Постанова

від 25.10.2012 по справі 13/99-65/162-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2012 р. Справа № 13/99-65/162-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Могил С.К. (головуючий), Борденюк Є.М., . Вовк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 року у справі № 13/99-65/162-2012 за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-23", третя особа: акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго", про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

У березні 2011 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 91 525,62 грн., інфляційних сум 11 302,67 грн., 3 % річних у сумі 2 657,92 грн. і пені в сумі 3 920,13 грн. у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати за надані послуги з водопостачання та водовідведення в період з грудня 2006 року по листопад 2010 року за договором на послуги водопостачання і водовідведення від 20.08.1997 року № 04619/4-13.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2012 року (суддя Головіна К.І.) у позові про стягнення заборгованості в сумі 84 334,01 грн. за послуги з постачання питної води, що використовується для виготовлення гарячої відмовлено, та припинено провадження в частині позову про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за надані послуги з холодного водопостачання та прийняття стоків в сумі 7 191,61 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 року (судді Кропивна Л.В., Тарасенко К.В., Пономаренко Є.Ю.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач вважає, що попередніми судовими інстанціями порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати та справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає, що судові рішення у справі є законними та просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Відзив на касаційну скаргу від третьої особи до суду не надходив.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, що між ВАТ "АК "Київводоканал" (правонаступником якого є ПАТ "АК "Київводоканал", постачальник) та ЖБК "Арсеналець - 23" (абонент) було укладено договір № 04619/4-13 від 20.08.1997 року на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах та селищах України, затвердженими наказом Голови Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65 (далі -Правила № 65), які були чинними на момент підписання договору та втратили чинність 18.10.2008 року у зв'язку з набуттям чинності Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу України від 27.06.2008 № 190 (далі -Правила № 190).

Відповідно до пункту 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що постачальник забезпечує якість питної води відповідно до ДОСТу 2874-82.

Відповідно до п. 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником.

Пунктом 3.4 договору сторони передбачили, що кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначаються за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та ін. джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника, а при його відсутності -за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водоспоживання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2 Правил № 65.

Предметом даного судового розгляду є вимоги постачальника про стягнення із абонента заборгованості, 3 % річних, інфляційних сум та пені у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати за надані послуги водопостачання і водовідведення за договором про надання таких послуг за період з грудня 2006 року по листопад 2010 року.

Висновок судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про стягнення заборгованості за постачання питної води, що використовується для виготовлення гарячої мотивовано безпідставністю таких вимог, оскільки спірним договором не регулюються зазначені відносини між сторонами, та висновок про припинення провадження в частині позову про стягнення заборгованості за надані послуги з холодного водопостачання та прийняття стоків на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України обґрунтовано доведеністю обставин сплати відповідачем цієї заборгованості.

Водночас, щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних, інфляційних сум та пені за період з 01.11.2007 року по 01.11.2011 року суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в їх задоволенні з мотивів відсутності підстав для стягнення основного боргу.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

За ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

У ст. 14 цього Закону зазначено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до п. 1.3 Правил № 65 абонентами, що користуються послугами Водоканалу, можуть бути державні, колективні та інші підприємства, організації, установи, а також окремі громадяни, що мають жилі будинки або їх частину на праві приватної власності, на які відкрито особовий рахунок і які перебувають з Водоканалом у договірних відносинах.

За п. 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, централізоване постачання холодної та гарячої води - послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання.

Пунктом 3.13 Правил № 190 визначено, що суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення.

Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є виробником та постачальником послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, а АЕК "Київенерго" є виробником та постачальником послуг з опалення та підігріву питної води (енерговиробником), та включення позивачем до суми заборгованості з оплати послуг з постачання питної води, що використовується для виготовлення гарячої, не ґрунтується на договорі від 20.08.1997 року № 04619/4-13, укладеним між сторонами, водночас, за послуги з холодного водопостачання та водовідведення, надані у жовтні 2010 року, відповідачем сплачено у повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, виходячи з наведеного, суди попередніх інстанцій встановивши, що спірним договором не передбачено надання послуг постачання питної води, що використовується для виготовлення гарячої, дали належну правову оцінку обставинам справи і, з урахуванням вимог застосованих норм матеріального права, дійшли обґрунтованого висновку про відмову в позові про стягнення заборгованості в цій частині, та припинили провадження в частині позову про стягнення заборгованості за надані послуги з холодного водопостачання та прийняття стоків у зв'язку з її оплатою.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

За таких обставин, оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими, і тому підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 року -без змін.

Головуючий суддя С.Могил

Судді Є.Борденюк

І.Вовк