Постанова

від 02.10.2012 по справі 18/203-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р. Справа № 18/203-10 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПолянського А.Г. суддівКорсака В.А., Яценко О.В. розглянувши касаційну скаргуГромадської організації "Громадський крейсерський яхт-клуб "Енергетик" ім. Г.І. Строкова" на рішення та постановугосподарського суду Київської області від 27.03.2012 Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 у справі№ 18/203-10 господарського суду Київської області за позовомПрокурор Вишгородського району в інтересах держави в особі: 1) Вишгородської міської ради 2) Головного управління Держкомзему у Київській області доГромадської організації "Громадський крейсерський яхт-клуб "Енергетик" ім. Г.І. Строкова" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 3 584, 00 грн.

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - прокуратуриХодаківський М.П. посвідчення № 000607, - - позивача-1Матлушинський Ю.В. довіреність від 26.03.2012, - позивача-2не з'явився, - відповідачаБаланюк О.І. посвідчення № 02, Осадчий В.Б. довіреність від 01.10.2012.

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Вишгородського району в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради та Головного управління Держкомзему у Київській області звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Громадської організації "Громадський крейсерський яхт-клуб "Енергетик" ім. Г.І. Строкова" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки загальною площею 2, 0 га на 2 км. Автодороги Вишгород-Лебедівка в м. Вишгороді та стягнення 3 584, 00 грн. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 2.0 га яка розташована на 7 км. автодороги Вишгород-Лебедівка.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.03.2012 (суддя Кошик А.Ю.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 (у складі головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Отрюха Б.В., Тищенко А.І.) позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги суперечністю висновків суду нормам матеріального та процесуального права та обставинам справи.

У відзиві на касаційну скаргу позивач-1 не погоджуючись із доводами скаржника просить суд відмовити в задоволенні скарги. Прокурор та позивач-2 не надіслали відзиву на касаційну скаргу.

Клопотання прокурора про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до матеріалів справи про час і місце розгляду він був повідомлений завчасно та належним чином.

Позивач-2 не реалізував свого процесуального права на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статей 107, 108, 111 7 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду, зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Підставою для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради та Головного управління Держкомзему у Київській області господарські суди попередніх інстанцій зазначили, що актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства зафіксовано факт використання відповідачем земельної ділянки за відсутності в нього будь-яких правовстановлюючих документів на спірну ділянку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 20.07.2010 державним інспектором Управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області Філоненком В.П. при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено факт самовільного зайняття Громадською організацією "Громадський крейсерський яхт-клуб "Енергетик" ім. Г.І. Строкова" земельної ділянки площею близько 2, 0 га, на якій знаходяться господарські споруди для розміщення яхт-клубу, про що складено акт № А00097/09 від 20.07.2010.

20.07.2010 на підставі акта перевірки зазначеним інспектором відносно відповідача складено протокол № 00014/09 про вчинення керівником Громадської організації "Громадський крейсерський яхт-клуб "Енергетик" ім. Г.І. Строкова" Баланюком Олександром Івановичем адміністративного правопорушення та винесено припис № П00051/09 про усунення зазначених в акті порушень земельного законодавства у 30-денний термін.

Водночас, 20.07.2010 вищезазначеним інспектором винесено постанову № 00014/09 про накладення адміністративного стягнення на відповідача за самовільне зайняття земельної ділянки на території м. Вишгород, 7 км. Київської ГЕС площею близько 2,0 га для розміщення яхт-клубу, в розмірі 3584, 00 грн.

Предметом спору у даній справі є вимога прокурора Вишгородського району в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради та Головного управління Держкомзему у Київській області, зокрема, про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 2, 0 га на 2 км. Автодороги Вишгород-Лебедівка в м. Вишгороді та стягнення 3 584, 00 грн., посилаючись на приписи статей 125, 126, 152, 157, 212 Земельного кодексу України, з огляду на виявлений в ході перевірки факт самовільного використання відповідачем земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", у якій міститься визначення термінів, самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

За приписами статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Здійснюючи судовий розгляд справи судами попередніх інстанцій було встановлено, факт самовільного використання відповідачем земельної ділянки за відсутності правовстановлюючих документів, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства № А00097/09 від 20.07.2010, протоколом про адміністративне правопорушення № 00014/09 від 20.07.2010, приписом № П00051/09 від 20.07.2010, постановою про накладення адміністративного стягнення № 00014/09 від 20.07.2010.

При цьому судами також встановлено, що вказані документи були оскаржені відповідачем до Вишгородського районного суду Київської області у справі № 2"А"620/2010 та постановою від 16.09.2010 адміністративний позов Громадської організації "Громадський крейсерський яхт-клуб "Енергетик" ім. Г.І. Строкова" залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строків звернення до адміністративного суду.

Звертаючись з позовом про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, прокурор Вишгородського району в інтересах держави в особі Вишгородської міської ради та Головного управління Держкомзему у Київській області посилається на те, що відповідач в порушення земельного законодавства використовує земельну ділянку за відсутності документів, які дають право на користування нею. При цьому, наведені обставини обґрунтовуються відповідним актом перевірки, приписом, протоколом та постановою Управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області.

В позовній заяві та в зазначених документах перевірки дотримання вимог земельного законодавства чітко не визначені координати меж земельної ділянки, не вказана юридична адреса на який відбулось самовільне захоплення земельної ділянки.

Так в позовні заяві зазначено, що позивач просить зобов'язати відповідача звільнити земельну ділянку площею 2.0 га яка розташована на 2 км. Автодороги Вишгород - Лебедівка. В той же час шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки позивач просить стягнути за земельну ділянку, яка розташована на 7 км. зазначеної автодороги. (а.с.4)

Визначення меж самовільно зайнятої земельної ділянки має суттєве значення для вирішення цього спору та виконання судового рішення.

В акті перевірки наведена план-схема місця розташування земельної ділянки, проте, загальна площа земельної ділянки на якій виявлено порушення (самовільне зайняття тощо), зазначено приблизно (а.с. 6). Водночас, за відсутності чітко визначеного розміру та меж земельної ділянки висновки судів попередніх інстанцій стосовно розрахунку суми шкоди не можна вважати правильними.

В акті перевірки зазначено, що на самовільно захопленій земельній ділянці розміщені господарські споруди для розміщення яхт клубу. В той же час в план-схеме ці споруди не відображені, а їх юридична адреса не зазначена.

Зазначеним обставинам суди попередніх інстанцій не надали ніякої правової оцінки.

Крім того, до матеріалів справи залучено технічний паспорт Вишгородського бюро технічної інвентаризації, в якому зазначено, що за адресою Парусна 5 м. Вишгород, елинг для збереження яхт та інші господарські споруди, які побудовані в 1968 році. (а.с.42)

Судами належним чином не досліджено питання щодо реєстрації права власності на господарські споруди про які йдеться в матеріалах перевірки Управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області.

Відповідач, посилаючись на те, що він не є власником зазначених споруд подав до матеріалів справи рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 16.03.2009, яким за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вишеград" визнано право власності на нежитлові будівлі та споруди загальною площею 489, 10 кв. м. за адресою: Київська область, місто Вишгород, вул. Парусна, 3 А, та рішення Гребінківського районного суду Полтавської області від 14.11.2009 яким за Приватним підприємством "Будініціатива Інвест" визнано право власності на будівлі, що розміщені за адресою: Київська область, місто Вишгород, вул. Парусна, 5 А, Б, В, Г. (а.с.124-128)

Судом апеляційної інстанції не надано правової оцінки зазначеним обставинам. Матеріали справи не містять даних про те, за ким зареєстровано право власності на господарські споруди яхт - клубу.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" №6 від 23.03.2012 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Прийняті у справі рішення місцевого господарського суду та постанова апеляційної інстанції наведеним вимогам не відповідають.

Касаційна інстанція відповідно до ч. 2 ст. 111 7 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 4 7 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 111 10 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Відповідно до п. 3 ст.111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга Громадської організації "Громадський крейсерський яхт-клуб "Енергетик" ім. Г.І. Строкова" на рішення господарського суду Київської області від 27.03.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 підлягає частковому задоволенню, а судові акти попередніх інстанцій -скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, визначити повне коло та правовий статус учасників цієї справи і, в залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Громадської організації "Громадський крейсерський яхт-клуб "Енергетик" ім. Г.І. Строкова" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Київської області від 27.03.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 у справі № 18/203-10 господарського суду Київської області скасувати.

Справу № 18/203-10 направити на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя А.Г. Полянський

Судді В.А. Корсак

О.В. Яценко