Ухвала

від 10.09.2012 по справі 3/255

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

10 вересня 2012 р. № 3/255

Вищий господарський суд України у складі

головуючого судді:Козир Т.П. суддів:Владимиренко С.В. Малетича М.М. Панової І.Ю. Шевчук С.Р.

розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 26.04.2012 у справі№ 3/255 за позовом Тернопільського міжрайонного природоохоронного прокурора Тернопільської області в інтересах держави в особі Державного комітету рибного господарства України в особі Державного підприємства "Укрриба" доФізичної особи-підприємця ОСОБА_6 третя особа:Регіональне відділення Фонду державного майна по Тернопільській області провизнання недійсним договору зберігання № 01/09 від 01.01.2009 та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

Тернопільський міжрайонний природоохоронний прокурор Тернопільської області звернувся з позовом до господарського суду в інтересах держави в особі державного комітету рибного господарства України та державного підприємства "Укрриба" про визнання недійсним укладеного сторонами договору зберігання з правом користування від 01.01.2009 № 01/09 та додаткової угоди від 01.05.2011, про зобов'язання відповідача повернути позивачу спірне нерухоме державне майно.

Рішенням господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі № 3/255, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2012, відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2012 у справі № 3/255 рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 та Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2012 скасовано, прийнято нове рішення про задоволення позову.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 26.04.2012 у справі № 3/255, в якій просить скасувати зазначену постанову і прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 15.11.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.01.2012.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 25.06.2012 у справі № 07/5026/1934/2011, від 11.01.2011 у справі № 7/097-10, від 28.09.2010 у справі № 9/28-10, від 14.09.2010 у справі № 6/639, від 14.12.2010 у справі № 26/136, від 14.05.2008 у справі

№ 39/17-08, постанову Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 04.11.2008 у справі № 3-4804к08 мотивовано неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції положень статей 203, 215, 235, 627, 628, 936, 944 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в допуску справи № 3/255 до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 26.04.2012 у справі № 3/255, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду та задовольнив позов про визнання недійсним укладеного сторонами договору зберігання нерухомого державного майна з правом користування. При цьому суд касаційної інстанції, дослідивши правову природу даного договору, зазначив, що спірний договір є удаваним правочином, оскільки за своїм правовим змістом фактично є довгостроковим договором оренди. Крім того, суд касаційної інстанції, враховуючи встановлені попередніми судовими інстанціями обставини справи, зазначив, що спірний договір укладений ДП "Укрриба" з перевищенням компетенції, без участі та без дозволу Фонду державного майна України, який є правомочною особою на укладення даного договору.

Водночас у постанові від 25.06.2012 у справі № 07/5026/1934/2011, на яку посилається заявник, Вищий господарський суд погодився з висновком апеляційного господарського суду щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору зберігання з правом користування майном, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що під час розгляду справи не було доведено, що спірний договір є удаваним і його було вчинено з метою приховання договору оренди.

Постановою від 11.01.2011 у справі № 7/097-10, на яку також посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу, заявленого з підстав недосягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов оспорюваного договору, зокрема, щодо ціни договору та строку його виконання, та з підстав підписання вказаного договору з боку позивача неуповноваженою особою. Такого висновку Вищий господарський суд України дійшов з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставин справи, а саме, зі змісту спірного договору вбачається, що підпис від імені позивача засвідчений відтиском круглої печатки товариства, що свідчить про те, що на час підписання спірного договору позивач знав про вчинення даного правочину та виникнення для сторін цивільних справ та обов'язків; крім того, про погодження умов договору та схвалення його з боку позивача свідчить подальше виконання договору сторонами, зокрема, під час розгляду спору у справі № 37/226 рішенням господарського суду міста Києва від 03.07.2009 встановлено факт виконання відповідачем договірних зобов'язань, підтверджено факт поставки ним товару позивачу за спірним договором та встановлено невиконання позивачем як покупцем зобов'язань щодо проведення оплати за поставлену продукцію.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, у залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права постанову Вищого господарського суду від 28.09.2010 у справі № 9/28-10, оскільки предмети позову у цій справі та у справі № 3/255, про перегляд якої подано заяву, є різними. Так, у справі № 3/255 позов заявлений про визнання недійсним договору зберігання та повернення майна, а у справі № 9/28-10 позов заявлений про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, що виключає подібність правовідносин у розумінні статті 111 16 ГПК України.

Не приймаються колегією суддів до уваги посилання заявника на постанови Вищого господарського суду України від 14.09.2010 у справі № 6/639, від 14.12.2010 у справі № 26/136, від 23.07.2008 у справі № 39/17-08 у зв'язку з тим, що даними постановами скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій, а справи направлено на новий розгляд до судів першої та апеляційної інстанцій, що не означає остаточного вирішення спору у справі, і на такі постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 111 16 ГПК України.

До того ж, колегія суддів зазначає, що до судових рішень, на які в заяві може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 ГПК України, не належать судові рішення Верховного Суду України в господарських та адміністративних справах. Тому не може братися до уваги посилання заявника на постанову Верховного Суду України від 04.11.2008 у справі № 3-4804к08.

З огляду на викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 111 16 , 111 21 ГПК України Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_6 у допуску справи № 3/255 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Козир СуддіС.Владимиренко М.Малетич І.Панова С.Шевчук KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)