Постанова

від 25.09.2012 по справі 31/7

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2012 № 31/7

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Перцова О.І., довіреність б/н від 21.10.2011 року,

третьої особи: Кушнєрова К.С., довіреність б/н від 01.07.2012 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест"

на рішення господарського суду м. Києва від 21.03.2012 р.

у справі № 31/7 (суддя Качан Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест"

до Приватного акціонерного товариства "Міжнародна інвестиційна компанія «Інтерінвестсервіс»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Українська спеціальна науково-реставраційна проектно-будівельно виробнича корпорація "Укрреставрація"

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про розірвання Договору № 3 про спільну діяльність без створення юридичної особи від 05.07.2005р., викладений в редакції Додаткової угоди № 1 від 23.11.2006р., в частині участі сторони - ПАТ "Міжнародна інвестиційна компанія "Інтерінвестсервіс".

Під час розгляду справи у місцевому господарському суді від позивача надійшло клопотання про вихід за межі позовних вимог. В даному клопотанні позивач просив суд визнати частково недійсним Договір про спільну діяльність без створення юридичної особи № 3 в редакції Додаткової угоди № 01 від 23.11.2006р., а саме: визнати недійсним п. 5.4. Договору, згідно якого "фінансування всіх витрат, пов'язаних із виконанням предмета даного Договору, здійснює Сторона-3 (позивач) за власний рахунок або за рахунок коштів, залучених з дотриманням вимог чинного законодавства".

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.03.2012 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить суд рішення скасувати та задовольнити позов.

В судове засідання 25.09.2012 р. позивач не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Розглянувши вказане клопотання колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення. При цьому суд керувався наступним.

Обґрунтовуючи необхідність відкладення судового розгляду, апелянт посилається на неможливість представника товариства бути присутнім у судовому засіданні у зв'язку із участю в іншому судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (ч. 3 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України).

Колегія суддів відзначає, що ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" є юридичною особою, а отже не було позбавлене права направити у судове засідання іншого уповноваженого представника, видавши йому відповідну довіреність.

Крім того суд відзначає, що до клопотання про відкладення розгляду справи заявником не додано доказів на підтвердження викладених у ньому обставин.

За таких обставин у клопотанні ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" про відкладення розгляду справи належить відмовити.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

23.11.2006 року між сторонами та третьої особою було укладено Додаткову угоду № 1 про внесення змін і доповнень до Договору № 3 про спільну діяльність без створення юридичної особи від 05.07.2005 року шляхом викладення його в новій редакції.

Предметом Договору є виконання сторонами комплексу проектно-вишукувальних, будівельних робіт та введення в експлуатацію на земельній ділянці по вул. вул. Автозаводській, 29-а, в Оболонському районі міста Києва адміністративно-житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями з метою отримання сторонами новозбудованих площ жилих та нежитлових приміщень відповідно до своїх часток.

Пунктом 5.4. Договору передбачено, що фінансування всіх витрат, пов'язаних із виконанням предмета даного Договору, здійснює позивач за власний рахунок або за рахунок коштів, залучених з дотриманням вимог чинного законодавства.

Позивач аргументував необхідність розірвання Додаткової угоди №1 нормативним посиланням на ст. 651 Цивільного кодексу України та тим, що бездіяльність Відповідача та неприйняття участі у спільній діяльності порушує права сторін Договору та є прямим порушенням норм закону.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З викладеного вбачається, що для розірвання договору в судовому порядку необхідно одночасна наявність двох умов:

1) істотне порушення умов договору однією із сторін;

2) позбавлення другої сторони договору того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом встановлено, що 05 липня 2005 року між Відповідачем та Корпорацією «Укрреставрація» було укладено Договір про спільну діяльність без створення юридичної особи.

Предметом цього Договору є забезпечення спільного інвестування та залучення коштів для будівництва Об'єкту інвестування - адміністративно-житлового комплексу з вбудовані прибудованими приміщеннями, розташованого на земельній ділянці орієнтовною площе: 0,2007 га в Оболонському районі м. Києва по вул. Автозаводська, 29-а (далі - Об 'єкт).

За погодженням сторін Договору Відповідач мав отримати 80% Об'єкту, а Корпорація «Укрреставрація» - 20%.

Відповідно до п. 2.4 Договору Відповідач був зобов'язаний здійснити внески у спільну діяльність у формі:

- робіт (послуг) по виконанню функцій Забудовника і Замовника об'єкта інвестування;

- робіт (послуг) по виконанню проекту об'єкту інвестування;

- робіт (послуг) по залученню інвестицій та інших коштів третіх осіб для будівництва об'єкту

- грошових коштів і майна.

На виконання умов Договору Відповідач здійснив внески у спільну діяльність в розмірі 2 507 500 грн., що підтверджується копіями платіжних документів, які містяться в матеріалах справи, а також виконував погоджувальні, перепогоджувальні, проектно-вишукувальні, будівельні та інші робіт зі спорудження Об'єкту.

23 листопада 2006 року Відповідач відступив частину своєї частки у спільній діяльності Позивачу, у зв'язку з чим між Позивачем, Відповідачем та Корпорацією «Укрреставрація було укладено Додаткову угоду №1.

Також сторони уклали Додаткову угодою №4 до Договору, відповідно до якої Позивач зобов'язався компенсувати Відповідачу підтверджені витрати на виконання комплекс погоджувальних, перепогоджувальних, проектно-вишукувальних, будівельних та інших робіт : спорудження Об'єкту.

Після приєднання Позивача до спільної діяльності частки сторін Договору в Об'єкті розподілилися наступним чином:

- відповідач - 9% корисної площі Об'єкту;

- позивач - 69% корисної площі Об'єкту;

- корпорація «Укрреставрація» -22 % корисної площі Об'єкту.

Відповідно до умов Додаткової угоди №1 внесення будь-яких додаткових вкладів не передбачалося.

Натомість сторони погодили, що фінансування будівництва Об'єкту та здійснення усіх робі буде обов'язком не Відповідача, як це було до укладення Додаткової угоди №1, а обов'язком Позивача.

Зокрема, пунктом 4.5.3. Додаткової угоди №1 передбачено, що Позивач за рахунок власних коштів зобов'язується забезпечити своєчасне та у повному обсязі фінансування проектних будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, послуг сторонніх організацій, як виникатимуть при зборі необхідних погоджень, а також придбання матеріалів і обладнання.

Щодо обов'язків відповідача після укладення Додаткової угоди №1, то їх виключний перелік встановлено в п.4.3, і цей перелік не містить обов'язку здійснити будь-який додатковий внесок або вклад у спільну діяльність.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що твердження позивача про те, що відповідач не здійснював внесок у спільну діяльність, а також те, що Відповідач має здійснити додатковий внесок після укладення Додаткової угоди №1, є необґрунтованими.

Крім того, Позивачем всупереч ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надано жодного доказу, який би свідчив про позбавлення Позивача того, на що він розраховував при укладенні Додаткової угоди №1.

Таким чином, позивачем належними засобами доказування не доведено суду наявності законодавчо встановлених підстав для розірвання Додаткової угоди №1.

Крім того колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про пропуск позивачем строку позовної давності. При цьому судом враховується наступне.

Статтею 257 ЦК України встановлено загальна позовна давність тривалістю у три роки. Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (ст. 260 ЦК України).

Відповідно до стаття 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 ЦК України частини 1 та 5 перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила та за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Позивач не повідомив суд про будь-які поважні причини пропуску строку позовної давності та клопотань з цього приводу не заявив, що дає підстави суду визначитись з тим, що поважні причини для поновлення пропущеного строку відсутні.

Враховуючи те, що строк позовної давності почав перебіг з 24.11.2006р., то право на звернення до суду у позивача закінчилось 24.11.2009р., а з відповідною заявою він звернувся до суду тільки 16.12.2011р.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення та спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням наведеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду м. Києва від 21.03.2012 року у справі № 31/7 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв'язку з цим, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду м. Києва 21.03.2012 року у справі № 31/7 Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду м. Києва від 21.03.2012 року у справі № 31/7 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" - без задоволення.

Головуючий суддя Андрієнко В.В.

Судді Шапран В.В.

Буравльов С.І.