Постанова

від 02.10.2012 по справі 3/23-11

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2012 р.Справа № 3/23-11 Одеський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Ліпчанської Н.В.

суддів: Андрєєвої Е.І., Лисенко В.А..

При секретарі судового засідання Стеблиненко В.С.

За участю представників сторін:

від позивача - Кошліченко В.С., довіреність № к722, дата видачі : 09.12.11р.

від відповідача - Авер'янова С.Б., довіреність б/н дата видачі : 07.09.12р.

- Немченко А.М., паспорт серія МО № 743036, дата видачі : 27.09.1999р. - Директор ТОВ "Сивашенергопром"

ознайомившись з апеляційною скаргою Підприємства з іноземною інвестицією Товариство з обмеженою відповідальністю "Уінденерго ЛТД"

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 30 серпня 2012р.

у справі № 3/23-11

за позовом Підприємства з іноземною інвестицією Товариство з обмеженою відповідальністю "Уінденерго ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сивашенергопром"

про стягнення 1 387 070,00 грн.

Встановив:

Рішенням господарського суду Херсонської області по справі №3/23-11 від 01.03.2011 року, позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями Товариство з обмеженою відповідальністю "Уінденерго ЛТД" (Далі - Підприємство) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сивашенергопром" (Далі - Товариство) про стягнення 1387070,00грн. задоволено частково. Суд стягнув з Товариства 762921,15 грн. боргу, державне мито в сумі 7629,21 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 129,80 грн., 27500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. В решті позовних вимог - відмовлено. Крім того, надано відстрочку виконання рішення суду строком на шість місяців.

29 березня 2011 року стягувачу був виданий відповідний наказ.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 20.12.2011р. по даній справі, заява Підприємства про зміну порядку та способу виконання рішення суду від 01.03.2011р. задоволена. Змінено спосіб виконання рішення шляхом звернення стягнення на вітроенергетичне обладнання, а саме ліцензійну вітроенергетичну установку - ВЕУ Т600-48. Припинено дію наказу №3/23-11 від 29.03.2011р.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 19 березня 2012р., заява Підприємства про зміну порядку та способу виконання рішення суду від 01.03.2011р. - задоволена. Змінено спосіб виконання рішення, шляхом стягнення з Товариства на користь Підприємства 762921,15 грн. боргу, в рахунок відшкодування витрат по сплаті державного мита в сумі 7629,21 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 129,80 грн., 27500,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Розстрочено виконання рішення господарського суду Херсонської області по справі № 3/23-11 на 10 місяців шляхом стягнення з відповідача суми заборгованості наступним чином:

березень 2012 р. -50000 грн.;

квітень 2012 р. -50000 грн..;

червень 2012 р. -50000 грн.;

липень 2012 р. -100000 грн.;

серпень 2012 р. -100000 грн.;

вересень 2012 р. -100000 грн.;

жовтень 2012 р. -100000 грн.;

листопад 2012 р. -100000 грн.;

грудень 2012 р. -98180 грн. 16 коп.;

На підставі вищезазначеної ухвали від 19.03.2012р. виконання рішення було розстрочено на 10 місяців.

Мотивуючи дану ухвалу місцевий господарський суд зазначив, що Товариство не заперечувало проти задоволення заяви Підприємства, але просило надати розстрочку виконання рішення суду на 10 місяців. В свою чергу представник позивача проти надання розстрочки не заперечував.

21 серпня 2012р. Товариство звернулось до господарського суду Херсонської області із письмовою заявою, в якій просило відстрочити виконання рішення на шість місяців до березня 2013р. з подальшою розстрочкою виконання на шість місяців, стягуючи протягом березня-липня 2013р. по 100 000 грн. щомісяця, у серпні 2013р. - 138 180грн. 76коп., всього 638 180грн. 76коп. Суму боргу відповідачем була визначена з урахуванням проведеної часткової оплати, присудженої до стягнення в розмірі 160000,00грн.

Мотивуючи дану заяву, Товариство посилається на те, що будівництво Сиваської вітроенергетичної мережі здійснювалося в рамках Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій за рахунок спеціального фонду Державного бюджету. Саме за рахунок зазначених коштів здійснювалися розрахунки з позивачем за поставлене вітроенергетичне обладнання. Проте, після передачі у грудні 2006р. об'єкта будівництва відповідачу у концесію на підставі укладеного з Херсонською обласною державною адміністрацією концесійного договору від 29.12.2006р. фінансування будівництва вітряних електростанцій, що передані у концесію, припинилося і не здійснюється з 2008р.

Товариство не здійснює іншої діяльності, крім будівництва вітрової електростанції, тому не має власних коштів для погашення боргу. В той же час, переданий об'єкт включено до Переліку об'єктів державної власності і на нього не може бути звернуто стягнення існуючого боргу.

Однак, Товариство зазначає, що вони матимуть можливість проводити розрахунок по існуючому боргу за умови подальшого фінансування будівництва Сиваської ВЕВ іноземними інвесторами.

Необхідною умовою надання інвестицій є оформлення права користування земельною ділянкою під розбудову ВЕС та СЕС та необхідність отримання технічних умов на будівництво комбінованої електростанції з альтернативних джерел енергії загальною потужністю 400 МВт, 300 МВт - ВЕС та 100 МВт-СеС, що потребує певного часу.

Як зазначає відповідач, в наступний час життєдіяльність та добудова вітряної електростанції ним забезпечується за рахунок тимчасової фінансової позики, в зв'язку з чим сплачено в рахунок боргу лише 160 000,00 грн.

У липні 2012р. Товариство отримало ліцензію на виробництво електричної енергії, зелений тариф та стало членом оптового ринку електроенергії. При продажу виробленої електроенергії з ВЕУ з ОРЕ з вересня 2012р., та пуску третьої черги у складі ВЕУ Т -600 у листопаді 2012р., підприємство матиме змогу через шість місяців після початку роботи електростанції проводити поступово розрахунки з позивачем по існуючому боргу.

Підприємство вважає подану заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, посилаючись на те, що під час винесення рішення, строк його виконання вже був відстрочений на шість місяців.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 30 серпня 2012 року, винесеною суддею Задорожньою Н.О., заява Підприємства про відстрочку та розстрочку виконання рішення суду задоволена частково. Відстрочено виконання рішення суду на шість місяців до 01 березня 2013р.. В задоволенні заяви в частині розстрочення виконання рішення відмовлено.

Мотивуючи дану ухвалу, місцевий господарський суд зазначив, що виходячи з основних видів діяльності за КВЕД боржник не здійснює будь-якої іншої комерційної діяльності, ніж та, що пов'язана з будівництвом підприємств енергетики; виробництвом енергетики, що виключає надходження будь-яких грошових коштів, крім тих, що пов'язані із здійсненням основної діяльності.

Поряд з цим, будівництво вітряної електростанції є недобудованим внаслідок припинення фінансування, що виключає можливість її експлуатації, виробництва електроенергії, її продажу та отримання грошових коштів.

У той же час, боржник має забезпечувати життєдіяльність підприємства та добудову електростанції, які здійснюються виключно за рахунок отриманої зворотної фінансової позики.

Будь-які інші кошти, окрім зворотної фінансової допомоги, на рахунок боржника не надходили, що підтверджується випискою з особового рахунку боржника у АТ "Банк Таврика".

Таким чином, вищевикладені конкретні обставини роблять неможливим виконання рішення у строки, навіть з врахуванням наданої раніше розстрочки.

Не погоджуючись з даною ухвалою господарського суду, Підприємство звернулось до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просить ухвалу скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви Товариства про надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення по справі №3/23-11 відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, Підприємство вважає, що судом першої інстанції неправильно було застосовано статтю 121 Господарського процесуального Кодексу України, обов'язковою умовою якої є наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, що фактично призвело до ухвалення неправильного рішення.

Крім того, скаржник зазначає, що Товариство не надало до суду жодного доказу в обґрунтування неможливості виконання даного судового рішення.

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від Товариства не надходив.

Заслухавши, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що ухвалу господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено місцевим господарським судом, відповідно до довідки АБ №297510 з ЄДРПОУ основними видами діяльності боржника за КВЕД є:45.21.5 Будівництво підприємств енергетики, добувної та обробної промисловості; 40.11.0 Виробництво електроенергії; 40.22.0 Розподілення та постачання газу; 11.10.1 Добування нафти; 11.10.2 Добування природного газу; 40.21.0 Виробництво газу.

Необхідність в постачанні вітроенергетичного обладнання (по якому існує заборгованість) виникла у зв'язку із будівництвом Сиваської вітряної електростанції потужністю 20 МВт, яке здійснювалося в рамках Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій за рахунок спеціального фонду Державного бюджету із залученням коштів на суму майже 36 млн. грн., яка була схвалена постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.1997р. "Про Комплексу програму будівництва вітрових електростанцій". Завершення даного будівництва планувалося здійснити до кінця 2008р.

На підставі постанов Кабінету Міністрів України від 11.12.1999р. №2293 "Про затвердження Переліку об'єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію", від 15.03.2006р. №294 "Про внесення змін до Переліку об'єктів права державної власності, які можуть надаватися в концесію", зазначене будівництво ВЕС було включено до Переліку об'єктів права державної власності, які можуть надаватися у концесію, та на підставі концесійного договору від 29.12.2006р., укладеного з Херсонською облдержадміністрацією було передане в концесію боржнику.

16 жовтня 2008р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №920 "Про затвердження Порядку використання у 2008р. коштів, передбачених у Державному бюджеті для здійснення заходів з виконання Комплексної програми будівництва вітрових електростанцій, пунктом 2 якої передбачено, що передані у концесію будівництва електростанцій фінансуванню не підлягають.

Таким чином, у 2008р. фінансування будівництва Сиваської ВЕС, для якої було придбано обладнання у стягувача, а отже і можливість своєчасного та повного проведення розрахунку за нього унеможливлена не з вини боржника, а об'єктивними обставинами.

Згідно п.2 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 12.09.1996р. № 02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Поряд з цим, будівництво вітряної електростанції є недобудованим внаслідок припинення фінансування, що виключає можливість її експлуатації, виробництва електроенергії, її продажу та отримання грошових коштів.

Крім того, Товариство має забезпечувати життєдіяльність підприємства та добудову електростанції, які здійснюються виключно за рахунок отриманої зворотної фінансової позики. Будь-які інші кошти, окрім зворотної фінансової допомоги, на рахунок Товариства не надходили, що підтверджується випискою з особового рахунку боржника у АТ "Банк Таврика".

Враховуючи вищезазначене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що при винесені ухвали від 30 серпня 2012 року, місцевий господарський суд цілком правомірно врахував дійсний фінансовий стан як позивача так і відповідача, встановив ступінь вини боржника та винятковість обставин справи, надав обґрунтовану юридичну оцінку наявним в матеріалах справи доказам, а тому ухвалу господарського суду Херсонської області від 30.08.2012р. слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Підприємства, без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99; 101; 103-106, 121 ГПК України суд, -

Постановив:

Апеляційну скаргу Підприємства з іноземною інвестицією Товариство з обмеженою відповідальністю "Уінденерго ЛТД" - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Херсонської області від 30.08.2012р. по справі №3/23-11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська

Суддя Е.І. Андрєєва

Суддя В.А. Лисенко