Рішення

від 25.11.2008 по справі 15/187

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/187

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.08                                                                                 Справа № 15/187

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА ЛТД», м. Луганськ

до Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», м. Луганськ

про стягнення 37 887 грн. 40 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

за участю:

від позивача - Чех С.М., представник за довіреністю № 3 від 08.02.08;

від відповідача –Крупнік О.М., представник за довіреність № 1юр/08 від 04.01.08.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 37 887 грн. 40 коп. за договором купівлі-продажу від 10.03.06., у тому числі боргу за отримані матеріали в сумі 27 585 грн. 96 коп. пені в сумі 4 104 грн. 94 коп., інфляційних втратв сумі 5400 грн. 99 коп. та 3 % річних  в сумі 795 грн. 51 коп.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач визнав суму основного боргу у повному обсязі. Проти вимоги по стягненню пені заперечив посилаючись на те що договором між сторонами не передбачено відповідальність у вигляді пені. Також, відповідач вказує що позивачем не вірно визначено строк прострочення виконання зобов'язання.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи та вислухавши представника позивача суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу від 10.03.2006 р., за яким позивач зобов'язався продати щебінь та будматеріали, а відповідач, як покупець, за договором зобов'язався прийняти товар та вчасно сплатити його.

На виконання даного договору позивач передав відповідачу щебінь у кількості 660,45 м3, загальною вартістю 57 585 грн. 96 коп., що підтверджується видатковою накладною від 21.01.2008р. та довіреністю на отримання товару доданими до матеріалів справи.

Одержання даного товару на підставі вказаного договору підтверджується також поясненнями позивача та не заперечується відповідачем.

Відповідно до п. 3.2 договору відповідач зобов'язаний був здійснити 100 відсоткову передплату товару.

Відповідно до п. 3.1. договору поставка товару здійснюється протягом після оплати в узгоджені строки.

Позивач, як продавець по договору виконав свої зобов'язання достроково.

Відповідач грошові зобов'язання зі сплати за одержану продукцію не виконав належним чином та у повному обсязі.

На даний час розмір боргу становить 27 585 грн. 96 коп.  

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець  зобов'язаний  сплатити  продавцеві  повну   ціну переданого товару.

Договором, укладеним між сторонами, строк оплати товару визначено як передплата.

Позивач виконав своє зобов'язання достроково, що є його правом відповідно до ст. 531 Цивільного кодексу України.

Відповідач прийняв дострокове виконання зобов'язання позивачем.

Згідно ч. 1 ст. 693 ЦК України у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Зустрічним виконанням зобов'язання визнається виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку.

Так, у даному випадку поставка товару є зустрічним зобов'язанням по відношенню до грошового зобов'язання покуп я по оплаті коштів за товар.

Відповідно до 4 вказаної статті якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Згідно ч. 2 ст. 538 Цивільного кодексу України при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

Так, відповідач повинен був виконати зобов'язання по оплаті в день прийняття товару, тобто 21.01.2008 р.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів вчасного виконання зобов'язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Тому, вимоги по стягненню боргу у заявленій до стягнення сумі 27 585 грн. 96 коп. підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Обґрунтований розмір втрат від інфляції за період з лютого 2008 р. по червень 2008 р. складає 6 361 грн. 13 коп., тобто більше аніж заявлено до стягнення позивачем.

Тому, підлягає задоволенню вимога по стягненню інфляційних нарахувань у заявленій позивачем сумі –5400 грн. 99 коп.

Вимоги по стягненню 3 % річних у сумі 795 грн. 51 коп. підлягають задоволенню частково.

Обґрунтованим розміром 3% річних, що підлягає стягненню є 783 грн. 91 коп. Решта вимог по стягненню річних задоволенню не підлягає.

Вимога позивача про стягнення пені в сумі 4 104 грн. 94 коп., не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється  у письмовій формі.

Договір не містить положень щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді пені та відповідно її розміру, у зв'язку з чим позивач не вправі нараховувати непередбачену договором санкцію у вигляді пені та вимагати її стягнення у судовому порядку.

Щодо застосування позивачем подвійної облікової ставки з посиланням на Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»слід зазначити, що згідно ст. 1 даного Закону платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, законодавством, за яким позивачем здійснено розрахунок, обмежено максимальний розмір пені, що може бути стягнута за невиконання грошового зобов'язання, а не визначено в імперативному порядку розмір пені що підлягає стягненню у будь-якому випадку незалежно від наявності певного правочину.

Таким чином, оцінивши доводи позивача та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з відповідача підлягає стягненню борг в сумі 27585 грн. 96 коп., інфляційні втрати - 5400 грн. 99 коп., 3% річні у сумі 783 грн. 91 коп. (всього 33 770 грн. 86 коп.)

В решті позовних вимог по стягненню 3% річних та пені слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог у складі: 337 грн. 71 коп.  державного мита, а також 105 грн. 18 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Луганський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України», м. Луганськ, вул. Залізниці, б. 9, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 31995774, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРА ЛТД», м. Луганськ, вул. Новосьолова, б. 2а, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 20174570, борг в сумі 27 585 грн. 96 коп., інфляційні втрати –5 400 грн. 99 коп., 3% річні у сумі 783 грн. 91 коп. (всього 33 770 грн. 86 коп.), витрати зі сплати державного мита у сумі 337 грн. 71 коп.  та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  105 грн. 18 коп. Наказ видати позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення оформленого відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України. Рішення підписано 27.11.2008р.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко