Рішення

від 10.11.2008 по справі 34/324

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА

01030, м.Київ,

вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

справа

№  34/324

10.11.08

За позовом

Закритого

акціонерного товариства «Нова лінія»

до

Товариства з

обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Еверест»

про

стягнення 12

404,29 грн.

Суддя

Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача -

Дідевич В.М.,

представник за дов. б/н від 29.08.2008;

від відповідача -

не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите

акціонерне товариство «Нова лінія» (надалі -Позивач) звернулось до

господарського суду з позовом до Товариств аз обмеженою відповідальністю

«Будівельна компанія «Еверест»(надалі - Відповідач) про стягнення боргу в сумі

7 231,25 грн., 629,12 грн. індексу інфляції, 108,77 грн.3% річних, 819,52 грн.

пені, 3615,63 грн. штрафу, а також 124,04 грн. державного мита та 118,00 грн.

витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Обґрунтовуючи

позовні вимоги Позивач зазначає, що 10.01.2008 між Позивачем та Відповідачем

було укладено Договір Т-5 (далі -Договір), за яким Постачальник зобов'язувався

передати у власність Покупця товар в асортименті, кількості та за цінами

вказаними у видаткових накладних та рахунках, а Покупець зобов'язувався

прийняти товар і оплатити його на умовах Договору.

Однак, як

зазначив Позивач, Відповідач взяті на себе зобов'язання виконав не в повному

обсязі.

Ухвалою суду

від 16.09.2008 порушено провадження у справі №34/324 та призначено розгляд

справи на 06.10.2008.

Розгляд справи

відкладався.

Відповідач

письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився,

хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в

засіданні суду, про час і місце його проведення.

Про поважні

причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений.

Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Ухвала про

порушення провадження у справі від 16.09.2008 та ухвали суду про відкладення

розгляду справи надсилались Відповідачу за юридичною адресою: 02099, м. Київ,

Дарницький район, вул. Бориспільська, 9.

Юридична адреса

Відповідача підтверджується наданою Позивачем Довідкою з Головного

міжрегіонального управління статистики у м. Києві вих. №21-10/4382-1 від

04.08.2008.

Статтею 18

Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -

підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного

державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються

достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не

внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені

до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя

особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати

про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають

внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не

можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя

особа знала або могла знати ці відомості.

Про поважні

причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений.

Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно

з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно

оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення

спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ: 

10.01.2008 між

Позивачем (Постачальник) та Відповідачем (Покупець) укладено Договір, п.1.1

якого передбачено, що Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця

товар в асортименті, кількості та за цінами вказаними у видаткових накладних та

рахунках, разом з усіма його приналежностями та документами, що стосується

товару, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах

цього Договору.

Пунктом 2.1

Договору передбачено, що ціна за товар, що постачається, вказується у

видаткових накладних, які надаються Постачальником.

Відповідно до

п.4 Договору товар поставляється Покупцеві разом із усіма його належностями та

документами на умовах самовивозу, що здійснюється силами та засобами Покупця.

(п.4.1). Товар поставляється Покупцеві партіями, які не повинні перевищувати у

грошовому вираженні 25 000,00 -грн. щомісячно (п.4.2).

Згідно п.5.1

Договору оплата за цим Договором передбачає розрахунок Покупця з Постачальником

до 29 числа кожного місця, в якому здійснена поставка товару Покупця (незалежно

від дати здійснення поставки).

Датою поставки

є дата, зазначена у видатковій накладній, яка складена на відповідну партію

товару (п.5.2 Договору).

На виконання

умов Договору Позивач поставив Відповідачу товар, що підтверджується:

Видатковою

накладною №НЛ280221023 від 21.02.2008 на загальну суму 1156,52 грн.;

Видатковою

накладною №НЛ280221020 від 21.02.2008 на загальну суму 1022,33 грн.;

Видатковою

накладною №НЛ280219033 від 19.02.2008 на загальну суму 5052,40 грн.

Товар

відповідно до довіреності серії ЯОС №030126 від 15.02.2008 отримала ОСОБА_1.

Позивач

виставив Відповідачу рахунки-фактури №НЛ280221031 від 21.02.2008, №НЛ

НЛ280221014 від 21.02.2008 та №НЛ280219024 від 19.02.2008, однак Відповідач

вартість поставленого товару в сумі 7 231, 25 грн. не сплатив.

Основні засади

господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (далі -ГК

України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі

організації та здійснення господарської діяльності між  суб'єктами господарювання, а також між цими

суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 ГК

України).

Відповідно до

статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських

відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно

до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог

щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних

для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та

забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються

одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні

положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК

України).

Згідно до п.1

ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його

виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 712 ЦК

України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який

здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений

строк (строки) товар у власність покупця для використання його у

підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,

сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується

прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору

поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не

встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Факт наявності

боргу у Відповідача перед Позивачем в сумі 7 231,25 грн. належним чином

доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований.

Відтак, позов в

частині стягнення основної суми боргу підлягає задоволенню у сумі 7 231,25 грн.

Позивач також

просив стягнути з Відповідача 629,12 грн. індексу інфляції, 108,77 грн. 3%

річних, 819,52 грн. пені, 3 615,63 грн. штрафу.

Відповідно до

статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому

числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно,

які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником

зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми

несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення

виконання.

Частиною 1

статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі

визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф,

пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі

порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або

неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до

частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може

бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого

за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1

Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань” передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь

одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється

за згодою сторін.

Згідно з

статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону,

обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної

облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який

сплачується пеня.

Частиною 6

статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій (неустойки,

штрафу, пені) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено

законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли

зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до

п.8.1 Договору, за несвоєчасну (п.5.1 Договору) або неповну оплату товару,

Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ,

яка діяла на той час, від суми неоплаченої партії товару, за кожен день

прострочення виконання своїх зобов'язань.

У зв'язку з

вищезазначеним, розрахунок пені здійснюється судом відповідно до приписів ч.6

ст. 231 ГК України, ст.ст. 253-255 ЦК України, пункту 8.1 Договору та складає:

Сума боргу, щодо

якої нараховується пеня

Кінцева дата

оплати

Період

прострочення

Кількість днів

прострочення

Подвійна облікова

ставка НБУ

Сума пені, грн.

7 231,25

29.02.2008

01.03.2008

29.04.2008

60

20%

237,74

30.04.2008

29.08.2008

122

24%

580,08

Усього

817,82

З огляду на те,

що Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення пені у більшому розмірі, пеня

підлягає задоволенню у сумі 817,82 грн.

Відповідно до

частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також

три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не

встановлений договором або законом.

Враховуючи викладені

обставини, а також той факт, що судом задоволено основну суму боргу за

прострочення оплати поставленого товару в розмірі 7 231,25 грн., вимоги

Позивача щодо стягнення з Відповідача інфляційних витрат розраховуються судом у

відповідності з нормами чинного законодавства та складають 623,33 грн.

Зокрема,

розрахунок інфляційних втрат здійснено судом з урахуванням рекомендацій

викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р

«Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції у розгляді судових

справ».

Вимогу Позивача

щодо стягнення з Відповідача 3% річних суд визнає правомірними та такими, що

підлягають задоволенню в сумі 108,17 грн.

Пунктом 8.2

Договору передбачено, що крім неустойки, визначеної п.8.1, за порушення

зобов'язання, стосовно своєчасності оплати поставленого товару, Покупець

сплачує Постачальнику штраф у розмірі 50 %, який розраховується від суми партії

поставленого, але неоплаченого товару. Сплата неустойки не звільняє сторони від

виконання зобов'язання за договором.

Відтак, суд

визнає вимогу позивача про стягнення з Відповідача 3615,63 грн. штрафу

обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Розрахунок Позивача відповідає нормам чинного законодавства та матеріал справи.

Відповідно до

статті 33 ГПК України кожна сторона повинна 

довести  ті  обставини, 

на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і

заперечень.

Відповідач не

скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається

позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які

підлягають сплаті за витрати, пов'язані з розглядом справи, при частковому

задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення

позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного

та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253,

254, 525, 526, 530, 625, 712 ЦК України, статтями 193, 253-255 ГК України, суд

-

ВИРІШИВ:

Позов

задовольнити частково.

Стягнути з

Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Еверест»(02099,

м. Київ, вул. Бориспільська, 9, код 33296505, р/р 26005014601281 в міській

філії АКБ Соціального розвитку «Укрсоцбанк»м. Києва, МФО 322012) на користь

Закритого акціонерного товариства «Нова лінія»(02091, м. Київ, Харківське шосе,

168, код ЄДРПОУ 30728887, п/р 26003001302427 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528) 7

231 (сім тисяч двісті тридцять одну) грн. 25 коп. боргу, 817 (вісімсот

сімнадцять) грн. 82 коп. пені, 623 (шістсот двадцять три) грн. 33 коп.

інфляційних втрат, 3615 (три тисячі шістсот п'ятнадцять) грн. 63 коп. штрафу,

108 (сто вісім) грн. 17 коп. 3 % річних, а також 123 (сто двадцять три) грн. 95

коп. державного мита та 117 (сто сімнадцять) грн. 92 коп. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову

відмовити.

Рішення господарського суду набирає

законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                              Р.Б.

Сташків