Рішення

від 27.08.2012 по справі 2-2503/11

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

2-2503/11 2/0538/180/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2012 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді -Копилова Л.В.,

при секретарі - Єфремовій О.В.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТА -ГРУП» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за увесь час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТА -ГРУП» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за увесь час затримки розрахунку при звільненні, посилаючись на те, що він працював у відповідача на посаді виробника робіт з 30.08.2010 року по 28.03.2011 року. Звільнився за власним бажанням. За період роботи з жовтня 2010 року відповідач не в повному обсязі виплатив йому заробітну плату, зокрема: за жовтень 2010 року нараховано -910 грн., за листопад 2010 року -1000 грн., за грудень 2010 року - 1800 грн., за січень 2011 року -1027,29 грн., за лютий 2011 року -500 грн., за березень 2011 року -1337,13 грн. Відповідач виплатив йому заробітну плату тільки за березень 2011 року в сумі 1337,13 грн., а за період з жовтня 2010 року по лютий 2011 року в сумі 5 237,29 грн., заробітна плата йому не виплачена. В зв'язку з тим, що в день звільнення заробітна плата йому не виплачена, то відповідач повинен сплатити йому і середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, в сумі, яка складає 5 654,60 грн.

В ході розгляду справи позивач декілька разів уточнював свої вимоги в частині розміру середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 5 237,29 грн. та середній заробіток за увесь час затримки розрахунку при звільненні, розмір якого станом на 27.09.2012 року складає 25 245 грн., а також витрати на правову допомогу в сумі 1 000 грн.

Позивач ОСОБА_2 на розгляд справи до суду не з"явився, надавши суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність. Раніше в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник позивача, ОСОБА_1, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги, в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача, Гусєв І.О., який діє на підставі довіреності, в судове засідання на розгляд справи 10.09.2012 року не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений в установленому законом порядку.

27.09.2012 року, представник відповідача на розгляд справи до суду не з'явився, до суду конверт повернувся з відміткою про те, що ТОВ «МАСТА-ГРУП» за адресою, вказаною в позовній заяві не знаходиться.

У відповідності до ст.77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Таким чином, в силу ст.77 ЦПК України, суд визнає, що представник відповідача повторно не з'явився до суду без поважних причин.

Раніше в судовому засіданні представник відповідача, Гусєв І.О., який діє на підставі довіреності, позовні вимоги не визнав, мотивуючи це тим, що уся заробітна плата виплачена позивачеві, про що свідчать ксерокопії відомостей про виплату заробітної плати із зазначенням підписів у них про отримання заробітної плати. Оригінали відомостей надати неможливо, так як вони втрачені при неодноразовому переїзді і зміні офісів фірми. Крім того, у нього є копія заяви позивача про те, що він не має претензій з приводу виплати заробітної плати. Оригіналу такої заяви також не має. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 працював в товаристві з обмеженою відповідальністю «МАСТА - ГРУП» в період з 30 серпня 2010 року по 28 березня 2011 року на посаді виробника робіт в будівельній службі. Звільнений за власним бажанням. Про що свідчать його письмова заява про прийняття на роботу з 30.08.2010 року, ксерокопія трудової книжки, особова картка працівника.

Як видно з довідки про доходи від 18.04.2011 року, ОСОБА_2 за період з жовтня 2010 року по березень 2011 року нараховано заробітну плату в сумі 6 574,42 грн.

31.05.2011 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області видано судовий наказ, яким стягнуто з ТОВ «МАСТА-ГРУП» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 5 237, 29 грн.

Вказаний судовий наказ ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 листопада 2011 року скасований на підставі заяви боржника ТОВ «МАСТА-ГРУП».

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснювала суду, що вона працювала в ТОВ «МАСТА-ГРУП» головним бухгалтером до травня 2011 року. Позивач ОСОБА_2 працював спочатку майстром, а потім прорабом. Працював з серпня 2010 року і в березні 2011 року він звільнився. Вона нараховувала заробітну плату, готувала відомості, в банку гроші знімав директор по чековій книжці, він знімав готівку і видавав особисто заробітну плату. Після того, як заробітна плата виплачувалася, відомості не поверталися, точніше їх частину директор повертав, однак потім припинив їх повертати з листопада 2011 року. Виплата заробітної плати підтверджується оригіналами розрахункових відомостей. Вона нараховувала заробітну плату, перед податковою звітувала про те, що заробітна плата виплачена. До неї звертався позивач з тим, що йому не платять заробітну плату, однак вона йому повідомляла, що грошей у неї немає і виплатити йому заробітну плату вона не може. Про це повідомляла директора. При звільненні гроші позивачеві були виплачені при ній. Їй директор говорив, що заробітну плату позивачеві виплатили, письмової заяви позивача про те, що йому не доплатили заробітну плату не було. При ній позивач заяви про те, що не має ніяких претензій з приводу виплати заробітної плати не писав.

Коли вона звільнилася, їй також заробітну плату не виплатили, як ще багатьом працівникам.

При огляді відомостей на виплату заробітної плати, аркушів справи 30-36, свідок ОСОБА_4 пояснила суду, що її підпису у відомостях не має, вона не знає чий підпис в них.

ОСОБА_2 08 лютого 2012 року звернувся із письмовою заявою на ім'я начальника Орджонікідзевського РВ ММ УМВС України в Донецькій області про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ «МАСТА-ГРУП» з приводу невиплати йому заробітної плати та підробки документів, які підтверджуюють виплату йому заробітної плати.

Постановою від 04 липня 2012 року прокурора Орджонікідзевського району міста Маріуполя скасована постанова про відмову в порушенні кримінальної справи та направлено матеріал по заяві ОСОБА_2, для додаткової перевірки.

З відповіді начальника Орджонікідзевського РВ ММ УМВС України в Донецькій області від 25.09.2012 року видно, що матеріали дослідчої перевірки за заявою ОСОБА_2 направлені в сектор ТКОР НДКЕЦ при ГУМВС України в Донецькій області для проведення почеркознавчого дослідження, в ході перевірки кримінальна справа не порушувалася.

Представником відповідача в обгрунтування своїх заперечень надано суду наступні докази:

- ксерокопію видаткового касового ордеру від 01.04.2011 року, відповідно до якого ОСОБА_2 одержав під підпис 1 095,64 грн. заробітної плати і розрахункові за березень 2011 року;

-ксерокопію відомості на виплату грошей № 5 за березень 2011 року, відповідно до якої ОСОБА_2 під підпис отримав 19.04.2011 року заробітну плату в сумі 1095,64 грн.;

- ксерокопію відомості на виплату грошей № 16 за листопад 2010 року, відповідно до якої ОСОБА_2 під підпис отримав 400 грн. заробітної плати за листопад 2010 року;

- ксерокопію відомості на виплату грошей № 14 за жовтень 2010 року, відповідно до якої ОСОБА_2 під підпис отримав 745,65 грн. заробітної плати за жовтень 2010 року;

- ксерокопію відомості на виплату грошей № 12 за січень 2011 року, відповідно до якої ОСОБА_2 отримав під підпис 441,76 грн. заробітної плати за сіень 2011 року;

- ксерокопію відомості на виплату грошей № 4 за лютий 2011 року, відповідно до якої ОСОБА_2 отримав під підпис 109,70 грн. заробітної плати за лютий 2011 року;

- ксерокопію відомості на виплату грошей № 1 за грудень 2010 року, відповідно до якої ОСОБА_2 отримав під підпис 1 474,92 грн. заробітної плати за грудень 2010 року;

З акту № 002 від 08 лютого 2012 року про втрату бухгалтерських документів, складеного в ТОВ «МАСТА-ГРУП» комісією у складі - заступника директора, головного бухгалтера, заступника головного бухгалтера та юрисконсульта, видно, що комісія здійснила перевірку наявності і умов зберігання документів за період з вересня 2010 року по жовтень 2011 року. В ході проведеної перевірки встановлено, що документи зберігалися без дотримання умов і правил їх зберігання, встановлений випадок втрати документа, а саме - відомості про видачу заробітної плати за період з вересня 2010 року по квітень 2011 року. Причина втрати - зміна адреси офісу.

З ксерокопії письмової розписки від 26.03.2011 року, написаної ОСОБА_2 видно, що претензій з виплати заробітної плати він не має.

Відповідно до вимог ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 10 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

У відповідності до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі.

Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.

З боку представника відповідача оригінали представлених ним документів надані не були, а позивач та його представник в судовому засіданні заперечували проти існування оригіналів цих документів, тому, керуючись вимогами ст. 212 ЦПК України, суд не приймає до уваги вказані документи.

З представлених суду представником відповідача відомостей про нарахування заробітку (доходу) застрахованим особам видно, що позивачу ОСОБА_2 нараховувалась заробітна плата за період з жовтня 2010 року по березень 2011 року, однак вказані відомості не є доказом на підтвердження виплати та отримання заробітної плати позивачем.

Відповідно до ст.43 Конституції України кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 238 ЦПК України передбачено, що при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до вимог ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого їм органу належних звільненому працівникові сум, підприємство повинно виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку.

Відповідно п.20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.12.1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про працю", передбачено, що суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Враховуючи оспорення позивачем отримання заробітної плати та підпису у копіях відомостей про отримання заробітної плати, те що представником відповідача доводи позивача про невиплату йому заробітної плати за заявлений період не спростовані, представником відповідача не надано інших доказів про те, що позивач отримував заробітну плату і розписувався у відомостях, підтвердити підпис оригіналами відомостей неможливо за відсутності їх, які як зазначив представник відповідача втрачені, тому суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі і середнього заробітку за увесь час затримки розрахунку при звільненні.

При розрахунку середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні суд виходить з наступного.

Середній заробіток позивача на день звільнення, виходячи з порядку його обчислення, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», (що береться за 2 останніх місяці роботи, що передували звільненню) склав 67,32 грн. в день

За період з 29.03.2011 року по 27.09.2012 року - день винесення судом рішення, розмір середнього заробітку складає 25 245 грн. (67,32 грн. х 375 днів).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру, довідки та акту прийому-передачі наданих послуг - правової допомоги, позивач ОСОБА_2 поніс витрати по сплаті правової допомоги в сумі 1 000 грн., які відповідно до ст.88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Також з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави на підставі ст.88 ЦПК України в сумі 214,60 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.43 Конституції України, ст.ст.116,117 КЗпП України, ст.ст.10,60,88, 212,213,214,215,218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТА -ГРУП» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за увесь час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТА -ГРУП», Код ЄДРПОУ 36319472, 87 528, місто Маріуполь, вулиця Аеродромна, 7 на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 5 237 (п'ять тисяч двісті тридцять сім) гривень 29 копійок, середній заробіток за увесь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 25 245 (двадцять п'ять тисяч двісті сорок п'ять) гривень та витрати на правову допомогу в сумі 1 000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «МАСТА -ГРУП», Код ЄДРПОУ 36319472, 87 528, місто Маріуполь, вулиця Аеродромна, 7 на користь держави судовий збір в сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення.

Суддя Копилова Л. В.