Рішення

від 11.10.2012 по справі 21/5007/1076/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" жовтня 2012 р. Справа № 21/5007/1076/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Шкляр О.С. - довіреність б/н від 12.03.12р.;

від відповідача: Богатирчук О.О. - довіреність №155 від 17.05.12р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Спільного українсько-польського виробничо-сервісного і торгівельного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрполь, ЛТД" (м.Київ)

до Публічного акціонерного товариства "Укрінбанк" (м.Київ) в особі Житомирської філії ПАТ "Укрінбанк" (м.Житомир)

про визнання договору іпотеки недійсним та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

У відповідності до ст. 77 ГПК України, в судовому засіданні 08.10.12р. оголошувалась перерва до 11 год. 30 хв. 08.10.12р., яка була продовжена до 10 год. 00 хв. 11.10.12р.

Позивач подав до суду позов з вимогами: - визнати іпотечний договір від 17.06.08р. недійсним; - визнати виконавчий напис, вчинений 03.11.09р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. і зареєстрований в реєстрі за №11344, за яким звернено стягнення на предмет іпотеки, таким, що не підлягає виконанню.

Згідно заяви від 17.09.12р. (а.с. 20, т.1) позивач просив суд визнати причину пропуску ТОВ "Укрполь ЛТД" процесуального строку для звернення до суду поважною і відновити пропущений строк, обгрунтувавши пропуск вказаного строку розглядом в порядку цивільного судочинства справи за позовом Караєва В.Т. до ПАТ "Укрінбанк" в особі Житомирської філії ПАТ "Укрінбанк" та ТОВ "Укрполь ЛТД" про визнання недійсним іпотечного договору від 17 червня 2008 року. За результатами розгляду вищевказаної справи, як зазначає позивач, рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 01 серпня 2011 року позов Караєва В.Т. задоволено та визнано недійсним іпотечний договір від 17.06.08р. Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 23.02.12р., залишеного в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 13.07.12р. (а.с. 21-22, т.1), рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

04.10.12р. на адресу суду від відповідача-1 надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості відповідача приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ковалевського Андрія В'ячеславовича та витребування від нього письмових пояснень з документальним і нормативним обґрунтуванням своїх доводів по суті спору, у зв'язку з тим, що останній посвідчував спірний договір іпотеки від 17.06.08р. (а.с. 42-43, т.1) і при цьому мав перевірити дієздатність усіх сторін договору, отримати від них необхідні документи, а також для всебічного розгляду справи.

Виходячи із змісту статей 1, 2, 18, 22, 27 Господарського процесуального кодексу України та статей 1 і 3 Закону України "Про нотаріат", оскільки нотаріус не може бути відповідачем у господарському процесі, ухвалою господарського суду Житомирської області від 08.10.12р. провадження у справі щодо приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. припинено на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України. Із вказаних підстав було відхилено клопотання відповідача від 04.10.12р. про залучення до участі у справі відповідача.

Від позивача 05.10.12р. надійшла заява про забезпечення позову (а.с. 45-46, т.1) згідно якої позивач повторно просить суд накласти арешт на однокімнатну квартиру №8 м. Житомир, вул. Київська, буд. 77, яка є предметом іпотеки за оскаржуваним іпотечним договором від 17.06.08р. і належить на праві власності товариству "Укрполь, ЛТД". Подану заяву позивач обґрунтовує тим, що згідно листа ПП "Спеціалізоване підприємство Юстиція" №1424 від 27.09.12р. на 19.10.12р. призначені прилюдні торги по реалізації вказаної квартири, що зробить неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову, так як право власності на квартиру буде належати третій особі.

В судовому засіданні 08.10.12р. представником відповідача було подано клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ковалевського Андрія В'ячеславовича та про зобов'язання останнього надати письмові пояснення з документальним і нормативним обгрунтуванням своїх доводів по суті спору (а.с. 51-52, т.1), мотивуючи аналогічними викладеним у заяві від 04.10.12р. обставинами.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. В судовому засіданні після перерви просив долучити до матеріалів справи копію Статуту позивача, затвердженого 27.02.07р. загальними зборами Товариства та зареєстрованого 22.03.2007 року (а.с. 1-16, т.2).

Представник відповідача позовні вимоги заперечив з викладених у відзиві на позовну заяву мотивів (а.с. 60-63, т.1). Надав для огляду в судовому засіданні нотаріально засвідчену копію іпотечного договору від 17 червня 2008 року, копію - до матеріалів справи (а.с. 139-146, т.1).

В судовому засіданні представники сторін підтвердили відповідність оригіналам наданих доказів.

Оглянувши вказані документи, зокрема умови договору іпотеки та пункти Статуту, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог і недотримання яких визначає підставою позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залучення в якості третьої особи приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Ковалевського А.В. та витребування від нього додаткових документів. Враховуючи вказане, клопотання від 08.10.12р. судом відхилено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, 17 червня 2008 року між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" (а.с. 108-109, т1) в особі директора Житомирської філії (далі - банк, Іпотекодержатель, відповідач) та Спільним українсько-польським виробничо-сервісним і торгівельним підприємством Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрполь, ЛТД" (Іпотекодавець, позивач), укладено іпотечний договір (далі - Договір (а.с. 8-10, т.1)) згідно п.1.1. якого іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору №2508 від 17 червня 2008 року, укладеного між боржником, фізичною особою-підприємцем Дахно Тетяною Миколаївною та іпокодержателем.

Згідно п.1.2. Договору, Іпотекодавець з метою забезпечення виконання передбачених Кредитним договором зобов'язань передає в іпотеку однокімнатну квартиру №8 (вісім), що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Київська, буд. 72 (сімдесят два) (далі - предмет іпотеки). Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями без видачі Заставної.

Предмет іпотеки складається з однієї житлової кімнати та службових приміщень, має загальну площу 33,4кв.м., в тому числі житловою 18,8 кв.м.(п. 2.1. Договору).

Вартість предмета іпотеки визначена сторонами і становить 200000,00 (двісті тисяч) гривень 00 копійок (п. 2.2. Договору).

У відповідності до п. 2.3. Іпотечного договору, предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу квартири посвідченого 26 жовтня 2000 року Шеніною Ольгою Анатоліївною, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу за реєстром №2476, зареєстрованого 07 лютого 2001 року в Житомирському обласному державному комунальному підприємстві по технічній інвентаризації за реєстровим №12224. Згідно Витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно №19164710 виданого 12.06.08р. Комунальним підприємством "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, вартість Предмета іпотеки становить 234110,00 (двісті тридцять чотири тисячі сто десять) гривень 00 копійок.

Звернувшись з позовом до суду позивач стверджує, що іпотечний договір укладено з порушенням норм закону, а саме ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Зокрема, посилаючись на ч. 2 ст. 1 Закону України "Про іпотеку", позивач вказує, що укладення договору іпотеки вимагає від іпотекодавця наявність права розпорядження предметом іпотеки по аналогії з правом відчуження предмету іпотеки.

Зазначає, що відповідно до Статуту ТОВ "Укрполь, ЛТД" органами управління товариства є: Загальні збори учасників, Дирекція, контролюючий орган Ревізійна комісія. Стаття 5.16 Статуту визначає перелік повноважень директора, серед яких відсутні повноваження щодо розпорядження майном товариства. Відповідно до п.п. 15, 20 статті 5.9. Статуту, до виключної компетенції Зборів учасників відносяться такі питання, як надання згоди на укладення кредитних договорів та договорів, пов'язаних із заставою майна на суму, що перевищує еквівалент 50000 доларів США, прийняття рішення про відчуження, придбання та списання основних засобів.

Вказує, що квартира №8, що знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Київська, 72, є основним засобом ТОВ "Укрполь ЛТД" і в бухгалтерському обліку відображається як основний засіб.

Вважає, що передача майна (основних засобів) в іпотеку (заставу) в забезпечення зобов'язань є елементом розпорядження майном, оскільки в разі невиконання зобов'язань за кредитним договором в подальшому приводить до відчуження майна, а це відповідно до Статуту ТОВ "Укрполь ЛТД" виключна компетенція Зборів учасників. По вказаному питанню Збори учасників Товариства не проводились, згода останніх на відчуження або іпотеку не надавалась.

Наслідком незаконного іпотечного договору, у зв'язку з невиконанням Дахно Т.М. умов кредитного договору, як зазначає позивач, стало вчинення 03.11.09р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. виконавчого напису (а.с. 11, т.1), яким звернено стягнення на однокімнатну квартиру №8, що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 72. Відповідно до постанови від 09.11.09р. державного виконавця Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ, відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису від 03.11.09р. (а.с. 55, т.1) та відповідно до акту опису й арешту майна боржника АА №197033 від 18.11.09р., на вказану квартиру накладено арешт.

На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 203, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України, позивач вказує, що директор ТОВ "Укрполь ЛТД" Караєв В.Т., укладаючи спірний правочин від імені ТОВ "Укрполь ЛТД" не мав необхідний для такого правочину обсяг цивільної дієздатності, у зв'язку з чим просить суд визнати недійсним іпотечний договір від 17 червня 2008 року та визнати виконавчий напис вчинений 03.11.09р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач, згідно відзиву на позовну заяву (а.с. 60-63, т.1) та його представник в судовому засіданні, позовні вимоги заперечили. Зокрема вказали, що згода учасників СП ТОВ "Укрполь ЛТД" на передачу в іпотеку квартири №8, розташованої за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 72 та укладання іпотечного договору не була необхідна, оскільки ринкова вартість останньої у розмірі 48260,15 доларів США не перевищувала еквівалент 50000 доларів США, визначений пп. 15 п. 5.9. Статуту позивача. За вказаного вважають, що укладаючи іпотечний договір про передачу майна в іпотеку, генеральний директор позивача Караєв В.Т. діяв у відповідності до законодавства України та вимог установчих документів позивача, чинних на момент укладення іпотечного договору.

Посилаючись на судову практику розгляду цивільних справ, що виникають з кредитних правовідносин 2010 року, відповідач вказує, що договір іпотеки не є договором про розпорядження майном, а тому безпідставним є твердження позивача що передача майна (основних засобів) в іпотеку (заставу) в забезпечення виконання зобов'язань є елементом розпорядження майном, що у відповідності до підпункту 19 п. 5.9 Статуту належить до компетенції загальних зборів учасників.

Зокрема, відповідач вважає, що приписи пункту 5.9. Статуту позивача розмежовують у яких випадках, залежно від суми застави, рішення про надання майна в заставу приймають виключно загальні збори учасників, а в яких виконавчий орган (дирекція) вправі приймати рішення самостійно.

Також відповідач вважає, що підпункт 19 п. 5.9. Статуту товариства не регулює прийняття рішень про надання майна в заставу, його функція стосується відчуження, придбання та списання основних засобів товариства, у разі якщо у товариства є необхідність придбати, відчужити, списати основні засоби, а тому він і не може застосовуватись у разі прийняття рішень щодо застави майна товариством.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що позивачем пропущені строки позовної давності, тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується сторонами, що 17 червня 2008 року між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" (кредитор) та фізичною особою-підприємцем Дахно Тетяною Миколаївною (боржник) було укладено Кредитний договір №2508 (а.с. 64-70, т.1), за умовами якого кредитор надає боржнику кредит в сумі 19000,00 доларів США строком на 9 місяців з кінцевим терміном погашення 17 березня 2009 року. Кредит використовується боржником для поповнення обігових коштів для закупівлі товарів.

Згідно п. п. 3.3.2. Кредитного договору, видача кредиту проводиться після укладення нотаріально посвідченого договору іпотеки нерухомого майна, договору поруки, договору страхування предмету іпотеки на користь кредитора, надання кредитору копії останнього і документів, що підтверджують сплату коштів страховику, та внесення предмета іпотеки до Державного реєстру іпотек.

У відповідності до п. п. 3.7.1. Кредитного договору, забезпеченням виконання зобов'язань боржника за цим договором є - Іпотека нерухомого майна, яке є власністю Виробничо-сервісного і торговельного підприємства ТОВ "Укрполь" ЛТД, а саме: - однокімнатна квартира №8 (вісім), що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 72 згідно Іпотечного договору від 17.06.08р.; - порука Караєва В.Т., як фізичної особи, згідно договору поруки від 17.06.08р.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Відповідно ст. 575 Цивільного кодексу України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

У відповідності до 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

З матеріалів справи вбачається, що 02 червня 2008 року дирекцією Спільного українсько-польського виробничо-сервісного і торгівельного підприємства ТОВ "Укрполь ЛТД" прийнято рішення про передачу в іпотеку власного майна СП ТОВ "Укрполь ЛТД", а саме: однокімнатної квартири за адресою: м. Житомир, вул. Київська, буд. 72, кв.8, балансовою вартістю 85749,48грн. в забезпечення зобов'язань по кредиту ФОП ДахноТ.М. (а.с. 71, т.1).

Наказами позивача №15/А від 02.06.08р. "Про передачу в заставу нерухомого майна", згідно рішення дирекції СП ТОВ "Укрполь ЛТД" наказано виступити майновим поручителем перед ЖФ АТ "Укрінбанк" (а.с. 72, 73, т.1).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором, 17.06.08р. між сторонами було укладено Іпотечний договір (а.с. 8-10, 139-143, т.1), згідно якого в іпотеку відповідачу було надано однокімнатну квартиру №8 (вісім), загальною площею 33,4 кв. м житловою 18,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. Київська, буд.72 та належить позивачу на праві власності, зо вбачається з витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 102, т.1). Вказаний договір від імені Іпотекодавця підписано Генеральним директором Спільного українсько-польського виробничо-сервісного і торгівельного підприємства Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрполь, ЛТД" Караєвим Вагіфом Талибовичем.

Приписами ч.1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Згідно ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Оскільки, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на відсутність повноважень у директора ТОВ "Укрполь ЛТД" Караєва Вагіфа Талибовича на підписання іпотечного договору від 17.06.08р., слід зазначити наступне.

Так, згідно ч.1 ст.92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Статтею 62 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.

Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Так, пунктом 5.14. Статуту СП ТОВ "Укрполь, ЛТД" у редакції 2007 року (яка діяла на момент укладання іпотечного договору (а.с. 115-131, т.1; 1-16, т.2)) визначено, що виконавчим органом Товариства є колегіальний орган - Дирекція, яка здійснює поточне керівництво діяльністю Товариства і є органом підзвітним загальним зборам учасників. Дирекція Товариства формується у складі від 1 до 3 осіб: Генерального Директора та директорів, які обираються та звільняються Зборами Учасників на термін до 3 років.

Крім того, пунктом 5.22 Статуту позивача визначено, що право підпису документів від імені товариства надається: а) Генеральному директору разом з іншими членами Дирекції, або двом членам Дирекції, або члену Дирекції з особою, уповноваженою Дирекцією у випадках якщо існує колегіальний орган - Дирекція; б) Генеральному директору одноособово або особі ним уповноваженій у випадку відсутності колегіального органу - Дирекції.

Дирекція вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції Зборів Учасників (п. 5.15 Статуту).

Так, згідно підпунктів 15,19 пункту 5.9 Статуту Товариства, до виключної компетенції зборів учасників належать: - надання згоди на укладення кредитних договорів та договорів, пов'язаних із заставою майна на суму, що перевищує еквівалент 50 000,00 доларів США; - прийняття рішення про відчуження, придбання та списання основних засобів.

У відповідності до п.5.16 Статуту позивача, до компетенції дирекції належить, укладення правочинів, в тому числі і зовнішньоекономічних, в межах повноважень визначених даним Статутом.

З наведеного вбачається, що оскільки надання згоди на укладання угоди про передачу в заставу, іпотеку майна товариства вартістю до 50000,00 доларів США до виключної компетенції загальних зборів не віднесена, звідси, в силу ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" та Статуту позивача, виконавчі органи товариства (дирекція, генеральний директор) повноважні приймати рішення про надання майна в заставу, іпотеку вартість якого не перевищує обумовлену статутом межу, а саме вартість майна до 50000,00 доларів США.

Відповідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.06.2008 року (номер витягу 19164710) наданого Комунальним підприємством "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, який був використаний для укладання іпотечного договору, загальна вартість нерухомого майна (квартири) становила 234110,00 грн.

Згідно звіту Житомирського експертного бюро №Д277/1 про оцінку квартири №8, розташованої за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 72, ринкова вартість вказаної квартири станом на 09.06.08р. становила 234110,00грн. без ПДВ (а.с. 74-96, т.1).

При цьому, як зазначалося вище, згідно рішення від 02 червня 2008 року про передачу в іпотеку власного майна СП ТОВ "Укрполь ЛТД", його балансова вартість - 85749,48грн., а згідно Іпотечного договору (п.2.2) вартість предмета іпотеки визначена сторонами і становить 200000,00грн.

На момент укладання іпотечного договору - 17.06.08р., Національним Банком України, було встановлено офіційний курс долара США до української гривні - 4,8543 грн. за 1 долар США. Отже, вартість квартири №8 розташованої за адресою: м. Житомир, вул. Київська, 72, станом на день укладання іпотечного договору 17.06.08р. не перевищувала еквівалент 50 000 доларів США, визначений пп.15 п.5.9 Статуту СП ТОВ "Укрполь, ЛТД", що не заперечувалось і представником позивача в судовому засіданні.

Водночас, враховуючи посилання позивача на відсутність у директора повноважень щодо розпорядження майном та щодо проведення позивачем аналогії між договором іпотеки та відчуженням майна, слід зазначити, що за ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Право розпорядження - це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо (наприклад, продати, подарувати, передати за заповітом, знищити майно, здійснити його переробку тощо). Тобто, право розпорядження майном включає в себе, в тому числі і право відчуження, однак, є значно ширшим поняттям.

При цьому, як зазначалося вище, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у в о л о д і н н і і к о р и с т у в а н ні іпотекодавця (ст. 1 Закону України "Про іпотеку"). За ст. 9 Закону, іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом.

Тобто, при укладенні іпотечного договору, відчуження майна іпотекодавця не відбувається, що вказує на необґрунтованість посилань позивача на перевищення повноважень директором. Вказане відчуження м о ж е наступити лише в майбутньому за відповідних умов та за наявності додаткових юридичних фактів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що директор позивача Караєв В.Т., при укладенні та підписанні іпотечного договору від 17 червня 2008 року діяв у відповідності до законодавства України та вимог установчих документів Позивача (Статуту), чинних на момент укладання іпотечного договору.

Оскільки вимоги позивача ґрунтуються саме на перевищенні директором повноважень, визначених Статутом, однак сам факт перевищення повноважень спростовується змістом наявного у справі Статуту позивача в редакції, діючій на час укладення іпотечного договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання недійсним іпотечного договору від 17 червня 2008 року, тому у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню є вимога позивача про визнання виконавчого напису, вчиненого 03.11.09р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтак В.Я. і зареєстрованого в реєстрі за №11344, за яким звернено стягнення на предмет іпотеки, таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на те, що відповідач у відзиві на позов та його представник в судовому засіданні просив відмовити в позові як по суті позовних вимог так і застосувати до вимог позивача позовну давність, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 Цивільного кодексу України визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня , коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що позивач дізнався про порушення свого права з моменту підписання договору, якому передувало прийняття рішення Дирекції про передачу в іпотеку власного майна.

Пропуск строку позовної давності позивач також не заперечив у заяві про поновлення строку звернення з позовом до суду (а.с. 20). При цьому, виходячи з наведених у вищевказаній заяві обставин, слід зазначити, що звернення Караєва В.Т. з цивільним позовом, не перешкоджало зверненню ТОВ "Укрполь, ЛТД" до суду з власним позовом.

Відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Однак, враховуючи те, що підставою відмови у позові є необґрунтованість позовних вимог, пропуск строку позовної давності, в даному випадку, не впливає на результат вирішення спору, тому не застосовується судом.

Враховуючи відсутність підстав для задоволення позову, заяву позивача про забезпечення позову слід відхилити. До того ж суд звертає увагу, що позивач у вказаній заяві, звертаючись з позовом немайнового характеру, просить накласти арешт на нерухоме майно відповідача, тобто просить вжити заходи до забезпечення позову, які можуть стосуватися лише майнової вимоги, про що було зазначено судом в ухвалі від 20.09.12р. про відмову в забезпеченні позову.

Судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи, що при зверненні до суду ТОВ "Укрполь, ЛТД" було сплачено 1653,00грн. судового збору, замість передбачених законодавством 1609,50грн., 43,50грн. надлишково сплаченого судового збору підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 77, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву про забезпечення позову від 05.09.12р. відхилити.

2. У задоволенні позову відмовити.

Повернути Спільному українсько-польському виробничо-сервісному і торгівельному підприємству Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрполь, ЛТД" (01032, м. Київ, Голосіівський р-н., вул. Льва Толстого, буд. 25, оф. 70, код 01295687) з Державного бюджету 43,50грн. судового збору, надлишково сплаченого згідно квитанції №010500661 від 19.09.12р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 16.10.12

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати: 1- до справи