Постанова

від 23.04.2012 по справі 32/81-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2012р.м.Київ№ 32/81-А

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва до Приватного підприємства „Флешімпекс", Приватного підприємства „Твін" про визнання договору № 03/10 від 03.10.2003 року недійсним, стягнення коштів за недійсним правочином

за участю представників сторін:

від позивача: Приходько О.С.

від відповідача 2: Чебуніна А.М.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2007 року ДПІ у Солом'янському районі м. Києва звернулася до господарського суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства „Флешімпекс", Приватного підприємства „Твін" про визнання договору № 03/10 від 03.10.2003 року недійсним, стягнення коштів в дохід держави.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що за результатами перевірки дотримання вимог податкового законодавства, проведеної ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, було встановлено, що між ПП „Флешімпекс" та ПП „Твін" 03.10.2003 року був укладений договір купівлі - продажу, згідно якому між підприємствами здійснювалась торгівля товарно-матеріальними цінностями на суму 603 129, 60 грн., що підтверджується відповідними накладними, видатковими касовими ордерами, податковими накладними.

Позивач вважає, що вказаний договір є таким, що укладений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, та підлягає визнанню недійсним з підстав, визначених ст. 207 ГК України, оскільки рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12.06.2003 р. установчі документи та свідоцтво платника ПДВ ПП "•Флешімпекс" визнані недійсними.

Зазначені обставини доводять умисел ПП "Флешімпекс" на укладання спірної угоди з метою приховування від оподаткування прибутків та доходів, чим порушено ст. 67 Конституції України щодо обов'язкової сплати податків та зборів в порядку та розмірах, встановлених законом.

У позові просять суд визнати договір купівлі-продажу № 03/10 від 03.10.2003 року, укладений між ПП „Твін" та ПП "Флешімпекс", недійсним, зобов'язати приватне підприємство "Флешімпекс" повернути приватному підприємству „Твін" отримані за договором грошові кошти у сумі 603 129, 60 грн. та стягнути з ПП „Твін" вказану суму в дохід державного бюджету.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, який набрав чинності з 01.09.2005 року адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.

Згідно ч. 5 п. 6 розділу VІІ «Про прикінцеві та перехідні положення»КАС України адміністративні справи, провадження у яких було відкрито місцевими та апеляційними господарськими судами до початку діяльності відповідного адміністративного суду, розглядаються та вирішуються господарськими судами за правилами адміністративного судочинства.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень КАС України позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Оскільки провадження у даній справі було відкрито місцевим господарським судом до початку діяльності адміністративних судів, господарський суд м. Києва розглядає дану справу за правилами адміністративного судочинства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача - ПП «Твін»проти позову заперечував, вказав, що визнання господарським судом недійсними установчих документів підприємства не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоди, укладені таким підприємством з іншими підприємствами чи організаціями до моменту виключення його з державного реєстру. У судовому засіданні просив закрити провадження у справі, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Представник відповідача - ПП "Флешімпекс" в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що свідчать повернуті до суду поштові відправлення, причини неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача 1 згідно з вимогами ч. 4 ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача 2, дослідивши письмові докази у справі, суд встановив таке.

ДПІ у Солом'янському районі м. Києва є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції можуть подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Виходячи зі змісту п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, п. 11 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державна податкова інспекція як орган державної влади, звертаючись з відповідним судовим позовом, здійснює владні управлінські функції та виступає суб'єктом владних повноважень.

Приватне підприємство „Флешімпекс" є юридичною особою, згідно довідки зареєстроване Дніпровською районною у м. Києві державною адміністрацією 15.03.2001 року (код ЄДРПОУ 31409660), перебувало на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва (свідоцтво платника ПДВ № 38816351 від 08.08.03 р.).

Приватне підприємство «Твін»є юридичною особою, зареєстроване Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією 17.04.1997 року (код ЄДРПОУ 21667352), перебуває на податковому обліку як платник податків в ДПІ у Солом'янському районі м. Києва.

03.10.2003 року між ПП "Флешімпекс" (Продавець) та ПП "Твін" (Покупець) був укладений договір № 03/10, згідно якого Продавець продає, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (м'ясну сировину, спеції та інше). Кількість та асортимент товару в партії, терміни поставок погоджується сторонами.

Виконання вказаного договору підтверджується наявними у справі первинними документами, а саме:

- податковими накладними № 48 від 03.07.03 року на суму 20523.08 грн., № 400-3 від 01.07.03 року на суму 16098,00 грн., № 47 від 01.07.03 року на суму 47918.40 грн., № 49 від 01.07.03 року на суму 77736,00 грн., № 93 від 01.08.03 року на суму 70070,40 грн., № 160 від 01.1 1.03 року на суму 24216,96 грн., № 174 від 01.12.03 року на суму 108616,43 грн., № 3 від 01.01.04 року на суму 101412,00 грн., № 94 від 01.08.03 року на суму 466,50 грн., № 7 від 10.01.04 року на суму 2507,70 грн., №30 від 01.02.04 року на суму 77648,14 грн., № 142 від 01.10.03 року на суму 56016,00 грн.;

- накладними № 47 від 01.07.03 року на суму 47918,40 грн., № 49 від 01.07.03 року на суму 77736,00 грн., № 48 від 03.07.03 року на суму 20613,07 грн., № 400-3 від 01.07.03 року на суму 16098,00 грн., № 94 від 01.08.03 року на суму 466,50 грн., № 93 від 01.08.03 року на суму 70070,40 грн., № 160 від 01.11.05 року на суму 24216,96 грн., № 5/100 від 01.10.03 року на суму 56016,00 грн., № 3 від 01.01.04 року на суму 101412,00 грн., № 174 від 01.12.03 року на суму 108616,43 грн., № 7 від 10.01.04 року на суму 2507,70 грн.;

- видатковими касовими ордерами № 57 від 01.03.04 року на суму 6100,00 грн., № 961 від 30.12.03 року на суму 6440.00 грн., № 58 від 02.03.04 року на суму 7110.00 грн., № 59 від 03.03.04 року на суму 3635.00 грн., № 61 від 05.03.04 року на суму 4910,00 грн., № 60 від 04.03.04 року на суму 4820,00 грн., № 63 від 08.03.04 року на суму 2000.00 грн., № 62 від 06.03.04 року на суму 4590.00 грн., № 65 від 10.03.04 року на суму 5530,00 грн., № 64 від 09.03.04 року на суму 1480.00 грн., № 66 від 11.03.04 року на суму 8850.00 грн., № 67 від 12.03.04 року на суму 2450,00 грн., № 69 від 15.03.04 року на суму 6110.00 грн., № 68 від 13.03.04 року на суму 2230.00 грн., № 72 від 19.03.04 року на суму 5480.00 грн., № 71 від 18.03.04 року на суму 545.00 грн., № 82 від 17.03.04 року на суму 550.00 грн., № 70 від 16.03.04 року на суму 4130.00 грн., № 74 від 22.03.04 року на суму 8980.00 грн., № 73 від 20.03.04 року на суму 1250.00 грн., № 76 від 24.03.04 року на суму 2090.00 грн., № 75 від 23.03.04 року на суму 6720.00 грн., № 78 від 26.03.04 року на суму 6320.00 грн., № 77 від 25.03.04 року на суму 3530.00 грн., № 80 від 26.03.04 року на суму 8090.00грн., № 79 від 27.03.04 року на суму 3005.00 грн., № 83 від 31.03.04 року на суму 9935.00 грн., № 81 від 30.03.04 року на суму 5080.00 грн., № 56 від 28.03.04 року на суму 1460.00 грн., № 26 від 02.02.04 року на суму 8520.00 грн., № 27 від 03.02.04 року на суму 5055.00 грн., № 28 від 04.02.04 року на суму 6970.00 грн., № 40 від 05.02.04 року на суму 10000.00 грн., № 30 від 06.02.04 року на суму 3685.00 грн., № 33 від 09.02.04 року на суму 9840.00 грн., № 31 від 07.02.04 року на суму 4190.00 грн., № 34 від 10.02.04 року на суму 6160.00 грн., № 35 від 11.02.04 року на суму 6500.00 грн., № 37 від 13.02.04 року на суму 5030.00 грн., № 36 від 12.02.04 року на суму 3910.00 грн., № 39 від 16.02.04 року на суму 8830.00 грн., № 38 від 14.02.04 року на суму 2120.00 грн., № 49 від 18.02.04 року на суму 8099.00 грн., № 48 від 17.02.04 року на суму 3130.00 грн., № 51 від 20.02.04 року на суму 5440.00 грн., № 50 від 19.02.04 року на суму 4750.00 грн., № 53 від 23.02.04 року на суму 8460.00 грн., № 52 від 21.02.04 року на суму 2920.00 грн., № 54 від 24.02.04 року на суму 3880.00 грн., № 55 від 27.02.04 року на суму 2585.00 грн., № 25 від 31.01.04 року на суму 1403.00 грн., № І від 03.01.04 року на суму 7090.00 грн., № 3 від 06.01.04 року на суму 5900.00 грн., № 2 від 05.01.04 року на суму 3290.00 грн., № 5 від 09.01.04 року на суму 3680.00 грн., № 4 від 08.01.04 року на суму 330.00 грн., № 7 від 12.01.04 року на суму 4940.00 грн., № 6 від 10.01.04 року на суму 3630.00 грн., № 8 від 13.01.04 року на суму 3820.00 грн., № 9 від 14.01.04 року на суму 8700.00 грн., № 11 від 16.01.04 року на суму 5470.00 грн., №. 10 від 15.01.04 року на суму 2920.00 грн., № 13 від 19.01.04 року на суму 5980.00 грн., № 12 від \"7.01.04 року на суму 1540.00 грн., № 17 від 22.01.04 року на суму 4590.00 грн., № 15 від 20.01.04 року на суму 1940.00 грн., № 18 від 23.01.04 року на суму 3760.00 грн., № 16 від 21.01.04 року на суму 5400.00 грн., № 20 від 26.01.04 року на суму 7720.00 грн., № 19 від 24.01.02 року на суму 5000.00 грн., № 22 від 28.01.04 року на суму 3820.00 грн., № 21 від 27.01.04 року на суму 6510.00 грн., № 32 від 30.01.04 року на суму 630.00 грн., № 23 від 29.01.04 року на суму 1510.00 грн., № 914 від 30.10.03 року на суму 2050.00 грн., № 913 від 29.10.03 року на суму 1150.00 грн., № 912 від 28.10.03 року на суму 4350.00 грн., № 909 від 27.10.03 року на суму 2030.00 грн., № 907 від 24.10.03 року на суму 1650.00 грн., № 908 від 25.10.03 року на суму 1380.00 грн., № 906 від 23.10.03 року на суму 2900.00 грн., № 905 від 22.10.03 року на суму 6470.00 грн., № 904 від 21.10.03 року на суму 4020.00 грн., № 903 від 20.10.03 року на суму 2270.00 грн., № 901 від 17.10.03 року на суму 2500.00 грн., № 902 від 18.10.03 року на суму 3850.00 грн., № 900 від 16.10.03 року на суму 1850.00 грн., № 899 від 15.10.03 року на суму 2700.00 грн., № 898 від 14.10.03 року на суму 3850.00 грн., № 896 від 11.10.03 року на суму 3050.00 грн., № 897 від 13.10.03 року на суму 3600.00 грн., № 895 від 10.10.03 року на суму 4350.00 грн., № 893 від 08.10.03 року на суму 2200.00 грн., № 894 від 09.10.03 року на суму 3700.00 грн., № 923 від 11.11.03 року на суму 5100.00 грн., № 919 від 06.11.03 року на суму 2400.00 грн., № 920 від 07.1 1.03 року на суму 2900.00 грн., № 918 від 05.11.03 року на суму 5500.00 грн.. № 917 від 04.11.03 року на суму 5650.00 грн., № 916 від 03.11.03 року на суму 250.00 грн., № 915 від 01.11.03 року на суму 950.00 грн., № 921 від 08.11.03 року на суму 1550.00 грн., № 922 від 10.11.03 року на суму 4030.00 грн., № 925 від 13.11.03 року на суму 2910.00 грн., № 924 від 12.11.03 року на суму 3750.00 грн., № 926 від 14.11.03 року на суму 1850.00 грн., № 927 від 15.11.03 року на суму 2550.00 грн., № 928 від 17.11.03 року на суму 3370.00 грн., № 929 від 18.11.03 року на суму 6400.00 грн., № 930 від 19.11.03 року на суму 2350.00 грн., № 931 від 20.1 1.03 року на суму 2670.00 грн., № 932 від 21.1 1.03 року на суму 2340.00 грн., № 933 від 22.1 1.03 року на суму 1660.00 грн., № 935 від 25.1 1.03 року на суму 3140.00 грн., № 934 від 24.11.03 року на суму 4440.00 грн., № 990 від 13.09.04 року на суму 1196.30 грн., № 989 від 13.09.004 року на суму 2507.70 грн., № 960 від 29.12.03 року на суму 1900.00 грн., № 991 від 14.09.04 року на суму 2726.00 грн., № 818 від 18.07.03 року на суму 2220.00 грн., № 892 від 07.10.03 року на суму 2600.00 грн., № 87 від 01.04.04 року на суму 8477.60 грн., № 956 від 26.12.03 року на суму 5330.00 грн., № 957 від 27.10.03 року на суму 1770.00 грн., № 958 від 24.12.03 року на суму 4520.00 грн., № 959 від 25.12.03 року на суму 4140.00 грн., № 954 від 22.12.03 року на суму 4395.00 грн., № 955 від 23.12.03 року на суму 7400.00 грн., № 952 від 19.12.03 року на суму 7150.00 грн., № 953 від 20.12.03 року на суму 1660.00 грн., № 950 від 17.12.03 року на суму 3010.00 грн., № 951 від 18.12.03 року на суму 7660.00 грн., № 948 від 15.12.03 року на суму 2690.00 грн., № 949 від 16.12.03 року на суму 2570.00 грн., № 947 від 13.12.03 року на суму 1710.00 грн., № 946 від 12.12.03 року на суму 6270.00 грн., № 944 від 10.12.03 року на суму 5840.00 грн., № 942 від 08.12.03 року на суму 3190.00 грн., № 940 від 05.12.03 року на суму 7260.00 грн., № 939 від 04.12.03 року на суму 2470.00 грн. № 936 від 01.12.03 року на суму 3400.00 грн., № 945 від 11.12.03 року на суму 1080.00 грн., № 943 від 09.12.03 року на суму 5550.00 грн., № 941 від 06.12.03 року на суму 2550.00 грн., № 938 від 03.12.03 року на суму 3240.00 грн., № 937 від 02.12.03 року на суму 4430.00 грн., а всього - на суму 603 129, 60 грн.

У липні 2006 року позивачем була проведена виїзна планова перевірка ПП „Твін" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2003 року по 01.04.2006 року, за результатами якої був складений акт № 2658-3141/23-0311/21667352 від 13.07.2006 року.

Згідно вказаного акту перевіркою було встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12.06.2003 року визнано недійсними установчі документи - ПП «Флешімпекс» з моменту їх державної реєстрації (з 15.03.2001), а саме -свідоцтво платника податку на додану вартість № 35589951 від 24.01.2001 року, первинні документи бухгалтерського та податкового обліків, які підтверджують здійснення будь-яких операцій з ПП «Флешімпекс».

За результатами перевірки позивачем встановлено безпідставне віднесення ПП «Твін»протягом 2003-2004 років до податкового кредиту сум на підставі накладних, виписаних ПП «Флешімпекс»в порушення пп. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(що діяв в редакції на час спірних правовідносин), яким передбачено, що право нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку передбаченому Законом.

Отже, висновок про порушення вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивача ґрунтується на тому, що ПП «Твін»занизило податкові зобов'язання з податку на додану вартість на підставі операцій з ПП «Флешімпекс» згідно договору № 03/10 від 03.10.2003 року, що потягло ненадходження податку до державного бюджету.

Наслідком проведеної перевірки стали нарахування відповідачу 2 зобов'язань з податку на додану вартість, які ПП „Твін" оскаржило до суду.

Позивач вважає, що договір купівлі-продажу № 03/10 від 03.10.2003 року, укладений між ПП „Твін" та ПП "Флешімпекс", є недійсним, оскільки господарські зобов'язання за цим договором суперечать інтересам держави та укладені з метою уникнення оподаткування, оскільки відповідач 1 не мав права укладати угоди та вести господарську діяльність через скасування його установчих документів.

Перевіряючи доводи позивача про недійсність договору купівлі-продажу № 03/10 від 03.10.2003 року, укладеного між ПП „Твін" та ПП "Флешімпекс", суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 49 ЦК УРСР (що діяв на час укладення спірної угоди) якщо угода укладена з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання угоди обома сторонами - в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї з сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.

Наявність умислу у сторін (сторони) угоди означає, що вони (вона) усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність угоди, що укладалася і суперечність її мети інтересам держави та суспільства і прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.

Таким чином, для визнання зобов'язання таким, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, закон вимагає наявність наступних умов:

- вина фізичних осіб, які підписували договір, що проявляється у формі умислу, який спрямований на приховування доходів від оподаткування;

- такий умисел повинен виникнути у сторін до моменту укладення договору;

- метою укладення такого договору є приховування доходів від оподаткування.

Відсутність хоча б однієї з них не дає підстав стверджувати, що зобов'язання вчинялося з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Позивач надав суду акт про анулювання свідоцтва платника ПДВ - ПП "Флешімпекс" від 27.11.2003 року, з якого слідує, що ДПІ у Дніпровському районі м. Києва вилучає підприємство з реєстру платників ПДВ та визнає свідоцтво недійсним з моменту його видачі.

Також як на доказ наявності протиправного умислу, позивач посилається на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12.06.2003 року у справі № 1649/2003, яким установчі документи ПП "Флешімпекс", свідоцтво платника податку на додану вартість, первинні документи бухгалтерського та податкового обліків підприємства визнано недійсними з моменту їх видачі (з 15.01.2001 року).

З приводу цього суд зазначає, що факт скасування свідоцтва про державну реєстрації підприємця, свідоцтва платника ПДВ не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Судом встановлено, що на час укладення спірної угоди (жовтень 2003 р.) юридична особа - ПП "Флешімпекс" перебувала в Єдиному державному реєстрі, мала свідоцтво платника податку на додану вартість.

Сама по собі угода з купівлі-продажу не є такою, що суперечать інтересам держави та суспільства. Передбачений угодою товар не виключений законом із цивільного обігу, на торгівлю ним не вимагалась ліцензія, не було й інших законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу.

Також суд приймає до уваги ту обставину, що вищезазначене рішення Дніпровського районного суду м. Києва на час розгляду даного спору скасоване ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10.03.2006 року та справу направлено на новий розгляд.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 29.05.2006 року визнано недійсними установчі документи ПП "Флешімпекс" (свідоцтво про державну реєстрацію та статут), визнано недійсними державну реєстрацію, свідоцтво платника податку на додану вартість, первинні документи бухгалтерського та податкового обліків підприємства, починаючи з 01.11.2002 року, а також визнано ПП "Флешімпекс" таким, що не набуло статусу юридичної особи.

31.10.2006 року Апеляційний суд м. Києва своїм новим рішенням у задоволенні позову ДПІ у Дніпровському районі м. Києва про визнання установчих та реєстраційних документів ПП "Флешімпекс" недійсними відмовив. Вказане рішення набрало законної сили, про що також було зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23.2011 року у справі № К-12722/07.

Таким чином, у судовому засіданні не встановлено, а позивачем не доведено, що на час здійснення правочину (укладення договору № 03/10 від 03.10.2003 року) та його виконання відповідач-2 та його контрагент - ПП "Флешімпекс" мали намір на укладення правочину всупереч інтересам держави або суспільства.

При цьому суд зазначає, що наявність умислу при укладенні угоди не може бути підтверджено лише актом перевірки. У даному випадку висновки виїзної планової перевірки ПП „Твін" в частині дотримання суб'єктом господарювання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість можуть вказувати на наявність порушень відповідачем-2 вимог податкового законодавства, а не наявність умислу при укладенні угоди при здійсненні ним підприємницької діяльності.

Окрім цього, суд зазначає, що умисел фізичної особи може бути доведений під час здійснення кримінального судочинства у вироках судів загальної юрисдикції, які встановлюють причинно-наслідковий зв'язок між укладеними угодами та несплатою податків, вину посадових осіб підприємства в ухиленні від сплати податків.

Позивачем на вимогу суду не представлено будь-яких доказів притягнення посадових осіб відповідача та його контрагента до кримінальної відповідальності.

Також суд не приймає до уваги посилання позивача про відсутність ПП „Флешімпекс" за юридичною адресою підприємства та ненадання ним звітності з квітня 2002 року, що на його думку свідчить про умисел на укладення угоди, завідомо суперечної закону.

Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та припинення його діяльності.

Позивач не надав суду такого рішення про припинення господарської діяльності відповідача-1.

З огляду на вказане, суд вважає, що відсутність юридичної особи за місцезнаходженням та ненадання нею звітності не може мати наслідком визнання угоди недійсною. Відсутність юридичної особи за місцезнаходженням є підставою для внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру та постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

Отже, позивачем не було доведено суду, що спірне господарське зобов'язання вчинено відповідачами саме з метою заздалегідь суперечною інтересам держави та суспільства, а не з будь-якою іншою метою.

Цивільний кодекс України, який набрав чинність 1 січня 2004 року, серед правових наслідків вчинення правочину, який порушує публічний порядок, не встановлює санкцій аналогічних тим, які були встановлені ст. 49 Цивільного кодексу України в редакції 1963 р.

Разом з тим, такі санкції за укладення угоди (вчинення господарського зобов'язання) з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені Господарським кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, який набрав чинність з 1 січня 2004 року, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як вже зазначалось, органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, що діяла на час спірних правовідносин), можуть на підставі п. 11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має міститись у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Разом з тим, за змістом ч. 1 ст. 208 ГК України застосування цих санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Санкції, встановлені ч. 1 ст. 208 цього Кодексу, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування санкцій, передбачених ч. 1 ст. 208 Кодексу, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків.

В даному випадку позивачем не доведений умисел відповідачів на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Навпаки, як свідчать матеріали справи, що ПП «Твін»сплачувало продавцю - ПП "Флешімпекс" податок на додану вартість в ціні товару.

Частиною 1 ст. 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України.

У відповідності до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Про укладення спірних договорів позивач дізнався в липні 2006 р., як це випливає з акту перевірки, тобто, на час розгляду справи сплинув передбачений ст. 250 ГК України строк для застосування до відповідачів адміністративно-господарської санкції.

Враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про недоведеність податковою інспекцією того, що спірний договір укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

З урахуванням викладених обставин суд відмовляє в задоволенні позову.

Згідно пункту 6 Прикінцевих ти перехідних положень КАС України після початку діяльності апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги в адміністративних справах, подані до відповідних апеляційних господарських судів, передаються цими судами до апеляційного адміністративного суду, якщо апеляційне провадження у справі ще не відкрито.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 8-11, 69-72, 159-163, п. п. 6-7 Прикінцевих ти перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва до Приватного підприємства „Флешімпекс", Приватного підприємства „Твін" про визнання договору № 03/10 від 03.10.2003 року недійсним, стягнення коштів за недійсним правочином.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 23 квітня 2012 року.

Повний текст постанови виготовлений 28 квітня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Суддя господарського суду м. Києва К.І. Головіна