Постанова

від 22.06.2012 по справі 29/5014/820/2012

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.06.2012 р. справа №29/5014/820/2012

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М. суддівКолядко Т.М., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання Міготіній К.С. за участю представників сторін: від позивача: Кашпер Л.П., дов. № 114 від 12.06.2012р. від відповідача:Єфимова О.В., дов. № 47 від 03.01.2012р. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 07.05.2012р. (повний текст 11.05.2012р.) у справі№ 29/5014/820/2012 (суддя Якушенко Р.Є.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лайттт", м. Антрацит Луганської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ про стягнення 37398,01 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.05.2012 р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайттт", м. Антрацит Луганської області про стягнення 33575,27 грн., як безпідставно набутих коштів, інфляційних нарахувань в сумі 2249,54грн. та 3% річних у сумі 1573,20грн., були задоволені в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ, не погоджуючись з рішенням господарського суду подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Луганської області від 07.05.2012р. у справі № 29/5014/820/2012 скасувати частково та прийняти нове рішення.

Уточнень апеляційних вимог на адресу Донецького апеляційного господарського суду не надходило.

На думку заявника апеляційної скарги, господарським судом при винесенні рішення порушенні норми матеріального права. Вважають, що судом невірно застосовані положення ст. 625 Цивільного кодексу України і безпідставно стягнуті з відповідача інфляційні нарахування в сумі 2249,54грн. та 3% річних у сумі 1573,20грн. Тому просили скасувати рішення господарського суду Луганської області від 07.05.2012р. у справі № 29/5014/820/2012 саме в цій частині.

У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач вказав, що доводи апеляційної скарги вважає помилковими, оскільки ст. 625 ЦК України передбачена обов'язковість сплати 3% річних та індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов'язання. Посилання апелянта на Постанову Вищого господарського суду України від 9/67-38 недоречні, бо за цією справою розглядались правовідносини за договором поставки, які були вирішені судом апеляційної інстанції за аналогією закону як правовідносини за договором позики. Правовідносини між ТОВ «Лайттт»та ТОВ «ЛЕО»щодо суми 33573,27грн. виникли у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, є недоговірними і регулюються конкретними нормами матеріального права, а саме ч. 2 ст. 625 ЦК України. Таким чином вважають апеляцію безґрунтовною і просять залишити рішення господарського суду Луганської області без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «ЛЕО»без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу.

Представник відповідача в судовому засіданні просив скасувати рішення в частині стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 2249,54грн. та 3% річних у сумі 1573,20грн., в іншій частині рішення просив залишити без змін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між сторонами за позовом 07.08.2008 укладено договір № А13 про постачання електричної енергії (а.с.13-17), відповідно до умов пункту 1.1 якого Постачальник (відповідач) постачає електричну енергію Споживачу (позивачу) для забезпечення потреб електричних установок Споживача з загальною приєднаною потужністю 400,0 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно додатком до договору "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача" та "Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

Відповідно до підпункту 2.3.3 договору позивач зобов'язується для визначення величини спожитої електричної енергії щомісячно першого числа згідно з Додатком "Графік зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії" знімати покази розрахункових засобів обліку, оформляти результати відповідно до Додатку "Форма "Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії", та направляти уповноваженого представника у відділ збуту Антрацитівського (РЕМ) за адресою: м. Антрацит, вул. Молодогвардійська, 10 для подання цього Акту за розрахунковий період і отримання рахунків для здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію та інших платежів, передбачених Договором. Остаточно з розрахунками Постачальник надає Споживачу під розпис два екземпляри підписаного зі свого боку "Акту про використану електричну енергію", який складається за формою, наведеною у додатку до Договору. Споживач повертає один екземпляр підписаного зі свого боку "Акту про використану електричну енергію" разом з "Актом про зняття показів розрахункових засобів обліку" за наступний розрахунковий період.

Відповідно до підпункту 2.2.2 договору Постачальник електроенергії зобов'язується постачати її Споживачу в обсягах, визначених додатком "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу" з урахуванням вимог розділу 5 та умов розділу 6 договору.

Згідно пункту 5.1 договору договірні величини споживання електричної енергії визначаються у Додатку "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу" на підставі заяви Споживача на очікуваний обсяг споживання електричної енергії за місяцями року, яка надається Споживачу Постачальнику електричної енергії не пізніше ніж за 45 робочих днів до початку року.

У разі ненадання Споживачем відомостей про обсяг очікуваного споживання електричної енергії у встановлений в цьому пункті термін, розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік установлюється позивачем за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах поточного року.

Пунктом 5.5 договору встановлено, що відповідач має право протягом поточного розрахункового періоду звернутися до позивача із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії та електричної потужності.

Позивачем були надані до відповідача відомості про обсяги очікуваного споживання електричної енергії на 2010 рік, які були узгоджені як договірні величини додатком до Договору.

Договірна величина споживання електричної енергії на розрахунковий період (місяць) липень 2010 року становила 7000 кВт/год (а.с.67).

Протягом розрахункового періоду (місяця): липень 2010 року, у зв'язку із розвитком виробництва та потребою у збільшені обсягів споживання електричної енергії позивач звернувся до відповідача із заявою від 20.07.2010 № 55 щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії на розрахунковий період (місяць) липень 2010 року до рівня 35000 кВт/год (а.с.91).

Відповідачем було здійснено коригування договірної величини споживання електричної енергії на розрахунковий період (місяць) липень 2010 року до рівня 35000 кВт/год, про що було надано повідомлення № 698 від 21.07.2010 (а.с.92).

Таким чином на розрахунковий період (місяць): липень 2010 року, договірна величина споживання електричної енергії для позивача склала 35000 кВт/год.

На виконання умов підпункту 2.3.3 договору позивачем був наданий до відповідача "Акт про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії" від 01.08.2010, в якому по розрахунковому засобу обліку № 346653 було зафіксовані показники споживання електричної енергії: попередні -000523,682 кВт/год, поточні -00575,573 кВт/год, різниця: 51891 кВт/год, та розраховано споживання електроенергії за такими показниками за липень 2010 року в обсязі 53835 кВт/год, що перевищує договірну величину споживання електричної енергії на 18835 кВт/год (а.с.35).

В розрахунковий період: липень 2010 року, представниками відповідача контрольний огляд розрахункового засобу обліку не проводився, вказані вище показники засобу обліку № 346653 знімалися представником позивача самостійно.

На обсяг електричної енергії в кількості 53835 кВт/год відповідачем позивачу була нарахована сума 57580,18 грн. та наданий рахунок для оплати № А13/7/1 від 02.08.2010 (а.с.18), який позивачем оплачений, про що свідчать виписки з рахунку позивача за період з 20.07.2010 по 04.08.2010 (а.с.19-21).

03.08.2010 від відповідача до позивача надійшло повідомлення № 751 від 02.08.2010, де було зазначено, із посиланням на ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", про необхідність оплати двократної вартості різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання електричної енергії, яка склала 33575,27 грн. (а.с.40).

Для сплати зазначеної суми відповідачем було надано рахунок № А13/7/4 від 02.08.2010 на суму 33575,27 грн. та попередження № А13/7/1 про обмеження постачання електроенергії в разі несплати (а.с.41,43).

Зазначену суму позивач сплатив 03 серпня 2010 року за платіжним дорученням № 571 (а.с.42).

Позивачем щомісячно представникам відповідача забезпечувався доступ до розрахункових засобів обліку електричної енергії для візуального зняття показів розрахункових засобів обліку, про що оформлювався відповідний "Акт контрольного огляду розрахункових засобів обліку", який складався уповноваженим представником відповідача в присутності уповноваженого представника позивача.

20.08.2010 уповноваженим представником відповідача - інспектором Алексюк Д.В., посвідчення № 5150, у присутності уповноваженої особи позивача - головного механіка Пожидаєва О.Н., було проведено контрольний огляд розрахункових засобів обліку на площадці вимірювання: "збійка", заводський номер засобу обліку № 346653. Цим оглядом було встановлено показання лічильника: по тарифу ТІ -00543,470 кВт/год (а.с.22), а не 00575,573 кВт/год, як зафіксовано в "Акті про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії" від 01.08.2010 (а.с.45).

Позивач вважає, і цей факт не оспорюється відповідачем, що 20.08.2010 була виявлена помилка у фіксуванні раніше показань цього лічильника.

За даними від 20.08.2010 фактичне споживання електричної енергії позивачем за період з 01.07.2010 по 20.08.2010 склало: попередні показання - 000523,682 кВт/год, поточні показання (на 20.08.2010) - 00543,470 кВт/год, різниця: 00543,470 - 000523,682 = 19,788 х 600 (розрахунковий коефіцієнт) = 11873 кВт/год , що значно менше, ніж зазначено в пункті 1 "Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії" від 01.08.2010, де цей показник склав 31135 кВт/год.

Враховуючи виявлену помилку, 20.08.2010 позивач направив до відповідача лист вих. № 60 (а.с.29), де зазначив вищевказані обставини щодо помилково внесених даних показань лічильника № 346653: внесення замість показань лічильника активної електроенергії 16W ТІ: 00535,573 показань ТІ: 00575,573, що привело до перевищення договірної величини електроспоживання на 18835 кВт/год на загальну суму 33575,27 грн. та просив повернути сплачені на підставі рахунку № А13/7/4 від 02.08.2010 грошові кошти у сумі 33575,27 грн. на свій розрахунковий рахунок.

Відповідач надіслав лист - відповідь від 07.09.2010 під назвою "Щодо надання інформації", де претензії позивача по суті не розглянуті, а було зазначено про необхідність проведення експертизи (а.с.30).

В подальшому, за весь період чинності договору, уповноваженими представниками відповідача щомісячно провадився контрольний огляд розрахункового засобу обліку № 346653, приймалися "Акти зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії", на підставі чого відповідачем складалися "Акти про використану електроенергію" та видавались рахунки на оплату за використану електроенергію.

Згідно "Акту контрольного огляду розрахункових засобів обліку" б/н від 31.08.2010, складеного представником відповідача - інспектором Ісаевим Ю.О., № посвідчення 5177, покази лічильника № 346653 по тарифу ТІ станом на дату огляду склали 00546,908 кВт/год (а.с.23).

Згідно "Акту контрольного огляду розрахункових засобів обліку" № 50090 від 30.09.2010, складеного представником відповідача - інспектором Дупліним Д.Ю., № посвідчення 43а, покази лічильника № 346653 по тарифу ТІ станом на дату огляду склали 00557,790 кВт/год (а.с.24).

Згідно "Акту контрольного огляду розрахункових засобів обліку" б/н від 31.10.2010, складеного представником відповідача - інспектором Ісаевим Ю.О., № посвідчення 5177, покази лічильника № 346653 по тарифу ТІ станом на дату огляду склали 00569,985 кВт/год (а.с.25).

Тобто самим постачальником за розрахунковий період серпень - жовтень 2010 року підтверджено фактичні поточні покази лічильника № 346653 по тарифу ТІ в кількості 00569,985 кВт/год, а не 00575,573 кВт/год, як відображено ним в "Акті про використану електроенергію" за період з 01.10.2010 по 01.11.2010.

При цьому згідно "Актів про використану електроенергію", виданих відповідачем, за період з 01.08.2010 по 01.09.2010 поточні та попередні покази споживання активної електроенергії по тарифу ТІ складали відповідно 00575,573 кВт/год та 00575,573 кВт/год, тобто не змінювались, а по іншим тарифам Т2 та ТЗ покази лічильника збільшувались; за період з 01.09.2010 по 01.10.2010 поточні та попередні покази споживання активної електроенергії по тарифу ТІ складали відповідно 00575,573 кВт/год та 00575,573 кВт/год, тобто не змінювались, а по іншим тарифам покази лічильника збільшувались; за період з 01.10.2010 по 01.11.2010 поточні та попередні покази споживання активної електроенергії по тарифу ТІ складали відповідно 00575,573 кВт/год та 00575,573 кВт/год, тобто не змінювались, а по іншим тарифам покази лічильника збільшувались; і тільки в період з 01.11.2010 по 01.12.2010 фактичні покази лічильника за тарифом ТІ перевищили кількість енергії в 00575,573 кВт/год, за яку було фактично сплачено наперед, та досягли показань поточних в кількості 00583,023 кВт/год, і це було також відображено в "Акті про використану електроенергію".

За розрахунковий період грудень 2010 року покази лічильника № 346653 по тарифу ТІ відображені в "Акті контрольного огляду розрахункових засобів огляду" б/н від 31.12.2010, складеного представником відповідача - інспектором Ісаевим Ю.О., № посвідчення 5177, та покази цього же лічильника по тарифу ТІ, відображені в "Акті про використану електроенергію", виданому відповідачем за період з 01.12.2010 по 01.01.2011 - практично співпадають.

30.03.2011 відповідачем проведено технічну перевірку (заміну) розрахункового електролічильника зав. № 346653, про що складено акт (а.с.105,106), в якому зафіксовано знаття/встановлення пломб.

04.07.2011 електролічильник зав. № 346653 розпломбовано, знято з точки обліку, у зв'язку з розірванням договору на поставку електроенергії (а.с.107,108).

Причиною виникнення спору стало неповернення відповідачем помилково сплачених позивачем на підставі рахунку № А13/7/4 від 02.08.2010 грошових коштів у сумі 33 575 грн. 27 коп.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог статей 525, 526 ЦК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

При цьому, пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі -ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами підпунктів 6.1, 6.11 пункту 6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996 № 28 (далі - ПКЕЕ) розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору і обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Матеріалами справи доведено, що позивачем при складанні "Акту про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії" від 01.08.2010 помилково було зафіксовані поточні показники споживання електричної енергії в обсязі 00575,573 кВт/год, що призвело до безпідставної оплати двократної вартості різниці між фактично спожитою та договірною величиною споживання електричної енергії в обсязі 18835 кВт/год на суму 33575 грн. 27 коп.

Як стверджував відповідач для вирішення питання щодо невідповідності показів розрахункового засобу обліку зав. № 346653 в Акті про зняття розрахункових засобів обліку від 01.08.2010 та Акту контрольного огляду розрахункових засобів обліку від 21.08.2010, складеного представником Антрацитівського РЕМ необхідна експертиза засобу обліку.

Умовами підпункту 6.36 пункту 6 ПКЕЕ встановлено, що у разі виникнення у споживача сумніву в правильності показів розрахункових засобів обліку або визначення суми в пред'явленому до оплати документі щодо оплати електричної енергії споживач подає про це заяву постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації).

Постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має протягом 5 робочих днів від дня одержання заяви перевірити рахунок на оплату, а в разі потреби протягом 20 днів провести технічну перевірку та/або експертизу розрахункових засобів обліку відповідно до встановленого цими Правилами порядку та повідомити споживача про результати.

Як свідчать матеріали справи, після звернення 20.08.2010 позивача до відповідача про допущену помилку в "Акті про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії" від 01.08.2010, експертиза розрахункового засобу обліку електричної енергії зав. № 346653 не здійснювалася.

Відповідач не знайшов потреби протягом 20 днів після звернення позивача провести технічну перевірку або експертизу розрахункового засобу обліку зав. № 346653.

Можливість проведення експертизи під час розгляду справи втрачена, оскільки у зв'язку з розірванням у жовтні 2011 року договору на постачання електричної енергії між сторонами за позовом, електролічильник зав. № 346653 знято з обліку та розпломбовано.

Враховуючи наявні в матеріалах справи Акти контрольного огляду розрахункових засобів обліку № 20801 від 20.08.2010, б/н від 31.08.2010, № 50090 від 30.09.2010, б/н від 31.10.2010, б/н від 31.12.2010 та акту технічної перевірки розрахункового засобу обліку зав. № 346653 від 30.03.2011, складеними відповідачем у справі, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про допущену помилку в "Акті про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії" від 01.08.2010, що призвело до завищення показів фактичного споживання електроенергії за липень 2010 року та до переплати 33 575 грн. 27 коп., яка в подальшому відповідачем не врахована при розрахунках та при розірванні договору з позивачем.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги про стягнення 33 575 грн. 27 коп., а тому в цій частині позов задоволений господарським судом Луганської області. З цим висновком суду колегія суддів погоджується.

Матеріали справи свідчать, що позивач 20.08.2010 звернувся до відповідача з вимогою про повернення 33 575 грн. 27 коп. на розрахунковий рахунок позивача.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні нарахування в сумі 2 249 грн. 54 коп. за період прострочення з жовтня 2010 року по лютий 2012 року та 3% річних у сумі 1 573 грн. 20 коп. за період з 07.09.2010 по 29.03.2012 відповідно вимог ст. 625 ЦК України.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При прийнятті рішення по справі господарський суд керувався ст. 1212 ЦК України, так як ним було встановлено, що грошова сума в розмірі 33575,27грн. була набута відповідачем без достатніх правових підстав (помилково перерахована). Повернення майна, набутого без достатніх правових підстав, законодавцем віднесено до недоговірних зобов"язань, так як ст. 1212 ЦК України розміщена, у п"ятій книзі третього розділу "Окремі види зобов"язань" у підрозділі 2 "Недоговірні зобов"язання".

Тобто між сторонами в даному випадку виникли не зобов'язальні правовідносини, а кондиційні, які свідчать про необхідність повернення відповідачем безпідставно набутого майна після встановлення такого факту судовим рішенням або добровільного визнання стороною в безспірному порядку.

Таким чином, за нормами ст.ст. 1212-1214 Цивільного кодексу України, дійсно можуть нараховуватись проценти за користування чужими грошовими коштами, але для застосування вимог ст. 536 Цивільного кодексу України, необхідно обумовлення таких наслідків сторонами в письмовому вигляді, а для застосування ст. 625 Цивільного кодексу України необхідно встановлення факту конкретної прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання, що встановлено рішенням суду.

Виходячи з вищевикладеного позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 2249,54грн., як збільшення суми основного боргу в період девальвації грошової одиниці України, та 3% річних в сумі 1573,20грн., як плати за користування чужими грошовими коштами, задоволенню не підлягають в зв'язку з безпідставністю і місцевий господарський суд помилково задовольнив позов в цій частині, тому рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних витрат в сумі 2249,54грн. та 3% річних в сумі 1573,20грн., підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення в цій частині про відмову в задоволенні позову.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції -частковому скасуванню.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ, на рішення господарського суду Луганської області від 07 травня 2012 року по справі № 29/5014/820/2012 -задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 07 травня 2012 року по справі № 29/5014/820/2012 - скасувати частково.

Резолютивну частину рішення господарського суду Луганської області від 07 травня 2012 року по справі № 29/5014/820/2012 викласти в наступній редакції:

«Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "Лайттт" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв. Гайового, буд.35А, ідентифікаційний код 31443937, на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Лайттт", 94630, м. Антрацит Луганської області, смт. Верхній Нагольчик, вул. Кірова, буд.99, ідентифікаційний код 31975769 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 33 575 грн. 27 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1609,50грн.

В іншій частині позовних вимог -відмовити.»

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Лайттт" 94630, м. Антрацит Луганської області, смт. Верхній Нагольчик, вул. Кірова, буд.99, ідентифікаційний код 31975769 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", 91021, м. Луганськ, кв. Гайового, буд.35А, ідентифікаційний код 31443937 судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 804грн. 75коп.

Доручити господарському суду Луганької області видати відповідні накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Т.М. Колядко

О.А. Скакун

Надруковано 5 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-до справи;

1-ДАГС;

1-ГСДО