СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2012 року Справа № 5020-355/2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Градової О.Г.,
суддів Фенько Т.П.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
прокурор, Шульга А.М.,
позивач, Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації - Юнда О.Б., довіреність №20/11 від 04.01.12,
відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародний культурологічний центр" - Присяжний В.Г., довіреність б/н від 08.05.12,
третя особа, Севастопольська міська рада - не з'явилася,
розглянувши апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Плієва Н.Г.) від 12 червня 2012 року у справі № 5020-355/2012
за позовом першого заступника прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011)
в особі Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2, Севастополь, 99011)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3, Севастополь, 99011)
про розірвання договору,
ВСТАНОВИВ :
Рішенням місцевого господарського суду відмовлено в позові (з урахуванням уточнень - а.с. 77-79 т. 2) про розірвання такого договору. З відповідача до Державного бюджету України стягнутий судовий збір в сумі 2.913,52 грн. (а.с. 91-99 т. 2).
Рішення мотивоване тим, що відповідач після подачі позову погасив борг, що існував, а зобов'язання з замовлення проектно-кошторисної документації відповідач не міг виконати через не виконання позивачем його договірних зобов'язань з надання вихідних даних на будівництво.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення тому, що судове рішення прийнято при неповному з'ясуванні обставин справи та викладені в рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи (а.с. 110-113 т. 2).
З відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що відповідач не погоджується з апеляційною скаргою з тих підстав, що заборгованість по договору була погашена відповідачем до початку розгляду справи по суті; до наступного часу позивач не виконав свої зобов'язання в частині передачі земельної ділянки для будівництва, у зв'язку з чим відповідач позбавлений можливості здійснити повну розробку проектно-кошторисної документації на будівництво об'єкта та почати будівництво самого об'єкту (а.с. 123 - 124 т. 2).
У судовому засіданні представник позивача та прокурор підтримали доводи апеляційної скарги, представник відповідача підтримав доводи відзиву на апеляційну скаргу. Третя особа не скористалася правом на участь в судовому засіданні її представника, про час та місце засідання сповіщена ухвалою суду, яку отримала 01 жовтня 2012 року (а.с. 63 т. 3). Апеляційний господарський суд, прийнявши до уваги, що явка третьої особи не визнана судом обов'язковою, у справі достатньо доказів для розгляду справи, ухвалив - розглянути справу без участі в судовому засіданні представника третьої особи.
На підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд витребував додаткові докази (а.с. 2-32, 37-40, 42, 50-52 т. 3) та встановив наступне.
24 вересня 2007 року між орендодавцем - Севастопольською міською радою, та орендарем - позивачем (а.с. 68-69 т. 1), у простій письмовій формі укладений договір оренди земельних ділянок площею 4,7854 га історико-культурного призначення та 1,1097 га водного фонду, розташованих в м. Севастополі, мис Хрустальний, для будівництва монументу героїчним захисникам м. Севастополя в 1941-1942 роках. Строк оренди 10 років (а.с. 3-11 т. 2). 21 листопада 2007 року здійснена державна реєстрація договору в Державному реєстрі земель. До договору за взаємною згодою сторін вносилися зміни, в тому числі 07 грудня 2009 року щодо виду використання землі - для будівництва музейно-туристичного комплексу на мисі Хрустальному (з зазначенням певних об'єктів будівництва). Такі обставини підтверджені договором та договорами про внесення змін, кадастровим планом, актом прийому-передачі, рішенням ради (а.с. 3-20 т. 2).
12 вересня 2007 року між позивачем - землекористувачем (а.с. 68-69 т. 1), та відповідачем - забудовником-інвестором (а.с. 30-31, 57-65 т. 1), в простій письмовій формі був укладений договір №12-юр-07, предметом якого визначено - сумісні дії сторін з будівництва та введення в експлуатацію на орендованій позивачем земельній ділянці об'єкту в складі: будівлі музею героїчної оборони Севастополя 1941-1942 рр.; монументу "Захисники Севастополя" - скульптура "Солдата і матроса"; вінок невідомому матросові; головна площа; відкрита стоянка автомобілів; вогонь слави; стоянка службових автомашин; міжнародний музейно-туристичний комплекс в складі: 1) апартаменти для відпочинку і офісні приміщення міжнародного музейно-туристичного комплексу (орієнтовною площею 20.020 м2); 2) підземний паркінг (орієнтовною площею 12.000 м2); 3) зона відпочинку і інша необхідна інфраструктура міжнародного музейно-туристичного комплексу (а.с. 9-14 т. 1).
До вказаного договору №12-юр-07 за взаємною згодою сторін неодноразово (08, 28, 29 лютого 2008 року, 31 березня 2010 року та 11 травня 2011 року - а.с. 15-23 т. 1) в письмовій формі вносилися зміни. З урахуванням цих змін станом на час звернення з позовом договірні зобов'язання сторін передбачали наступне:
1) з 31 березня 2010 року предметом та метою договору (пункти 1.1 та 1.2, підпункт 1.2.1 основного договору) є сумісні дії сторін з будівництва на орендованій позивачем земельній ділянці об'єктів: монументу Солдатові і Матросові; аванплощі; музейно - виставочного і готельного корпусів; автопарковки; скверу (далі в цьому договорі - об'єкт), введення його в експлуатацію і передача певних об'єктів інвестування у власність територіальної громади (об'єкту інвестування 1 в складі: музейно-виставочний комплекс, автопарковка, сквер ), забудовника-інвестора та інших залучених інвесторів (об'єкту інвестування 2 - готельного комплексу ) відповідно до затвердженого і узгодженого Управлінням містобудування і архітектури ескізним проектом по створенню комплексу монумента героїчним захисникам м. Севастополя 1941 - 1942 рр. з музейним - туристичним комплексом на мисі Хрустальному, затвердженими та узгодженими містобудівними умовами і обмеженнями забудови; площа забудови і площа об'єктів інвестування, що передавалися сторонам, затверджується додатковою угодою після розробки проектно-кошторисної документації згідно техніко-економічного обґрунтування до проекту;
2) з 31 березня 2010 року уточнено (пункт 1.3 основного договору) місцерозташування та мета використання земельної ділянки , на якій сторони домовилися здійснювати будівництво вказаного вище об'єкту, що пов'язано з внесенням 13 жовтня 2009 року рішенням №8046 Севастопольської міської ради змін до раніше прийнятого 12 червня 2007 року рішення №2250 щодо уточнення складу об'єкту, для будівництва якого земельна ділянка надана в оренду (а.с. 87-88 т. 1);
3) з 31 березня 2010 року передбачено (доповнено основний договір пунктом 1.4) зобов'язання інвестора по забезпеченню фінансування будівництва вказаного вище об'єкту;
4) з 28 лютого 2008 року змінено (пункт 2.8 основного договору) зобов'язання забудовника-інвестора щодо початку виробництва робот по будівництву об'єкту - протягом 3-х місяців з моменту отримання від землекористувача дозволу на проведення будівельних робіт;
5) з 31 березня 2010 року змінені зобов'язання забудовника-інвестора , в тому числі передбачені зобов'язання:
- виконувати роботи по проектуванню і будівництву об'єкта,
- забезпечити будівництво об'єкту проектно-кошторисною документацією, проведення комплексної державної експертизи і затвердження проекту будівництва відповідно до чинного законодавства України,
- забезпечити будівництво об'єкту необхідним фінансуванням,
- оплачувати землекористувачеві згідно виставлених ним рахунків вартість орендної плати за землекористування в межах об'єкту будівництва протягом 7 робочих днів з дня отримання такого рахунку,
- почати роботи по будівництву об'єкту в строк не пізніше за три місяці з моменту отримання дозволу на будівництво;
6) з 11 травня 2011 року уточнено зобов'язання інвестора-забудовника (підпункт 5 пункту 3.3 основного договору, з урахуванням внесених 31 березня 2010 року змін) щодо погашення до 01 червня 2011 року існуючого боргу з вартості орендної плати в сумі 431.667 грн.;
7) з 29 лютого 2008 року змінений строк дії договору (пункт 5.1 основного договору) - з моменту реєстрації договору оренди земельної ділянки та внесення змін до рішення міської ради від 12 червня 2007 року №2250;
8) з 28 лютого 2008 року змінені умови одностороннього розірвання договору за ініціативою землекористувача (пункт 5.3 основного договору) - у випадках:
- не надання землекористувачеві проектно-кошторисної документації на об'єкт протягом одного року (365 днів) починаючи від дати узгодження землекористувачем завдання на проектування,
- не здійснення забудовником-інвестором початку будівельних робіт (тобто початок земляних робіт на підставі відповідних дозвільних документів) протягом трьох місяців з моменту отримання від землекористувача дозволу на проведення будівельних робіт.
Інші умови основного договору , в тому числі зобов'язання землекористувача (пункт 3.2 основного договору), прийняття забудовником-інвестором функцій замовника будівництва об'єкту в частині забезпечення проектно-кошторисною документацією (підпункт 2.1.1 основного договору), моменту та порядку передачі землекористувачем інвестору-забудовнику об'єкту договору та майнових прав на нього (пункт 2.5, підпункт 2.5.1 основного договору) не змінювалися .
З наданих в судовому засіданні апеляційного господарського суду пояснень сторін та письмових доказів слідує, що після підписання основного договору відповідач отримав від позивача вказану земельну ділянку та встановив огорожу по периметру земельної ділянки. Але позивач не передав за актом прийому-передачі з визначенням вартості об'єкти, які розташовані на цій земельній ділянці та не завершені будівництвом. Інших дій з підготовчих дій до будівництва чи будівництва на вказаній земельній ділянці відповідач самостійно чи через підрядника не здійснював.
04 жовтня 2007 року та 05 лютого 2010 року розпорядженнями №886-р та 232-р Севастопольської міської державної адміністрації позивачу було дозволено будівництво об'єктів, які передбачені укладеним сторонами договором, але за певними умовами, в тому числі при наявності погодженого та затвердженого у встановленому порядку робочого проекту будівництва такого об'єкту (а.с. 81, 80 чи 85 т. 1).
19 травня 2010 року відповідач замовив у приватного підприємства "Архітектоніка-Макс" виконання робіт з виконання проектної документації з об'єкту - музейний комплекс на м. Хрустальний м. Севастополя площею 120.000 кв.м., в тому числі замовлено виконання ескізного проекту (перший етап замовлених робіт), проект (другий етап), робочий проект (третій етап). 25 травня 2010 року відповідач у вказаного приватного підприємства замовив виконання лише ескізного проекту. Виконавець в 2010 році розробив ескізний проект об'єкту будівництва, робочий проект будівництва не виконувався через не надання містобудівельних умов та обмежень (а.с. 82-103, 119-152 т. 1)
Письмові докази, в тому числі укладена сторонами додаткова угода №1 від 11 травня 2011 року, претензії позивача та відповідь на них (а.с. 25-28 т. 1) свідчать про те, що відповідач не відшкодовував позивачу вартість нарахованої землекористувачу орендної плати за земельну ділянку, на якій сторони домовилися сумісними діями здійснити будівництво вказаного вище об'єкту. Так, станом на 11 травня 2011 року борг відповідача перед позивачем складав 431.667 грн., станом на час звернення з позовом по даній справі 28 березня 2012 року - 145.675,80 грн. Таких обставин відповідач не оспорює.
17 лютого 2011 року постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя по справі №2а-2016/10/2770 з Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації до бюджету стягнута заборгованість з орендної плати за землю в сумі 311.843,19 грн., яка складається з орендної плати по трьом земельним ділянкам, в тому числі по земельній ділянці площею 5,8951 га на мисі Хрустальному, з урахуванням наданих в 2009-2010 роках пільг з орендної плати, та пені за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання. 18 квітня 2011 року це судове рішення набрало законну силу (а.с. 21-35, 42 т. 2).
07 травня 2012 року відповідач визнав порушення строку погашення боргу з вартості орендної плати за землю, та стадії розгляду справи місцевим господарським судом сплатив 145.675,80 грн., на даний час боргу з орендної плати за вказану земельну ділянку позивач не має, що підтверджують акт звірки, рахунки, квитанції (а.с. 53-56, 70-71, 104 т. 1, а.с. 36-41 т. 2).
До цього, 21 березня 2012 року Севастопольська міська рада - орендодавець вказаної вище земельної ділянки, письмово повідомляв орендаря земельної ділянки - позивача по цій справі, про існування боргу з орендної плати за землю та наслідків існування такого боргу - розірвання договору оренди земельної ділянки (а.с. 29 т. 1).
Відповідно до статті 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові (частина 1); спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників (частина 2).
Частина 2 статті 651 вказаного Кодексу встановлює, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною; істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Як встановлено вище, сторони уклали договір, за яким зобов'язалися спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети - будівництва певного об'єкту. Тобто вони уклали договір про спільну діяльність.
Відповідач за цим договором прийняв на себе певні зобов'язання, в тому числі пункт 3.3 договору, з урахуванням внесених до нього змін, передбачає зобов'язання відповідача виконати (замовити) роботи по проектуванню об'єкта (пункт 1), забезпеченню об'єкта проектно-кошторисною документацією (пункт 3), оплачувати позивачу по виставленим рахункам вартість орендної плати за земельну ділянку, на якій сторони домовилися здійснити будівництво (пункт 5), в тому числі до 01 червня 2011 року погасити борг в сумі 431.667 грн.
Ці зобов'язання відповідач належним чином не виконав.
До наступного часу відповідач не виконав роботи по проектуванню об'єкту (не замовив такі роботи) та не забезпечив об'єкт проектно-кошторисною документацією. Розроблення на замовлення відповідача ескізного проекту не є передбаченою договором проектно-кошторисною документацією тому, що ескізний проект не містить складових частин, які відповідно до статті 1 Закону України "Про архітектурну діяльність" №687-XIV від 20 травня 1999 року (з змінами) має містити креслення, графічні і текстові матеріали, інженерні і кошторисні розрахунки, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури.
Апеляційний господарський суд вважає, що доводи відповідача та висновки місцевого господарського суду щодо відсутності вини відповідача в невиконанні цього зобов'язання через невиконання позивачем своїх зобов'язань по отриманню дозволу на будівництво та вихідних даних для проектування не відповідають обставинам справи з наступного.
Відповідно до пункту 2.1 основного договору (який не змінювався) сторони розділили функції замовника будівництва: відповідач прийняв на себе функцію по забезпеченню проектно-кошторисною документацією (пункт 1 підпункту 2.1.1), а позивач - забезпечення дозволом на будівництво, але після надання відповідачем проектно-кошторисної документації (пункт 2 підпункту 2.1.2). Відповідно до поділу цих функцій сторони визначили свої зобов'язання: позивач зобов'язався забезпечити отримання дозволу на проведення будівельних робіт, але після отримання відповідачем затвердженої проектно-кошторисної документації та проведення комплексної державної експертизи проекту (пункт 3 підпункту 3.2, який не змінювався), а відповідач зобов'язався забезпечити такою проектно-кошторисною документацією (пункт 3 підпункту 3.3 договору, з урахуванням внесених 31 березня 2010 року змін).
Згідно з частинами 1 і 2 статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" №3038-VI від 17 лютого 2011 року (які набрали чинності 12 березня 2011 року), частиною 4 статті 23 Закону України "Про планування і забудову територій" №1699-III від 20 квітня 2000 року (яка діяла до 12 березня 2011 року) під час проектування суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов і обмежень.
Частина 1 статті 28 Закону України "Про планування і забудову територій" передбачала, що проектна документація на будівництво об'єктів містобудування розробляється згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови та затверджується замовником в установленому законом порядку.
Стаття 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" також передбачає, що для проектування об'єкта будівництва необхідно одержати вихідні дані. Такі вихідні дані отримує фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи.
До 06 червня 2011 року (дата опублікування у Офіційному віснику України №40 та набрання чинності Порядку проведення експертизи містобудівної документації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №548 від 25 травня 2011 року) діяв Порядок надання початкових даних для проектування об'єктів містобудування, пункт 9 якого передбачав надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки не тільки власникові/користувачеві земельної ділянки чи особі, щодо якої прийнято рішення про передачу (надання) земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності в порядку, визначеному земельним законодавством; а і уповноваженій ними особі (підприємству, установі, організації).
З наведеного слідує, що відповідач, прийнявши на себе зобов'язання забудовника в частині забезпечення проектно-кошторисною документацією, мав право за законодавством та був зобов'язаний за договором отримати для розроблення проекту на будівництво об'єкту початкові дані для проектування об'єкту містобудування (містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки). Однак відповідач будь-яких дій для отримання таких початкових даних не здійснив, відмови в отриманні таких початкових даних, в тому числі через відсутність у нього права на отримання таких документів, відповідач не отримував.
В свою чергу, позивач 04 жовтня 2007 року та 05 лютого 2010 року (а.с. 81, 80 чи 85 т. 1) отримав дозвіл на будівництво об'єкту, тобто виконав свої договірні зобов'язання. Але такий дозвіл був наданий за умовою виконання відповідачем його зобов'язання - наявність погодженого та затвердженого у встановленому порядку робочого проекту будівництва об'єкту, чого відповідач не виконав.
Також відповідачем погашення суми боргу здійснено з порушенням передбаченого за домовленістю сторін строку, не до 01 червня 2011 року, а 07 травня 2012 року, тобто в період розгляду спору в місцевому господарському суді. Виконання цього зобов'язання на стадії розгляду спору судом не змінює тієї обставини, що відповідач несвоєчасно виконав свої зобов'язання, тобто порушив договірні зобов'язання.
З відповідей на претензію щодо погашення боргу вбачається, що будь-яких поважних причин, через які відповідач не мав можливості виконати своє зобов'язання з сплати коштів, не було; в цих відповідях вказано на намір відповідача погасить борг та про зміну керівництва та адреси відповідача (а.с. 25-28 т. 1).
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом; особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (частина 1); відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (частина 2).
Апеляційний господарський суд вважає, що відповідач не довів відсутність своєї вини в невиконанні зобов'язання з забезпечення будівництва проектно-кошторисною документацією та в несвоєчасному виконанні зобов'язання з сплати вартості орендної плати за земельну ділянку (погашення боргу). Відповідач не вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання цих зобов'язань.
Також є неспроможними доводи відповідача про те, що незабезпечення об'єкту проектно-кошторисною документацію було пов'язано з тим, що позивач не передав йому за актом прийому-передачі з визначенням вартості об'єкти, які не закінчені будівництвом тому, що з укладеного сторонами договору слідує, що такого зобов'язання позивач на себе не приймав, а пункт 2.5 та підпункт 2.5.1 договору передбачає, що предмет договору (об'єкт) переданий в момент підписання договору, відповідач разом з підписанням договору отримав майнові права на об'єкт інвестування, така передача не потребує додаткового укладення угоди чи підписання акту приймання-передачі.
Допущені відповідачем порушення є істотними тому, що внаслідок таких порушень позивачу завдана шкода - позивач значною мірою позбавився того, на що він розраховував при укладенні договору: 1) своєчасно отримувати вартість орендної плати за земельну ділянку для виконання своїх зобов'язань перед бюджетом, через що позивач несвоєчасно сплатив до бюджету орендну плату та поніс відповідальність перед бюджетом (сплата пені, штрафних санкцій); 2) завчасно отримати проектно-кошторисну документацію для здійснення будівництва об'єкту, закінчення якого планувалося укладеним сторонами договором в 2015 році.
На підставі вказаного апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга та позов обґрунтовані та підлягають задоволенню, місцевим господарським судом рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, викладені в ньому висновки не відповідають обставинам справи.
Керуючись статтями 101, 102, 103 (пункт 2), 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації задовольнити.
Рішення господарського суду міста Севастополя від 12 червня 2012 року у справі № 5020-355/2012 скасувати.
Прийняти нове рішення:
Позов задовольнити.
Розірвати договір №12-юр-07 від 12 вересня 2007 року, укладений між Управлінням капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації та товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародний культурологічний центр".
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний культурологічний центр" (вул. Льотчиків, 3-В, м. Севастополь, 99057; ідентифікаційний код 33499830) до Державного бюджету України (одержувач - державний бюджет м. Севастополя, ЄДРПОУ 38022717, Банк одержувача: ГУДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31215206783001, код бюджетної класифікації 22030001) судовий збір в сумі 1073 грн.
Господарському суду міста Севастополя надати наказ.
Головуючий суддя О.Г. Градова
Судді Т.П. Фенько
З.Д. Маслова
Розсилка:
1. перший заступник прокурора міста Севастополя (вул. Павліченко, 1, Севастополь, 99011)
2. Управління капітального будівництва Севастопольської міської державної адміністрації (вул. Леніна, 2, Севастополь, 99011)
4. Севастопольська міська рада (вул. Леніна, 3, Севастополь, 99011)
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 04.10.2012 |
Оприлюднено | 10.10.2012 |
Номер документу | 26356888 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Градова Ольга Григорівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Градова Ольга Григорівна
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Градова Ольга Григорівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні