Постанова

від 12.12.2006 по справі 48/212

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

48/212

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.12.2006                                                                                           № 48/212

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Губенко Н.М.

 суддів:                                          Барицької  Т.Л.

                                        Ропій  Л.М.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - Зісс О.Ю. – провідний юрисконсульт, дов. № 147 від 10.08.2006;

 від відповідача - Конопольський О.М. – представник , дов. б/н від 01.09.2006

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 17.08.2006

 у справі № 48/212 (Сулім В.В.)

 за позовом                               Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"

 до                                                   Товариства з обмеженою відповідальністю "Майоліка-ЛТД"

 про                                                  визнання недійсним правочину і стягнення 177 523, 60 грн. за первісним позовом та про стягнення 44 381, 90 грн. за зустрічним позовом

 На підставі ст.ст. 77,99 ГПК України 21.11.2006 розгляд справи відкладено на 12.12.2006.

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2006 у справі № 48/212 у задоволенні первісного позову відмовлено, зустрічний позов задоволено повністю, з відповідача за зустрічним позовом підлягає стягненню заборгованість за договором № 1/06-ПР/739/1-1-17 на проектні роботи від 03.06.2004 у розмірі 44 380,90 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 443, 81 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що договір № 1/06-ПР-739/1-1-17 на проектні роботи, укладений сторонами, набрав чинності з 16.07.2004 відповідно до п.2.2 договору; суд дійшов висновку, що договір № 1/06-ПР/739/1-1-17 на проектні роботи від 03.06.2004 укладений сторонами із дотриманням вимог чинного господарського та цивільного законодавства України, що регулює правовідносини виконання пректних робіт; вимога позивача визнати спірний договір недійсним у зв'язку із недосягненням згоди за істотними умовами є безпідставною, тому що наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що сторони досягли згоди щодо істотних умов договору; твердження позивача про відсутність підстав у відповідача проведення проектних робіт не відповідає фактичним обставинам справи, тому не приймається судом до уваги; матеріали справи свідчать про те, що позивач за зустрічним позовом передав відповідно до визначеного договором порядку частину виконаних робіт; заяв щодо недоліків частини виконаних робіт за договором не зроблено, таким чином відповідач за зустрічним позовом порушив обов'язки із прийняття виконаних робіт за спірним договором та оплати вартості фактично виконаних робіт.

В апеляційній скарзі позивач за первісним позовом просить рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2006 у справі № 48/212 скасувати повністю з підстав невідповідності висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи,  порушення норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким визнати недійсним правочин – договір на виконання проектних робіт від 03.06.2004 № 1/06-ПР між сторонами, стягнути з відповідача за первісним позовом на користь позивача 177 523, 60 грн. та 930,12 грн. державного мита.

Підстави апеляційної скарги обгрунтовуються наступними доводами.

Заявник стверджує, що укладений сторонами договір від 03.06.2004 № 1/06-ПР є різновидом договору підряду, однак в ньому не знайшли відображення вимоги ч.5 ст. 318 ГК України, строк дії договору, як це передбачено ст.318 ГК України, сторонами не був погоджений, а згідно із  ст.180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов.

На думку заявника, судом першої інстанції не було взято до уваги, що договір № 1/06-ПР суперечить вимогам закону.

Заявник посилається на те, що відповідно до положень ч.2 ст.640 ЦК України та умов п.2.3 договору № 1/06-ПР перерахування частини авансу не може вважатися виконанням умов договору, отже зазначений договір не є таким, що набув чинності, оскільки аванс було перераховано в неповному обсязі; за таких обставин відповідач не мав підстав для виконання проектних робіт.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач за первісним позовом, заперечуючи доводи скарги, посилається, зокрема, на те, що параграфом 4 глави 61 ЦК України, а також нормами ГК України не визначено істотні умови для договору підряду,  яким є договір № 1/06-ПР, тому до правовідносин з приводу укладання та виконання цього договору мають застосовуватися загальні положення ЦК України та ГК України про укладення договорів;  ч.5 ст.318 ГК України стосується лише окремого виду договору підряду, а саме договору підряду на капітальне будівництво, а договір підряду на проведення проектних та досліджувальних робіт є іншим видом договору підряду, тому правовідносини, пов'язані із укладанням такого виду договору, мають регулюватись нормами ст.324 ГК України; зважаючи на диспозитивний характер ч.2 ст.324 ГК України, застосування норм ст.318 ГК України до правовідносин з приводу виконання проектних та досліджувальних робіт є правом, а не обов'язком сторін, якими не виявлено бажання застосувати норми ст.318 ГК України; решта істотних умов господарського договору визначені сторонами у п.п.1, 2 договору; у п. 2.2 договору міститься альтернативне положення щодо умов платежу; факт сплати авансу та факт прийняття такої сплати як належної свідчить про те, що сторонами було досягнуто домовленості про сплату авансу частинами; складені та розроблені документи на підставі договору були прийняті позивачем як належне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором, жодних заперечень стосовно виконаних робіт від позивача не надходило, прийняті документи в свою чергу передані позивачем іншій юридичній особі для використання в роботі.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи,  заслухавши представників сторін, враховуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів встановила наступне.

03.06.2004 сторонами укладено договір № 1/06-ПР/739/1-1-17 (далі - № 1/06-ПР) на проектні роботи, за яким позивач за первісним позовом, за договором замовник, доручає, а відповідач, за договором виконавець, бере на себе виконання робочого проекту в складі: "Реконструкція фасадів", "Реконструкція крівлі", "Благоустрій прилеглих територій". Пунктом 2.1 договору передбачено, що за виконання проектних робіт замовник перераховує виконавцю згідно з даним договором та доданим кошторисом 443 809,00 грн. В додатку № 1 до договору № 1-06/ПР погоджено договірні ціни на проектні роботи.

Пунктами 1.4, 2.2 договору № 1-06-ПР передбачено, що розрахунок проводиться шляхом 100% передоплати  на розрахунковий рахунок виконавця в 3-денний строк з моменту підписання договору, або за домовленістю сторін згідно з рахунками-фактурами; термін виконання робочого проекту – 2 місяці після отримання авансу на рахунок виконавця.

За платіжним дорученням № 4970 від 15.07.2004 позивачем за первісним позовом перераховано відповідачу 177 523,60 грн. із зазначенням платежу  – 40 % оплати авансу за виконання робочого проекту.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 договору № 1/06-ПР передача оформленої у встановленому порядку документації здійснюється із супроводжуючими документами виконавця; при завершенні робіт по окремих етапах виконавець надає замовнику акт передання-прийняття продукції.

Згідно із листом відповідача за первісним позовом № 5 від 09.02.2005 останнім передано позивачеві документи робочого проекту відповідно до переліку, наведеному у зазначеному листі, в тому числі акт № 1 передання-прийняття робіт.

Вказані документи робочого проекту одержані позивачем за первісним позовом 09.02.2005, про що свідчить  відмітка на листі № 5 вхідної реєстрації кореспонденції.

Пунктом 3.5 договору № 1/06-ПР передбачено, що  замовник протягом 5-ти днів від дня отримання акту передання-прийняття робіт та облікових документів повинен направити виконавцю підписаний акт.

Позивачем за первісним позовом акт передання-прийняття робіт не підписано, однак будь-яких заперечень до акту  відповідачу не надано.

Доводи апеляційної скарги немає підстав визнати такими, що грунтуються на нормах законодавства та відповідають матеріалам справи, враховуючи наступні обставини.

Згідно із ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.2 ст. 317 ГК України загальні умови договору підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно із ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник обов'язується прийняти та оплатити виконану роботу; договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як свідчить зміст розділу 1 договору № 1/06-ПР цей договір укладено сторонами на виконання проектних робіт, а особливості укладення, виконання такого виду договору підряду врегульовано нормами ст. 324 ГК України, параграфу 4 глави 61 ЦК України.

До зазначеного виду договорів застосування норм ст. 318 ГК України не є обов'язковим, адже в ч.2 ст. 324 ГК України передбачено, що до відносин, які виникають у процесі виконання проектних та досліджувальних робіт, можуть застосовуватися положення статті 318 цього Кодексу, тому недотримання всіх умов, зазначених у ст. 318 ГК України, в процесі укладання та виконання договору № 1/06-ПР немає підстав оцінювати як порушення чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 180 ГК України істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Із матеріалів справи не вбачається наявності не погоджених сторонами умов договору на проектні роботи, які визнані істотними за законом чи необхідні для договору на виконання проектних робіт, також відсутні вимоги сторін про погодження якихось умов стосовно виконання цього договору.

Оскільки умови п.2.2 договору № 1/06-ПР передбачали за домовленістю сторін також й інший порядок здійснення розрахунку, крім шляхом 100 % передоплати, позивач за первісним позовом приступив до виконання договору № 1/06-ПР та шляхом перерахування відповідачу 40 % авансу за  платіжним дорученням № 4970 від 15.07.2004 частково виконав свої зобов'язання за договором щодо оплати робіт, то немає підстав для твердження про те, що договір № 1/06-ПР є таким, що не набрав чинності.

Крім того, прийнявши 09.02.2005 виконані відповідачем за первісним позовом роботи, позивач, як вже зазначалось, не надав відповідачу жодних   заперечень щодо виконаних робіт і використовував їх у своїй діяльності, про що свідчить акт передання-прийняття № 17-932, за яким документ,  зазначений відповідачем в переліку супровідного листа № 5 від 09.02.2005, переданий позивачем у тимчасове користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Фасадні системи".

Згідно із ч.1 ст. 324 ГК України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

Відповідно до ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт: сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення  допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові; якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно із ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 4 ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору. Вимоги позивача за первісним позовом, зокрема про стягнення коштів у зв'язку із здійсненням попередньої оплати за договором № 1/06-ПР свідчать про відмову від договору, отже він зобов'язаний оплатити виконану та одержану за актом передання-прийняття частину робіт.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги  та скасування або зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 1. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2006 у справі № 48/212 залишити без змін, а скаргу без задоволення.

2. Справу № 48/212 повернути до Господарського суду міста Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Губенко Н.М.

 Судді                                                                                          Барицька  Т.Л.

                                                                                          Ропій  Л.М.