Рішення

від 03.12.2008 по справі 31/358

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

31/358

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  31/358

03.12.08

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Бригантина",

          м. Київ

До          Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕЛКОНСАЛТИНГ",

          м. Київ

про                         визнання права власності

Суддя    Качан Н.І.

Представники:  

Від позивача          Новікова В.О. - пред. по довір., Фельдман Е.А.- директор

Від відповідача          Гайдаржийська М.М.- пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно,(нежитлові приміщення ) загальною площею 207,7 м.кв., що розташоване за адресою місто Київ, вул. Нижній Вал, 15.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно вважає спірне майно своєю власністю, в зв'язку з проведенням в ньому ремонту.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.2008р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 26.11.2008р.

В судовому засіданні 26.11.2008р. було оголошено перерву до 03.12.2008р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував та просив суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог. Одночасно зазначив, що ТОВ «Інтелконсалтинг» за власний рахунок провело поліпшення (ремонтні роботи) спірного приміщення, вартість яких перевищує вартість самого приміщення. В зв'язку з наведеним, відповідач зазначає, що він є власником нежитлової будівлі, загальною площею 207,7 кв.м., що знаходиться за адресою місто Київ, вул. Нижній Вал, 15. Крім того, відповідач зазначає, що він готовий відшкодувати позивачу залишкову вартість спірного майна.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складався протокол судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення  спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.07р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди нерухомого майна (№ 12-05/07), відповідно до умов якого (п. 1.1.) позивач. як орендодавець,  передав, а відповідач, як орендар , прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 207,7 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Нижній вал будинок 15 в м. Києві.

Відповідно до п. 7.1 Договору, термін оренди, також термін дії Договору узгоджений сторонами  до 12.05.2008 року.

Згідно з положеннями п. 5.1 Договору, після закінчення строку дії договору, орендар зобов'язаний в строк 10 днів, повернути об'єкт оренди, в порядку визначеному п.п. 2.3 –2.5  Договору.

15.05.2008 року позивач надіслав відповідачу лист-вимогу № 15-05/08 з проханням звільнити приміщення протягом десяти днів та передати об'єкт оренди, що належить позивачу, по акту приймання –передачі, у зв'язку з закінченням строку дії Договору оренди.

Відповідач відмовився звільняти орендоване  ним приміщення, а також надіслав позивачу лист –відповідь  № 05/6 від 20 травня 2008 року, в якому зазначив, що не визнає право власності позивача на нежитлове приміщення, оскільки, внесені ним поліпшення значно перевищують балансову вартість орендованого майна згідно договору.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Позивач, зазначає, що відповідач порушує та заперечує його право власності на спірне приміщення, в зв'язку з тим, що вважає себе власником спірного майна на підставі того, що відповідач за власних рахунок провів поліпшення (ремонтні роботи) не житлової будівлі, загальною площею 207,7 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Нижній Вал, будинок 15 в   м. Києві.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Розпоряджень Представника Президента України № 751 від 30.08.1993 року та № 188 від 11.03.1994 року було надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю „Фірма „Бригантина” на спорудження нежитлової будівлі за адресою місто Київ, вул. Нижній Вал, 17 для організації підприємництва швидкого харчування з метою покращення благоустрою Подільського району.

Позивачем  за власний кошт було споруджено спірну нежитлову будівлю господарським шляхом, яка належить останньому на праві власності.

28 грудня 1998 року між Київською міською державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю “Фірма “Бригантина” було укладено Договір оренди відповідно до якого Товариству з обмеженою відповідальністю „Фірма “Бригантина” передано  в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 0,0350 га строком на 15 років для обслуговування та експлуатації не житлової будівлі за адресою місто Київ, вул. Нижній вал,17.

Розпорядженням № 827 від 12.07.2002 року, спірній нежитловій будівлі було присвоєно нову поштову адресу - вул. Нижній вал, 15.  

20.04.2007 року позивач отримав Дозвіл Подільської районної у м. Києві держадміністрації на розміщення об'єктів торгівлі № 0134-ВД/2007 за адресою місто Київ, вул. Нижній Вал, 15, копію якого було залучено до матеріалів справи.

Таким чином суд приходить до висновку про те, що позивач є належним власником спірного приміщення і набув останнє у власність відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 115 ЦК України, господарське товариство є власником майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст. 144 ЦК України, майнові права та майнові обов'язки суб'єкта господарювання можуть виникати внаслідок створення та придбання майна з підстав, не заборонених законом.

Статтею 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 3 ст. 773. ЦК України наймач  має  право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що орендар зобов'язується не здійснювати без письмової згоди орендодавця ремонтні роботи, перебудову та перепланування майна, що орендується.

В матеріалах справи міститься копія листа № 01 від 27 червня 2007 року, яким відповідач просив дозволу позивача на здійснення поліпшень спірного приміщення, шляхом проведення комплексних ремонтних робіт, а також копія листа-відповіді      № 29-06/07 від 29.06.2007 року, в якому позивач зазначив, що не буде заперечувати проти проведення ремонтних робіт, за умови узгодження між сторонами плану проведення таких робіт та кошторису, шляхом укладання додаткової угоди до договору.

Відповідачем не було надано суду будь-яких доказів щодо узгодження з позивачем плану проведення таких робіт та кошторису. Отже, з матеріалів справи вбачається, що відповідач, самостійно без дозволу власника, тобто позивача, провів поліпшення спірного приміщення, шляхом проведення комплексних ремонтних робіт.

Відповідно до ст.  778 ЦК України, поліпшення речі зроблені за згодою наймодавця, мають бути відшкодовані наймачу або зараховані в рахунок плати за користування. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити, він не має права на відшкодування їх вартості.

Відповідно до ст. 332 ЦК України, особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває права власності на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до п. 2.2 Договору, передача об'єкта в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря право власності на майно, Орендар користується ним протягом строку оренди.

За клопотанням позивача судом було залучено до матеріалів справи копію Висновку від 21.11.2008 року про технічний стан нежитлової будівлі, розташованої за адресою Нижній Вал, 15 в місті Києві, що був виконаний ТОВ „Інститут сучасного проектування” на замовлення Позивача з метою оцінювання технічного стану несучих конструкцій будівлі.

Згідно змісту даного висновку обстежене спірне приміщення  знаходиться в задовільному стані і придатне для нормальної експлуатації. Рекомендується виконати ремонт цоколя.

У відповідності ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач зазначеними вище діями порушує право власності Позивача на володіння, користування та розпорядження нежитловою  будівлею ,  загальною площею 207,7 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Нижній Вал,  будинок 15 в м. Києві.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем в розумінні зазначеної правової норми не надано жодних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким,  що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Фірма ”Бригантина”(04070, м. Київ, Поштова площа, 3, код ЄДРПОУ 21505299),  право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 207,7 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Нижній Вал будинок 15 в м. Києві.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтелконсалтинг»(01021, м. Київ, вул. М. Грушевського, 28/2, кв.43, Код ЄДРПОУ 33403173) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Фірма ”Бригантина” (04070, м. Київ, Поштова площа, 3, код ЄДРПОУ 21505299), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 200 (двісті) грн. держаного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                         Н. І. Качан