Рішення

від 11.10.2012 по справі 41/226-75/318-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/226-75/318-2012 11.10.12

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноБізнесГруп"

2. Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мисан Віктор Іванович

про визнання недійсним та скасування пункту рішення Київської міської ради, визнання недійсним договору, визнання відсутності права користування земельною ділянкою та повернення земельної ділянки

Судді Васильченко Т.В. (головуючий)

Любченко М.О.

Стасюк С.В.

в присутності представників сторін:

від прокуратури - Стретович М.О., посвідчення № 46 від 01.03.2012.

від позивача - Сьомочкіна О.С., довіреність б/н від 06.12.2011.

від відповідача-1 - Кондратенко Т.В., довіреність № 1 від 01.02.2012.

від відповідача-2 - Кириченко А.Б., довіреність № 225-КР-1423 від 24.09.2012.

від третьої особи - не з'явилися.

встановив:

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.11 у справі № 41/226 задоволено частково позовні вимоги заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України. Визнано недійсним пункт 4 рішення Київської міської ради №1123/3956 від 01.11.2007, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 26.03.2008, укладений між Київською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "ТехноБізнесГруп" та визнано відсутнім у товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноБізнесГруп" права користування земельною ділянкою площею 0,2614 га, що розташована за адресою: місто Київ, пр. П. Тичини,18-б у Дніпровському районі міста Києва. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2012 вказане рішення суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2012 вказані судові рішення у справі № 41/226 скасовано та направлено справу на новий розгляд до господарського суду м. Києва, з посиланням на те, судами попередніх інстанцій, при винесенні рішення, не було надано оцінки доводам відповідачів щодо наявності чи навпаки відсутності порушеного права позивача у спірних правовідносинах.

Розпорядженням № 04-1/736 від 18.07.2012 р. призначено повторний автоматичний розподіл справи у господарському суді міста Києва, справу № 41/226 передано для розгляду судді Васильченко Т.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2012 справу № 41/226 прийнято до провадження та присвоєно їй № 41/226-75/318-2012, розгляд справи призначено на 10.08.2012.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Представник прокуратури в письмових поясненнях позовні вимоги підтримав в повному обсязі з огляду на те, оскаржуваним рішенням та договором порушено право власності територіальної громади міста Києва на землю, а також інтереси держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, повноваження по здійсненню якого згідно ст. 15 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охоронною земель»та Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 №445/2011, покладено на Державне агентство земельних ресурсів України.

Відповідач-1 у письмових поясненнях проти позовних вимог заперечив посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте та відповідає вимогам чинного законодавства, а тому, оскільки рішення відповідає чинному законодавству, то і спірний договір є таким, що не суперечить вимогам ст.ст. 203,204 Цивільного кодексу України.

Відповідач-2 у відзиві проти позовних вимог заперечив посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства, на даний час чинне, тому відсутні підстави для визнання недійсним спірного договору оренди.

В судовому засіданні 17.09.2012, в зв'язку зі складністю справи, суд дійшов висновку про призначення колегіального розгляду вказаної справи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.09.2012р. призначено колегіальний розгляд справи № 41/226-75/318-2012 у наступному складі суду: Головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Стасюк С.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.09.2012 справу № 41/226-75/318-2012 прийнято до провадження колегії суддів у складі: головуючий суддя: Васильченко Т.В., судді: Любченко М.О., Стасюк С.В. та призначено розгляд справи на 11.10.2012.

Представник прокуратури в судовому засіданні 11.10.2012 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 11.10.2012 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідачів в судовому засіданні 11.10.2012 проти позовних вимог заперечили.

Третя особа в судове засідання свого представника не направила, про причини його неявки суду не повідомила, хоча про час та місце проведення судового засідання була повідомлена своєчасно та належним чином.

Згідно п 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що третя особа в судове засідання не з'явилася, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника третьої особи не перешкоджає вирішенню справи по суті.

В судовому засіданні 11.10.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь під час розгляду справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ТехноБізнесГруп" земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-ділового центру з торговельними приміщеннями й підземним паркінгом та благоустрою прилеглої території на просп. Павла Тичини, 18-б у Дніпровському районі м. Києва" № 1123/3956 від 01.11.2007 року внесено зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 N 806/3381, виключивши з переліку озеленених територій загального користування м. Києва, що відповідають типологічним ознакам та планувальним вимогам (таблиця N 2), земельну ділянку площею 0,26 га біля озера Тельбін у Дніпровському районі м. Києва; затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "ТехноБізнесГруп" для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-ділового центру з торговельними приміщеннями й підземним паркінгом та благоустрою прилеглої території на просп. Павла Тичини, 18-б у Дніпровському районі м. Києва; змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,1313 га на просп. Павла Тичини, 18-б у Дніпровському районі м. Києва, яка належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "ТехноБізнесГруп" на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.05.2005 серія ВСВ N 619025, право власності на яку посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку від 07.07.2005 N 09-8-00045, та дозволено її використання для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-ділового центру з торговельними приміщеннями й підземним паркінгом та благоустрою прилеглої території.

Пунктом 4 зазначеного рішення вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "ТехноБізнесГруп", за умови виконання пункту 5 цього рішення , у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,26 га для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-ділового центру з торговельними приміщеннями й підземним паркінгом та благоустрою прилеглої території на просп. Павла Тичини, 18-б у Дніпровському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

При цьому, п. 5 даного рішення Товариство з обмеженою відповідальністю "ТехноБізнесГруп" зобов'язано виконувати обов'язки власника земельної ділянки та землекористувача відповідно до вимог статей 91, 96 Земельного кодексу України; питання пайової участі вирішити до початку будівництва відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 N 271/431 "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва"; у місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по виготовленню документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та право користування земельною ділянкою; виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 03.04.2007 N 19-3172 та від 31.10.2007 N 09-12345, дочірнього підприємства "Інститут генерального плану міста Києва" від 23.10.2007 N 3262, Київської міської санепідемстанції від 31.10.2007 N 2213, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 02.10.2007 N 05-08/7418, Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "КИЇВЗЕЛЕНБУД" від 10.10.2007 N 148-2236; питання відшкодування відновлюючої вартості зелених насаджень (висновок обстеження зелених насаджень від 07.09.2007 N 135) та інші питання майнових відносин вирішити в установленому порядку; проектом будівництва передбачити місця постійного зберігання автотранспорту (крім відкритих автостоянок) із кількістю машиномісць відповідно до державних будівельних норм; до початку будівництва перерахувати місту кошти через Головне управління економіки та інвестицій як компенсацію витрат за інженерну підготовку та гідронамив території та повернути до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) державний акт на право власності на земельну ділянку від 07.07.2005 N 09-8-00045 для внесення змін до державного земельного кадастру.

26 березня 2008 року між Київською міською радою, як орендодавцем, відповідачем-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТехноБізнесГруп", як орендарем, відповідачем-2 укладено договір оренди земельної ділянки (надалі -договір), який було зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 08 квітня 2008 року № 66-6-00469.

Пунктом 1.1 договору сторони узгодили, що орендодавець, на підставі рішення Київської міської ради від 01.11.2007 року № 1123/3956 за актом приймання -передачі передає, а орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі -об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором.

Відповідно до пункту 2.1 договору об'єктом оренди є земельна ділянка площею 0,2614 га, що знаходиться за адресою: просп. Павла Тичини, 18-б у Дніпровському районі м. Києва, цільове призначення якої -для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно -ділового центру з торговельними приміщеннями й підземним паркінгом та благоустрою прилеглої території:

Пунктом 2.2 договору передбачено, що відповідно до витягу з технічної документації № Ю-18696/2008 Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 11.02.2008 № 123 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 834 299,35 грн.

Строк дії договору на 5 (п'ять) років (п. 3.1. договору).

Прокурор, посилаючись на те, що вказане рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим і правочин, що був вчинений на підставі даного рішення суперечить вимогам чинного законодавства, звернувся до господарського суду м Києва з даним позовом в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України.

У відповідності до приписів ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. ст. 2 , 29 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Згідно рішення №3-рп/99 від 08.04.1999р. Конституційного Суду України представництво прокуратурою України інтересів держави в суді є одним із видів представництва в суді. За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов'язки.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004р., види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям «права» як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Статтею 1 , ч.2 ст. 5 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Стаття 15 Земельного кодексу України закріплює повноваження у сфері земельних відносин за центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до Указу Президента України №445/2011 від 08.04.2011р ., в редакції чинній на момент подання позову, яким затверджено положення «Про Державне агентство земельних ресурсів України», центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності є Державне агентство земельних ресурсів України.

Згідно із ст.15 Земельного кодексу України до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин належить: внесення пропозицій про формування державної політики у галузі земельних відносин і забезпечення її реалізації; координація робіт з проведення земельної реформи; участь у розробленні та реалізації загальнодержавних, регіональних програм використання та охорони земель; ведення державного земельного кадастру, в тому числі державної реєстрації земельних ділянок; здійснення землеустрою, моніторингу земель і державного контролю за використанням та охороною земель; здійснення державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою, державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також техніко-економічних обґрунтувань цих програм і проектів; розроблення економічного і правового механізму регулювання земельних відносин; участь у розробленні та здійсненні заходів щодо розвитку ринку земель; здійснення міжнародного співробітництва в галузі земельних відносин; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Таким чином, приймаючи до уваги повноваження Державного агентства земельних ресурсів України в сфері земельних відносин, звернення прокурора в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до господарського суду з даним позовом відповідає функціям позивача та направлено на захист його охоронюваних законом інтересів в частині контролю за використанням земель.

Під час розгляду справи судом встановлено, що рішенням Київської міської ради "Про затвердження Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року" № 370/1804 від 28.03.2002 року було вирішено затвердити Генеральний план міста Києва та проект планування його приміської зони на період до 2020 року, розробити та подати на розгляд Верховної Ради України відповідні матеріали щодо створення в системі адміністративно-територіального поділу України нової адміністративно-територіальної одиниці з особливим статусом - Київський столичний округ, також було вирішено виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації): підготувати та подати до Київської міської ради пропозиції щодо створення комунального підприємства "Інститут Генерального плану міста Києва"(далі - КП "Київгенплан") з вирішенням майново-правових питань з АТ "Київпроект" в установленому порядку.

Відповідно до Генерального плану міста, затвердженого рішенням Київради від 28.03.2002р. № 370/1804 та Програми комплексного розвитку зеленої зони міста Києва, затвердженої рішенням Київради 19.07.05 № 806/3381, територія спірної земельної ділянки за функціональним призначенням належить до зони зелених насаджень загального користування та водоймищ (парк біля озера Тельбін).

Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття рішення Київської міської ради) використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Згідно статті 19 Закону України "Про основи містобудування" (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Містобудівна документація є основою для: вирішення питань раціонального використання територій, регулювання розселення; підготовки обгрунтованих пропозицій щодо встановлення та зміни меж населених пунктів; підготовки вихідних даних для розробки землевпорядної документації; вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів містобудування та упорядкування територій; вирішення питань вибору, вилучення (викупу), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб. Розробка містобудівної документації здійснюється проектними організаціями, іншими юридичними особами, які мають ліцензії на виконання відповідних робіт, що видаються в порядку, встановленому законодавством. Види, склад, порядок розробки та затвердження містобудівної документації визначаються законодавством. Порядок проведення експертизи містобудівної документації визначається Кабінетом Міністрів України. Зміни до містобудівної документації вносяться рішенням органу, який затвердив містобудівну документацію, за поданням відповідного спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури.

З положень статті 13 Закону України "Про планування та забудову територій" (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) детальний план території розробляється згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає: розташування червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон, щільність, поверховість, інші параметри забудови; розташування інженерно-транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами. Рішення про розроблення детальних планів території приймаються відповідними радами за поданням їх виконавчих органів, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій. Спеціально уповноважені органи з питань містобудування та архітектури відповідно до детального плану території подають висновки і пропозиції сільським, селищним, міським радам та їх виконавчим органам, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям для наступного прийняття рішень у межах повноважень, визначених законом, щодо: визначення земельних ділянок для розташування та будівництва об'єктів містобудування та іншого використання; вибору, вилучення (викупу), надання у власність або користування (оренду) земельних ділянок; визначення поверховості та інших параметрів забудови території; розроблення та затвердження місцевих правил забудови, проектів забудови території, проектів розподілу території мікрорайону (кварталу).

Однак, як встановлено під час розгляду даної справи, детальний план території та план земельно-господарського устрою, на спірну земельну ділянку, у встановленому порядку не затверджено.

Пунктами 5, 6 рішення Київської міської ради від 19 липня 2005 року № 806/3381 "Про затвердження програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста" передбачено, що землі зелених зон підлягають комплексній охороні відповідно до законодавства та встановлених режимів їх використання. На землях природоохоронного призначення заборонено будівництво чи господарська діяльність, що можуть негативно вплинути на стан цих територій та перешкоджати їх використанню за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття рішення Київської міської ради № 1123/3956 від 01.11.2007 року) передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Зокрема, згідно зі ст.123 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірного рішення) надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Умови і строки розроблення проектів відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Форма типового договору, нормативи та строки розробки проектів відведення земельних ділянок визначаються Кабінетом Міністрів України.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

До клопотання про відведення земельної ділянки додаються матеріали, передбачені частиною п'ятнадцятою статті 151 цього Кодексу, документи, що обґрунтовують її розмір, призначення та місце розташування.

Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент прийняття рішення Київської міської ради № 1123/3956 від 01.11.2007 року) проект відведення земельної ділянки є проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 6 статті 123 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення) проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Стафед" було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "ТехноБізнесГруп" для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно -ділового центру з торговельними приміщеннями й підземним паркінгом та благоустрою прилеглої території на просп. Павла Тичини, 18-б у Дніпровському районі.

Вказаний проект був погоджений Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Києві (висновок від 02.10.2007 № 05-08/7418), Головним управлінням земельних ресурсів (висновок до справи Д-2563), Дочірнім підприємством "Інститут генерального плану міста Києва" (лист від 23.10.2007 № 3262), Головним управлінням охорони культурної спадщини (відтиск штампу з надписом "погоджено" від 01.11.2007 року стоїть на титульному аркуші проекту).

Втім, з висновку щодо використання земельних ділянок № 19-3172 від 03 квітня 2007 року та листа-погодження проекту землеустрою № 09-12345 від 31 жовтня 2007 року Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА, останнім було надано погодження за умови внесення змін до рішення Київської міської ради від 19.07.2005 року № 806/3381 "Про затвердження програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста", а також до Генерального плану розвитку міста.

З висновку Київської міської санепідемстанції № 2212 від 31.10.2007 року вбачається, що земельна ділянка по просп. Павла Тичини, 18-б придатна для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно -ділового центру з торговельними приміщеннями й підземним паркінгом та благоустрою прилеглої території ТОВ "ТехноБізнесГруп", проте проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується при умові внесення в установленому порядку змін до генерального плану міста та затвердження їх рішенням Київради . При розробці проекту будівництва дотримуватись діючих норм та вимог встановлених для даного виду будівництва. Проект будівництва погодити у встановленому законодавством порядку в тому числі і з міськсанепідемстанцією. Також, у висновку зазначено, що у випадку невиконання однієї з умов, даний висновок втрачає свою дію.

В пункті 11 висновку державної землевпорядної документації від 01.11.2007 року № 119/04-08 зазначено, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Товариству з обмеженою відповідальністю "ТехноБізнесГруп" для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-ділового центру з торговельними приміщеннями й підземним паркінгом та благоустрою прилеглої території на просп. Павла Тичини, 18-б у Дніпровському районі м. Києва в цілому відповідає вимогам чинного законодавства України, встановленим нормам і правилам, оцінюється позитивно та погоджується після виконання зауважень викладених у пункті 10 цього висновку.

Зокрема, у пункті 10 висновку зазначено, що ТОВ "ТехноБізнесГруп" варто погодити план відведення земельних ділянок та викопіювання з топоплану з начальником відділу землевпорядкування Дніпровського району, а також рішенням Київської міської ради передбачити внесення зміни до Генерального плану розвитку міста Києва, затвердити містобудівне обґрунтування внесення змін до містобудівної документації та інше.

Тобто, обов'язковість внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва обумовлена також і висновком державної експертизи землевпорядної документації від 01.11.2007 року № 119/04-08.

Однак, вказані вимоги Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, Київської міської санепідемстанції та державної експертизи виконано не було, у зв'язку з чим висновки перших двох установ втратили чинність.

Отже, проект землеустрою не отримав погодження обов'язкових двох установ відповідно до статті 123 ЗК України і відповідно не міг бути затверджений Київською міською радою без позитивного узгодження з Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища та Київською міською санепідемстанцією.

Відтак, враховуючи те, що рішення в цій частині прийнято з порушенням вимог земельного та містобудівного законодавства без розроблення детального плану території, земельно-господарського устрою, без внесення змін до Генерального плану м. Києва та затвердження Київською міською радою містобудівного обґрунтування внесення змін до містобудівної документації, позовні вимоги в частині визнання недійсним пункту 4 оскаржуваного рішення підлягають задоволенню повністю.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України .

Отже, оскільки рішення Київської міської ради на підставі якого відповідач-1 передав у оренду відповідачу-2 земельну ділянку площею 0,2614 га є недійсним в цій частині, правочин, який був укладений на підставі цього рішення, є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, а тому в силу ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є недійсним.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТехноБізнесГруп", зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 08 квітня 2008 року № 66-6-00469 також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, оскільки, рішення Київської міської ради № 1123/3956 від 01.11.2007 року та спірний договір визнані є недійсними, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання відсутнім у Товариства з обмеженою відповідальністю ТехноБізнесГруп" права користування земельною ділянкою, що розташована по просп. Павла Тичини, 18-б у Дніпровському районі м. Києва, площею 0,2614 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:137:0124 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки обраний спосіб захисту в даному випадку спрямований на поновлення порушених прав. При визнанні відсутності у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноБізнесГруп" права користування спірною земельною ділянкою, підлягає поновленню порушене право власності територіальної громади міста Києва щодо вказаної ділянки, внаслідок прийняття неправомірного рішення.

Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 ЗК України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Відповідно до вказаної норми захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення прав юридичних і фізичних осіб, порушених внаслідок прийняття неправомірних рішень, дій чи бездіяльності державних органів або посадових осіб органів місцевого самоврядування (частина 2 статті 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Однак, при цьому суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноБізнесГруп" повернути у комунальну власність міста Києва спірну земельну ділянку, оскільки відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження належить територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах.

Таким чином, з наведених норм вбачається, що зазначена вимога може бути заявлена лише Київською міською радою, або в її інтересах, проте в даній справі вона має процесуальний статус відповідача, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову в цій частині.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачі під час розгляду справи не надали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги. При цьому, необґрунтованими є доводи відповідачів про те, що внесення змін до Генерального плану міста не передбачено Земельним кодексом України як обов'язкова передумова для вилучення земельних ділянок та надання їх у користування на умовах оренди, оскільки в даному випадку визнання недійсним рішення Київської міської ради пов'язано із не внесенням змін до Генерального плану міста опосередковано, а саме через невнесенням змін до Генерального плану міста погодження, які необхідні для прийняття рішення радою, втратили чинність.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судових витрат в порядку ст. 49 ГПК України на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, які підлягають стягненню в доход Державного бюджету України, оскільки заявник звільнений від їх сплати.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Визнати недійсним пункт 4 рішення Київської міської ради від 01.11.2007 року № 1123/3956 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю "ТехноБізнесГруп" земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-ділового центру з торговельними приміщеннями й підземним паркінгом та благоустрою прилеглої території на просп. Павла Тичини, 18-б у Дніпровському районі м. Києва".

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 26.03.2008 року, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТехноБізнесГруп", зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 08 квітня 2008 року № 66-6-00469.

4. Визнати відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноБізнесГруп"( 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 13-19, оф. 3, ідентифікаційний код 32455037) права користування земельною ділянкою, що розташована по просп. Павла Тичини, 18-б у Дніпровському районі м. Києва, площею 0,2614 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:137:0124, вартість якої згідно нормативної оцінки становить 834 299,35 грн.

5. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 22883141) на користь Державного бюджету України 31 (тридцять одна) грн. 88 коп. державного мита та 88 (вісімдесят вісім) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноБізнесГруп" ( 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 13-19, оф. 3, ідентифікаційний код 32455037) на користь Державного бюджету України 31 (тридцять одна) грн. 88 коп. державного мита та 88 (вісімдесят вісім) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

7. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.10.2012.

Головуючий суддя: Т.В. Васильченко

Судді: М.О.Любченко

С.В.Стасюк