Постанова

від 02.10.2012 по справі 7/8/2012/5003

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 7/8/2012/5003

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Демидової А.М., Воліка І.М., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Козятинська швейна фабрика" на ухвалу від 19.04.2012 господарського суду Вінницької області та на постановувід 31.07.2012 Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 7/8/2012/5003 господарського суду Вінницької області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Козятинська швейна фабрика" до 1) Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Подільського регіонального департаменту Вінницького управляння, 2) Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", провизнання кредитного договору недійсним В судове засідання прибули представники сторін: позивачане з'явились; відповідача-1не з'явились; відповідача-2Перетятько С.М. (дов. від 22.08.2012 № б/н); ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року позивач -Відкрите акціонерне товариство "Козятинська швейна фабрика" (надалі -ВАТ "Козятинська швейна фабрика") звернулося до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Подільського регіонального департаменту Вінницького управляння (надалі -ПАТ "УкрСиббанк" в особі Подільського регіонального департаменту Вінницького управляння) про визнання недійсним укладеного між сторонами Кредитного договору № 11393929000 від 15.09.2008.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 22.03.2012 до участі у справі залучено в якості другого відповідача - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк".

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 19.04.2012 у справі № 7/8/2012/5003 (суддя Банасько О.О.), залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 (колегія суддів: Сініцина Л.М. -головуючий, судді -Гудак А.В., Огороднік К.М.), справу № 7/8/2012/5003 передано за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Судові рішення обґрунтовані тим, що відповідно до Положення про Вінницьке управління Подільського регіонального департаменту АКІБ "УкрСиббанк" -територіальне управління є структурним підрозділом Подільського регіонального департаменту ПАТ "УкрСиббанк", який не є юридичною особою, входить до складу банку на правах відокремленого структурного підрозділу та здійснює представництво інтересів Банку в регіоні шляхом взаємодії з місцевими органами влади, юридичними та фізичними особами, і до обсягу повноважень територіального управління не входить право представляти юридичну у господарському суді, а отже згідно зі ст. 1 ГПК України не може бути стороною по справі. Оскільки територіальне управління не є уповноваженим відособленим підрозділом в контексті частини 4 ст. 15 ГПК України, тому належним відповідачем по справі є юридична особа ПАТ "УкрСиббанк", місцезнаходження якого м. Харків, пр. Московський, 60, з урахуванням чого справу направлено за місцезнаходженням належного відповідача.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, позивач -ВАТ "Козятинська швейна фабрика" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, а справу направити для подальшого розгляду до господарського суду Вінницької області, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права. У касаційній скарзі позивач посилається на те, що спірні правовідносини випливають з діяльності саме територіального управління, а тому справа має бути розглянута за місцезнаходженням структурного підрозділу відповідача-1.

Відповідач-2 -ПАТ "Дельта-Банк" у відзиві на касаційну скаргу заперечив проти її доводів та просив залишити оскаржувані судові акти без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача-1, обговоривши доводи касаційної скарги, правильність застосування норм процесуального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та вбачається з матеріалів справи, предметом спору в даній справі є визнання недійсним Кредитного договору № 11393929000 від 15.09.2008, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" в особі начальника відділення № 201 АКІБ "УкрСиббанк" Згурської О.В., яка діє на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_6 від 23.08.2007, за реєстровим № 3579, з однієї сторони та ВАТ "Козятинська швейна фабрика", в особі голови правління Савенко О.І.

Назву відділення № 201 АКІБ "УкрСиббанк" в подальшому змінено на Вінницьке управління Подільського регіонального департаменту АКІБ "УкрСиббанк".

Приймаючи ухвалу про передачу справи № 7/8/2012/5003 за підсудністю до господарського суду Харківської області, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що згідно Типового положення територіальне управління регіонального департаменту ПАТ "УкрСиббанк", затвердженого протоколом Правління АТ "УкрСиббанк" № 04/10 від 22.02.2010, Вінницьке управляння є структурним підрозділом Подільського регіонального департаменту ПАТ "УкрСиббанк", який не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від імені банку, йому не надано право здійснювати в господарському суді повноваження сторони від імені юридичної особи, а тому справу направлено за місцезнаходження юридичної особи.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки господарських судів попередніх інстанцій передчасними з огляду на таке.

Відповідно до статей 13, 15 ГПК підсудність справ визначається за предметними і територіальними ознаками. Виняток з цього правила становить виключна підсудність справ (стаття 16 ГПК).

Згідно з частиною 4 ст. 15 ГПК України, якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої -третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

З приписів наведеної правової норми вбачається, що ще до подачі позову позивач вже наділений процесуальним законом правом реалізувати належним чином свої процесуальні права, надані нормою про територіальну підсудність заявленого ним спору. Отже, фразу "юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ", слід розуміти так, що позивачу має бути про таке представництво відомо не із даних довіреності на представництво в суді, яка не обов'язково повинна існувати на момент звернення особи з позовом до суду за місцезнаходженням філії, а із факту представлення відособленим підрозділом юридичної особи в конкретному матеріальному правовідношенні. При цьому, Положення про територіальне управління, а також матеріали справи (укладений сторонами договір) свідчать про те, що структурний підрозділ наділений правом виступати від імені Банку перед місцевими органами влади, юридичними та фізичними особами, а начальник територіального управління на підставі довіреності представляє банк у відносинах з юридичними та фізичними особами, укладає від імені банка договори в межах своєї компетенції, установленої Правлінням банку (п.п. 2.1.1, 3.1., 3.6 Типового положення територіальне управління регіонального департаменту ПАТ "УкрСиббанк"), і спірний договір був укладений від імені банку в особі повноважного представника територіального управління.

Відповідно до пункту 20.2. постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. При цьому господарським судам слід також враховувати, що, оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності.

З огляду на це, колегія суддів не погоджується з тим, що позов заявлено до Вінницького управління Подільського регіонального департаменту ПАТ "УкрСиббанк", яке не є юридичною особою і не має права бути відповідачем у справі, оскільки позов заявлено саме до юридичної особи - ПАТ ПАТ "УкрСиббанк", як єдиного відповідача, але за місцезнаходженням територіального управління, з діяльності якого випливає спір.

Крім того, судами не враховано, що предметом позову є матеріально-правова вимога про визнання недійсним Кредитного договору № 11393929000 від 15.09.2008.

Згідно з частиною 1 ст. 15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

При цьому, в пункті 20.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" роз'яснено, що стороною, зобов'язаною здійснити певні дії, може бути будь-яка із сторін, у якої з огляду на умови договору та з урахуванням фактичних обставин справи відповідний обов'язок існує на момент подання позову."

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, кредитний договір, який позивач просить визнати недійсним, відноситься до двосторонніх (частини 2 та 3 ст. 626 ЦК України) і є підставою для виникнення у контрагентів взаємних зустрічних зобов'язань.

Разом з тим, відповідно до ст. 510 Цивільного кодексу України, якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від іншої сторони.

За укладеним між сторонами договором, відповідач-1 зобов'язаний надати позивачеві кредит, а позивач зобов'язаний повернути суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів та комісій у строки встановлені договором. З матеріалів справи вбачається, що відповідач-1 свої зобов'язання за Кредитним договором № 11393929000 від 15.09.2008 виконав та надав позивачеві грошові кошти, які останній у встановлені договором строки не повернув та має заборгованість, а отже є зобов'язаною стороною договору на момент звернення з позовом про визнання недійсним кредитного договору.

За таких обставин, в силу приписів частини 1 ст. 15 ГПК України, позивачеві також надано право обрати територіальну підсудність за своїм місцезнаходженням як зобов'язаної сторони за Кредитним договором на момент подання позову.

Враховуючи те, що на момент подання позову зобов'язаною стороною за Кредитним договором № 11393929000 від 15.09.2008 був позивач місцезнаходження якого Вінницька область, м. Козятин, вул. Матросова, 80, то відповідно і даний спір підсудний господарському суду Вінницької області.

Між тим, наведені вище обставини не були враховані господарськими судами попередніх інстанцій і їм не було надано належної юридичної оцінки, що призвело до порушення процесуального законодавства та помилкової зміни підсудності.

Частина перша ст. 111 10 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, ухвала господарського суду Вінницької області від 19.04.2012, якою справу № 7/8/2012/5003 надіслано за підсудністю до господарського суду Харківської області, та постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 10.01.2012, якою вказану ухвалу залишено без змін, підлягають скасуванню як такі, що прийняті з порушенням частини 1 та 4 ст. 15 ГПК України. При цьому справа має бути передана на розгляд до господарського суду Вінницької області.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Козятинська швейна фабрика" задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 та ухвалу господарського суду Вінницької області від 19.04.2012 у справі № 7/8/2012/5003 -скасувати.

Справу № 7 /8/2012/5003 направити на розгляд до господарського суду Вінницької області.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

С.Р. Шевчук