Постанова

від 20.03.2013 по справі 21/5007/1076/12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року Справа № 21/5007/1076/12 Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого: суддів:Черкащенка М.М., Жукової Л.В., Студенця В.І. (доповідач), за участю представників сторін позивача - не з'явився; відповідача - Герасимчук А.Б.; третьої особи - не з'явився; розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Житомирської філії на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 у справі № 21/5007/1076/12 за позовомСпільного українсько-польського виробничо-сервісного і торгівельного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполь, ЛТД" доПублічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Житомирської філії за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6 провизнання договору іпотеки недійсним та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В:

Спільне українсько-польське виробничо-сервісне і торгівельне підприємство Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполь, ЛТД" (далі - СП ТОВ "Укрполь, ЛТД") звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Житомирської філії (далі - ПАТ "Український інноваційний банк" в особі Житомирської філії) та Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання недійсним іпотечного договору від 17.06.2008, та про визнання виконавчого напису, вчиненого 03.11.2009 Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6 і зареєстрованого в реєстрі за № 11344, за яким звернено стягнення на предмет іпотеки, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 20.09.2012 порушено провадження у справі № 21/5007/1076/12 за позовом СП ТОВ "Укрполь, ЛТД" до ПАТ "Український інноваційний банк" в особі Житомирської філії та Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6 про визнання договору іпотеки недійсним та визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 08.10.2012 припинено провадження у справі щодо Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 11.10.2012 (суддя Вельмакіна Т.М.) у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.11.2012 апеляційну скаргу СП ТОВ "Укрполь, ЛТД" прийнято до провадження.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2012 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Огороднік К.М., судді Тимошенко О.М., Коломис В.В.) апеляційну скаргу СП ТОВ "Укрполь, ЛТД" задоволено, рішення господарського суду Житомирської області від 11.10.2012 скасовано в частині відмови в позові та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Суд визнав недійсним іпотечний договір від 17.06.2008, укладений між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" та СП ТОВ "Укрполь, ЛТД", посвідчений 17.06.2008 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за № 4350 та визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 03.11.2009 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований у реєстрі за № 11344, яким звернуто стягнення на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності СП ТОВ "Укрполь, ЛТД". В решті рішення залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2012, ПАТ "Український інноваційний банк" в особі Житомирської філії подало касаційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення господарського суду Житомирської області від 11.10.2012.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.03.2013 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 20.03.2013.

Відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Клопотання СП ТОВ "Укрполь, ЛТД" про відкладення розгляду справи у зв'язку з терміновим тривалим відрядженням представника товариства, колегією суддів відхилено з огляду на те, що товариство, згідно ст. 28 ГПК України не було позбавлено можливості забезпечити явку в засідання суду повноваженого представника.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Господарськими судами встановлено, що між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк", правонаступником якого є ПАТ "Український інноваційний банк" (кредитор) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 (боржник) 17.06.2008 укладено кредитний договір № 2508, за умовами якого кредитор надає боржнику кредит в сумі 19000,00 доларів США строком на 9 місяців з кінцевим терміном погашення 17.03.2009. Кредит використовується боржником для поповнення обігових коштів для закупівлі товарів.

Згідно п. 3.3.2. кредитного договору видача кредиту проводиться після укладення нотаріально посвідченого договору іпотеки нерухомого майна, договору поруки, договору страхування предмету іпотеки на користь кредитора, надання кредитору копії останнього і документів, що підтверджують сплату коштів страховику, та внесення предмета іпотеки до державного реєстру іпотек.

У відповідності до п. 3.7.1. кредитного договору забезпеченням виконання зобов'язань боржника за цим договором є - іпотека нерухомого майна, яке є власністю Виробничо-сервісного і торговельного підприємства ТОВ "Укрполь" ЛТД, а саме: - однокімнатна квартира АДРЕСА_1 згідно іпотечного договору від 17.06.2008; - порука Караєва В.Т., як фізичної особи, згідно договору поруки від 17.06.2008.

Між Акціонерним товариством "Український інноваційний банк" в особі директора Житомирської філії (банк, іпотекодержатель) та СП ТОВ "Укрполь, ЛТД" (іпотекодавець) 17.06.2008 укладено іпотечний договір (далі - договір).

Згідно п. 1.1. договору іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 2508 від 17.06.2008, укладеного між боржником, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_8 та іпокодержателем.

Відповідно до п. 1.2. договору іпотекодавець з метою забезпечення виконання передбачених кредитним договором зобов'язань передає в іпотеку однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Предмет іпотеки передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями без видачі заставної.

Предмет іпотеки складається з однієї житлової кімнати та службових приміщень, має загальну площу 33,4кв.м., в тому числі житловою 18,8 кв.м.(п. 2.1. договору).

Вартість предмета іпотеки визначена сторонами і становить 200000,00 грн. (п. 2.2. договору).

У відповідності до п. 2.3. іпотечного договору предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири посвідченого 26.10.2000 ОСОБА_10, приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу за реєстром №2476, зареєстрованого 07.02.2001 в Житомирському обласному державному комунальному підприємстві по технічній інвентаризації за реєстровим №12224.

Згідно витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно №19164710 виданого 12.06.2008 Комунальним підприємством "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, вартість предмета іпотеки становить 234110,00 грн.

СП ТОВ "Укрполь, ЛТД" позовні вимоги обґрунтовувало, зокрема, тим, що іпотечний договір укладено з порушенням норм закону, а саме ч. 2 ст. 203 ЦК України , оскільки директор ТОВ "Укрполь ЛТД" Караєв В.Т., укладаючи спірний правочин від імені ТОВ "Укрполь ЛТД" не мав необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку, що директор СП ТОВ "Укрполь ЛТД" Караєв В.Т., при укладенні та підписанні іпотечного договору від 17.06.2008, діяв у відповідності до законодавства України та вимог установчих документів товариства (Статуту), чинних на момент укладання іпотечного договору.

Вимоги позивача ґрунтуються саме на перевищенні директором повноважень, визначених Статутом, однак сам факт перевищення повноважень спростовується змістом наявного у справі Статуту СП ТОВ "Укрполь, ЛТД" в редакції, діючій на час укладення іпотечного договору.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції зазначив, що згідно пп. 19 п. 5.9 Статуту СП ТОВ "Укрполь, ЛТД" до виключної компетенції зборів учасників товариства належить прийняття рішення про відчуження, придбання та списання основних фондів. Тобто, статутні документи товариства обмежували повноваження виконавчого органу щодо відчуження майна товариства. Збори учасників товариства не приймали рішень щодо надання ОСОБА_11, як директору товариства, повноважень на розпорядження майном товариства та передачі майна товариства в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_8 за кредитним договором.

Укладаючи іпотечний договір та самостійно визначивши порядок та спосіб відчуження основних фондів товариства на безоплатній основі в рахунок виконання зобов'язань третьої особи шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження, виконавчий орган уклав правочин, який суперечить цілям та предмету діяльності товариства, вирішив питання, яке відноситься до виключної компетенції зборів учасників.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою ( ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Відповідно ст. 145 ЦК України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства.

Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Статтею 62 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора).

Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства.

Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що п. 5.14. Статуту СП ТОВ "Укрполь ЛТД" у редакції 2007 року, яка діяла на момент укладання іпотечного договору, визначено, що виконавчим органом товариства є колегіальний орган - дирекція, яка здійснює поточне керівництво діяльністю товариства і є органом підзвітним загальним зборам учасників. Дирекція товариства формується у складі від 1 до 3 осіб: генерального директора та директорів, які обираються та звільняються Зборами Учасників на термін до 3 років.

Згідно п. 5.22 Статуту СП ТОВ "Укрполь ЛТД" право підпису документів від імені товариства надається: а) генеральному директору разом з іншими членами дирекції, або двом членам дирекції, або члену дирекції з особою, уповноваженою дирекцією у випадках якщо існує колегіальний орган - дирекція; б) генеральному директору одноособово або особі ним уповноваженій у випадку відсутності колегіального органу - дирекції.

Дирекція вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції Зборів Учасників (п. 5.15 Статуту).

Відповідно до пп.15, 19 п. 5.9 Статуту до виключної компетенції зборів учасників належать: - надання згоди на укладення кредитних договорів та договорів, пов'язаних із заставою майна на суму, що перевищує еквівалент 50 000,00 доларів США; - прийняття рішення про відчуження, придбання та списання основних засобів.

У відповідності до п. 5.16 Статуту до компетенції дирекції належить, укладення правочинів, в тому числі і зовнішньоекономічних, в межах повноважень визначених даним Статутом.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що оскільки надання згоди на укладання угоди про передачу в заставу, іпотеку майна товариства вартістю до 50000,00 доларів США до виключної компетенції загальних зборів не віднесена, то згідно ст. 62 Закону України "Про господарські товариства" та Статуту товариства, виконавчі органи товариства (дирекція, генеральний директор) повноважні приймати рішення про надання майна в заставу, іпотеку вартість якого не перевищує обумовлену статутом межу, а саме вартість майна до 50000,00 доларів США.

Відповідно до витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.06.2008 (номер витягу 19164710) наданого КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, який був використаний для укладання іпотечного договору, загальна вартість нерухомого майна (квартири) становила 234110,00 грн.

Згідно звіту Житомирського експертного бюро №Д277/1 про оцінку квартири АДРЕСА_1, ринкова вартість вказаної квартири станом на 09.06.2008 становила 234110,00грн. без ПДВ.

Також, судами встановлено, що відповідно до рішення від 02.06.2008 про передачу в іпотеку власного майна СП ТОВ "Укрполь, ЛТД", його балансова вартість - 85749,48 грн., а згідно іпотечного договору (п.2.2) вартість предмета іпотеки визначена сторонами і становить 200 000,00 грн.

На момент укладання іпотечного договору - 17.06.2008 вартість квартири АДРЕСА_1 не перевищувала еквівалент 50 000 доларів США, визначений пп.15 п.5.9 Статуту СП ТОВ "Укрполь, ЛТД".

Виходячи з наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що директор СП ТОВ "Укрполь, ЛТД" Караєв В.Т., при укладенні та підписанні іпотечного договору від 17.06.2008, діяв у відповідності до законодавства України та вимог установчих документів позивача (Статуту), чинних на момент укладання іпотечного договору.

Відповідно до 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави)( ст. 572 ЦК України).

Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку" та ст. 575 ЦК України іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 9 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).

Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку, відчужувати предмет іпотеки.

Оскільки, договір іпотеки за своєю правовою природою не є договором про відчуження майна і порядок надання згоди на укладення договорів, пов'язаних з заставою майна товариства передбачено пп. 15 п. 5.9 Статуту СП ТОВ "Укрполь, ЛТД", то колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про застосування до спірних правовідносин положень пп. 19 п. 5.9 Статуту СП ТОВ "Укрполь, ЛТД", яким передбачено, що до виключної компетенції зборів учасників товариства належить прийняття рішення про відчуження, придбання та списання основних фондів.

Колегія суддів також погоджується з доводами суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог СП ТОВ "Укрполь, ЛТД" про визнання виконавчого напису, вчиненого 03.11.2009 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6 і зареєстрованого в реєстрі за № 11344, за яким звернуто стягнення на предмет іпотеки, таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу ( ст. 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки ( ст. 257 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, із змісту зазначених норм права вбачається, що право, яке не порушено, позовною давністю не захищається.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає висновки суду апеляційної інстанції необґрунтованими, а тому постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 підлягає скасуванню, а рішення господарського суду Житомирської області від 11.10.2012 залишенню в силі.

Відповідно до п. 6 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Житомирської філії задовольнити.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.12.2012 у справі № 21/5007/1076/12 скасувати, а рішення господарського суду Житомирської області від 11.10.2012 у справі № 21/5007/1076/12 залишити в силі.

Стягнути з Спільного українсько-польського виробничо-сервісного і торгівельного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрполь, ЛТД" (01032, м. Київ, вул. Льва Толстого, 25 офіс 70, код ЄДРПОУ 01295687) на користь Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Житомирської філії (10001, м. Житомир, вул. Київська, 81, код ЄДРПОУ 20413514) 802 (вісімсот дві) грн. 90 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги у справі № 21/5007/1076/12.

Видачу наказу доручити господарському суду Житомирської області.

Головуючий - суддя Черкащенко М.М.

Судді: Жукова Л.В.

Студенець В.І.