Рішення

від 16.10.2012 по справі 18/1429/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2012 Справа № 18/1429/12

м. Полтава

За позовом Приватного підприємства "Конт-трейд групп", вул. Пушкінська, буд. 32, м. Одеса, 65026

до Фірми "Гарант", юридична адреса: вул. Фрунзе, 5, селище Жовтневе, Решетилівський район, Полтавська область, 38413, поштова адреса вул. Жовтнева, 1, м. Полтава, 36000

про стягнення 70767,77 грн.

Суддя Пушко І.І.

Представники:

Від позивача: Кісленко І.В., дов. від 20.08.2012 року;

Від відповідача: не з'явився.

Суть справи : Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача коштів в сумі 70767,77 грн. за договором доручення № СТG 5/3 від 05.05.2011 року про надання транспортно-експедиторських послуг, з яких 65662,77 грн. -заборгованість, по сплаті за наднормативне використання контейнера -"демереджу" і за наднормативне використання автотранспорту; 64,28 грн. -інфляційні нарахування; 5105,00 грн. -пеня за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані обставинами укладення між сторонами договору доручення № СТG 5/3 від 05.05.2011 року про надання транспортно-експедиторських послуг, внаслідок неналежного виконання якого з боку відповідача утворилась заборгованість. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що після відправки контейнера з порту Одеса, прибуття під митний контроль Полтавської митниці та знаходження там до повернення в порт Одеса 22.07.2011 року і автотранспорт, і контейнер використовувались наднормативно з провини відповідача (замовника). Відповідач використовував контейнер 62 дні -з 22.05.2011 року по 22.07.2011 року, з яких 2 дні були без оплати, а 60 днів були наднормативним строком. Наднормативний строк використання відповідачем автотранспорту перевізника склав 44 дні, з 08.06.2011 року по 21.07.2011 року.

Заявою від 15.10.2012 року (т. 2, а.с. 112-116) розрахунок суми позову було уточнено. Позивач просить стягнути з відповідача 48085,37 грн. основного боргу, з яких 8926,87 грн. -заборгованість по сплаті за наднормативне використання автотранспорту, 39158,50 грн. заборгованість за наднормативне використання контейнеру, які позивач частково сплачував ТОВ "МШК Україна" та ПП "Укрсервіс 2004" за рахунок особистих коштів; 4109,64 грн. -пеня, 47,12 грн. -інфляційні нарахування, а всього 52242,13 грн.

Заявою від 16.10.2012 року (вх. № 13643д) (том 2, а.с. 134) позивач відмовився від позовних вимог в частині нарахування інфляційних витрат та пені.

Часткова відмова від позову не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь інтереси та права, вона приймається судом в порядку положень ст. 22, ч. 1 ст. 78 ГПК України. До її прийняття суд роз'яснив наслідки відповідної процесуальної дії, а також перевірив наявність повноважень на вчинення цієї дії у представника позивача, який подав заяву.

Таким чином, предметом розгляду по даній позовній заяві є стягнення з відповідача основної заборгованості по сплаті за наднормативне використання автотранспорту заборгованість за наднормативне використання контейнеру.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, з посиланням у відзиві (т.2, а.с. 99-101) зокрема, на те, що: - рахунок експедитора по кінцевим виконаним роботам та послугам ПП "Конт-трейд групп" надсилало до фірми "Гарант" кілька разів, який кожного разу змінювався, тому відповідач його не підписував, а оплачував роботи по кожному конкретному випадку окремо; - доводи позивача про затягування відповідачем часу при митному оформленні контейнера відповідач вважає такими, що не відповідають дійсності; за недоведеністю прямої вини відповідача штрафні санкції (демерреджа) не можуть бути застосованими; - за п. 4.2.2. договору № СТG 5/3 від 05.05.2011 року, п. 7.6. договору № К-0009 від 08.08.2008 року експедитор (позивач) несе зобов'язання за несвоєчасність доставки вантажу та наднормативний час використання орендованого контейнера; що ТОВ "МШК Україна" та Mediterranean Shipping company Ukraine LTD є однією юридичною особою, тому доводи позивача про заборгованість фірми "Гарант" обом компаніям є таким, що не відповідає дійсності;- акт звірки розрахунків від 05.12.2011 року між сторонами відповідач не визнає як доказ заборгованості, оскільки він не є первинним документом та не несе обов'язку сплатити кошти.

Позивач у заяві від 15.10.2012 року (т. 2, а.с. 112-116) виклав свої заперечення відносно відзиву відповідача зазначивши, зокрема, таке: відповідач раніше не заперечував проти існування демереджу, проти його розрахунку і сплачував демередж позивачу згідно акту №ОУ-0000114 та рахунку-фактури №СФ-0000101 за 30-31.05.2011 року на суму 48877.50 грн.; позивач пояснив, що він дійсно, змінював суму демереджа в кінцевому акті виконаних робот та рахунку фактурі, тому що вона була значно вище ніж 64158.50грн. Але у зв'язку з тим, що відповідач постійно просив ТОВ "МШК Україна" дати знижку на суму демереджу, товариство пішло йому назустріч, дало знижку і кінцева сума склала означені 64158,50 грн., що відображено в акті надання послуг №IMINP|15573|2011-MSU від 02.08.2011 року і рахунку-фактурі №IMINP|15573|2011-MSU від 02.08.2011 року на адресу позивача. Таку ж суму демереджу позивач виставив відповідачу для сплати по акту № ОУ-0000279 та рахунку-фактурі № СФ-0000196 від 15.09.2011 року; відповідно довіреності відповідача № 1-11 від 24.05.2011 року позивачу було надано право виконати від його імені тільки дії по отриманню, оформленню, транспортно-експедиторському обслуговуванні та доставці контейнера відповідачу - що було позивачем виконано. Доручення на проведення митних формальностей в митниці по місцю знаходження відповідача не було і не могло бути, так як позивач не зареєстрований на Полтавський митниці як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності і в нього не має ліцензії на діяльність митного брокера, що є обов'язковим згідно "Переліку документів, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.2006 року № 80; для розмитнення контейнера по своєму місцезнаходженню і подальшого отримання вантажу, що в ньому знаходився, відповідач самостійно подав на Полтавську митницю попередню декларацію №806000011/2011/350773; позивач також наголосив, що в позовній заяві ним ніде не сказано, що існує заборгованість відповідача обом компаніям, тобто ТОВ "МШК Україна" та Mediterranean Shipping company Ukraine LTD, так як Mediterranean Shipping company Ukraine LTD це назва ТОВ "МШК Україна" англійською мовою.

Відповідач в засідання не з'явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином (повідомлення в матеріалах справи, т. 2, а.с. 110), причин неявки суд не повідомив, витребуваних п. 5 ухвали від 02.10.2012 року документів не надав.

Оскільки відповідач належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, його позиція стосовно позовних вимог суду відома, і необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу по суті відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

05.05.2011 року приватним підприємством фірма "Гарант" (замовник) та приватним підприємством "Конт-трейд групп" (експедитор) підписано договір, № СТG 5/3 від 05.05.2011 року про надання транспортно-експедиторських послуг за умовами якого відповідач, як замовник, доручає, а позивач, як експедитор, приймає на себе обов'язки по організації від свого імені і за рахунок замовника транспортно-експедиторське обслуговування, а також сухопутні і морські перевезення і перевалки через морські порти і сухопутні перевалочні складські комплекси експортних, імпортних і транзитних вантажів замовника в стандартних морських контейнерах (т.1, а.с. 16-20).

24.05.2011 року відповідач надав позивачу довіреність № 1-11 (т. 1, а.с. 21), якою уповноважив позивача виконати від його імені всі необхідні дії по отриманню, оформленню, транспортно-експедиторському обслуговуванню та доставки контейнера TRIU8497468, що прибуває в порт Одеса для відповідача.

Для виконання обумовлених дорученням робіт позивач звернувся до ТОВ "МШК Україна" -власника контейнера TRIU8497468, з яким існували договірні відносини на підставі договору № К00009 від 08.08.2008 року (т. 1, а.с. 22-29), згідно з яким ТОВ "МШК Україна", як агент, зобов'язалось організувати транспортування, перевалку та інше експедиторське обслуговування експортно-імпортних та транзитних вантажів в стандартних 20 і 40 фунтових контейнерах, для чого надавало ПП "Конт-трейд груп", як експедитору, в користування контейнерне обладнання для перевезення вантажів наземним і морським транспортом, а експедитор зобов'язувався оплатити виконані агентом послуги на умовах, що передбачені цим договором. Статтею 3 договору № К00009 від 08.08.2008 року та додатком до нього передбачено, що контейнерне обладнання надається на строк, обумовлений сторонами, в який входять 2 дні запланованого часу простою, які не оплачуються. Строк понад 2 дні вважається наднормативним і за який експедитор зобов'язаний сплатити агенту "демередж" -штраф за наднормативне використання контейнерного обладнання (п. 5.2., п. 7.6. договору) із розрахунку до 5 днів 125 доларів, а понад 5 днів -250 доларів США за кожен день.

Датою початку начислення локальних зборів (демередж-штрафу за наднормативне використання контейнерного обладнання) вважається дата постановки судна (п. 4.7. договору).

А для забезпечення доставки контейнера безпосередньо відповідачу позивач звернувся до ПП "Укрсервіс 2004", з яким у позивача було укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 25/05 від 25.05.2009 року, згідно з яким ПП "Укрсервіс 2004", як перевізник, зобов'язувалось виконувати на замовлення ПП "Конт-трейд групп", як Експедитора, контейнерні перевезення вантажів автомобільним транспортом по території України, а експедитор зобов'язувався прийняти та оплатити надані послуги (т. 1, а.с. 30-33). Відповідно до п.2.1.3 договору № 25/05 від 25.05.2009 року експедитор був зобов'язаний забезпечити навантаження та вивантаження контейнера з автотранспорту терміном 48 годин. У випадку затримки автотранспорту на строк більше ніж передбачено п.2.1.3 Експедитор сплачує перевізнику простій у розмірі еквіваленту 50 доларів США за кожен день простою автомобілю./п.6.5 договору/.

Відповідно до супроводжувального контейнер коносаменту № MSCUT 5058510 від 21.05.2011 року (т. 1, а.с. 34-36), судно було поставлено до причалу в порту Одеса 22.05.2011р. і в той же день контейнер був поставлений з судна на контейнерний термінал, про що на коносаменті є штамп Південної митниці за 22.05.2011 року.

З 22.05.2011 року по 01.06.2011 року позивач виконував роботи, пов'язані з проходженням радіологічного, санітарно-епідеміологічного контролю, оформленням документів для перевізника, про свідчать відповідні штампи цих органів контролю на супроводжувальному контейнер коносаменті № LIM 21023 від 26.03.2011 року (т. 1, а.с. 37-39).

02.06.2011 року згідно перевізного документу - міжнародної товарно-транспортної накладної CMR № 4011 від 02.06.2011р. (т. 1, а.с. 40) контейнер TRIU8497468 був прийнятий перевізником - ПП "Укрсервіс 2004" для доставки відповідачу і за вказівкою відповідача 06.06.2011 р. був доставлений у м. Миргород, про що є відповідні записи і штампи в декларації № 806000011/2011/350773 від 02.06.2011 року (т. 1, а.с. 41).

06.06.2011 року контейнер прибув на Полтавську митницю, про що свідчать печатки цієї митниці на коносаменті LIM 21023 (т. 1, а.с. 37), на міжнародній товарно-транспортної накладній -СМR № 4011 (т. 1, а.с. 40), а також на зазначеній вище попередній декларації. Як пояснює позивач, з цього часу відповідач почав самостійно розмитнювати контейнер за допомогою митного брокера ТОВ "Консалтингова фірма "Лаврік", м. Полтава, але зробити це швидко не зміг у зв'язку з відсутністю у нього необхідних документів для проходження ветеринарної, санітарної та митної перевірки вантажу. Про це свідчить лист ТОВ "МШК-Україна" від 11.10.2012 року на адресу позивача, де сповіщається, що ТОВ "МШК-Україна" отримало від Відповідача 4 листи з поясненнями несвоєчасного повернення контейнеру, а також терміни його повернення: лист REF № ОД33 від 30.05.2011 року з обіцянкою повернути контейнер не пізніше 6.06.2011р.; лист REF № ОД35 від 09.06.2011 року з обіцянкою повернути контейнер не пізніше 15.06.2011р.; лист REF № ОД38 від 16.06.2011року з обіцянкою повернути контейнер не пізніше 24.06.2011р., лист REF № ОД42 від 25.06.2011року з обіцянкою повернути контейнер не пізніше 1-2 липня 2011 (т.2, а.с. 125-132). В листі REF № ОД33 від 30.05.2011року відповідач також давав згоду на оплату демереджу і просив дати по ньому знижку через матеріальні труднощі.

21.07.2011 року відповідач завершив митне оформлення контейнера TRIU8497468, про що є відповідний штамп Полтавської митниці на коносаменті № LIM 21023 (т. 1, а.с. 37), і в той же день прийняв вантаж з контейнера (м'ясопродукти), про що є відповідний запис і печатка відповідача в міжнародній товарно-транспортній накладній № 4011 (том.1, а.с. 40).

22.07.2011 року перевізник згідно перепустки № 111508959 Н від 22.07.2011 року повернув контейнер TRIU8497468 на контейнерний термінал Одеського морського порту (т. 1, а.с. 42).

Таким чином відповідач використовував контейнер TRIU8497468 в період з 22.05.2011 року по 22.07.2011 року, з яких 2 дні були без оплати, а 60 днів були наднормативним строком. Наднормативний строк використання відповідачем автотранспорту Перевізника склав 44 дні, з 08.06.2011 року по 21.07.2011 року.

За свої послуги ТОВ "МШК Україна" надало позивачу чотири акти надання послуг та рахунки-фактури на їх сплату, а саме:

1.Рахунок IMINV\03392\2011-MSU від 27.05.2011 р. на суму 23548.98 грн. згідно акту надання послуг IMINV\03392\2011-MSU від 27.05.2011 року, у тому числі демередж з 22.05.2011р. по 31.05.2011р. в сумі 12967.50 грн. (т. 1, а.с. 46).

На підставі отриманих від позивача акту № ОУ-0000113 надання послуг від 31.05.2011 року, рахунку-фактури № СФ-0000098 від 30.05.2011 року, та акту № ОУ-0000114 надання послуг від 31.05.2011 року (т. 1, а.с. 49), рахунку-фактури № СФ-0000101 від 30.05.2011 року (т. 1, а.с. 50) відповідач в повному обсязі сплатив йому 23548.98 грн. у складі платіжного доручення № 1328 від 31.05.2011 року на суму 11755,46 грн., та у складі платіжного доручення № 1329 від 31.05.2011 року на суму 48877,50 грн. (т. 1, а.с. 51-52, т. 2, а.с. 102,103).

В свою чергу, рахунок ТОВ "МШК Україна" на суму 23548.98 грн. позивач повному обсязі сплатив (виписка по особовому рахунку, т. 2, а.с. 35).

2.Рахунок IMINP\11385\2011-MSU від 27.05.2011 р. на суму 23940.00 грн. згідно акту надання послуг IMINV\03392\2011-MSU від 27.05.2011 року (т. 1, а.с. 43).

На підставі отриманих від позивача акту № ОУ-0000114 надання послуг (т. 1, а.с. 49) та рахунку-фактури № СФ-0000101 від 30.05.2011 року (т. 1, а.с. 50) відповідач сплатив 23940.00 грн. у складі платіжного доручення №1329 від 31.05.2011 року на суму 48877,50 грн. (виписка по особовим рахункам т. 1, а.с. 52, т. 2, а.с. 102).

Рахунок ТОВ "МШК Україна" на суму 23940.00 грн. позивач в повному обсязі сплатив (виписка по особовому рахунку, т. 2, а.с. 35).

3. Рахунок IMINP\11607\2011-MSU від 31.05.2011 р на суму 6099.44 грн. (т. 1, а.с. 47) згідно акту надання послуг IMINP\11607\2011-MSU від 31.05.2011 року (т. 1, а.с. 44), у тому числі демередж з 31.05.2011р. по 06.06.2011р. в сумі 4483.12 грн.

На підставі отриманих від позивача акту № ОУ-0000114 надання послуг (т. 1, а.с. 49) та рахунку-фактури № СФ-0000101 від 30.05.2011 року (т. 1, а.с. 50) відповідач в повному обсязі сплатив йому 6099.44 грн. у складі платіжного доручення № 1329 від 31.05.2011 року на суму 48877.50 грн. (т. 2, а.с. 102).

В свою чергу, рахунок ТОВ "МШК Україна" позивач повному обсязі сплатив платіжним дорученням № 117 31.05.2011 року на суму 6099.44 грн. (виписка по особовим рахункам т. 1, а.с. 52).

Як пояснює позивач в заяві про уточнення позовних вимог (т. 2, а.с. 17), до складу означених вище документів було включено взаємоузгоджений позивачем і відповідачем попередній демередж в сумі 11970.00 грн., тому з його суми виключено витрати позивача по платіжному дорученню № 117 від 31.05.2011 року на суму 6099.44 грн. і таким чином переплата по демереджу на користь позивача на наступний період складала 5870.56 грн.

4.Рахунок IMINP\15573\2011-MSU від 02.08.2011 р. (т. 1, а.с. 48) на суму 64158.50 грн. згідно акту надання послуг IMINP\15573\2011-MSU від 02.08.2011 року (т. 1, а.с. 45), за демередж з 06.06.2011р.по 22.07.2011р. в сумі 64158.50 грн.

15.09.2011 року позивач склав і надіслав відповідачу для підписання акт № ОУ-0000279 надання послуг на сплату демереджу в сумі 64158,50 грн., та виставив рахунок № СФ-0000196 на суму 64158, 50 грн. Позивач пояснює, що в акті і рахунку помилково вказані 64158.50 грн., а слід було вказати остаточну суму демереджу з урахуванням раніше сплачених 5870,56 грн., тобто 58287,94 грн. (64158.50-5870.56).

У зв'язку з тим, що відповідач рахунок не сплатив, позивач почав сплачувати ТОВ "МШК Україна" особистими коштами частково, на загальну суму 39158, 50 грн. (том. 2, а.с. 44-51). Сума, що залишилася без сплати в розмірі 25000 грн. є кредиторською заборгованістю позивача перед ТОВ "МШК Україна" по рахунку IMINP\15573\2011-MSU.

Таким чином, фактичні витрати позивача за сплату демереджу за наднормативне використання контейнеру відповідачем складають 39158,50 грн.

Так, згідно печаток Полтавської митниці на попередній декларації №806000011/2011/350773 (т. 1, а.с. 41) переміщення контейнеру було завершено 06.06.2011 року в 10:22 і з того часу він був під митним контролем Полтавської митниці. Проте розмитнення контейнеру не настало і автотранспорт в Одесу не повернуто. ПП "Укрсервіс2004" надало позивачу три акти надання послуг та виставило рахунки-фактури на їх сплату, а саме:

1.Рахунок № СФ-0000188 від 01.07.2011 року за наднормативне використання автотранспорту з 08.06.2011р. по 01.07.2011р. на 10716.19 грн. згідно акту надання послуг № ОУ-0000189 від 01.07.2011р. (т. 1, а.с. 55, 58).

На підставі отриманих від позивача акту № ОУ-0000146 надання послуг від 18.07.2011 року та рахунку-фактури № СФ-0000126 від 06.07.2011 року (т. 1, а.с. 61) відповідач сплатив йому 10716.19 грн. платіжним дорученням № 1444 від 18.07.2011 року (т. 1, а.с. 62).

В свою чергу рахунок перевізника позивач повному обсязі сплатив йому згідно платіжного доручення № 48 від 18.07.2011 року на суму 10716.19 грн. грн. (виписка по особовому рахунку, т. 2, а.с. 63).

2. Рахунок № СФ-0000200 від 12.07.2011 року за наднормативне використання автотранспорту з 02.07.2011р. по 19.07.2011р. на 8034.12 грн. згідно акту надання послуг № ОУ-0000208 від 19.07.2011р. (т. 2, а.с. 55, 58).

05.12.2011 року позивач склав і надіслав відповідачу для підписання акт № ОУ-0000277 надання послуг на суму 8034.12 грн., а також рахунок № СФ-0000134 за 18.07.2011 р. на 8034.12 грн. за наднормативне використання автотранспорту з 02.07.2011 р. по 19.07.2011р. (т. 2, а.с. 66,67).

У зв'язку з неплатежами відповідача рахунок перевізника позивач сплатив особистими коштами згідно платіжного доручення № 207 від 29.08.2012 року на суму 8034.12 грн. (т. 2, а.с. 60).

3. Рахунок № СФ-0000221 від 22.07..2011 року за наднормативне використання автотранспорту з 20.07.2011р. по 27.07.2011р. на 892.75 грн. згідно акту надання послуг № ОУ-0000219 від 22.07.2011р. (т. 2, а.с. 59, 56).

05.12.2011 року позивач склав і надіслав відповідачу для підписання акт № ОУ-0000278 надання послуг на суму 892,75 грн., а також рахунок № СФ-0000143 від 22.07.2011 року на 892.75 грн. за наднормативне використання автотранспорту з 20.07.2011р. по 21.07.2011р. (т. 2, а.с. 68, 69).

У зв'язку з неплатежами відповідача рахунок перевізника позивач сплатив особистими коштами згідно платіжного доручення № 208 від 29.08.2012 року на суму 892,75 грн. (т. 2, а.с. 61).

Отже, фактичні витрати позивача по сплаті за наднормативне використання автотранспорту відповідачем складають 8926,87 грн.

Таким чином, сплативши частково кошти перевізнику по виставлених рахунках відповідач фактично визнавав, що після відправки контейнера з порту Одеса, прибуття під митний контроль Полтавської митниці, та знаходження там до повернення в порт Одеса 22.07.2011 року і автотранспорт і контейнер використовувались наднормативно і саме з вини відповідача.

Під час розгляду по суті позовних вимог судом приймається до уваги наступне.

Ч.3 ст.9 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" визначає істотні умови договору транспортного експедирування.

Всупереч вимогам зазначеної норми, договір №СТG 5/3 від 05.05.2011р. не містить відомостей про:

- вид та найменування вантажу;

- розмір плати експедитору;

- пункти відправлення та призначення вантажу;

- строк (термін) виконання договору.

Разом з тим, судом приймається до уваги, що фактично між сторонами відбулися певні правовідносини, а саме -позивач вчинив комплекс дій, в інтересах відповідача, результатом яких стало отримання відповідачем контейнера № TRIU8497468, а відповідач здійснював підписання актів здачі-приймання робіт та провів часткову оплату понесених позивачем витрат.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави для розгляду договору між сторонами як неукладеного, оскільки визначення договору як неукладеного може мати місце лише на стадії укладення договору, а не за наслідками виконання договору сторонами. Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 25.06.2011р. по справі №7/221-09 та є обов'язковою для застосування відповідно до ст.. 111-28 ГПК України.

Визначаючи характер спірних правовідносин між сторонами, суд приймає до уваги, що фактично вчинені сторонами дії не відповідали умовам договору доручення № СТG 5/3 від 05.05.2011 року про надання транспортно-експедиторських послуг.

Зокрема, відповідач не надав позивачу інструкції, зміст яких визначений п.2.2.3 цього договору, а позивач приступив до виконання доручення, не отримавши попередню оплату, як передбачено п.3.2.

За таких обставин, правовідносини між сторонами, які фактично склалися, суд оцінює як такі, що виникли не з договору про надання транспортно-експедиційних послуг, а з договору доручення. Відповідно до ч.1 ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Про зазначене, на думку суду, свідчить як найменування договору № СТG 5/3, який названий сторонами договором доручення, так і факт видачі відповідачем довіреності вих. №1-11 від 24.05.2011р. (т.1, а.с.18).

Зазначена довіреність визначає зміст доручення відповідно до ч.1 ст..1003 ЦК України.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, в тому числі, фактом видачі довіреності відповідачем, не посилається на зазначені статті ЦК України.

Разом з тим, підставами позовних вимог є фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу (ч.3 п.3.12 Постанови пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції"). Відповідно до ч.2 п.2 постанови пленуму ВГСУ №6 від 23.03.2012р. "Про судове рішення", господарський суд при прийнятті рішення керується не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Матеріально-правові підстави позову, тобто фактичні обставини, з яких виник спір, були визначені позивачем вірно, а при кваліфікації спірних правовідносин суд застосовує правові норми, які регулюють договір доручення, а не договір про надання транспортно-експедиційних послуг.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.1007 ЦК України, довіритель зобов'язаний відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.

Про фактичне понесення позивачем витрат на оплату послуг ТОВ "МШК Україна", пов'язаних з використанням контейнера № TRIU8497468, свідчать акт надання послуг IMINP\15573\2011-MSU від 02.08.2011 року (т.1, а.с. 45) та копії банківських виписок (т. 2, а.с.41-43) відповідно до яких позивачем було фактично оплачено 39 158,50 грн.

Також позивачем були понесені витрати по оплаті послуг ПП "Укрсервіс 2004" по використанню автотранспорту для доставки відповідачу зазначеного контейнеру (т.1, а.с. 56-57) на загальну суму 8 926,87 грн. (8034,12 + 892,75), про що свідчать копії платіжних доручень № 207 від 29.08.2012 року, № 208 від 29.08.2012 року (т. 2, а.с. 60-61).

Позивачем направлявся відповідачу лист № 2947 від 21.12.2011 року з вимогою про оплату разом з рахунками №105, 126, 134, 143, 196 та відповідними актами, актом звірки розрахунків. Вказаний лист отриманий відповідачем 27.12.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення ( т. 1, а.с. 67-68).

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених Цивільним кодексом є примусове виконання обов'язку в натурі (п. 5 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України). За ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. За ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в межах фактично понесених позивачем витрат. В іншій частині позовних вимог слід відмовити як безпідставно заявлених.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вимоги позивача про стягнення як судових витрат 600 грн., витрачених на оплату послуг перекладача є необґрунтованими, оскільки ці витрати були понесені позивачем до порушення провадження у справі, тобто за межами судового процесу, тому вони не відносяться до судових витрат за змістом ст..44 ГПК України.

Також не відносяться до судових витрат 2500,00 грн., сплачених позивачем представнику Кісленку І.В. на підставі трудової угоди від 01.06.2012 року (т. 1, а.с. 73), оскільки з наданої угоди не вбачається, що Кісленко І.В. має статус адвоката.

Судові витрати покладаються відповідно до ст. 44, частини 5 ст. 49 ГПК України, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 78, 80 (п.4), 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фірми "Гарант", юридична адреса: вул. Фрунзе, 5, селище Жовтневе, Решетилівський район, Полтавська область, 38413, поштова адреса вул. Жовтнева, 1, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 32015332 на користь Приватного підприємства "Конт-трейд групп", вул. Пушкінська, буд. 32, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 34994318 -48085 грн. 37 коп. -боргу; 1093 грн. 62 коп. -судового збору.

3. В частині вимог про стягнення пені, інфляційних витрат провадження у справі припинити.

4. В іншій частині вимог у позові відмовити.

5. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Суддя Пушко І.І.