Постанова

від 26.10.2006 по справі 8/241

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/241

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 26.10.2006                                                                                           № 8/241

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Губенко Н.М.

 суддів:                                          Барицької  Т.Л.

                                        Ропій  Л.М.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - Паньшина О.П.-адвокат (дов.№33 від 24.05.2006)

 від відповідача - Квітка Н.М.-представник (дов.б/н від 03.08.2006), Манько Р.М.-представник (дов. б/н від 03.08.2006)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий друк"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 04.08.2006

 у справі № 8/241 (Катрич В.С.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Росава"-ЛТД

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий друк"

 про                                                  стягнення 125142,94 грн.

 04.09.2006 в засіданні суду оголошено перерву на 26.10.2006 згідно ізст.ст. 77,99 ГПК України.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2006 у справі № 8/241 позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 95 850,00 грн. збитків, 32 800,00 грн. пені, 3 000 грн. витрат по сплаті за послуги адвоката, 1 286,90 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що невиконання відповідачем власних зобов'язань за договором № 498 від 30.11.2005, додатковою угодою № 1 від 30.11.2005 призвело до утворення у позивача збитків; судом не може бути прийнято до уваги висновок Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім.Т.Г.Шевченка, м. Львів, без номеру і дати, оскільки цей науковий заклад не має права на проведення подібних досліджень та немає відповідного свідоцтва про атестацію; як свідчать матеріали справи, загальна сума збитків позивача, спричинених невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором від 30.11.2005 та додатковою угодою від 30.11.2005 щодо виготовлення та передачі позивачу друкованої продукції належної якості становить 95 890,00 грн. (31 651,75 грн.+40 000,00 грн.+226,25 грн.+1 080,00 грн.), що підтверджено наявними в матеріалах справи доказами; згідно з ч.1 ст.624 ЦК України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків;  відповідач не надав суду доказів того, що ним вжито всіх заходів щодо недопущення порушення ним власних зобов'язань за договором № 498, додатковою угодою № 1, не надав також доказів, що належне виконання зобов'язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили, та не спростував надані позивачем докази.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2006 у справі № 8/241 скасувати повністю з підстав неповного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і провадження у справі припинити.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

Заявник вважає, що судом першої інстанції порушено ст.ст.31, 63 ГПК України.

На думку заявника за тих обставин, що виявлені недоліки друкованої продукції були такими, які позивач, якби він здійснив приймання продукції в порядку, зазначеному в п.4.4 договору № 498 та відповідно до встановленого законодавством порядку  приймання продукції за якістю, то міг би виявити їх при звичайному візуальному огляді, та при цьому позивач не надав суду доказів щодо умов збереження та наявності одержаної продукції, то суд повинен був би врахувати ч.ч.1,2 ст.853 ЦК України.

Заявник стверджує, що суд не звернув увагу, що свідоцтво про атестацію № ПТ-0301/05 від 20.12.2005 надає право лабораторії ВАТ "УкрНДІСВД" проводити експертизи виключно робочих місць, а не експертизу якості поліграфічного виконання книжково-журнального чи іншого виду книжкової продукції і не дав належну оцінку листу Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 13.07.2006 № 3149/31/4-2, яким підтверджена фахова спрямованість зазначеної лабораторії та зробив висновок, що ВАТ "УНДІПП" не має права та не має відповідної кваліфікації на проведення досліджень з якості поліграфічної продукції, який, на думку заявника, не відповідає матеріалам справи, зважаючи на те, що фаховість ВАТ "УЕДІПП" в проведенні експертизи була підтверджена Державним комітетом телебачення і радіомовлення України.

Заявник стверджує, що судом при призначенні судової експертизи та обрання Єршової Е.О. в якості експерта не враховано, що належними доказами не підтверджено компетенцію Єршової Е.О.  та Єршова Е.О. є особою, що побічно зацікавлена в результаті розгляду справи.

На думку заявника твердження про порушення ним договору № 498 не відповідає дійсним обставинам справи, тому що норма пункту 5.1 додаткової угоди встановлює строк виготовлення, а не строк передачі готової продукції від відповідача до позивача, а відповідно до п.6.3 додаткової угоди передання готової продукції мало відбутися лише після 100% оплати її вартості; відповідач виготовив необхідну кількість примірників книги в обумовлений строк, а відповідач не здійснив повного розрахунку, тому відповідач правомірно відмовився від подальшого виконання зобов'язання і згідно із ч.4 ст.226 ГК України збитки не підлягають відшкодуванню, також відповідач стверджує, що в позовних вимогах позивач вимагає сплату пені за прострочку у передачі виготовленої продукції позивачу, а така відповідальність відповідача договором № 498 не передбачена, тому що відповідно до п.7.1 договору № 498 сторони передбачили сплату пені за порушення термінів виготовлення продукції з вини виконавця; виготовлення друкованої продукції відповідач здійснив в строки, обумовлені договором № 498.

Заявник стверджує, що судом не враховано відсутність вини відповідача, не з'ясовано обставини покладання на відповідача майнової відповідальності і обгрунтування розміру вимог позивача, оскільки при тому, що договір № 498 є чинним, не враховано норму ч.4 ст.653 ЦК України і повернено позивачу 40 000,00 грн. попередньої оплати; понесені позивачем редакційні та загальні видавничі витрати на загальну суму 31 651.75 грн.,  відповідно до положень ст.225 ГК України не належать до збитків, а є витратами позивача, спрямованими на отримання матеріального продукту, втрату, пошкодження або знищення якого не викликано виконання чи невиконання відповідачем умов договору № 498; на думку заявника судом не з'ясовано, чи вжиті позивачем всі необхідні заходи щодо одержання упущеної вигоди.

У відзиві на апеляційну скаргу, заперечуючи доводи скарги, позивач, зокрема, посилається на наявність доказів дотримання норм ст.56 ГПК України; твердження щодо того, що позивач повинен був виявити недоліки книжок сам, без звернення до незалежної експертизи, спростовуються матеріалами справи; у додатку до свідоцтва про атестацію ВАТ "УНДІСВД" № ПТ-0301/05 зазначено, що ВАТ "УНДІСВД" має право проводити вимірювання у сфері друкованої продукції; на думку позивача листи Державного комітету телебачення і радіомовлення України від 12.07.2006 № 3127/34/4-2, від 13.07.2006 № 3149/31/4-2 не є належними доказами у справі, оскільки зазначений Комітет не наділений функціями атестування установ, підприємств, організацій на право проведення вимірювань, в т.ч. друкованої продукції; посилання відповідача на те, що судом не перевірялись умови зберігання книжок у позивача не може вплинути на вирішення спору по суті, оскільки одні й ті самі поліграфічні дефекти книжок були виявлені експертами як при дослідженні книжок з партії, яка зберігається у позивача, так і при дослідженні партії книжок, яка з моменту виготовлення і до тепер знаходиться у відповідача, крім того, експертами були виявлені такі дефекти палітурно-брошурувальних процесів, які не могли утворитися в результаті неналежного зберігання книжок;  факт виготовлення неякісної продукції не може бути доказом належного виконання умов договору; позивач вживав усіх можливих заходів для виконання умов договору № 12/05; витрати на видавництво книжки були здійснені позивачем протягом 2004-2005рр.,  тобто до укладення договору № 498, отже уникнути цих витрат було неможливо.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховучи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

Позивачем пред'явлено позов до відповідача з позовними вимогами, зміненими у заяві від 07.06.2006, про стягнення з відповідача 40 000,00 грн. попередньої оплати, 22 932,00 грн неодержаних доходів (упущеної вигоди), 226,25 грн. до- та післяполіграфічних послуг, 1 080,00 грн. витрат на визначення якості книжок, 31 651,75 грн. витрат на виготовлення 5 410 примірників книжок, 32 800,00 грн пені за прострочення виготовлення якісних книжок; підставами позову вказано ст.ст. 610,611,612,623 ЦК України; невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 498 від 30.11.2005, додаткової угоди № 1 до цього договору.

Відповідно до п.1.1 договору № 498 на виготовлення друкованої продукції від 30.11.2005 позивач, за договором замовник, доручає, а відповідач, за договором виконавець, зобов'язався виготовити друковану продукцію відповідно до її опису і на умовах, які викладаються в додаткових угодах  до цього договору, що є його невід'ємними додатками та передати її позивачу у власність.

Пунктом 5.1 додаткової угоди № 1 від 30.11.2005 до договору № 498 від 30.11.2005 передбачено термін виготовлення продукції – 10 робочих днів з моменту здійснення позивачем відповідачу часткової, 50%-ї попередньої оплати її вартості і затвердження позивачем оригінал-макету продукції.

За платіжним дорученням від 12.12.2005 № 196 позивачем перераховано відповідачу 40 000 грн. попередньої оплати за виготовлення продукції.

За накладними № 3472 від 28.12.2005, № б/н від 19.01.2006, № 340 від 07.02.2006 позивачем одержано від відповідача 4 974 примірники продукції,  19.01.2006 позивачем повернено 384 примірники продукціїї для виправлення браку, отже у позивача знаходиться 4 590 примірників продукції.

Відповідно до ст.43 ГПК України ніякі докази не мають для господарського суду  зазделегідь встановленої сили.

Як повідомлено листом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 23.06.2006 № 14/584898/л  у ньому  експертизи на відповідність книжкової продукції вимогам державних стандартів не проводяться.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами.

Згідно із висновком від 13.02.2006 № 13.02-06/Д-01 за результатами експертизи якості видання "Бережи себе, малюк", здійсненої Відкритим акціонерним товариством "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" (ВАТ "УкрНДІСВД"), свідоцтво про атестацію № ПТ-0301/05 від 20.12.05, партія від тиражу видання загальною кількістю 4 590 примірників, що знаходились у позивача,  від якої відбиралася контрольна проба для експертних досліджень, не відповідає вимогам ГСТУ 29.6-2002 через перевищення кількості примірників від вибірки з критичними дефектами (пункт 5.3), не може бути прийнята і підлягає заміні на якісну.

Відповідно до висновку від 13.03.2006 № 13.03.-6/Д-02 за результатами експертизи якості видання "Бережи себе, малюк", здійсненої ВАТ "УкрНДІСВД", партія від тиражу видання загальною кількістю 4 320 примірника, наданої відповідачем, від якої відбиралася контрольна проба для експертних досліджень, не відповідає вимогам ГСТУ 29.6-2002, а тому не може бути прийнята і підлягає заміні на якісну, однак, зазначено, що є підстави вважати, що вибірку відібрано лише від 40% решти тиражу, тому в п.4 висновку вказано, що за умов невизначеності кількості досліджуваних книжок (за даними виготівника продукції) екстраполяцію висновків експертизи на все замовлення (10 000 примірників) згідно із чинними нормативами не можна вважати коректною, внаслідок чого запропоновано повторити вибірку від усього тиражу, що залишився до здавання замовникові у кількості 5 410 примірників (10 000-4 590).

Згідно із висновком від 05.04.2006 № 05.04-06/Д-03 за результатами експертизи якості видання "Бережи себе малюк", здійсненої ВАТ "УкрНДІСВД, партія від тиражу видання загальною кількістю 5 369 примірників, наданої виготівником продукції, не відповідає вимогам ГСТУ 29.6-2002 (пункт 5.3), а тому не може бути прийнята і підлягає заміні на якісну.

Відповідно до копії факсограми від 29.05.2006 висновку експертизи поліграфічного виконання книжкового видання для дітей Анелі Обертинської "Бережи себе, малюк" на відповідність стандартам, підписаного головою правління, зав.відділом стандартизації, ст.науковим співробітником Відкритого акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім.Т.Г.Шевченка (ВАТ "УНДІПП ім.Т.Г.Шевченка") книжкове видання Анелі Обертинської "Бережи себе, малюк" має високий рівень поліграфічного виконання і відповідає вимогам стандартів ГСТУ 29.2-97, ГСТУ 29.4-2001, ГСТУ 29.6-2002.

Однак, зазначений висновок не містить відомостей, за якими можна було б встановити яка саме партія продукції досліджувалась, адже відсутні дані про кількість продукціїї, її місце знаходження, не відображено метод здійснення перевірки, в т.ч. вибірок з партії видання відповідно до ГОСТів 18321,18242, як це встановлено пунктом 6  ГСТУ 29.6-2002.

Отже, за таких обставин, при визначенні питання щодо відповідності продукції вимогам ГСТУ 29.6-2002, за наявності суперечливих даних у зазначених висновках, є підстава надати перевагу висновкам ВАТ "УкрНДІСВД", а не висновку ВАТ "УНДІПП, аналіз змісту підстав якого свідчить про відсутність доказової сили стосовно стану якості конкретної спірної продукції.

Згідно із ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності. якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення

Відповідно до ст.548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 7.1 договору № 498 передбачено, що за порушення термінів виготовлення продукції з вини відповідача останній сплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% вартості продукції за кожен день прострочки.

Згідно із п.5.1 додаткової угоди №1 до договору № 498 термін виготовлення продукції – 10 робочих днів з моменту здійснення позивачем відповідачеві часткової 50%-ої попередньої оплати її вартості і затвердження позивачем оригінал-макета продукції.

Пунктом 6.1 додаткової угоди № 1 передбачено, що передання-прийняття продукції  здійснюється повноважним представником позивача на складі відповідача.

Договір № 498 є договором підряду. Згідно із ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, передбачено, що передання-прийняття продукції повинно відбуватись безпосередньо після виготовлення продукції. Зі змісту п.4.2 додаткової угоди № 1 випливає, що про виготовлення продукції відповідач повинен повідомити позивача. В матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач повідомляв позивача про виготовлення продукціїї та готовність її до передання позивачеві, а передання-прийняття продукції фактично здійснювалось у позивача внаслідок доставлення її засобами відповідача таким чином є підстави для висновку, що виготовлення продукції відбулось не раніше часу передання продукції позивачеві.

Надані відповідачем накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, картка № 498 складського обліку матеріалів є односторонніми документами відповідача, тобто зацікавленої особи,                                                                отже не мають юридичної сили доказів часу виготовлення продукції.

Оскільки зі змісту пункту 7.1 договору № 498 не вбачається іншого, крім того, що нарахування санкції відбувається відносно до вартості продукції, за умовами договору оплата вартості продукції відбувається частково до виготовлення та частково до передання і ніяким чином не пов'язується із якістю продукції, крім того, при виконанні договору стан якості продукції визначається в процесі передання-прийняття сторонами, або після нього, то висновок позивача про те, що при нарахуванні пені, передбаченої пунктом 7.1 договору № 498 із всієї виготовленої продукції слід виключити ту кількість продукції, щодо якої встановлено невідповідність її вимогам ГСТУ , є таким, що не відповідає погодженим сторонами умовам в п.7.1 договору № 498 щодо порядку нарахування пені, які не передбачають такого виключення.

Отже, виходячи із зазначених позивачем в уточненому розрахунку періоду та суми передоплати, застосовуючи наявні у матеріалах справи відомості щодо часу та кількості виготовлення продукції, є підстави для нарахування відповідачеві пені у розмірі 6 720,46 грн.

Позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 6 720,46 грн. підтверджені матеріалами справи, відповідають вимогам законодавства, умовам договору № 498, тому підлягають задоволенню.

Згідно із ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

В п.4.5 договору № 498 передбачено, якщо сторони не дійшли згоди відносно якості виконаних робіт повинна бути проведена незалежна експертиза.

Матеріалами справи підтверджено недосягнення сторонами згоди відносно якості виконаних робіт. На замовлення позивача проведені експертизи якості виконаних робіт.

Згідно із ч.4 ст.853 ЦК України витрати на проведення експертизи несе підрядник. Як вже зазначалось, експертизами виявлено недоліки виготовленої відповідачем продукції, отже відповідачем порушено умови договору № 498 щодо якості продукції. Також зі змісту актів експертиз вбачається наявність причинного зв'язку між діями відповідача та виявленими недоліками.

За проведення експертиз позивачем сплачено всього суму 1 080,00 грн., що підтверджується витягами із особового рахунку позивача за 15.02.2006 та 03.03.2006, актами закриття робіт №№ 1,2 за лютий та березень 2006р.

Таким чином позовні вимоги про стягнення 1 080,00 грн. витрат на визначення якості продукції відповідають умовам договору, нормам чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи, тому підлягають задоволенню.

Згідно із п.11.1 договору № 498 даний договір діє з моменту підписання його повноважними представниками сторін і до 31.12.2007р., а стосовно розрахунків – до повного розрахунку сторін. В матеріалах справи відсутні докази припинення договору, також позивач не відмовився від виконання відповідачем договору. Отже на час пред'явлення позову здійснення перерахування відповідачеві суми 40 000,00 грн. за платіжним дорученням від 12.12.2005 № 196 продовжує бути виконанням позивачем свого обов'язку згідно із п.4.1 додаткової угоди №1 до договору № 498, а не збитками, спричиненими позивачу. Умовами договору № 498 не передбачено повернення позивачеві перерахованої попередньої оплати.

Відповідно до ч.3 ст.849 ЦК України якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги – відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Згідно із ч.2 ст.852 ЦК України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

В претензії від 22.02.2006 № 14 позивач просив відповідача виправити виявлені експертизою дефекти продукції у строк до 25.02.2006, передати якісну продукцію, переглянути кошторис поліграфпослуг з урахуванням браку.

Після закінчення встановленого позивачем строку – 25.02.2006, позивач не відмовився від договору, а у листі від 22.03.2006 № 20  повторно просив замінити 4 590 бракованих примірників книжки на якісні, а в разі відсутності якісних примірників книжки повернути 40 000 грн., термін здійснення заміни книжок у листі № 20 не вказано.

Таким чином на час пред'явлення позову – 26.05.2006 сторонами вирішувалось питання щодо усунення відповідачем недоліків продукції або заміни неякісної продукції на якісну.

Оскільки на час пред'явлення позову договір не припинено, позивач не відмовився від одержання від відповідача продукції, витрати на виготовлення 5 410 примірників книжок і на оплату до- та післяполіграфічних послуг відповідно у розмірах 31 651,75 грн., 226,25 грн. не є збитками позивача а є передбаченими ним витратами, тобто запланованими або необхідними, пов'язаними із виконанням договору № 498.

Також за викладених обставин є передчасними позовні вимоги про стягнення упущеної вигоди, адже вигода буде одержана позивачем у разі передання відповідачем продукції з усуненими недоліками або заміненої продукції відповідно до вимог позивача.

Із висновками суду першої інстанції частково немає підстав погодитись, оскільки  витрати на сплату попередньої оплати,  витрати на до- та післяполіграфічні послуги, витрати на виготовлення 5 410 примірників книжок, упущена вигода можуть бути збитками позивача  у разі його відмови від договору та припинення договору.

Доводи апеляційної скарги частково є такими, що не відповідають законодавству та матеріалам справи, зважаючи на викладене та враховуючи таке.

Згідно із ст.104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права маже бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. Отже ненадсилання позивачем відповідачеві всіх копій доданих до позовної заяви документів не є підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції, також у разі необхідності відповідач не позбавлений був права скористатися правами, передбаченими ст.22 ГПК України, в тому числі правом знайомитися з матеріалами справи.

Оскільки продукція передавалась відповідачем позивачу 28.12.2005, 19.01.2006, 07.02.2006,  акт про неналежну якість продукції комісією позивача складено 05.01.2006, частину неякісної продукції позивачем повернуто відповідачеві 19.01.2006, претензії та листи про неналежну якість продукції позивачем надіслано відповідачу 05.01.2005, 16.01.2006, 22.02.2006, 22.03.2006, то немає підстав стверджувати про порушення позивачем норми ст.853 ЦК України про негайне повідомлення відповідача про недоліки продукції.

Із матеріалів справи не вбачається та відповідачем не доведено того, що продукція зберігалась у позивача у неналежних умовах, які спричинили зазначені в актах експертиз недоліки, також слід зазначити, що однакові недоліки виявлені і у тієї продукції, яка зберігалась у відповідача.

Згідно із довідкою ВАТ "УкрНДІСВД" від 14.07.2006 № Н01/102 Єршова Е.О. працює у ВАТ "УкрНДІСВД" на посаді завідувача лабораторії стандартизації, метрології та патентування. а також обіймає за сумісництвом посаду наукового співробітника науково-дослідної вимірювальної лабораторії.

Відповідно до свідоцтва про атестацію від 20.12.2005 № ПТ-0301/05, виданого Укрметртестстандартом, науково-дослідна вимірювальна лабораторія ВАТ "Український науково-дослідний інститут спеціальних видів друку" атестована на право проведення вимірювань показників об'єктів, згідно із галуззю, що наведена в додатку до свідоцтва про атестацію. В переліку зазначеного додатку вказані друкована продукція, папір, картон.

В матеріалах справи відсутні докази того, що Єршова Е.О. є особою, зацікавленою в результаті розгляду справи.

Оскільки висновок експертизи поліграфічного виконання книжкового  видання для дітей Анелі Обертинської "Бережи себе, малюк" на відповідність стандартам від 29.05.2006 ВАТ "УНДІПП" ім.Т.Г.Шевченка через його зміст немає підстав визнати таким, що має доказову силу стану якості спірної продукції, немає потреби в дослідженні наявності у цього ВАТ належних повноважень експертної установи у даній галузі.

Твердження відповідача про виготовлення продукції у встановлений строк не підтверджено належними доказами.

Із матеріалів справи не вбачається наявності підстав, зазначених у ст.80 ГПК України, тому вимога апеляційної скарги про припинення провадження у справі задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103 – 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2006 у справі № 8/241 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий друк" (02094 м.Київ, вул.Магнітогорська,1, код ЄДРПОУ 22801092, р/р 26009300101 в ТОВ КБ "Данієль" м.Києва, МФО 380980 та з будь-яких інших рахунків, виявлених під час проведення виконавчих дій) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росава" ЛТД ( 01004 м.Київ, вул. Пушкінська, 21, код ЄДРПОУ 18094600, р/р 26004026425661 в Печерському відділенні Київської міської філії АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", МФО 322012) - 1 080 грн. збитків,  6 720 грн.46 коп. пені, 78 грн.          державного мита, 7грн.15коп.витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,  181 грн. 90 коп. витрат на послуги адвоката.

В решті позову відмовити."

         2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Росава" ЛТД (01004 м.Київ, вул. Пушкінська, 21, код ЄДРПОУ 18094600, р/р 26004026425661 в Печерському відділенні Київської міської філії АКБ соціального розвитку "Укрсоцбанк", МФО 322012 та з будь-яких інших рахунків, виявлених під час проведення виконавчих дій)   на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий друк" (02094 м.Київ, вул.Магнітогорська,1, код ЄДРПОУ 22891092, р/р 26009300101 в ТОВ КБ "Данієль" м.Києва, МФО 380980) -604 грн.44 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

3. Видачу наказів доручити Господарському суду міста Києва.

4. Справу № 8/241 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Ропій  Л.М.