Рішення

від 20.11.2008 по справі 4/450

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

4/450

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  4/450

20.11.08

За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в інтересах держави в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»

До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальний розрахунковий центр»

Простягнення 6963,83 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача         Момотюк Л.І. –дов.

Від відповідача     Кудрявцев В.О. –дов.

В засіданні приймали участь:

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 787,24 грн. боргу по орендній платі за користування нежилим приміщенням по вул.. Харківське шосе, 170, 72,83 грн. пені, 5537,79 грн. боргу по орендній плат за користування нежилим приміщенням по вул.. Сабурова, 5,  497,16 грн. пені та 68,81 грн. 3 % річних, а всього 6963,83 грн. заборгованості за договором № 213-П від 13.03.2007р.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому визнає позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії в повному обсязі.

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішень Київської міської ради від 21.12.2006р. № 525/582, від 28.09.2006р. № 34/91 13.03.2007р. між Акціонерної енергопостачальною компанією «Київенерго»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Муніципальний розрахунковий центр»було укладено договір № 213-П передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва в оренду.

Відповідно до умов договору п.1.1. орендодавець на підставі рішень Київської міської ради від 21.12.2006 № 525/582 та від 28.09.2006р. № 34/91 передає, а орендар приймає в оренду нежилі приміщення, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, за адресами вул.. Сабурова, 5, та Харківське шосе, 170, для організації сервісно-консультаційних центрів по роботі із споживачами електричної та теплової енергії, загальною площею відповідно по вул.. Сабурова, 5 –15,10 кв.м., на Харківському шосе, 170 – 17,80 кв.м.

Факт передачі приміщень підтверджується актом приймання-передачі приміщень, що надаються в оренду від 13.03.2007р. підписаний уповноваженими представників позивача та відповідача.

Відповідно до п.3.1. договору, за користування об'єктами оренди відповідач зобов'язаний сплачувати позивачу орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006р. № 34/91, та на дату підписання договору становить 40,00 грн. на місяць за 1 кв.м., орендної площі за приміщення по вул.. Сабурова, 5, що в цілому становить 604 грн. та 44,65 грн. за 1 кв.м. орендованої площі за приміщення по вул.. Харківське шосе, 170 що в цілому складає 794,81 грн. на місяць без ПДВ, а в подальшому, відповідно до п.3.2. договору визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Пунктом 3.6. договору визначено, що орендна плата сплачується незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок позивача.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Представник відповідача в судовому засіданні 20.11.2008р. визнав позовні вимоги в повному обсязі, про що зазначив в заяві від 20.11.2008р.

Отже, заборгованість відповідача по орендним платежам на час розгляду справи складає по вул.. Харківське шосе, 170 –787,24 грн., по вул.. Сабурова, 5 –5537,79 грн., і тому ці суми мають бути стягнуті з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.6.2 договору за несвоєчасну сплату орендних платежів відповідач зобов'язаний сплачувати на користь позивача пеню в розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Отже, порушення відповідачем строків оплати, передбачених п. 6.2 Договору № 213-П від 13.03.2007р., є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Позивачем правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню у сумі 72,83 грн. та 497,16 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Тому, підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення з відповідача, відповідно до статті 625 ЦК України, 3% річних по вул.. Харківське шосе, 170 –8,84 грн., по вул.. Сабурова, 5 –59,97 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Муніципальний розрахунковий центр»(04050, м. Київ, вул.. Мельникова, 31, код ЄДРПОУ 31999858) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі філіалу «Теплові розподільчі мережі Київенерго»(01032, м. Київ, вул.. Володимирська, 82-Г, код ЄДРПОУ 25665166) 6162,03 грн. основного боргу по орендній платі, 569,99 грн. пені, 68,81 грн. 3% річних, 102 грн. державного мита та 118 грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                        І.І.Борисенко