Рішення

від 23.10.2012 по справі 39/228

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.12 р. Справа № 39/228

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Регіон Снаб»

(83015, м. Донецьк, проспект Миру, 17)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс»

(86221, Донецька область, Шахтарський район, с. Розівка, вул. Степова, 2)

про стягнення 541294,15 грн.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Оболенцева А.О., довіреність від 12.12.2011 №11/12-12;

від відповідача - не з'явився.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Регіон Снаб» (Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» (Відповідач) про стягнення 541294,15 грн, з яких:

сума основного боргу за поставлений товар у розмірі 513752,50 грн, пеня в розмірі

22847,05 грн та 3% річних у розмірі 4694,60 грн.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, обґрунтовані порушенням Відповідачем умов пункту 5.2 Договору поставки від 20.06.2011 №20/06Ф щодо здійснення своєчасної та повної оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.11.2011 (суддя Морщагіна Н.С.) позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Регіон Снаб» прийнята до розгляду та порушено провадження у справі №39/228.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.12.2011 провадження у справі було зупинено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 20.09.2012 провадження у справі №39/228 поновлено, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.10.2012.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області

від 27.09.2012 справу № 39/228 було передано на розгляд судді Архипенку О.М., у зв'язку із перебуванням судді Морщагіної Н.С. у відпустці.

Розгляд справи відкладався за правилами статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

27.09.2012 Відповідач, в порядку статті 59 ГПК України, надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково у зв'язку зі сплатою основного боргу у розмірі 510000,00 грн.

Позивач до початку судового засідання надав уточнення до позовної заяви

від 22.10.2012 №1210/22-1, в яких повідомив про погашення Відповідачем 07.09.2012 та 26.09.2012 суми основного боргу в розмірі 513752,48 грн, та просить розглянути по суті іншу частину позовних вимог про стягнення з Відповідача пені в розмірі 22847,05 грн та 3% річних у розмірі 4694,60 грн.

Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги в частині стягнення сум пені та 3% річних підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить суд позов в цій частині задовольнити.

Відповідач явку представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача суд

В С Т А Н О В И В:

20.06.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «Стандарт Регіон Снаб» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» (Покупець) було укладено договір №20/06Ф (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар, найменування, кількість та інші визначальні умови поставки якого, вказуються у Специфікаціях до Договору, які є невід'ємною його частиною.

Ціна товару та строки його поставки вказується у Специфікаціях (пункти 3.1, 4.3 Договору).

Згідно з пунктами 5.1-5.2 Договору розрахунки здійснюються Сторонами в національній валюті України, шляхом банківського перерахування грошових коштів за реквізитами, вказаними у цьому Договорі. Якщо інше не обумовлено в Специфікаціях до цього Договору, оплата товару здійснюється наступним чином - протягом 1 банківського дня з дати поставки товару.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами та діє до 31.12.2011, а в частині невиконаних зобов'язань - до повного їх виконання (пункт 10.1 Договору).

Специфікаціями до Договору №№1-3 сторони погодили найменування, кількість та ціну товару, що поставляється, строки поставки та умови оплати.

Судом встановлено, що Позивач свої зобов'язання за Договором виконував належним чином: на виконання умов Договору Відповідачу був поставлений товар на загальну суму 1369488,50 грн, що підтверджується:

- видатковими накладними від 22.06.2011 №84 на суму 210304,00 грн, від 27.06.2011 №87 на суму 305492,00 грн, від 18.07.2011 №106 на суму 165440,00 грн, від 22.07.2011 №108 на суму 92620,00 грн, від 26.07.2011 №111 на суму 158108,50 грн, від 27.07.2011 №113 на суму 271227,50 грн, від 28.07.2011 №117 на суму 166296,50 грн, які підписані уповноваженими особами сторін та скріплені їх печатками;

- складеними сторонами актами приймання-передачі товару від 22.06.2011 №Р-25, від 27.06.2011 №Р-26, від 18.07.2011 №Р-35, від 22.07.2011 №Р-37, від 26.07.2011 №Р-40, від 27.07.2011 №Р-42, від 28.07.2011 №Р-44.

Проте, як стверджує Позивач, Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував отриманий товар, що і стало причиною для звернення Позивача до господарського суду із даним позовом.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з положеннями статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини першої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За приписами частини першої статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як раніш встановлено судом, у Договорі сторони погодили строк оплати Відповідачем отриманого товару - протягом 1 банківського дня з дати поставки товару.

Таким чином, відповідно до умов Договору Відповідач повинен був оплатити отриманий від Позивача товар: за видатковою накладною від 22.06.2011 №84 на суму 210304,00 грн - 23.06.2011; за видатковою накладною від 27.06.2011 №87 на суму 305492,00 грн - 29.06.2011; за видатковою накладною від 18.07.2011 №106 на суму 165440,00 грн - 19.07.2011; за видатковою накладною від 22.07.2011 №108 на суму 92620,00 грн - 25.07.2011; за видатковою накладною від 26.07.2011 №111 на суму 158108,50 грн - 27.07.2011; за видатковою накладною від 27.07.2011 №113 на суму 271227,50 грн - 28.07.2011; за видатковою накладною від 28.07.2011 №117 на суму 166296,50 грн - 29.07.2011.

За приписами статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 цього Кодексу договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до банківських виписок по рахунку Позивача станом на 18.08.2011 Відповідач частково оплатив отриманий за видатковими накладними товар на загальну суму 855736,00 грн: 22.06.2011 - 210304,00 грн; 29.06.2011 - 305492,00 грн; 22.07.2011 - 167320,00 грн; 27.07.2011 - 52620,00 грн; 28.07.2011 - 100000,00 грн; 17.08.2011 - 10000,00 грн та 18.08.2011 - 10000,00 грн.

Таким чином, залишок заборгованості за Договором на момент звернення Позивача з даним позовом до господарського суду склав - 513752,50 грн.

Водночас, судом встановлено, що 07.09.2012 та 26.09.2012, тобто після порушення провадження в даній справі, Відповідач у повному обсязі погасив наявну суму боргу за Договором у розмірі 513752,50 грн, що підтверджено представником Позивача у судовому засіданні.

За таких обставин, в частині позову товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Регіон Снаб» щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» суми основного боргу у розмірі 513752,50 грн відсутній предмет спору, тому відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України провадження у цій частині вимог підлягає припиненню.

Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у розмірі 22847,05 грн та 3% річних у розмірі 4694,60 грн за відповідні періоди прострочення оплати поставленого товару: за видатковою накладною від 26.07.2011 №111 на залишок суми боргу у розмірі 76228,50 грн - з 28.07.2011 по 18.11.2011; за видатковою накладною від 27.07.2011 №113 на суму 271227,50 грн - з 29.07.2011 по 18.11.2011; за видатковою накладною від 28.07.2011 №117 на суму 166296,50 грн - з 01.08.2011 по 18.11.2011.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно зі статтею 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.2 Договору встановлено, що за порушення строків оплати товару по Договору, Покупець несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від несплаченої в строк суми, за кожен день прострочення оплати.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснені Позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд дійшов висновку про їх невірність в частині нарахування штрафних санкцій на заборгованість, яка виникла на підставі видаткової накладної від 26.07.2011 №111.

Так, за цією накладною 26.07.2011 Відповідач отримав товар на суму 158108,50 грн. Відповідно до банківських виписок по рахунку Позивача та з урахуванням визначеного Відповідачем призначення платежу, оплата товару за цією накладною була здійснена частково на суму 120000,00 грн: 28.07.2011 - 100000,00 грн; 17.08.2011 - 10000,00 грн та 18.08.2011 - 10000,00 грн.

Таким чином, за період, вказаний Позивачем у своїх розрахунках (28.07.2011-18.11.2011), останній має право вимагати сплати Відповідачем пені та 3% річних за прострочення оплати товару за видатковою накладною від 26.07.2011 №111 за наступними даними: на суму 58108,50 грн - за період прострочення з 28.07.2011 по 16.08.2011; на суму 48108,50 грн - за 17.08.2011; на суму 38108,50 грн - за період прострочення з 18.08.2011 по 18.11.2011.

За розрахунком господарського суду, здійсненим відповідно до встановлених вище обставин, за період прострочення Відповідачем оплати товару, отриманого за видатковою накладною від 26.07.2011 №111 (з 28.07.2011 по 18.11.2011), пеня та 3% річних складають відповідно 2018,97 грн та 390,77 грн.

В іншій частині, суд визнає розрахунок пені та 3% річних правильним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача пені в сумі 22847,05 грн та 3% річних в сумі 4694,60 грн підлягають задоволенню частково, відповідно в сумах 21420,49 грн та 4377,38 грн.

Відповідно до частин першої та другої статті 49 ГПК України витрати Позивача по сплаті судового збору суд покладає: на Відповідача - пропорційно розміру частини позовних вимог, за якими провадження у справі припинено; на обидві сторони - пропорційно розміру задоволеної іншої частини позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 80, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Регіон Снаб» до товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» про стягнення суми основного боргу за поставлений товар у розмірі 513752,50 грн, пені в розмірі 22847,05 грн та 3% річних у розмірі 4694,60 грн, - задовольнити частково.

2. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» основного боргу за поставлений товар у розмірі 513752,50 грн, - припинити.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Феоніс» (86221, Донецька область, Шахтарський район, с. Розівка, вул. Степова, 2, ідентифікаційний код 32357650) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Регіон Снаб» (83015, м. Донецьк, проспект Миру, 17, ідентифікаційний код 33654064) пеню у розмірі 21420,49 грн (двадцять одна тисяча чотириста двадцять грн 49 коп.), 3% річних у розмірі 4377,38 грн (чотири тисячі триста сімдесят сім грн 38 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 10791,00 грн (десять тисяч сімсот дев'яносто одна грн 00 коп.).

4. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 29.10.2012.

Суддя Архипенко О.М.