Рішення

від 09.10.2012 по справі 5020-1072/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2012 року справа № 5020-1072/2011

Господарський суд міста Севастополя у складі колегії суддів:

головуючого судді -Плієвої Н.Г., суддів - Головко В.О., Єфременко О.О., розглянувши справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Акватранс" (вул. П.Корчагіна, 16, м. Севастополь, 99014)

до відповідача 1 - товариства з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин"

(вул. Суворова, 22-а, м. Севастополь, 99011)

відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Іріда"

(вул. Петренко, 35/1, м. Херсон, 73000)

про розірвання договору та стягнення 156 951,75 грн

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин"

до відповідача 1 - товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Акватранс"

відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Іріда"

про примушення до виконання договорів та стягнення збитків у розмірі 2740623,56 грн

за участю представників сторін:

ТОВ "СендІнтерМарин" -Теряєва К.В., довіреність б/н від 25.10.2010

ТОВ "Іріда" - Тарасенко Є.В., довіреність б/н від 09.08.2011

ТОВ "Будівельно-транспортна компанія "Акватранс" - не з'явився

Суть спору:

В провадженні господарського суду міста Севастополя перебуває справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Акватранс" (далі -ТОВ «БТК «Акватранс») до товариства з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин" (далі -ТОВ «СендІнтерМарин»), товариства з обмеженою відповідальністю "Іріда" (далі - ТОВ «Іріда») про розірвання договору № 11-10 оренди плавкрану СПК-23 від 11.10.2010 та стягнення 156 951,75 грн та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СендІнтерМарин" до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Акватранс", товариства з обмеженою відповідальністю "Іріда" про примушення до виконання договору оренди плавкрану СПК-23 від 11.10.2010 № 11-10 і договору про надання послуг № 31/12 від 31.12.2010 та стягнення збитків у розмірі 2 740 623,56 грн.

Ухвалою суду від 26.09.2011 задоволено заяву ТОВ "СендІнтерМарин" про забезпечення позову. Заборонено ТОВ "Іріда" вчиняти дії з відчуження теплоходу "Трускавець" (прапор України, регістровий номер 2-304888, порт приписки Херсон, 1973 рік побудови).

У зв'язку з оскарженням вказаної ухвали ТОВ "Іріда" у апеляційному та касаційному порядку провадження у справі зупинялось.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

Ухвалами суду від 13.04.2012 вирішено розгляд справи № 5020-1072/2011 здійснювати колегіально та справу призначено до судового розгляду у наступному складі суду: головуючий -суддя Плієва Н.Г., судді -Єфременко О.О., Щербаков С.О.

Відповідно до пункту 3.3 рішення зборів суддів господарського суду міста Севастополя від 28.12.2010 (в редакції від 02.07.2012) розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 131 від 10.08.2012, здійснено заміну судді Щербакова С.О. на суддю Головко В.О.

Згідно з пунктом 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у разі зміни складу суду перебіг строку вирішення спору починається спочатку.

У судове засідання представник ТОВ «БТК «Акватранс»не з'явилась, надала заяву з проханням розглянути питання щодо призначення у справі судової експертизи за її відсутності, після вирішення питання із експертизою розглядати справу за обов'язковою участю представника ТОВ "БТК "Акватранс", доказів поважності причин нез'явлення у судове засідання представником позивача (за первісним позовом) не надано.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Явка представника ТОВ «БТК «Акватранс»у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а тому, з урахуванням положень статті 69 господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності нез'явившогося представника.

У судовому засіданні представник ТОВ "Іріда" проти призначення у справі судової експертизи заперечувала, наголошувала на її недоцільності.

Представник ТОВ «СендІнтерМарин»підтримав клопотання про призначення судової економічної експертизи від 09.08.2012.

У задоволенні зазначеного клопотання судом було відмовлено з підстав, зазначених нижче в рішенні.

17.05.2012 у судовому засіданні представником ТОВ «БТК «Акватранс»було надано заяву з проханням пункт 2 позовних вимог позовної заяви до ТОВ «Іріда»та ТОВ «СендІнтерМарин»читати наступним чином: «Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СендІнтерМарин»та товариства з обмеженою відповідальністю «Іріда»солідарно на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-транспортна компанія «Акватранс»спричинену матеріальну шкоду у сумі 156 951,75 грн (т.4 а.с. 72).

У судовому засіданні представник ТОВ «СендІнтерМарин»проти задоволення первісного позову заперечував, пояснив, що підстави для розірвання договору оренди плавкрану відсутні. Проти наявності заборгованості перед ТОВ «БТК «Акватранс»у розмірі 156 951,75 грн не заперечував, проте зазначив, що ТОВ «СендІнтерМарин»не могло виконати свої зобов'язання перед ТОВ «БТК «Акватранс»з вини ТОВ «Іріда». Вважає, що шкоду повинно відшкодовувати ТОВ «Іріда». На задоволенні зустрічного позову наполягав з викладених у ньому підстав.

Представник ТОВ «Іріда»заперечувала проти задоволення первісних і зустрічних позовних вимог, вважає, що договір оренди плавкрану № 11-10 від 11.10.2010 є неукладеним, та просила провадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору оренди припинити. Стосовно вимог про солідарне стягнення шкоди у розмірі 156951,75 грн вважає їх необґрунтованими, оскільки заборгованість у ТОВ «СендІнтерМарин»виникла з договірних відносин, та не може вважаться шкодою, крім того, наполягала на відсутності вини ТОВ «Іріда»у виникненні цієї заборгованості.

Щодо позовних вимог ТОВ «СендІнтерМарин»про стягнення збитків вважає, що вони є необґрунтованими, розмір збитків позивачем не доведено.

В ході розгляду справи ТОВ «Іріда»надавались відзиви на позовні вимоги та письмові пояснення (т.1 а.с. 43-45, т.2 а.с. 88-92, т 4 а.с. 24-30).

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

11.10.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-транспортна компанія "Акватранс" і товариством з обмеженою відповідальністю «СендІнтерМарин»було укладено договір № 11-10 (далі Договір № 11-10), відповідно до якого ТОВ «БТК «Акватранс»передає, а ТОВ «СендІнтерМарин»приймає в оренду плавучий кран СПК-23 вантажопідйомністю 16 тонн, який має клас «КМ * ЛЗ 1 ІІІ плавкран», для виконання робіт по перевантаженню піску з баржі на причал в районі о. Донузлав, на умовах щодобової оплати (т.1 а.с. 13-15).

Взаєморозрахунки за договором № 11-10 сторони узгодили у розділі 3 Договору.

Зокрема умовами договору визначено, що ТОВ «СендІнтерМарин»сплачує Судновласнику оренду плавкрану за ставкою 10 000,00 грн -під час роботи плавкрану, 5000,00 грн -під час стоянки плавкрану, у тому числі ПДВ 20 % за добу та додатково за кожну тону перевантаженого піску. Вартість 1 тони перевантаженого піску складає 1 % від продажної вартості піску на причалі в пос. Новоозерне. Облік часу роботи плавкрану ведеться по пуску та зупинці дизеля (п. 3.1). До початку оренди ТОВ «СендІнтерМарин»здійснює передоплату у розмірі 100 000,00 грн. Наступні оплати здійснюються через кожні 15 днів (п. 3.4).

ТОВ «СендІнтерМарин»сплачує вартість буксировки плав крану до місця роботи у сумі 20000,00 грн (з ПДВ) і необхідної кількості дизельного палива або 50 000,00 грн (з ПДВ). І у зворотній бік в сумі 20000,00 грн (з ПДВ) і необхідної кількості дизельного палива або 50 000,00 грн (з ПДВ) у відповідності з виставленими судновласником рахунками (п. 3.6). За згодою сторін може буди здійснена оплата за оренду плавкрана морським піском з розрахунку 62 грн за 1 тонну на борту судна на причалі ЗАТ «Морбуд».

Заявами від 08.10.2012 і 09.10.2012 ТОВ «БТК «Акватранс»і ТОВ «СендІнтерМарин»уточнили, що у договорі оренди плавкрану СПК-23 № 11-10 від 11.10.2010 поняття «Орендодавець»є тотожним поняттю «Судновласник», що необхідно враховувати при тлумаченні його умов (т.6 а.с. 52, 22).

У зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «СендІнтерМарин»взятих на себе зобов'язань за договором № 11-10, зокрема, наявністю заборгованості у розмірі 156 951,75 грн, ТОВ «БТК «Акватранс»30.06.2011 звернулося до відповідача з листом вих. № 12, в якому повідомило про розірвання Договору № 11-10 оренди плавкрану від 11.10.2010 з проханням здійснити організацію буксировки плавкрану в порт Севастополь на причал № 232 (т. 1 а.с. 16).

У відповідь на зазначений лист ТОВ «СендІнтерМарин»спрямувало на адресу ТОВ «БТК«Акватранс»претензію з проханням продовжити належне виконання Договору № 11-10 із зазначенням про відсутність жодної причини для дострокового розірвання договору. Крім того, ТОВ «СендІнтерМарин»зауважило, що несплата ним орендних платежів за договором № 11-10 знаходиться у прямій залежності від дій керівництва ТОВ «Іріда», яке безпідставно ухиляється від виконання власних договірних зобов'язань перед ТОВ «СендІнтерМарин»(т. 1 а.с. 17-18).

На підставі зазначених обставин ТОВ «БТК «Акватранс», з посиланням на положення статей 611, 1166, 1190, 1192 Цивільного кодексу України, звернулось до суду із позовом до ТОВ «СендІнтерМарин»і ТОВ«Іріда»про розірвання договору № 11-10 оренди плавкрану, а також з вимогою про стягнення солідарно з відповідачів на користь ТОВ «БТК «Акватранс»матеріальної шкоди у розмірі 156 951,00 грн та судових витрат.

05.10.2010 між ТОВ «СендІнтерМарин»(замовник) і ТОВ «Іріда»(виконавець) було укладено договір про надання послуг № 510/1 (далі- договір № 510/1) строком дії до 31.12.2010, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг по гідромеханізованому переміщенню морського піску з підводного кар'єру озера Донузлав, що належить замовнику, і транспортування піску до місця вивантаження -причал пос. Новоозерне (т. 1 а.с.100).

31.12.2010 між ТОВ «СендІнтерМарин»(замовник) і ТОВ «Іріда»(виконавець) було укладено договір про надання послуг № 31/12 (далі -Договір № 31/12), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання з надання послуг по гідромеханізованому переміщенню морського піску з підводного кар'єру озера Донузлав, що належить замовнику і транспортування піску до місця вивантаження -причал пос. Новоозерне (т.1 а.с. 97-99).

Весь пісок, отриманий внаслідок виконання даного договору, є власністю замовника (п. 1.2 Договору № 31/12).

Пунктом 6.1 Договору № 31/12 сторони визначили, що договір діє з моменту його підписання сторонами до 31.12.2011, а в частині взаєморозрахунків -до їх повного здійснення.

Ціна та порядок розрахунків узгоджено сторонами у розділі 3 Договору № 31/12.

Згідно з п.4.3 вказаного договору виконавець несе повну матеріальну відповідальність за нанесені збитки замовнику у разі необґрунтованої відмови від виконання своїх зобов'язань за договором.

ТОВ «СендІнтерМарин»звернулось до суду із зустрічним позовом до ТОВ "БТК «Акватранс»і ТОВ «Іріда»про зобов'язання ТОВ «БТК «Акватранс»виконувати умови договору оренди плавкрану СПК-23 від 11.10.2010 № 11-10; зобов'язання ТОВ «Іріда»виконувати умови договору про надання послуг № 31/12 від 31.12.2010, а також стягнення з ТОВ «Іріда»збитків у розмірі 2740623,56 грн.

ТОВ «СендІнтерМарин»зазначає, що ТОВ «Іріда»не виконувало свої зобов'язання за договором № 510/1 від 10.10.2010 в період з 10.12.2010 по 24.12.2010, що спричинило позивачу збитки, пов'язані з неотриманими доходами та простроченням платежів за договором оренди плавкрану на суму 182 116,83 грн.

Також позивач зазначає, що з 14.03.2011 ТОВ «Іріда»припинила виконання взятих на себе зобов'язань за договором № 31/12, що призвело до недоотримання ТОВ «СендІнтерМарин»доходу у розмірі 2098750,00 грн, а також до збитків, пов'язаних з простоєм орендованого плавкрану СПК-23 у розмірі 459756,73 грн.

На думку ТОВ «СендІнтерМарин»ним понесені збитки з вини ТОВ «Іріда», оскільки у зв'язку з необхідністю виконувати свої зобов'язання перед покупцями піску ТОВ «СендІнтерМарин»змушено було купувати пісок у ТОВ «Аква Люкс»за договором поставки № 3 за ціною 38,33 грн (без урахування ПДВ) за одну тонну. У разі виконання ТОВ «Іріда»належним чином взятих на себе зобов'язань, ТОВ «СендІнтерМарин»отримувало б цей пісок за ціною 09,58 грн за одну тонну, тобто на 28,75 грн дешевше.

Зазначені обставини стали підставою для звернення ТОВ «СендІнтерМарин»до суду із зустрічними позовними вимогами. При цьому, ТОВ «СендІнтерМарин»зазначає, що позовні вимоги ТОВ «БТК «Акватранс»є безпідставними, оскільки жодних законних підстав для розірвання договору оренди плавкрану СПК-23 від 11.10.2010 № 11-10 немає, а спричинені ТОВ «БТК «Акватранс»збитки, фактично виникли не з вини ТОВ «СендІнтерМарин», а у зв'язку з протиправними діями ТОВ «Іріда».

Оцінивши докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновків щодо відсутності правових підстав для задоволення первісного та зустрічного позовів, виходячи з наступних підстав.

Щодо первісних позовних вимог про розірвання договору оренди плавкрану суд зазначає таке.

Відповідно до положень статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Зі змісту з частини четвертою статті 202 Цивільного кодексу України слідує, що двостороннім правочином є погоджена дія двох сторін.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору № 11-10 строк оренди складає один місяць з можливістю наступної пролонгації договору. Відповідно до п. 7.1 зазначеного договору він вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Договір вважається автоматично пролонгованим на один місяць якщо ні одна зі сторін на заявила у письмовому вигляді про розірвання договору за 5 робочих днів до закінчення поточного строку дії (п.7.6 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2011 (за 5 робочих днів до закінчення чергового строку дії договору) ТОВ «БТК «Акватранс»звернулось до ТОВ «СендІнтерМарин»з листом за вих. № 12, яким повідомило про розірвання договору оренди плав крану СПК-23 від 11.10.2010 з проханням організувати буксирування плавкрану в порт Севастополь на причал № 232 (т.1 а.с. 16).

Водночас, відповідно до п. 3.2 Договору № 11-10 оренда закінчується у відповідності з актом прийому-передачі плав крану із оренди .

Судом встановлено, що плавкран СПК-23 був прийнятий у користування ТОВ «СендІнтерМарин»за актом прийому-передачі плавучого крану від 11.10.2010 (т. 5 а.с. 54).

В той же час, згідно з актом прийому-передачі крану плавучий кран СПК-23 у відповідності до п. 3.2 Договору № 11-10 прийнято ТОВ «БТК «Акватранс»10.12.2010 (т.5 а.с 101).

Як вбачається з письмових пояснень ТОВ «БТК «Акватранс»і ТОВ «СендІнтерМарин»від 08.10.2012 і 09.10.2012, при складенні акту прийому-передачі плавкрану від 11.10.2010 допущено помилку, факично сторонами мається на увазі 2011 рік. Представником ТОВ «БТК «Акваранс»вказано, що «зазначений акт було перепідписано»та надано оригінал акту від 11.10.2011 (т. 6 а.с. 52, 22).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що плавкран СПК-23 було повернено товариством з обмеженою відповідальністю «СендІнтерМарин»товариству з обмеженою відповідальністю «БТК «Акватранс»11.10.2011, та з цього часу договор оренди плавкрану припинив свою дію, а тому підстави для розірвання договору оренди відсутні.

Доводи ТОВ «Іріда», що договір оренди плав крану є неукладеним судом відхиляються, оскільки відповідно до положень частини восьмої статті 181 Господарського кодексу України якщо одна із сторін зійснила фактичні дії щодо виконання договору правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України. Наявні у справі докази свідчать про те, що зазначений договір сторонами виконувався.

Щодо вимог ТОВ «БТК «Акватранс»про стягнення матеріальної шкоди у сумі 156 951,75 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звернутися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Предмет позову -це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.

Предмет позову кореспондується зі способами захисту права, які передбачені законодавством.

Загальні способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання передбачені ст. 20 Господарського процесуального кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України.

Пунктом восьмим частини другої ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів являється відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтями 1166, 1192 Цивільного кодексу України також передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Статті Цивільного кодексу, які регулюють порядок відшкодування шкоди - 1166, 1190, 1192 - знаходяться у главі 82 Цивільного Кодексу України «Відшкодування шкоди», яка в свою чергу перебуває у розділі 2 цього кодексу -«Недоговірні зобов'язання».

Разом з тим, як вже зазначалось, між ТОВ «БТК «Акватарнс»і ТОВ «Іріда»існували договірні відносини.

Згідно з актом звірення взаєморозрахунків від 30.06.2011, підписаним зазначеними сторонами (т. 1 а.с. 20), у ТОВ «СенІнтерМарин»станом на 30.06.2011 існувала заборгованість перед ТОВ «БТК «Акватранс»у розмірі 156 951,75 грн, що також не спростовувалось у судовому засіданні представником ТОВ «СендІнтерМарин»який пояснив, що ця сума є заборгованістю за договором оренди. Проте, із значеного акта не вбачається правова природа виникнення цієї заборгованості. Як свідчать матеріали справи, зокрема, прибуткові накладні від 25.10.2010 і 22.10.2010 (т.5 а.с. 41), видаткова накладна від 03.06.2011 (т.5 а.с. 37), між вказаними сторонами існували й інші договірні відносини, ніж відносини за спірним договором оренди, проте товариством з омеженою відповідальністю «БТК «Акватранс»заявлено вимоги про стягненя шкоди, а не заборгованості, обґрунтований розрахунок заборгованості не надано.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 цього Кодексу).

Суд вважає за необхідне зауважити, що у встановленому діючим законодавством порядку -до початку розгляду справи по суті позивачем не змінювались підстави позовних вимог, клопотання про вихід суду за межі позовних вимог ТОВ «БТК «Акватранс»також не надавалось. Навпаки, на вимогу суду позивачем було уточнено, що сума 156 951,75 грн, яка заявлена до стягнення є саме матеріальною шкодою (т. 4 а.с. 72). Разом з тим, згідно з положеннями частини другої статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Суд вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи не містять відповідних документів на підтвердження наявності підстав для стягнення з ТОВ «Іріда»і ТОВ «СендІнтерМарин»на користь позивача за первісним позовом суми у розмірі 156 951,75 грн.

Докази, що сума у розмірі 156 951,75 грн є саме матеріальною шкодою позивачем не надано, як і не доведено причинно-наслідкового зв'язку між виникненням цієї шкоди та спільними діями ТОВ «Іріда»і ТОВ «СендІнтерМарин».

За викладених обставни первісні позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд відмовляє у задоволенні вимог про зобов'язання ТОВ «БТК «Акватранс»виконувати умови договору оренди плав крану СПК-23 від 11.10.2010 № 11-10, оскільки, як вже зазначалось, вказаний договір припинив свою дію, отже вимоги про зобов'язання виконувати вказаний договір є необґрунтованими.

Вимога ТОВ «СендІнтерМарин»про зобов'язання ТОВ «Іріда»виконувати умови договору про надання послуг № 31/12 від 31.12.2010 також не підлягає задоволенню, оскільки згідно з пунктом 6.1 згаданого договору він діє до 31.12.2011. Враховуючи, що вказана дата вже настала, будь-яких додаткових угод щодо продовження строку дії договору сторонами не надано, суд робить висновок, що вказаний договір також припинив свою дію, та правові підстави для спонукання ТОВ «Іріда»до виконання цього договору відсутні.

Що стосується позовних вимог про стягнення збитків суд зазначає, що статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, при цьому збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Згідно зі статтею 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

ТОВ «СендІнтерМарин»заявлено вимогу про стягнення збитків, які складаються з 529756,73 грн - орендної плати за договором оренди плавкрану СПК-23 від 11.10.2010 № 11-10 і 2210866,83 грн -суми неодержаного прибутку, який ТОВ «СендІнтерМарин»могло реального отримати за умови виконання ТОВ «Іріда»власних зобов'язань за договором про надання послуг.

Пунктом 2.1. Статуту ТОВ «СендІнтерМарин»визначено, що основною метою діяльності Товариства є, зокрема, отримання прибутку за рахунок виробничої, підприємницької, комерційної, торгівельної, посередницької діяльності.

Договір оренди плавкрану № 11-10 від 11.10.2010 було укладено ТОВ «СендІнтерМарин»з метою здійснення підприємницької діяльності та при укладенні цього договору взято на себе зобов'язання здійснювати орендні платежі.

Згідно з визначенням, наведеним у статті 3 Господарського кодексу України підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Суд вважає, що вимога ТОВ «СендІнтерМарин» щодо стягнення з ТОВ «Іріда»орендної плати за простой плавкрану не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки підприємництво здійснюється на власний ризик, та укладання будь-яких господарських договорів не гарантує сторонам цих договорів отримання прибутку. При цьому, суд не вбачає причино-наслідкового зв'язку між діями ТОВ «Іріда»і обов'язком ТОВ «СендІнтерМарин»сплачувати орендні платежі за договором оренди № 11-10 від 11.10.2010.

Щодо вимог про стягнення упущеної вигоди суд зазначає, що умовами договорів № 510/1 від 05.10.2010 і 31/12 від 31.12.2010 не передбачено обсягів перевезення морського піску, які ТОВ «Іріда»зобов'язувалась підіймати з підводного кар'єру та перевозити до пункту призначення, як і не визначено конкретних строків надання таких послуг. Доводи представника ТОВ «СендІнтерМарин», що ТОВ «Іріда»повинне було постійно протягом дії договору здійснювати перевезення піску безпідставні, оскільки укладений між вказаними сторонами договір відповідних умов не містить.

Крім того згідно з п.п. 1, 3, Порядку видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 557 (в редакції, чинній на час дії договорів № 510/1 і 31/12), видобування піску є можливим лише за наявності дозволу, який видається територіальними органами Держводгоспу за погодженням з територіальними органами Мінприроди.

Відповідно до п. 2.2.2. Договорів № 510/1 і № 31/12 ТОВ «СендІнтерМарин»взяло на себе зобов'язання забезпечити дозвільну документацію на розробку місця видобутку піску.

Як встановлено судом, Республіканським комітетом Автономної Республіки Крим по водогосподарському будівництву та зрошуваному землеробству дозвіл на видобування піску ТОВ «СендІнтерМарин»не видавався, що підтверджується відповідними листами, наявними у матеріалах справи (т. 6 а.с. 5, 6, 7, 49).

Згідно з частиною третьою статті 220 Господарського кодексу України боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора. Статтею 221 цього кодексу встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

В ході розгляду справи судом з'ясовано, що суть здійснення робіт гідромеханізованим засобом полягає у тому, що ґрунт розробляють, переміщують та укладають за допомогою води. При гідромеханізації всі три складові земельних робіт (розробка, транспортування, укладка ґрунту) об'єднують у виробничий, безперервний процес. Отже, гідромеханізоване переміщення піску за суттю є видобуванням та транспортуванням піску.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що внаслідок неотримання ТОВ «СендІнтерМарин»дозволу на видобування піску, у ТОВ «Іріда»були відсутні підстави для гідромеханізованого переміщення піску відповідно до умов договору, а отже, ТОВ «Іріда»не може вважатися таким, що прострочило виконання зобов'язань за договорами № 510/1 від 05.10.2010 і № 31/12 від 31.12.2010.

До того ж, враховуючи відсутність дозволу на видобування морського піску ТОВ «СендІнтерМарин»взагалі не мало права на здійснення цієї діяльності, отже, як наслідок, не мало розраховувати на прибуток. Відповідно, доводи ТОВ «СендІнтерМарин» щодо наявності упущеної вигоди з вини ТОВ «Іріда»є хибними, та такими, що не засновані на законі.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «СендІнтерМарин»про призначення у справі судової економічної експертизи з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Частиною першою статті 41 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, що відображено у пункті 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012.

Суд вважає, що підстави для призначення експертизи з метою встановлення розміру збитків відсутні, оскільки, по-перше, як вже зазначалось, у договорах № 510/1 і № 31/12 відсутні обсяги піску, який ТОВ «Іріда»зобов'язувалась переміщати до пос. Новоозерне, отже, відсутня можливість підрахувати, яку кількість піску ТОВ «Іріда»мала поставити протягом дії договору. По-друге, призначення експертизи суд вважає недоцільним з огляду на те, що ТОВ «СендІнтерМарин»не було отримано дозвіл на видобування піску, отже, у нього відсутні підстави для отримання будь-якого прибутку від реалізації цього піску.

Статтею 68 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

Згідно з пунктом 10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала, або змінились певні обставини, що спричинились до застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

Оскільки судом відмовляється у задоволенні позовних вимог, отже, відсутні підстави й для вжиття заходів до забезпечення позову. З урахуванням наведеного, заходи, вжиті ухвалою суду від 26.09.2012 щодо заборони ТОВ «Іріда»вчиняти дії з відчуження теплоходу «Трускавець»(прапор України, регістровий номер 2-304888, порт приписки Херсон, 1973 рік побудови) підлягають скасуванню.

Згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу при відмові в задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 4-6, 43, 49, 68, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 26.09.2011, - скасувати.

Повне рішення складене 15.10.2012.

Головуючий суддя підпис Н.Г. Плієва

Судді підпис В.О. Головко

підпис О.О. Єфременко