Постанова

від 23.01.2013 по справі 7/8/2012/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2013 р. Справа № 7/8/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Мельник О.В. ,

судді Грязнов В.В.

при секретарі Головченко Д.М.

За участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача-1 - не з'явився

відповідача-2 - Демчук Ю.М. (довіреність від 20.06.2011 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача Відкритого акціонерного товариства "Козятинська швейна фабрика" на рішення господарського суду Вінницької області від 28.11.2012 року у справі №7/8/2012/5003

Позивач: Відкрите акціонерне товариство "Козятинська швейна фабрика"

Відповідачі:

1. Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" в особі Житомирського управління АКІБ "УкрСиббанк" в особі Житомирського управління АКІБ "УкрСиббанк"

2. Публічне акціонерне товариство "Дельта банк"

про визнання кредитного договору недійсним

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області №7/8/2012/5003 від 28.11.2012 року (суддя Тісецький С.С.) в задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства "Козятинська швейна фабрика" відмовлено.

Рішення господарського суду Вінницької області мотивоване тим, що обставини, які свідчать про недійсність спірного договору позивачем належними доказами не доведені.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Відкрите акціонерне товариство "Козятинська швейна фабрика" оскаржило його в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі позивач просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апелянт посилається на те, що угода укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №7/8/2012/5003 від 27.12.2012 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу позивача Відкритого акціонерного товариства "Козятинська швейна фабрика" на рішення господарського суду Вінницької області від 28.11.2012 року у справі №7/8/2012/5003.

Представник позивача подав клопотання (вх.№707/13 від 23.01.2013 року) про перенесення розгляду апеляційної скарги на іншу дату в зв'язку з неможливістю прибуття.

Суд відхиляє зазначене клопотання про перенесення розгляду апеляційної скарги з огляду на наступне.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.).

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з статтею 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Неможливість заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Таким чином, представляти інтереси апелянта в суді при розгляді даної справи може бути будь-яка особа, наділена повноваженнями на представництво відповідною довіреністю. Доказів неможливості направлення представника чи неможливості розгляду справи без участі представника апеляційному суду надано не було.

Представник ПАТ "УкрСиббанк" в судове засідання не з'явився. Причини своєї неявки суду не повідомив. Явка представників сторін в судове засідання не вимагалась. Сторони у справі були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення. Судова колегія вважає, що неявка представників та неподання відзивів не перешкоджатиме перегляду рішення господарського суду Вінницької області від 28.11.2012 року у справі №7/8/2012/5003 .

Відзивів на апеляційну скаргу від відповідачів не надходило.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду, заслухала представника ПАТ "Дельта банк", вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.09.2008 року між акціонерним комерційним інноваційним банком "Укрсиббанк" та відкритим акціонерним товариством "Козятинська швейна фабрика" (позичальник) в особі голови правління Савенко Олени Іванівни, яка діє на підставі статуту, укладено кредитний договір №11393929000.

За умовами кредитного договору Банк зобов'язується надати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в іноземній валюті і сумі ліміту кредитної лінії, що дорівнює 17 500,00 євро у порядку і на умовах, визначених цим договором. Вказана сума кредиту дорівнює еквіваленту 119 434,40 грн. за курсом НБУ на день укладання цього договору (п.1.1).

Надання кредиту здійснюється 15.09.2008 року (п.1.2.1); позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 14.09.2009 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з п.п. 2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору (п.1.2.2); цільове призначення (мета) кредиту: поповнення оборотних коштів (п.1.4).

Кредит надається шляхом зарахування банком коштів на поточний рахунок позичальника №26006033112300 (МФО 351005) для подальшого використання за цільовим призначенням; або оплати банком платіжних документів позичальника за рахунок кредитних коштів, наданих відповідно до умов договору та в порядку, окремо обумовленому сторонами в письмовій формі (п.1.5).

Для забезпечення виконання зобов'язань позичальника за даним договором банком прийнято:

- застава обладнання (основні засоби), а саме: вишивальної машини ZSK Х 1515-400, 1998 року випуску, заводський номер б/н, що є власністю ВАТ "Козятинська швейна фабрика", код за ЄДРПОУ 00308595 та зберігається за адресою: м.Козятин, вул.Матросова, 80;

- порука, а саме: порука Савенко Олени Іванівни, код за ДРФО 27882117307 (п. 2.1).

Кредит наданий банком також забезпечується всім належним позичальнику майном і коштами, на які може бути звернене стягнення в порядку, встановленому законодавством України (п. 2.2).

Підписанням цього договору позичальник підтверджує :

- свою здатність виконувати умови даного договору;

- що є всі необхідні повноваження від засновників (акціонерів, співвласників) та інших органів управління позичальника, необхідні для укладання та виконання договору;

- що даний договір не суперечить будь-яким договірним обмеженням, що є обов'язковими для позичальника, чи його статуту, іншим установчим документам;

- що він володіє всіма необхідними документами (ліцензії, дозволи і т.п.), що необхідні для оформлення даного договору і здійснення позичальником діяльності, що є предметом кредитування;

- що відсутні будь-які перешкоди для виконання даного договору на день його підписання;

- що на день підписання договору відсутні будь-які судові розслідування (спори), розслідування з боку державних контролюючих органів, що можуть істотно та/або негативно впливати на фінансовий стан та кредитоспроможність позичальника;

- що надані позичальником у банк документи для розгляду питання про кредитування та інші документи, пов'язані з обслуговуванням кредиту не містять будь-яких недостовірних відомостей, складені та/або отримані в порядку, передбаченим чинним законодавством;

- що позичальник повністю розуміє всі умови цього договору, свої права та обов'язки за цим договором і погоджується з ними;

- відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема, ст.144 п.4, п.3 ст.155 Цивільного кодексу України, позичальник підтверджує, що немає підстав для ліквідації позичальника з підстав, вказаних в цих статтях (для ТОВ та АТ) (п. 8.2).

Строк дії даного договору встановлюється з дати його укладення і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені у разі її нарахування (п. 9.5).

Позичальник для погашення своїх грошових зобов'язань, які виникають з договору, доручає банку здійснювати договірне списання коштів на користь банку в порядку, у сумах та у строки, що визначені у договорі зі своїх поточних рахунків в національній/іноземній валюті, відкритих в банку, а саме :

- №26006033112300 (далі - рахунки позичальника) - для погашення строкової та простроченої заборгованості за договором;

- будь-яких рахунків позичальника в банку, в тому числі з тих, що будуть відкриті в банку в майбутньому - для погашення простроченої заборгованості за договором (п.10.1.1).

Додатком №1 від 15.09.2008 року до вказаного кредитного договору сторони узгодили розмір комісій та порядок їх нарахування і оплати (т.1 а.с.15-16).

08.12.2011 року між публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк" (продавець) та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, яким сторони визначили наступне.

З урахуванням положень цього договору та відповідно до них, продавець цим погоджується продати (відступити) права вимоги за кредитами та передати їх покупцеві, а покупець цим погоджується придбати права вимоги за кредитами та прийняти їх та сплатити ціну купівлі (п.2.1).

Права вимоги за кредитами переходять від покупця до продавця та з урахуванням інших зобов'язань продавця та покупця, викладених у цьому договорі, зобов'язання продавця передати права вимоги за кредитами покупцеві є виконаним з моменту підписання продавцем та покупцем акту приймання-передачі прав вимоги за кредитами у дату закриття (п.2.3).

Продавець зобов'язується передати покупцеві основні документи стосовно кредитів та інші документи стосовно кредитів відповідно до та протягом періоду, зазначеного у додатку V (передача документів) до цього договору. Одночасно з врученням покупцеві основних документів стосовно кредитів та інших документів стосовно кредитів, продавець та покупець підписують акт приймання-передачі документів стосовно кредитів щодо відповідних прав вимоги за кредитами. Покупець має право відмовити у підписанні акту приймання-передачі документів стосовно кредитів щодо відповідних прав вимоги за кредитами лише тоді, якщо покупцеві не було надано будь-яких основних документів стосовно кредитів щодо таких прав вимоги за кредитами (п.4.2).

З урахуванням положень параграфу (b), покупець зобов'язується:

- протягом 30 календарних днів з дати закриття, надіслати кожному позичальнику повідомлення про передачу, підписане сторонами, що стосується кредитного договору, стороною якого є такий позичальник, рекомендованим листом з повідомленням про отримання; та

- протягом 30 календарних днів (якщо інший строк не передбачений українським законодавством) з дати закриття, надіслати кожній особі, що надає забезпечення, повідомлення про передачу, підписане сторонами, рекомендованим листом з повідомленням про отримання (п.4.6).

Цей договір набирає чинність негайно після того, як цей договір буде підписаний уповноваженими представниками сторін, скріплений корпоративними печатками сторін та нотаріально посвідчений та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п.13.10).

19.12.2011 року між публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк" (продавець) та публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (покупець) підписано акт приймання-передачі в якому сторони, посилаючись на договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року, зазначили наступне.

Цей акт є актом приймання-передачі прав вимоги за кредитами, який зазначено в договорі. Терміни визначені в договорі мають таке саме значення в цьому акті, якщо в цьому акті не визначено інакше (п.2).

Продавець цим передав (відступив) права вимоги за кредитами покупцю (зазначені в додатку І до договору та деталізовані в додатку І до цього акту) та покупець цим прийняв права вимоги за кредитами. Продавець та покупець визнають, що передача прав вимоги за кредитами набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього акту, як передбачено статтею 2.2 договору (п.3).

28.02.2012 року Відкрите акціонерне товариство "Козятинська швейна фабрика" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Подільського регіонального департаменту Вінницького управління про визнання кредитного договору №11393929000 від 15.09.2008 року недійсним.

Ухвалою суду від 19.04.2012 року справу №7/8/2012/5003 (залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 року) передано за підсудністю до господарського суду Харківської області.

Постановою Вищого господарського суду України №7/8/2012/5003 від 02.10.2012 року касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Козятинська швейна фабрика" задоволено. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 31.07.2012 року та ухвалу господарського суду Вінницької області від 19.04.2012 року у справі №7/8/2012/5003 - скасовано, а справу №7/8/2012/5003 направлено на розгляд до господарського суду Вінницької області.

Зокрема, колегією суддів касаційної інстанції визначено, що на момент подання позову зобов'язаною стороною за кредитним договором №11393929000 від 15.09.2008 року був позивач, місцезнаходження якого Вінницька область, м.Козятин, вул.Матросова, 80, то відповідно і даний спір підсудний господарському суду Вінницької області.

Як вбачається з матеріалів справи, пунктами 6.11, 6.13 підпункту в) п.6.19 статуту ВАТ "Козятинська швейна фабрика" передбачено, що до компетенції голови Правління ВАТ віднесено право без погодження Спостережної ради, укладення договорів (угод) на суму, що не перевищує еквівалент 5000 дол.США за курсом НБУ на день укладення договору.

Голова правління Савченко О.І. при підписанні кредитного договору №1139392900 від 15.09.2008 року від імені ВАТ "Козятинська швейна фабрика" перевищила свої повноваження, оскільки підписаний договір значно перевищив суму еквівалентну 5000,00 дол.США. Згідно умов передбачених статутом товариства, голова правління даний договір могла підписати без погодження Спостережної ради на суму не більшу ніж 24 260 грн. (відповідно офіціального курсу валюти НБУ станом на 15.09.2008 року).

Таким чином, голова правління Савченко О.І. на час укладення кредитної угоди була обмежена в повноваженнях та не володіла необхідним обсягом дієздатності так як сума кредиту становить 119 434,40 грн..

Згідно ч.1, ч.2 ст.241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Судам необхідно враховувати, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (частина перша статті 216 ЦК).

Як правило, письмова угода укладається шляхом складання документа, що визначає її зміст, і підписується безпосередньо особою, від імені якої вона укладена або іншою особою, яка діє в силу повноважень, заснованих, зокрема, на законі, довіреності, установчих документах. Для укладення угод органи юридичної особи не потребують довіреності, якщо вони діють в межах повноважень, наданих законом, іншим правовим актом або установчими документами. Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може згідно зі статтею 48 Цивільного кодексу бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону.

Письмова угода може бути укладена від імені юридичної особи її представником на підставі довіреності, закону або адміністративного акта.

Сторони виконували свої обов'язки по договору - банк видав суму кредиту, а позивач - ВАТ "Козятинська швейна фабрика" певний час виконував графік погашення кредиту.

На виконання договірних умов в період з 15.09.2008 року по 23.03.2010 року в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору банком було списано з поточного рахунку позичальника кошти в розмірі 3 407,08 євро, що підтверджується випискою по рахунку.

Факт отримання коштів за договором та вчинення дій по його виконанню з боку позивача (погашення боргу) свідчать про визнання та схвалення вказаним підприємством укладеного кредитного договору.

Жодних заперечень з боку ВАТ "Козятинська швейна фабрика" при отриманні коштів від відповідача на підставі кредитного договору не було і про недійсність цього договору не заявлялось.

Як свідчать матеріали справи скаржником не надано відомостей про звернення до правоохоронних органів із заявами про факти зловживання посадовим становищем особою, що займає посаду голови правління товариства (Савченко О.І.) та неправомірне використання печатки підприємства при укладенні кредитного договору.

Згідно ч.1, ч.2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом ч.2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Приписами ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Також, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що позивач звернувся до місцевого суду з позовом у даній справі лише 28.02.2012 року, тоді як йому стало відомо про можливе порушення свого права з моменту отримання коштів на свій поточний рахунок 15.09.2008 року.

Відповідно до ст.ст. 257, 256 ЦК України, строк позовної давності у межах якого позивач міг звернутися до суду сплив 16.09.2011 року.

Судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Вінницької області від 28.11.2012 року у справі №7/8/2012/5003 - залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача Відкритого акціонерного товариства "Козятинська швейна фабрика" на рішення господарського суду Вінницької області від 28.11.2012 року у справі №7/8/2012/5003 - залишити без задоволення.

2. Справу №7/8/2012/5003 повернути до господарського суду Вінницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.