Ухвала

від 01.10.2012 по справі 24/378

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 24/378 01.10.12

Суддя Мандичев Д.В., розглянувши матеріали

скарги приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1"

на дії Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві

у справі №24/378

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтохімбуд-інвест"

до приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1"

про стягнення 747 734, 50 грн.

Суддя Мандичев Д.В.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача Загура В.П. -пред. за довір. №35-юр від 07.02.2012р.

(скаржника):

від ВДВС: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Київміськбуд-1" звернулось до Господарського суду міста Києва зі скаргою на дії відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, в якій просив суд прийняти постанову головного державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Поліщук В.В. від 18.05.2012р. про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №31274331 скасувати повністю, як незаконну та таку, що порушує права та законні інтереси фізичних осіб (членів трудового колективу ПрАТ "Київміськбуд-1"), а також права та законні інтереси боржника.

В обґрунтування заявленої скарги скаржник посилається на те, що відділом ДВС Оболонського РУЮ у м. Києві порушено вимоги ст. 43 Конституції України (право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом) та ст.ст. 15, 24 Закону України "Про оплату праці", що призвело до позбавлення боржника можливості виплачувати його працівникам заробітну плату у передбачені законом строки, тобто до порушення прав та законних інтересів членів трудового колективу (фізичних осіб), а також порушив майнові права та охоронювані законом інтереси самого боржника, оскільки розмір стягнення грошових коштів з боржника безпідставно завищений державним виконавцем на суму 368 314, 25 грн.

У зв'язку з перебуванням судді Мандичева Д.В. у відпустці, 26.07.2012р. згідно з резолюцією керівництва Господарського суду міста Києва скарга приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" на дії Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві була передана судді Головатюку Л.Д.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2012р. розгляд зазначеної скарги було призначено на 21.08.2012р. Розгляд скарги не відбувся, оскільки розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 21.08.2012р. скаргу приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" на дії Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві передано на розгляд судді Мандичеву Д.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою суду від 21.08.2012р. суддею Мандичевим Д.В. було прийнято до розгляду скаргу приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" на дії Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві у справі №24/378 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтохімбуд-інвест" до приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" про стягнення 747 734, 50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2012р. відновлено пропущений строк на оскарження дії чи бездіяльності органів Державної виконавчої служби та призначено розгляд скарги на 03.09.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.09.2012р. відкладено розгляд скарги на 19.09.2012р.

18.09.2012р через канцелярію Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, згідно яких позивач вказує, що дії державного виконавця здійснювалися з метою забезпечення реального виконання рішення Господарського суду м. Києва від 10.10.2011р. і у відповідності до Закону України "Про виконавче провадження". Крім того, для підприємства позивача не погашена ПрАТ "Київміськбуд-1" сума заборгованості в розмірі 755 447, 83 грн. являється значною з погляду відносності обігових коштів на рахунку підприємства.

19.09.2012р. до початку судового засідання через канцелярію суду від відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві надійшли заперечення на скаргу, у яких останній зазначив, що на примусовому виконанні перебувають декілька виконавчих проваджень, які були об'єднані у зведене виконавче провадження та арешт накладався державним виконавцем у межах загальної суми боргу, виконавчого збору та можливих витрат на проведення виконавчих дій відповідно до вимог ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження". У зв'язку з вищевикладеним, просив суд відмовити скаржнику у задоволенні скарги на дії відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві та відмовити у скасуванні постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві від 18.05.2012р. про арешт коштів боржника. Крім того, представник ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві просив суд дану справу розглядати без участі представника відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.

В судовому засіданні скаржник надав суду заяву про уточнення вимог, у якій просив суд прийняти рішення (ухвалу) про зняття арешту з його коштів, накладеного головним державним виконавцем ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві Поліщук В.В. згідно постанови від 18.05.2012р. про арешт коштів боржника, як такого, що порушує права та законні інтереси фізичних осіб (членів трудового колективу ПрАТ "Київміськбуд-1"), а також права та законні інтереси боржника. Крім того, в своїх поясненнях скаржник зазначив, що на його думку незаконними є дії державного виконавця щодо винесення ним 18.05.2012р. постанови про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №31274331, оскільки такого провадження вже не існує, воно приєднане до зведеного виконавчого провадження за №34323947.

Представник позивача в судовому засіданні 19.09.2012р. підтримав свої письмові пояснення по справі, подані через канцелярію суду 18.09.2012р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2012р. відкладено розгляд скарги на 24.09.2012р.

В судовому засіданні 24.09.2012р. з'явився представник скаржника та надав суду додаткові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2012р. відкладено розгляд скарги на 01.10.2012р. у зв'язку з відсутністю представників позивача та ВДВС Оболонського РУЮ у м. Києві.

У судовому засіданні 10.01.2012р. скаржник підтримав скаргу на дії відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві з урахуванням уточнень та просив суд її задовольнити.

Позивач та відділ ДВС Оболонського РУЮ у м. Києві в судове засідання 01.10.2012р. представників не направили, причин неявки представників суд не повідомили. Про розгляд скарги були повідомлені належним чином, через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавали.

Стаття 121-2 ГПК України визначає, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що неявка в судове засідання позивача та відділу ДВС Оболонського РУЮ у м. Києві не є перешкодою для розгляду скарги.

Дослідивши подану скаргу, додані до неї документи, Господарський суд міста Києва встановив наступні обставини.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.10.2011р. у справі №24/378 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтохімбуд-інвест" задоволені повністю, стягнуто з приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчукнафтохімбуд-інвест" основної заборгованості в розмірі 509 587, 82 грн., 238 146, 68 грн. витрати за утриманням сторожів на об'єкті будівництва, 7 477, 34 грн. витрати по сплаті державного мита та 236, 00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

30.11.2011р. на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва було видано наказ.

16.07.2012р. до канцелярії суду надійшла скарга ПАТ "Київміськбуд-1" на дії Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.

Як зазначав заявник у скарзі, відділом ДВС Оболонського РУЮ у м. Києві порушено вимоги ст. 43 Конституції України (право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом) та ст.ст. 15, 24 Закону України "Про оплату праці", що призвело до позбавлення боржника можливості виплачувати його працівникам заробітну плату у передбачені законом строки, тобто до порушення прав та законних інтересів членів трудового колективу (фізичних осіб), що і стало підставою для звернення скаржника з відповідною скаргою до суду.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до п. 1, 2 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Стаття 11 Закону України "Про виконавче провадження" визначає, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення.

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, зокрема на підставі наказів господарських судів.

Згідно п. 1 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Ч. 1, 2, 3 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу. Виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій. Державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та укладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Пунктами 1 та 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Згідно п. 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій .

Відповідно до п. п. 1 та 6 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Як встановлено судом, скаржник у скарзі зазначає про те, що державним виконавцем відділу ДВС Оболонського РУЮ в м. Києві порушено вимоги ст. 43 Конституції України (право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом) та ст.ст. 15, 24 Закону України "Про оплату праці", що призвело до позбавлення боржника можливості виплачувати його працівникам заробітну плату у передбачені законом строки, тобто до порушення прав та законних інтересів членів трудового колективу (фізичних осіб), а також порушив майнові права та охоронювані законом інтереси самого боржника.

Суд зазначає, що Закон України "Про оплату праці" визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати, але вказаним Законом не встановлено ніяких застережень та виключень щодо виконання судових рішень.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, що спростовує твердження скаржника щодо порушення державним виконавцем відділу ДВС Оболонського РУЮ в м. Києві ст.ст. 15, 24 Закону України "Про оплату праці", що призвело до позбавлення боржника можливості виплачувати його працівникам заробітну плату у передбачені законом строки, тобто до порушення прав та законних інтересів членів трудового колективу (фізичних осіб), а також порушив майнові права та охоронювані законом інтереси самого боржника. Отже, норми Закону України "Про виконавче провадження" є імперативними, тому суд вважає доводи скаржника неправомірними.

Крім того, суд зазначає, що державний виконавець відділу ДВС Оболонського РУЮ в м. Києві діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження", крім того, враховуючи те, що у відділі ДВС Оболонського РУЮ в м. Києві перебувають декілька виконавчих проваджень, які в подальшому були об'єднані у зведене виконавче провадження та арешт накладався державним виконавцем відділу ДВС Оболонського РУЮ в м. Києві у межах загальної суми боргу, виконавчого збору та можливих витрат на проведення виконавчих дій відповідно до вимог ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність вимог скаржника.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п. 8 ч. 7 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 N 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене, суд визнає доводи скаржника у заявленій скарзі неправомірними та недоведеними, внаслідок чого заявлена скарга відхиляється.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати доводи скаржника -неправомірними.

2. Скаргу приватного акціонерного товариства "Київміськбуд-1" - відхилити.

3. Копію ухвалу направити стягувачу, боржнику та органу виконання судових рішень.

Суддя Д.В. Мандичев