Ухвала

від 27.09.2012 по справі 18/3405/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"25" вересня 2012 р. Справа № 18/3405/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Тихий П.В., суддя Черленяк М.І.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача -Погорілий Д.В. (довіреність № 2/11 від 15.08.2011 р.)

відповідача -Нестор Л.О. -голова (посвідчення № 25 від 03.08.2011 р.)

3-ої особи -не з'явилась

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду заяву Селянського фермерського господарства "Урожай"(вх. №2843П1-38) про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 р. по справі № 18/3405/11 за нововиявленими обставинами

за позовом Селянського фермерського господарства "Урожай", с.Горби, Глобинський район, Полтавська область

до Стовбино-Долинської сільської ради, с.Стовбина Долина, Новосанжарський район, Полтавська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Новосанжарська районна державна адміністрація, смт. Нові Санжари, Полтавська область

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Селянське фермерське господарство "Урожай" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Стовбино-Долинської сільської ради про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна придбаного за договором купівлі-продажу приміщення, а саме: 1/2 частини площадки "Складу для цементу", площею 320 кв.м., з приміщенням 80 кв.м. розташованої за адресою: вул. Степова, 1ж, в с. Стовбина Долина Новосанжарського району Полтавської області та приміщення Фруктосховища з інв. № 87, площею 150 кв.м. розташованою за адресою: вул. Степова, 1е, в с. Стовбина Долина, Новосанжарського району Полтавської області.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05.12.2011 року (суддя Тимченко Б.П.) позов задоволено. Визнано право власності за Селянським (Фермерським) господарством "Урожай" на господарські будівлі: 1/2 частини площадки "Складу для цементу", за інв. № 84, площею 320 кв. м., розташованої за адресою, вул. Степова, 1ж, в с. Стовбина Долина, Новосанжарського району Полтавської області; приміщення Фруктосховища, за інв. № 87, площею 150 кв.м., розташованої за адресою, вул. Степова, 1е, в с. Стовбина Долина, Новосанжарського району Полтавської області.

Відповідач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, просив вказане рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 р. по справі № 18/3405/11 апеляційну скаргу задоволено. Рішення господарського суду Полтавської області від 05.12.2011 р. у справі № 18/3405/11 скасовано та прийнято нове рішення. У задоволенні позовних вимог відмовлено. Постановляючи своє рішення( постанову), апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що оскільки договір купівлі-продажу від 19.01.2001р. в порушення ст. 47ЦК УРСР не посвідчений нотаріально, то він є нікчемним і тому у позові було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2012 р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 р. по справі № 18/3405/11 залишено без змін.

Постановляючи своє рішення касаційний суд вказав , що апеляційна інстанція безпідставно застосувала ст.47ЦК Української РСР в обгрунтування недійсності Договору купівлі-продажу спірних приміщень від 19.01.2001р., оскільки вказаною статтею врегульовано обов"язок нотаріального посвідчення угод лише у випадках зазначених у законі.

Селянське фермерське господарство "Урожай" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду із заявою про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 р. по справі № 18/3405/11 за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що на даний час позивачу стали відомі істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі позивачу під час розгляду справи, але які існували на час її розгляду. Просить переглянути постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 р. по справі № 18/3405/11 за нововиявленими обставинами. Скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою рішення господарського суду Полтавської області від 05.12.2011 залишити без змін.

Відповідач у відзиві на заяву про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду за нововиявленими обставинами зазначає, що нововиявлених обставин справи не існує для СФГ «Урожай», посилання заявника на наявність таких обставин є безпідставним. Просить у задоволенні заяви про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 р. за нововиявленими обставинами відмовити.

3-я особа відзив на заяву не надала, явку в судове засідання свого представника не забезпечила, про причини неможливості прибути в засідання суду не повідомила, хоча належним чином повідомлена про час та місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 4 а.с. 31).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Нововиявленою обставиною позивач вважає рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області № 2-856/ 2009р.,з яким він ознайомився 17.07.2012р.

Даним рішенням визнано право власності за громаданином Шараєм В.А.на частину овочесховища. В рішені встановлено, що 25.10.2004 р. між громадянином Шараєм В.А. та СКГ „ Сітанок" укладено договір купівлі-продажу частини овочесховища в с. Стовбина Долина площею 300 кв.м. за 50000,0 грн.. Стовбино-Долинська сільська рада не заперечувала проти визнання права власності за даною особою. Дана угода з боку СКГ „Світанок" підписана головою Сутковим Ю.Д.

На думку заявника рішенням Новосанжарського суду Полтавської області підтверджено факти про:

- наявність у голови кооперативу Суткового Ю.Д. повноважень щодо укладення договорів на відчуження майна СК „Світанок";

- відчуження приміщення овочесховища частинами, оскільки гр.Шарай Ю.Д. придбав тільки частину цього об"єкту нерухомості , а саме 300 кв.м., тому , на думку заявника, можна прийти до висновку, що оскільки СФГ „ Урожай" за договором купівлі-продажу придбало 150кв.м., то за ним також можна визнати право власності;

-невизначеність розміру частки фруктосховища, яка була передана за договором передачі майна колективом співвласників юридичній особі від 20 вересня 2000року, зазначена під №2 у додатку №1 до цього Договору.

СФГ"Урожай" також зазначає, що у зв"язку із виявленими фактами щодо продажу частини фруктосховища дана особа , як орендар зазначеного майна звернувся до прокуратури Новосанжарського району "із відповідною заявою".

Постановою від 31.07.2012р. прокуратурою було відмовлено у порушенні кримінальної справи , але вважає заявник, встановлено наступне.У 2000році громадянин Сутковий Ю.Д. був головою ліквідкомісії СКГ"гшСвітанок". На підставі рішення ліквідкомісії 19.01.2001р між СКГ „Світанок" та СФГ „ Урожай" було укладено договір купівлі- продажу частини фруктосховища, корівника, частини складу для цементу та комори на загальну суму 37300,99грн. але на загальних зборах співвласників майна дане питання не розглядалося.також в постанові зазначено , що гр.Шарай В.А. також придбав у голови СКГ „ Світанок" іншу частину фруктосховища.

Відповідно до частини 1 статті 112 ГПК України суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили за нововиявленими обставинами.

Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі, господарський суд переглядає судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення (п.8.7.Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 17).

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, в тому числі, істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи( ч.2 ст.112ГПК України).

Згідно п.2 постанови пленуму ВГСУ № 17 - до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє істотність даних обставин для розгляду справи( тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення , ніж те, яке було прийняте).

Для з»ясуввання чи є така обставина істотною слід з»ясувати на підставі яких доказів рішення ,що переглядається, було ухвалене.

Позивач звернувся до суду із позовом про визнання права власності на придбане ним нерухоме майно і посилався на те, що відповідач своїм рішенням від 30.09.2011р.№4 відмовив позивачу у його визнанні та реєстрації у зв"язку із тим, що договір не посвідчений нотаріально.

При прийнятті постанови від 24.01.2012 р. Харківським апеляційним господарським судом було встановлено, що 19.01.2001року між СФГ "Урожай" та СГ "Світанок" було підписано договір купівлі-продажу приміщень, згідно з п.1.1. якого продавець - СК "Світанок" зобов'язався передати у власність покупця - позивача приміщення Корівника за інв. № 69 , площею 2000кв.м., приміщення Фруктосховища за інвентарним номером № 87, площею 150 кв.м. та 50% площадки "Складу для цементу", площею 320 кв.м., з приміщенням 80 кв.м., приміщення Старої комори , площею 270 кв.м.

19.01.2001 року сторони зазначеного договору склали акт прийому-передачі до договору купівлі-продажу від 19.01.2001 року, в якому зазначено, що продавець СК "Світанок передав а покупець - СФГ "Урожай" прийняв приміщення Фруктосховища (інв. № 87), площею 150кв.м. та 50% площадки "склад для цементу", площею 320 кв.м., з приміщенням 80 кв.м. (інв.№ 84).

Далі суд прийняв до уваги, що статтею 47 Цивільного кодексу України в редакції 1963 р., який діяв на час укладення зазначеного договору передбачено, що нотаріальне посвідчення договору є обов'язковим тільки у випадках, зазначених в законі. Недотримання в таких випадках нотаріальної форми тягне недійсність договору з наслідками, передбаченими частиною 2 статті 48 цього Кодексу.

Далі апеляційний суд в своїй постанові зробив висновок, що оскільки зазначений договір купівлі-продажу приміщень від 19.01.2001 р. укладено до набрання чинності Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р.,а позивач посилається в обґрунтування позову на невиконання відповідачем свого обов"язку з оформлення права власності позивача на майно на підставі цього договору у 2011 році, тобто після набрання чинності 01 січня 2004 року Цивільним кодексом України від 16.01.2003 р., до відповідних правовідносин сторін слід застосовувати положення Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року.

Договір купівлі-продажу приміщення від 19.01.2001 р. підлягав обов'язковому нотаріальному посвідченню (вказує далі апеляційний господарській суд в своїй постанові, що перегладається) але посвідчений так і не був. Наслідком такого порушення відповідно до ч. 1 статті 47 Цивільного кодексу України, в редакції 1963 р. встановлено недійсність такого договору.

Враховуючи що цей договір не визнавався дійсним в судовому порядку на підставі ч. 2 статті 47 цього Кодексу, зазначений договір купівлі-продажу приміщень є нікчемним.

Зважаючи на наведене, колегія суддів при прийнятті постанови від 24.01.2012 р. дійшла висновку про відсутність правової підстави набуття позивачем права власності на спірне майно.

Вищий господарський суд не погодився із такими висновками апеляційного суду та в своїй постанові від 17.04.2012 року вказав, що апеляційна інстанція безпідставно застосувала ст.47 Цивільного кодексу Української РСР в обґрунтування недійсності Договору купівлі - продажу спірних приміщень від 19.01.2001рю, оскільки вказаною статтею врегульовано обов"язок нотаріального посвідчення угод лише у випадках зазначених у законі.Адже, Цивільний кодекс Української РСР 1963 року не містив норм про обов»язковість нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу будь-якого іншого нерухомого майна, укладених між юридичними особами( а.с.152 , т.2).

Договір від 19.01.2001р був укладений відповідно до положень глави третьої Цивільного кодексу Української РСР 1963р, в простій письмовій формі, що вимагалося п.1ч.1ст.44ЦК УРСР.

Як зазначав касаційний суд, стаття 47 ЦК УРСР 1963р. зобов»язувала нотаріально посвідчувати договори лише у випадках встановлених законом.Така умова була обов»язковою для договорів купівлі-продажу жилого будинку, або для угод, коли хоча б однією із її сторін є громадянин.

Норми цивільного законодавства, що передбачають нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна вступили в дію 01.01.2004р., тобто із набранням чинності Цивільним кодексом України, зворотної сили не мають.

Договір, укладений між СФГ «Урожай»та СК »Світанок», не оскаржувався та недійсним не визнавався, ( враховуючи, позицію ВГСУ).

Як вказано в постанові ВГСУ від 17.04.2012р. -відповідно до ст.227 ЦК Української РСР 1963року договір купівлі - продажу є правовою підставою для реєстрації зазначеного майна в органах виконавчої влади, а не підставою для задоволення позовних вимог про визнання права власності на майно.Тобто набувач за таким договором має право на реєстрацію його в органах БТІ.

Чинне законодавство не містить часових обмежень для звернення набувача для реєстрації набутого ним майна у залежності від давності такого набуття.

Отже касаційний суд не погодився із висновком суду апеляційної інстанції про недійсність(нікчемність) спірного правочину у зв»язку із недотриманням сторонами при його укладенні нотаріальної форми договору.Разом із тим касаційний суд прийшов до висновку, що така оцінка договору купівлі-продажу не вплинула на правильність інших висновків апеляційного суду та не призвела до прийняття неправильного рішення(постанови) від 24.01.2012р.

Такими «іншими висновками»є висновки апеляційного суду щодо правосуб»єктності продавця.

В постанові від 24.01.2012р. апеляційний суд зазначає, що згідно з актом прийому-передачі майна у спільну часткову власність громадянам-колишнім членам СК "Світанок" від 20 вересня 2000 року СК Сітанок", на підставі рішення його загальних зборів, оформлених протоколом № 6 від 26.07.2000 р. та на підставі договору про спільне володіння, користування і розпорядження майном від 20 вересня 2000 р., було передано у спільну часткову власність громадян - колишнім членам СК "Світанок" цілісний майновий комплекс, до складу якого увійшли спірні приміщення фруктосховища та складу для цементу. В акті не зазначено, що ці приміщення передано в якійсь певній частині, а зазначено їх інвентарний номер.

20 вересня 2000 року співвласниками майнових паїв, отриманих в результаті паювання майна сільськогосподарського кооперативу "Світанок" було укладено договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, що знаходиться в спільній частковій власності.

В пункті 1.3. цього договору зазначено, що з метою більш ефективного використання майна Співвласники домовилися передати його за цивільно-правовими договорами в оренду та на умовах товарного кредиту селянському (фермерському господарству) "Урожай".

20 вересня 2000 року між співвласниками майнових паїв, отриманих в результаті паювання майна сільськогосподарського кооперативу "Світанок" та селянським (фермерським) господарством "Урожай" було укладено договір передачі майна колективом співвласників юридичній особі, згідно з яким зазначені громадяни-співвласники майнових паїв, отриманих в результаті паювання майна сільськогосподарського кооперативу "Світанок" передають належне їм на праві спільної власності майно СФГ "Урожай" в оренду, а обігові засоби, що входять до складу майна -передаються останньому на умовах товарного кредиту.

У переліку основних засобів, що передаються СФГ "Урожай" в оренду включено спірні приміщення фруктосховища та складу для цементу із зазначенням їх інвентарних номерів 87 та 84 та без зазначення того що ці приміщення передаються в якійсь певній частині.

08.04.2011 року було проведено збори колективу співвласників майнового комплексу, отриманого в результаті паювання майна сільськогосподарського кооперативу "Світанок", на яких розглядалися питання про завершення дії договору оренди майна від 20.09.2000року та розподіл майна між новими орендарями, якими було вирішено визнати договір оренди майна з СФГ "Урожай" таким, що втратив чинність та затвердити списки розподілу майна між орендарями.

З наведеного вбачається,зазначає суд, що спірне майно було передано СК "Світанок" у спільну часткову власність колишнім членам кооперативу, які 20 вересня 2000 року передали його в оренду позивачу по договору передачі майна колективом співвласників юридичній особі.

На час підписання договору купівлі-продажу спірних приміщень від 19.01.2001р. між СК "Світанок" та позивачем зазначений договір оренди діяв, оскільки його не було розірвано чи визнано недійсним у встановленому законом порядку.

Докази вибуття цього майна з власності співвласників-колишніх членів СК "Світанок" в тому числі у власність СК "Світанок", позивач не надав.

Окрім цього, СК "Світанок" за актом прийому-передачі майна було передано спірні приміщення зерносховища та складу для цементу у спільну часткову власність громадянам-колишнім членам кооперативу повністю, а не в певній частині у складі цілісного майнового комплексу.

Судова колегія, що переглядала рішення суду першої інстанції також прийшла до висновку, що зазначені приміщення співвласниками також передавались в оренду позивачеві по договору передачі майна колективом співвласників юридичній особі від 20.09.2000 р. -повністю.

На підставі викладено колегія суддів дійшла висновку, що позивач не надав доказів в обґрунтування наявності підстав набуття ним права власності на спірне нерухоме майно, на які він посилався в обґрунтування своїх позовних вимог про визнання цього права.

Суд касаційної інстанції визнав правомірність вказаних висновків апеляційного суду.

Позивач в своїй заяві про перегляд рішення (постанови) за нововиявленими обставинами посилається на те, що 18.07.2012р., під час ознайомлення його представника з матеріалами справи №2-856/2009р, йому стало відомо що 25 жовтня 2004р. між громадянином Шараєм В.А. та СГК «Світанок», в особі голови кооперативу Суткового Ю.Д., було укладено договір купівлі-продажу частини овочесховища в с.Стовбина Долина площею 300 кв.м. В договорі сторони вказали, що після сплати коштів до сторони переходить власність на частину овочесховища площею 300 кв.м., «в середній частині овочесховища».

Також з матеріалів справи № 2-856/2009 йому стало відомо (вказує далі заявник), що Стовбино -Долинська сільська рада не заперечувала в суді проти задоволення позовних вимог про визнання за вказаною особою права власності на фруктосховище та подала до суду довідку, в якій вказувала, що згідно договору 25.10.2004р. частина овочесховища площею 300 кв.м. по вул.. Степовій, 1е належить гр..Шарай Володимиру Андрійовичу.

Таким чином, зазначає позивач рішенням Новосанжарського суду Полтавської області від 24 липня 2009р. по справі № 2-856/2009 підтверджено, що:

-у голови кооперативу Суткового Ю.Д. були повноваження щодо укладення договорів на відчуження майна СК „Світанок";

- відчуження приміщення овочесховища частинами, оскільки гр.ШарайЮ.Д. придбав тільки частину цього об"єкту нерухомості , а саме 3000 кв.м., тому , на думку заявника, можна прийти до висновку, що оскільки СФГ „ Урожай" за договором купівлі-продажу придбало 150кв.м., то за ним також можна признати право власності;

- невизначеність розміру частки фруктосховища, яка була передана за договором передачі майна колективом співвласників юридичній особі від 20 вересня 2000року, зазначена під №2 у додатку №1 до цього Договору.

Згідно п.5, абз.3 Постанови пленуму Вищого Господарського суду України №17 від 26.12.2011р. - не можуть визнаватися нововиявленими обставини, на які посилався учасник судового процесу в своїх поясненнях в суді будь-якої інстанції.

24.01.2012р. позивачем було надано суду апеляційної інстанції, що переглядав рішення місцевого суду по даній справі, «пояснення до заперечень на апеляційну скаргу», де позивач посилався на такі ж самі обставини щодо повноважень голови кооперативу на відчуження спірного майна, на те, що нерухоме майно відчужувалося частками та про невизначеність розміру частки фруктосховища, яка була передана за Договором передачі майна колективом співвласників юридичній особі від 20.09.2000р. Як на підтвердження даної обставин позивач посилався на рішення Новосанжарського суду Полтавської області від 24.07.2009р. №2-856/2009(а.с.75, т.2).

Отже обставина, на яку відповідач посилається як на нововиявлену, не є такою обставиною, оскільки вона була відома заявнику і про неї він повідомляв суд апеляційної інстанції при перегляді рішення місцевого суду в апеляційномупорядку. Дана обставина була предметом дослідження і апеляційного і касаційного суду.

Неприйняття судом до уваги доводів позивача при прийнятті постанови від 24.01.2012 по даній справі при перегляді рішення місцевого суду в апеляційному порядку, не може бути підставою для надання їм статусу нововиявлених обставин.

Щодо фактів, вказаних в постанові від 31.07.2012р. прокуратури Новосанжарського району.

Заявник вказує,що даною постановою було відмовлено в порушенні кримінальної справи стосовно голови СК «Світанок», однак встановлено, що на підставі рішення ліквідаційної комісії, головою якої був Сутковий Ю.Д. 19.01.2001 року між СКГ «Світанок»та СФГ"Урожай" було укладено договір купівлі-продажу частини фруктосховища, корівника, частини складу для цементу та комори на загальну вартість 37300,00грн.,але на азагальних зборах співвласників майна дане питання не розглядалося. В постанові також зазначається, що при опитанні гр.Шарая В.А. встановлено,що останній також придбав у голови СКГ «Світанок»іншу частину фруктосховища.Таким чином, робить висновок заявник, встановлено, та підтверджено факт наявності у голови ліквідаційної комісії СКГ «Світанок»Суткового Ю.Д. повноважень на продаж майна кооперативу та факт відчуження майна за договорами купівлі-продажу частинами.

Враховуючи зазначене, судова колегія приходить до висновку, що в даній постанові вказані ті ж самі, а не нові обставини, що і повідомлялися позивачем в його поясненнях від 24.01.2012р. ( а.с.75, т.2) апеляційному суду із посиланням на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 24 липня 2009р. по справі № 2-856/2009.

За таких обставин вказана постанова не є доказом відкриття нововиявлених обставин. Крім того вона була прийнята 31.07.2012р. , тобто позивач намагається представити новий доказ тих самих обставин, що вже були предметом дослідження суду.

Нововиявленими є тільки ті обставини, які не були і не могли бути відомі заявникові.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно розрізняти поняття нововиявленої обставини, як факту) і нового доказу (як підтвердження факту)( п.2 абз.3;4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р.№ 17).

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність нововиявлених обставин, в зв'язку з чим заява Селянського фермерського господарства "Урожай" про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 р. по справі № 18/3405/11 за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції від 24.01.2012 р. залишається без змін.

Керуючись статтями 85,99, 112-114 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні заяви Селянського фермерського господарства "Урожай" про перегляд постанови Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 р. по справі № 18/3405/11 за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 24.01.2012 р. по справі № 18/3405/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Тихий П.В.

Суддя Черленяк М.І.