Рішення

від 10.10.2012 по справі 9/284-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Куйбишева 1А, м. Дніпропетровськ, 49600, тел. (0562) 377-18-58, fax (0562) 377-38-63

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.10.12р. Справа № 9/284-10

За позовом Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974)

до "Компанія Джордж Мурад Пур Ласьє С.А.Р.Л." (Sociеte' Georges Mourad Pour L`acіer S.A.R.L) (Ліван, Бейрут, Хазімій, вул. Дамаскус стріт-Коммершіал Сентер - 05/457786-05/453796-03/200808)

в особі представника: Ніказакова Віктора Павловича, який діє на підставі довіреності № 85-119юр від 14.05.2010р. (адреса представника: 02154, м. Київ, б-р О. Давидова, буд. 19, кв. 66)

про визнання недійсним простого векселя та вексельного зобов'язання

Суддя Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання-помічника судді Целіковської О.А.

Представники:

Від позивача - Баннов Є.Г. - представник, довіреність № 85-154юр від 30.00.12р.

Від відповідача - представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулося у жовтні 2010 року із позовом до Компанії "Джордж Мурад Пур Ласьє С.А.Р.Л." (Sociеte' Georges Mourad Pour L'acіer S.A.R.L.), в якому просить господарський суд: 1) визнати недійсним простий вексель №65305750666658 від 26.12.2004р., виданий від імені Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь"; 2) визнати недійсним господарське зобов'язання Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" сплатити 1690000,00 доларів США, яке міститься в простому векселі № 65305750666658 від 26.12.2004р., виданому від імені Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь".

Підстави для вимог за цим позовом Позивач пов'язує із порушенням положень законодавства, чинного на дату видачі векселя, дефект його форми, безтоварність та наявність ознак його підроблення, а саме: - вексель виданий неналежною особою - Криворізьким державним гірничо-металургійним комбінатом "Криворіжсталь", яке за станом на дату видачі спірного векселя вже не існувало через зміну найменування на ВАТ "Криворізький гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь", тобто недійсною була і печатка цієї юридичної особи, якою скріплені підписи на векселі; - вексель підписаний особами, які не мали належних повноважень та не обіймали посад, зазначених у векселі; - форма векселя не відповідає вимогам ст. 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" та Положенню про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків (в редакції від 11.11.2004р., яка діяла на час видачі векселя), оскільки не містить адрес та ідентифікаційних кодів векселедавця; - вексель не відповідає вимогам ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" щодо його товарності, оскільки між Позивачем та компанією ANTELL Trading LLC -первинним векселедержателем не існувало жодних економічних та юридичних зв'язків, тобто відсутнє грошове зобов'язання Позивача перед цією Компанією; - вексель не містить обов'язкових реквізитів цінних паперів, а тому не є цінним папером, у розумінні приписів ст. 196 Цивільного кодексу України. Вважає, що вексель містить ознаки підроблення (відбиток печатки, знищеної раніше, підписано особами, з якими Позивач не перебував ані в цивільних, ані в трудових правовідносинах, ці особи не займали зазначених у векселі посад, а також не були уповноважені будь-яким чином на підписання спірного векселя від імені Позивача.

Відповідач позов не визнає з наступних підстав: - даний спір вважає непідсудним українським судам, оскільки компанія Відповідача не має свого представництва в Україні; - в провадженні господарського суду Дніпропетровської області знаходиться справа № 30/227-10 зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав; - відсутність підпису на векселі або наявність підробленого підпису не є дефектом форми цього векселю. Вказує, що Позивачем не доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання спірного векселя недійсним, а саме дефекту форми векселя, а будь-яких інших підстав, які б позбавляли його вексельної сили, законодавством не передбачено. До того ж, Позивачем не надано суду оригіналу спірного векселю, який знаходиться у матеріалах справи № 30/227-10. Заявив клопотання про припинення провадження у справі на підставі пп. 1, 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, або зупинення провадження до вирішення питання слідчими органами.

Провадження у справі зупинялось з 10.12.2010р. до закінчення розгляду господарським судом Дніпропетровської області іншої, пов'язаної з нею справи № 30/227-10, яка направлена до слідчих органів по факту виготовлення завідомо підробленого документа по ст. 358 ч. 1 Кримінального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.09.2012р. провадження у справі №9/284-10 було поновлено, враховуючи на тривалий сплив часу та відсутність у господарського суду відомостей щодо усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у цій справі.

08.10.2012р. від уповноваженого представника відповідача Ніказакова В.П. телеграфним зв'язком надійшло клопотання про припинення провадження у справі, оскільки дана справа не підсудна українським судам.

В судовому засіданні 09.10.2012р. представник позивача заявив клопотання про розгляд справи по суті за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з тим, що представник відповідача належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, а сам відповідач за зареєстрованою адресою не знаходиться (відповідні докази додані до клопотання). Окрім того, позивач звернувся із клопотанням про заміну сторони з Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Суд вважає доведеним факт належного повідомлення Відповідача про час та місце розгляду справи через його уповноваженого представника Ніказакова Віктора Павловича у м. Києві, який не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, і впродовж усього часу вирішення спору господарським судом не з'являвся у судове засідання, у зв'язку із чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 09.10.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Від імені Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь" Компанії ANTELL Trading LLC був виданий простий вексель №65305750666658 від 26.12.2004р., за яким Позивач - Відкрите акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг", як правонаступник Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь", зобов'язаний сплатити зазначений особі 1690000,00 доларів США. Як вказано у тексті цього векселя, цей документ був підписаний Стасюком В.В., як директором, та Фрадкіним В.Ф., як головним бухгалтером.

Строк платежу за векселем -26 травня 2007 року.

В подальшому вказаний вексель був переданий від Компанії ANTELL Trading LLC за індосаментом до нового векселеодержувача - Компанії "Джордж Мурад Пур Ласьє С.А.Р.Л." (Ліван, Бейрут), яка пред'явила цей вексель емітенту для оплати 19.01.2010р., в межах вексельної давності, встановленої з 26.05.2007р. по 26.05.2010р., протягом 14 днів з моменту отримання вимоги (була надіслана цінним листом від 19.01.2010р. на адресу Позивача разом із двома примірниками акту пред'явлення векселя до платежу, один примірник якого підлягав підписанню та поверненню).

Акт приймання-передачі спірного векселя між сторонами не підписаний та їх печатками не скріплений.

у липні 2010 року Компанія "Джордж Мурад Пур Ласьє С.А.Р.Л." (Sociеte' Georges Mourad Pour L'acіer S.A.R.L.) звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з метою стягнення з Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" суми 13359957 грн. заборгованості за векселем № 65305750666658 від 26.12.2004р., який ухвалою від 19.07.2010р. (суддя Євстигнеєва Н.М.) порушив провадження у справі № 30/227-10.

Під час розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи №30/227-10 за клопотанням ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг" матеріали судової справи №30/227-10 були направлені до слідчих органів з повідомленням про скоєння злочину на предмет з'ясування наявності в діях посадових осіб ВАТ "Криворізький державний гірничий металургійний комбінат "Криворіжсталь" (правонаступником якого є ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг") складу злочину щодо видачі компанії "ANTELL Trading LLС" простого векселя №65305750666658 на суму 1690000 доларів США зі строком платежу 26.05.2007р., а провадження у справі ухвалою суду від 16.09.2010р. зупинено у зв'язку з направленням матеріалів справи до завершення розслідування.

Слідчим СВ Дзержинського РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області порушено кримінальну справу №51101994 за фактом підроблення простого векселя №65305750666658 за ознаками складу злочину, передбаченого ст.358 ч.1 Кримінального кодексу України. Оригінал простого векселя, який знаходився в матеріалах справи №30/227-10 вилучено. Згідно відповіді від 07.10.2011р. по кримінальній справі №51101994 проводяться слідчі дії для прийняття законного рішення, а саме встановлення особи, причетної до скоєння злочину.

На час розгляду господарським судом Дніпропетровської області справи № 9/284-10 слідчі дії по кримінальній справі №51101994 не завершені, а судове рішення за результатами вирішення спору у справі №30/227-10 не прийнято.

Позивач вважає, що грошове зобов'язання за вказаним векселем не може бути виконано, оскільки він є недійсним в силу наявності значних дефектів вексельної форми та явних ознак підроблення, що є предметом позовних вимог у цій справі.

Стаття 194 Цивільного кодексу України передбачає, що цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його розмістила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 197 Цивільного кодексу України, права, посвідчені цінним папером, можуть належати особі, названій у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).

Відповідно до визначень. наведених у статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, з урахуванням застережень, обумовлених додатком II до цієї Конвенції, та із Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів, Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", Закону України "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 року про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів", Закону України "Про обіг веселів в Україні" від 05.04.2001р. №2374-III та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Як вбачається з положень Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", Закону України "Про обіг векселів в Україні", Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, обіг векселів в Україні полягає у видачі переказних та простих векселів, а також у здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності.

Відповідно до Постанови Правління Національного банку України "Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України" №508 від 16.12.2002р., вексель простий - вексель, який містить зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Таким чином, відповідно до вищевказаних положень законодавства, на підставі векселя та дій, пов'язаних з його видачею, у певної особи (векселедавця) виникають відповідні обов'язки перед іншою особою (векселедержателем/ власником векселя).

На думку Позивача, спірний вексель не відповідає вимогам законодавства України щодо його товарності, викладеним у ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні", щодо видачі векселів в Україні лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, оскільки Товариство (так само як і його правопопередники) ніколи не мало жодних економічних та юридичних зв'язків із первинним векселедержателем векселя - Компанією ANTELL Trading LLC. Вважає, що враховуючи на фактичну відсутність будь-якого грошового зобов'язання (боргу) Позивача або його правопопередників перед Компанією ANTELL Trading LLC, видача Векселя є безпідставною, а сам Вексель за таких обставин не є цінним папером, який підтверджує дійсну та безумовну грошову вимогу.

Статтею 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" встановлено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. На момент видачі простого векселя його векселедавець повинен мати перед особою, за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, однією із обов'язкових умовою видачі векселю, згідно чинного законодавства України, має бути наявність дійсних господарських зобов'язань, під час виконання яких використовувався вексель, як засіб платежу.

Судом встановлено, що матеріалами справи підтверджується твердження Позивача щодо відсутності з його сторони підстав для видачі зазначеного векселя через відсутність будь-яких економічних зв'язків із Компанії ANTELL Trading LLC, а тому слід визнати, що вказаний вексель був виданий із порушенням Закону України "Про обіг векселів в Україні".

Статтею 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" визначено, що векселі (переказні та прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма і порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені). Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших зобов'язаних за векселем осіб заповнюється тією мовою, якою визначено офіційне найменування в їх установчих документах. Вексель підписується: від імені юридичних осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Статтею 75 Уніфікованого Закону про переказні векселі та прості векселі передбачено, що простий вексель містить: (1) назву "простий вексель", яка включена в текст документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; (2) безумовне зобов'язання сплатити визначену суму грошей; (3) зазначення строку платежу; (4) зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; (5) найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; (6) зазначення дати і місця видачі простого векселя; (7) підпис особи, яка видає документ (векселедавець).

Документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, зазначених у попередній статті, не має сили простого векселя, за винятком випадків, зазначених нижче у цій статті. Простий вексель, строк платежу в якому не зазначено, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням. При відсутності особливого зазначення, місце, де видано документ, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання векселедавця. Простий вексель, в якому не вказано місце його видачі, вважається виданим у місці, зазначеному поруч з найменуванням векселедавця (ст. 76 Уніфікованого Закону).

Статтею 77 Уніфікованого Закону визначено, що до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, а саме положення щодо: індосаменту (статті 11 - 20); строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42); права регресу у разі неплатежу (статті 43 - 50, 52 - 54); платежу у порядку посередництва (статті 55, 59 - 63); копій (статті 67 і 68); змін (стаття 69); позовної давності (статті 70 і 71); неробочих днів, обчислення строків і заборони пільгових строків (статті 72, 73 і 74). До простого векселя також застосовуються такі положення: застереження про відсотки (стаття 5).

Дослідивши наявну в матеріалах справи ксерокопію спірного векселю (оригінал векселю суду для огляду наданий не був через його знаходження в матеріалах кримінальної справи № 51101994), суд встановив наступне:

Тип векселя: простий;

Номер векселя: 65305750666658;

Номер (серія) вексельного бланку: відсутні;

Валюта платежу: долари США;

Номінал: 1690000,00;

Дата складання: 26 грудня 2004 року;

Місце складання: м. Кривий Ріг, Україна;

Векселедержатель: Компанія ANTELL Trading LLC;

Підлягає сплаті: Україна, м. Кривий Ріг, КФ АКИБ Промінвестбанк, МФО 305619, р/р 26003400315 ОКПО 21711396;

Строк платежу: 26.05.2007р.;

Назва, підпис і точна адреса векселедавця: Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат "Криворіжсталь"; підпис директора Стасюка В.В. та Фрадкіна В.Ф., як головного бухгалтера.

На даний час держателем простого векселя №65305750666658 є Компанія "Джордж Мурад Пур Ласьє С.А.Р.Л." (Sociеte' Georges Mourad Pour L'acіer S.A.R.L.) (Відповідач), право якого базується на індосаменті, який вчинено Компанією ANTELL Trading LLC.

Статтею 76 Уніфікованого закону встановлено, що документ, у якому відсутній будь-який із вказаних реквізитів, не має сили простого векселя, за винятком випадків, встановлених цією нормою.

Отже, Уніфікований закон про переказні та прості векселі, пов'язує визнання векселів такими, що не мають вексельної сили, з підставами, пов'язаними з дефектом форми.

Дефектність форми спірного векселю № 65305750666658 від 26.12.2004р. Позивач пов'язує із наступним.

Відповідно до Положення про вимоги до стандартної (типової) форми виготовлення вексельних бланків (в редакції від 11 листопада 2004 року, яка діяла на час видачі спірного векселя), серед обов'язкових реквізитів вексельного бланку цим Положенням визначено, зокрема, „підпис і точна адреса векселедавця, ідентифікаційний номер (код)".

Однак, як сам вексель, так й його бланк, не містять ані адреси, ані зазначення ідентифікаційного коду векселедавця, що є порушенням вищезазначеного Положення та норм Закону.

З тексту спірного векселя випливає, що він був виданий 26.12.2004 року особою із найменуванням „Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат „Криворіжсталь", та скріплений печаткою цього підприємства.

Водночас, згідно наказу Міністерства промислової політики України від 07.04.2004 року за № 166, Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат „Криворіжсталь" було перетворено у Відкрите акціонерне товариство „Криворізький гірничо-металургійний комбінат „Криворіжсталь", затверджено статут створеного підприємства, та покладено на Сокуренка Анатолія Валентиновича -генерального директора Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату „Криворіжсталь" виконання обов'язків голови правлення ВАТ „Криворізький гірничо-металургійний комбінат „Криворіжсталь".

Вищезазначене перетворення було зафіксоване у новому Статуті ВАТ „Криворізький гірничо-металургійний комбінат „Криворіжсталь", затвердженому Наказом та зареєстрованому Виконкомом Криворізької міської ради 08 квітня 2004 року (свідоцтва про державну реєстрацію цієї особи, довідка з ЄДРПОУ та довідка про взяття на облік платника податків за станом на квітень 2004 року знаходяться в матеріалах справи).

Таким чином, на дату видачі Векселя (26 грудня 2004 року), найменування Позивача було ВАТ „Криворізький гірничо-металургійний комбінат „Криворіжсталь", а юридичної особи із найменуванням „Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат „Криворіжсталь" вже не існувало. Відповідно, недійсною була і печатка Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату „Криворіжсталь", якою скріплені підписи векселедавця на спірному векселі.

Зі своєї сторони Позивач стверджує, що з 09.04.2004р. ВАТ „Криворізький гірничо-металургійний комбінат „Криворіжсталь" користувалося новою печаткою, відбиток якої відмінний від того, який міститься на векселі. Так, з листа від 20.08.2010р. вих. №10/2100 вбачається, що стара гербова печатка колишнього Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату „Криворіжсталь", відбиток якої міститься на векселі, була знищена дозвільною системою Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області 09.04.2004р. за квитанцією № 1871 (лист, квитанція та ескізи печаток на знищення знаходяться в матеріалах справи).

Таким чином, матеріалами справи підтверджений факт, щодо неможливості використання ВАТ „Криворізький гірничо-металургійний комбінат „Криворіжсталь" 26.12.2004 року, коли був датований вказаний вексель, гербової печатки відбиток, якої знаходиться на бланку цього векселя.

За приписами ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 5 Закону України „Про обіг векселів в Україні" від імені юридичних осіб вексель підписується власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

З векселя вбачається, що від імені векселедавця він підписаний Стасюком В.В., як директором, та Фрадкіним В.Ф., як головним бухгалтером.

З пояснень Позивача та наказу Мінпромполітики України від 12.04.2004р. № 64-Д вбачається, що керівником Товариства (головою правління) було призначено Сокуренка Анатолія Валентиновича, який відповідно до п. 8.4.5 Статуту ВАТ „Криворізький гірничо-металургійний комбінат „Криворіжсталь", мав повноваження щодо представництва цієї юридичної особи без довіреності. Наказом Фонду державного майна України від 12.12.2005р. № 3137, трудові відносини з ним були припинені.

Таким чином, згідно статті 5 Закону, саме Сокуренко А.В., як голова правління, в період обіймання ним вказаної посади, мав право власноручно підписувати векселі.

Посада «директора», як зазначено у векселі, статутом ВАТ „Криворізький гірничо-металургійний комбінат „Криворіжсталь" взагалі передбачена не була.

Позивач вказував і надав суду довідки служби директора з праці та кадрів ВАТ „Криворізький гірничо-металургійний комбінат „Криворіжсталь" від 03.09.2010р. № 511-03.02-58-1815 та № 511-03.02-58-1816, за даними яких особи з вказаними прізвищами та ініціалами, від імені яких виконані підписи на векселі, на керівних посадах цього товариства не перебували. Отже, вони не мали відповідних повноважень для підписання вказаного векселю від імені Позивача згідно чинного законодавства України.

Зі своєї сторони Позивач підтверджує, що у трудових відносинах з ВАТ „Криворізький гірничо-металургійний комбінат „Криворіжсталь" перебували особи, із схожими прізвищами - Фрадкін та Стасюк, але вони також не мали повноважень щодо підписання векселів від імені цього товариства. Зокрема, Фрадкін Л.Є. (а не В.Ф., як зазначено у векселі) у цей період взагалі не працював на підприємстві, оскільки був звільнений за власним бажанням із раніше займаної ним посади комерційного директора з 04 березня 2002 року. Посаду головного бухгалтера Фрадкін Л.Є. ніколи не обіймав. На дачу видачі вказаного векселя на цій посаді перебувала Філатова Л.С.

Стасюк В.П. (а не В.В., як зазначено у векселі), у свою чергу, ніколи не займав посади директора ВАТ „Криворізький гірничо-металургійний комбінат „Криворіжсталь", а перебував у складі адміністрації цього товариства на посаді директора з зовнішньоекономічних зв'язків, маркетингу та збуту.

Підписи осіб, які підписали вказаний вексель, вочевидь відрізняються від підписів, які належать Сокуренко А.В., Фрадкіну Л.Є. та Стасюк В.П.).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що вказаний вексель не був виданий уповноваженими посадовими особами Позивача.

Згідно із ст. ст. 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, і витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання.

Отже на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи. Кожна сторона повинна самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх вимог, які вважає необхідними, належними і достатніми, або ж заявити клопотання про їх витребування. Саме сторона має вказати на конкретний доказ, особу, у якої він знаходиться, та обставини, які доказ спростує чи підтвердить, при поданні суду відповідного клопотання. При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Щодо того, що на час розгляду господарським судом даної справи слідчі дії по кримінальній справі №51101994 не завершені, то такі обставини на переконання суду не перешкоджають встановленню суттєвих обставин, необхідних для вирішення спору у даній справі, тому суд відхиляє доводи відповідача про наявність підстав для обов'язкового зупинення провадження у даній справі.

Щодо доводів Відповідача про наявність підстав для припинення провадження у справі як такій. що не підсудна українським судам, то суд виходить з наступного.

Згідно роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002р. №04-5/608 „Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій" (з урахуванням послідуючих змін і доповнень), питання підсудності судам України справ з питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України

Положеннями пункту 8 частини 1 статті 77 Закону України "Про міжнародне приватне право" визначені випадки виключної підсудності справ з іноземним елементом судам України, до яких, зокрема, відноситься випадок, коли справа стосується випуску або знищення цінних паперів, оформлених в Україні.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, іноземні підприємства і організації мають процесуальні права і обов'язки нарівні з підприємствами і організаціями України.

Враховуючи, що місцем вчинення спірного правочину є місто Кривий Ріг Дніпропетровської області (Україна), вирішення спору у даній справі здійснюється господарським судом Дніпропетровської області, згідно діючого законодавства України, за загальними правилами підвідомчості та підсудності, встановленими у ст. ст. 12, 13 та ч.1 ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, що справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються за місцезнаходженням сторони зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії. такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд доходить висновку, що вексельний бланк, на якому було вчинено спірний вексель, за своїм змістом не містить всі обов'язкові реквізити, визначені законодавством, отже має дефекти форми; містить підписи вигаданих осіб, які не відповідають дійсним підписам осіб, які знаходились у трудових правовідносинах із Позивачем, а повноваження цих осіб, не передбачали права підписання вказаного векселя, отже правочин з видачі векселя не відповідає справжній внутрішній волі особи векселедавця та вчинений від його імені особами, які не мали необхідного обсягу повноважень; що між Позивачем та першим векселедержателем відсутні будь-які економічні відносини чи господарські зобов'язання, які могли спричинити видачу вказаного векселя, а відтак є цей вексель безтоварним.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частина 3 статті 203 Цивільного кодексу України встановлює, що волевиявлення учасника правоичну має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За приписами частини 4 статті 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно частин 1 і 3 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 207 Господарського кодексу України також встановлює, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано недійсним повністю або в частині.

За приписами ч.1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю

Відповідно до роз'яснень, наведених у п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" від 08.06.2007 року №5, за наявності на переказному або простому векселі підписів осіб, не здатних брати зобов'язання за векселем, або підроблених підписів, або підписів вигаданих осіб, або підписів, що з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на векселі чи від імені яких він був підписаний, то згідно зі статтями 7, 77 Уніфікованого закону зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є юридично дійсними. Отже, підписи індосантів, що не можуть зобов'язувати тих осіб, від імені яких вони поставлені, не переривають ряду індосаментів. Правочини, на підставі яких було видано (передано) вексель, можуть бути визнані судом недійсними у випадках, передбачених статтями 215-236 Цивільного кодексу України, із застосуванням між сторонами загальних правових наслідків недійсності правочинів. Визнання судом зазначених правочинів недійсними не спричиняє недійсність векселя як цінного папера та не перериває індосаментний ряд.

Відповідно до статей 8, 77 Уніфікованого закону кожний, хто поставив свій підпис на простому або переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо заплатить, матиме ті самі права, що й особа, за яку він мав намір діяти. Таке ж правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження. З огляду на це особа, яка отримала вексель від представника, що не мав достатніх повноважень на видачу (передачу) векселя, не може вимагати виконання зобов'язань за векселем від особи, котра видала (передала) вексель. Однак вона вправі вимагати здійснення платежу за векселем від такого представника, що поставив свій підпис на векселі, в обсязі і за умов, зазначених у векселі, виходячи з того, що його видано (передано) особисто цим представником. У разі перевищення повноважень представником особи, від імені якої вексель підписано, тобто прийняття ним зобов'язання за векселем від імені іншої особи на суму, що перевищує ту, в межах якої він мав право діяти, зобов'язання переноситься на представника не в повному обсязі, а лише в межах перевищення. При розгляді справ такої категорії судам слід також враховувати, що у разі схвалення в подальшому особою видачі (передачі) векселя представником без повноважень або з їх перевищенням, відповідальність за векселем на підставі ч. 2 ст. 241 Цивільного кодексу України несе ця особа, якщо інше не випливає із самого векселя.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість і законність позовних вимог Позивача до Відповідача щодо визнання простого векселю № 65305750666658 від 26.12.2004р., виданого від імені Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь", таким, що є недійсним, тобто не має для Позивача вексельної сили, а також про законність та обгрунтованість похідних від цього вимог Позивача щодо визнання недійсним господарського зобов'язання ВАТ "АрселорМіттал Кривий Ріг", як правонаступника Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь", яке міститься в простому векселі №65305750666658 від 26.12.2004р., виданому від імені Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь", сплатити будь-якій особі, зокрема Відповідачу, суму 1690000,00 доларів США, а тому ці вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до даних державної реєстрації змін до установчих документів від 26.04.2011р. та п. 1.1 Статуту в новій редакції, найменування Відкритого акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" змінено на Публічне акціонерне товариство „АрселорМіттал Кривий Ріг", який є повним юридичним правонаступником останнього.

Відповідно до приписів ст. 59 ч.5 Господарського кодексу України, та в порядку ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, Позивач у справі -Відкрите акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" підлягає заміні на його правонаступника -Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг".

Позивач сплатив при зверненні із цим позовом до суду, відповідно до положень статей 44-45 Господарського процесуального кодексу України та Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", державне мито у розмірі 85 грн. 00 коп.

Також Позивач сплатив при зверненні із цим позовом до суду, відповідно до положень статті 47- 1 Господарського процесуального кодексу України та Постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 року "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", судові витрати у розмірі 236,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Оскільки позовні вимоги Позивача до Відповідача виявились обґрунтованими та задоволені повністю, то судові витрати Позивача у даній справі також мають бути відшкодовані за рахунок Відповідача, згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 4, 12-15, 25, 32-34, 36, 43, 49, 82-85, 115-117, 123-124 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Замінити Позивача у справі -Відкрите акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" на його правонаступника -Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974).

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не має вексельної сили простий вексель № 65305750666658 від 26.12.2004р., виданий від імені Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь" (Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974), щодо зобов'язань цього векселедавця сплати 1690000,00 доларів США будь-якій особі.

Визнати недійсним господарське зобов'язання Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974) сплатити Компанії "Джордж Мурад Пур Ласьє С.А.Р.Л." (Sociеte' Georges Mourad Pour L`acіer S.A.R.L) (Ліван, Бейрут, Хазімій вул. Дамаскус стріт-Коммершіал Сентер - 05/457789-05/453796-03/200808) 1690000,00 доларів США, яке міститься в простому векселі № 65305750666658 від 26.12.2004р., виданому від імені Криворізького державного гірничо-металургійного комбінату "Криворіжсталь".

Стягнути з Компанії "Джордж Мурад Пур Ласьє С.А.Р.Л." (Sociеte' Georges Mourad Pour L`acіer S.A.R.L) (Ліван, Бейрут, Хазімій вул. Дамаскус стріт-Коммершіал Сентер - 05/457789-05/453796-03/200808) на користь Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" (Україна, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, 1, код ЄДРПОУ 24432974) суму 85 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя І.М. Подобєд Повне рішення складено - 12.10.2012р.