Постанова

від 05.03.2013 по справі 13/99-65/162-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. Справа№ 13/99-65/162-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Жук Г.А.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 24.01.2013р.

за заявою Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець - 23" про поворот виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2011р. у справі № 13/99

у справі № 13/99-65/162-2012 (суддя Головіна К.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець - 23"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічне акціонерне товариство "Київенерго"

про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

25.12.2012 р. Житлово-будівельний кооператив "Арсеналець-23" звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про поворот виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2011 р. по справі № 13/99 за позовом ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ЖБК "Арсеналець-23" про стягнення заборгованості.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.01.2013р. у справі № 13/99-65/162-2012 заяву ЖБК "Арсеналець-23" про поворот виконання задоволено. У порядку повороту виконання рішення суду стягнуто з ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь ЖБК "Арсеналець-23" грошові кошти в розмірі 45 893,80 грн.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 24.01.2013р. у справі № 13/99-65/162-2012 скасувати, винести постанову про відмову в задоволенні заяви про поворот виконання рішення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржувана ухвала винесена без повної оцінки доказів та на підставі лише доводів заявника, а тому скаржник вважає, що суд порушив принципи господарського судочинства, передбачені ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України. Також, скаржник зазначає, що судом невірно застосовано приписи ст. 122 ГПК України при вирішенні заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.02.2013р. апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 05.03.2013р.

У судовому засіданні 05.03.2013р. представник позивача апеляційну скаргу підтримав, представник відповідача заперечив проти її задоволення. Представник третьої особи не з'явився. Про час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.

Колегія суддів не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 77 ГПК України, а тому вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними у справі матеріалами.

Стосовно участі у розгляді заяви у даній справі відділу ДВС колегія суддів зазначає таке.

Згідно з ухвалою суду від 28.12.2012р. (т.5, а.с.1) залучено до участі у розгляді заяви відділ ДВС Деснянського РУЮ в м. Києві, однак судом не зазначено статусу органу ДВС, як учасника судового процесу, згідно з приписами статей 18, 24, 27 ГПК України, враховуючи, що у даному випадку відсутні підстави для участі органу ДВС згідно з приписами ст. 121-2 ГПК України.

Норми ст.ст. 117 і 122 ГПК України не передбачають участі органів ДВС у розгляді відповідних заяв. Витребування ж документів від організацій та установ, які не є учасниками судового процесу (п.4 ст. 65 ГПК України), а також виклик посадових осіб організацій та установ щодо дачі пояснень, не вимагає залучення таких організацій та установ до участі у розгляді відповідних заяв.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що відділ ДВС Деснянського РУЮ в м. Києві не є учасником судового процесу у даній справі по розгляду заяви про поворот рішення, підстави для його залучення до участі у справі у даному випадку відсутні.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість ухвалу місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

28.09.2011 р. рішенням господарського суду міста Києва, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 р., позов ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ЖБК «Арсеналець-23», тертя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ПАТ «Київенерго», про стягнення заборгованості задоволено частково, стягнуто з ЖБК "Арсеналець - 23" 40 990,02 грн. - основного боргу, 623,99 грн. - 3% річних, 3 728,57 грн. - інфляційних втрат, 453,43 грн. - витрат по сплаті державного мита та 97,79 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього 45 893,80 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

17.10.2011 р. на виконання вищевказаного рішення господарським судом міста Києва було видано наказ.

15.02.2012 р. Відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду м. Києва від 17.10.2011р. № 13/99, якою боржника зобов'язано виконаними самостійно рішення суду у строк до 7 днів з моменту винесення даної постанови (т.5, а.с.11).

В ході виконавчого провадження відповідач, в порядку самостійного виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2011 р., подав до установи банку платіжні доручення № 45 від 01.03.2012 р. та № 49 від 13.03.2012 р. на загальну суму 45 893,80 грн., на підставі яких ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» здійснив списання зазначених коштів з рахунку боржника з призначенням платежу «Зг.наказу № 13/99 від 17.10.2011р. Госп.суду м. Києва. Без ПДВ.» (т.5, а.с.6).

В матеріалах справи також міститься довідка ПАТ «Державний ощадний банк» від 12.12.2012р., згідно з якою на виконання наказу № 13/99 з рахунку відповідача на користь позивача сплачено вказану суму коштів (т.5, а.с.7). Сплата 45 893,80 грн. також підтверджується довідкою відповідача від 12.12.2012р. за підписом керівника та бухгалтера (т.5, а.с.9).

20.03.2012 р. Відділом державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за вищевказаним наказом господарського суду міста Києва (т.5, а.с.10).

22.03.2012р. постановою Вищого господарського суду України постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 р. та рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2011 р. скасовано, а справу передано на новий розгляд.

За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2012 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2012 р., у позові ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ЖБК "Арсеналець-23" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПАТ "Київенерго" про стягнення заборгованості в розмірі 84 334,01 грн. за послуги з постачанням питної води, що використовується для виготовлення гарячої води, відмовлено, припинено провадження в частині позовних вимог про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Арсеналець-23" 7 191,61 грн. заборгованості за надані послуги з холодного водопостачання та прийняття стоків.

25.12.2012р. Житлово-будівельний кооператив "Арсеналець-23" звернувся до господарського суду міста Києва із заявою про поворот виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2011 р. по справі № 13/99 за позовом ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" до ЖБК "Арсеналець-23" про стягнення заборгованості.

Заяву про поворот виконання рішення обґрунтовано тим, що рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2011 р., на підставі якого здійснено стягнення за виконавчим провадженням № 31206519 грошових коштів з ЖБК "Арсеналець-23" на користь ПАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" в розмірі 45 893,80 грн., скасовано постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2012 р., а при новому розгляді справи в задоволенні позову відмовлено. У зв'язку з цим, заявник вважає, що стягнуті грошові кошти за рішенням, яке було в подальшому скасовано, підлягають поверненню заявнику відповідно до положень

ст. 122 ГПК України.

У запереченнях на заяву позивач зазначає, що підставою для застосування ст.122 ГПК України, виходячи зі змісту цієї статті, для здійснення повороту виконання рішення може бути факт списання коштів за рішенням суду у примусовому порядку органом ДВС України, тоді як добровільна сплата цих коштів не передбачена вказаною нормою. Також, позивач вказує, що підставою для зарахування сплачених коштів є Договір про надання відповідних послуг позивачем, а тому, на думку позивача, вказані кошти не можуть бути повернуті на підставі ст.122 ГПК України.

З урахуванням встановлених у даній справі обставин та доказів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для задоволення заяви про поворот виконання рішення, враховуючи наступне.

Згідно зі ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом

Матеріалами справи підтверджується той факт, що відповідачем (боржником) виконано вимоги зазначених положень законодавства та в процесі виконавчого провадження самостійно виконано рішення суду, а саме виставлено банку відповідні платіжні доручення № 45 від 01.03.2012 р. та № 49 від 13.03.2012 р. на загальну суму 45 893,80 грн., на підставі яких ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» здійснив списання зазначених коштів з рахунку боржника з призначенням платежу «Зг.наказу № 13/99 від 17.10.2011р. Госп.суду м. Києва. Без ПДВ.» (т.5, а.с.6).

Враховуючи самостійне виконання боржником судового рішення, 20.03.2012 р. Відділом ДВС Деснянського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження за вищевказаним наказом господарського суду міста Києва (т.5, а.с.10).

Відповідно до ст. 122 ГПК України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою.

Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом за заявою боржника, до якої додається довідка, підписана керівником чи заступником керівника і головним (старшим) бухгалтером, про те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним виконавцем.

Враховуючи те, що судове рішення виконано боржником повністю шляхом списання суми коштів з банківського рахунку боржника, виконавче провадження у зв'язку з цим закінчено відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а заявником надано передбачені ст. 122 ГПК України документи, колегія суддів вважає, що заява про поворот виконання рішення господарського суду міста Києва від 28.09.2011 р. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, колегією суддів відхиляється посилання позивача на те, що боржник добровільно виконав судове рішення та сплатив кошти, що не може вважатися примусовим виконанням, а тому, на його думку, підстави для застосування ст. 122 ГПК України відсутні, з огляду на те, що ст. 122 ГПК України не містить норм, які виокремлюють порядок списання коштів за рахунку боржника на користь стягувача, а саме, що обов'язковою умовою для застосування ст. 122 ГПК України є наявність факту списання коштів саме за зверненням органів ДВС, а не самимборжником.

Зарахування ж стягувачем коштів, списаних банком з рахунку боржника з призначенням платежу «Зг.наказу № 13/99 від 17.10.2011р. Госп.суду м. Києва. Без ПДВ.», тобто на виконання судового рішення, як оплати заборгованості за договором про надання послуг, про що вказує стягувач, не може бути визнано обґрунтованим і саме по собі не змінює правової природи цього платежу.

Колегія суддів також враховує, що норми ст. 122 ГПК України кореспондуються з приписами ст. 117 ГПК України. Відповідно до ч. 4 ст. 117 ГПК України господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з підстав наведених вище, а тому колегією суддів відхиляються.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не зазначено третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ПАТ «Київенерго», однак зазначене процесуальне порушення не призвело до прийняття неправильного рішення (ухвали) та усунуто судом апеляційної інстанції.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для зміни або скасування ухвали господарського суду міста Києва від 24.01.2013р. у справі №13/99-65/162-2012, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу без змін з урахуванням мотивувальної частини даної постанови.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 24.01.2013р. у справі № 13/99-65/162-2012 без змін.

2. Матеріали справи № 13/99-65/162-2012 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Суховий В.Г.

Судді Жук Г.А.

Чорногуз М.Г.

Повний текст складено та підписано 11.03.2013р.