використання об'єктів суміжних прав.

Відповідно до ст. 43 Закону України «Про авторське право і суміжні права»передбачено, що допускається без згоди виробників фонограм (відеограм), фонограми (відеограми) яких опубліковані для використання з комерційною метою, і виконавців, виконання яких зафіксовані у цих фонограмах (відеограмах), але з виплатою винагороди, пряме чи опосередковане комерційне використання фонограми і відеограми та їх примірників, зокрема, публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель). Збирання і розподіл винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та зафіксованих у них виконань здійснюють уповноважені організації колективного управління, однією з яких є позивач.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ додатку до  Постанови Кабінету Міністрів України №71 від 18.01.2003р. «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку їх виплати» до числа  суб'єктів, які здійснюють комерційне використання фонограм належать особи, які здійснюють публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції фонограм і виконань у передачах ефірного і кабельного мовлення. Ставки винагороди (роялті) за публічне сповіщення (публічне повторне сповіщення) шляхом трансляції і ретрансляції відповідних об'єктів авторського права і суміжних прав враховуються як відсоток доходів, одержаних з того виду діяльності, у процесі якої відбувається використання творів, виконань, фонограм.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право  вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб –на свій вибір. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про інформацію» всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Об'єднанням підприємств «Українська ліга музичних прав»проведено фіксацію факту публічного виконання музичних творів. Останнім надано Акт фіксації факту публічного виконання музичних творів як доказ у справі №20/416. Доказів на спростування викладеної інформації у Акті фіксації відповідачем суду не надано. Крім того, суд зазначає, що відповідачем не наведено обставин, за яких у суду були б підстави припускати наявність ознак монтажу, фальсифікації наданого позивачем доказу. Таким чином, суд приймає долучений позивачем до позовної заяви Акт фіксації фактів публічного виконання музичних творів від 26.08.2008р., у якості належного та допустимого доказу публічного виконання у приміщенні кафе «Гриліца»музичних творів, шляхом їх подання через репродуктори, розташовані у приміщенні зазначеного закладу.

          При цьому суд враховує, що відповідачем не заперечується факт здійснення підприємницької діяльності у кафе «Гриліца»на підставі торгового патенту.

Оскільки відповідач є суб'єктом комерційного використання фонограм, відповідно відповідач зобов'язаний самостійно здійснювати нарахування сум винагороди відповідно до розділу І Постанови Кабінету Міністрів України №71 від 18.01.2003р. «Про затвердження розміру винагороди (роялті) за використання опублікованих з комерційною метою фонограм і відеограм та порядку їх виплати»і перерахувати її уповноваженим організаціям колективного управління на підставі укладених з ними договорів.

Таким чином, запропонований позивачем до укладення договір за своєю правовою природою відноситься до договорів, які підлягають обов'язковому укладенню зі сторони відповідача.

          Крім того, відповідач посилається на те, що позивач є однією з декількох існуючих уповноважених організацій колективного управління, з якою повинен бути укладений договір про виплату винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та відеограм, відповідно, право вибору контрагенту належить відповідачу. Проте, відповідачем не подано суду належних та допустимих доказів щодо укладення або вчинення дій, спрямованих до укладення договору про виплату винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та відеограм з однією з уповноважених на те організацій колективного управління. Натомість, суд вважає, що запропонований позивачем до укладення договір за своєю правовою природою відноситься до договорів, які підлягають обов'язковому укладенню зі сторони відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України  покладаються  на  відповідача.

          Керуючись ст.ст.  49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Зобов‘язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Гриліца»(м.Київ, пр-т. Перемоги, 94/1, ЄДРПОУ 35648885) укласти з Об‘єднанням підприємств «Українська ліга музичних прав»(м. Київ, вул. Л. Первомайського, 5-а, оф. 33, ЄДРПОУ 32309633) договір про виплату винагороди за використання опублікованих з комерційною метою фонограм та відеограм у редакції, запропонованій Об‘єднанням підприємств «Українська ліга музичних прав»(м. Київ, вул. Л.Первомайського, 5-а, оф. 33, ЄДРПОУ 32309633).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гриліца» (м.Київ, пр-т Перемоги, 94/1, ЄДРПОУ 35648885) на користь Об‘єднання підприємств «Українська ліга музичних прав»(м. Київ, вул. Л.Первомайського, 5-а, оф. 33, ЄДРПОУ 32309633)  85 (вісімдесят п'ять) грн. - державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          4.   Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

       Суддя                                                                                                                          В.В. Палій