Постанова

від 22.10.2012 по справі 33/285

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2012 № 33/285

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 22.10.2012 року,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Експотрейд» на рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2011 року

у справі № 33/285 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Експотрейд»

про стягнення 8267910,44 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 29.11.2011 року у справі № 33/285 позовні вимоги ПАТ «КБ «Хрещатик» до ТОВ «Експотрейд» задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Експотрейд» на користь ПАТ «КБ «Хрещатик» суму основної заборгованості за кредитом в розмірі 6850000 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 898210,42 грн., комісії за супроводження кредиту в розмірі 600 грн., комісії за управління кредитною лінією в розмірі 11447,95 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 398872,33 грн., пеню за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 31578,66 грн., плата за порушення грошових зобов'язань у вигляді 3% річних в сумі 77201,09 грн. Також, стягнуто судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, ТОВ «Експотрейд» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2011 року та прийняти нове рішення про відмову в позові. Також, ТОВ «Експотрейд» просило суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції від 29.11.2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.07.2012 у складі Головуючого судді Лобаня О.І., суддів Ткаченка Б.О., Федорчука Р.В. відновлено скаржнику строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду. 06.07.2012 року розгляд справи відкладено на 15.08.2012 року.

Розпорядженням виконуючого обов'язки Голови Київського апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року в зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Лобаня О.І., суддів Ткаченка Б.О., Федорчука Р.В. у відпустці, по справі № 33/285 склад колегії суддів змінено: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Рєпіна Л.О., Тарасенко К.В.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сулім В.В., судді: Рєпіна Л.О., Тарасенко К.В. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 19.09.2012 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2012 року у зв'язку із виходом судді Лобаня О.І., з відпустки та перебуванням суддів Рєпіної Л.О., Тарасенко К.В. у відпустці, по справі № 33/285 склад колегії суддів змінено: головуючий суддя - Лобань О.І., судді Майданевич А.Г., Федорчук Р.В.

Ухвалою апеляційного господарського суду від 13.08.2012 року у складі колегії суддів: головуючий суддя - Лобань О.І., судді Майданевич А.Г., Федорчук Р.В. справу прийнято до провадження.

В запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «КБ «Хрещатик» вважає апеляційну скаргу безпідставною та необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Позивач просив суд апеляційної інстанції в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судових засіданнях 06.08.2012 року, 19.09.2012 року 01.10.2012 року та 22.10.2012 року представники ПАТ «КБ «Хрещатик» надали суду свої пояснення по справі в яких, заперечили проти задоволення апеляційної скарги на підставі доводів викладених у запереченні на скаргу та просили апеляційний господарський суд залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду від 29.11.2011 року.

Представники ТОВ «Експотрейд» в судові засідання 06.08.2012 року, 19.09.2012 року 01.10.2012 року та 22.10.2012 року не з'являлися, про місце та час розгляду справи скаржник був повідомлений належним чином про що свідчить розписка уповноваженого представника про отримання копії ухвали про призначення справи до розгляду від 23.07.2011 року та про повідомлення останнього про час та місце розгляду справи (том 2, а.с. 206). Про причини неявки в судове засідання 22.10.2012 року скаржник суд не повідомив.

Враховуючи викладене, заслухавши думку представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки скаржник про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Участь представників відповідача у судовому засіданні 22.10.2012 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи 22.10.2012 року та витребування письмових доказів не надходило. Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у попередніх судових засіданнях за клопотаннями відповідача розгляд справи неодноразово відкладався. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін що з'явились в судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

08.10.2009 року між відкритим акціонерне товариства «Комерційний банк «Хрещатик», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», (позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю «Експотрейд» (відповідачем) був укладений договір кредитної лінії № 80-10-09.

Також, з матеріалів справи вбачається, що сторонами до договору кредитної лінії № 80-10-09 від 08.10.2009 року були підписані додаток № 1 - згода юридичної особи - суб'єкта кредитної історії та додаткові договори а саме, додатковий договір № 1 від 15.12.2009 року, додатковий договір № 2 від 27.01.2010 року, додатковий договір № 3 від 24.02.2010 року, додатковий договір № 4 від 25.02.2010 року, додатковий договір № 5 від 31.03.2010 року, додатковий договір № 6 від 29.04.2010 року, додатковий договір № 7 від 25.05.2010 року, додатковий договір № 8 від 29.06.2010 року, додатковий договір № 9 від 09.07.2010 року, додатковий договір № 10 від 20.08.2010 року, додатковий договір № 11 від 30.09.2010 року, додатковий договір № 12 від 25.10.2010 року, додатковий договір № 13 від 27.12.2010 року, додатковий договір № 14 від 31.01.2011 року, додатковий договір № 15 від 28.02.2011 року, додатковий договір № 16 від 25.03.2011 року.

Так, згідно п. 1.1 договору, що був змінений додатковим договором № 16 від 25.03.2011 року, банк надає позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, невідновлювану кредитну лінію в сумі 6 890 000,00 грн. строком повернення до 17.05.2011 року згідно з рішенням конкурсної комісії по відбору проектів для фінансово-кредитної підтримки суб'єктів господарювання в м. Києві (протокол № 3 від 07.10.2009 року).

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки у розмірі 24% річних. Відповідно до п. 1.5 кредитного договору позичальник сплачує банку комісію за супроводження кредиту в сумі 300,00 грн. щомісяця на рахунок № 3578100036529 у ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670 не пізніше останнього банківського дня місяця.

Згідно п. 4.5 договору, що був змінений додатковим договором № 16 від 25.03.2011 року, погашення кредиту здійснюється позичальником на рахунок № 2063300036529 в термін до 17.05.2011 року за графіком, встановленим цим пунктом договору.

Відповідно до п. 1.7 кредитного договору позичальник сплачує банку комісію за управління кредитною лінією в розмірі 4% річних від суми фактичної заборгованості щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця на рахунок № 3578100036529 у ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670.

Відповідно до п.п. 5.3.1 кредитного договору позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені в п.1.3 цього договору та повернути його банку в строки і порядку, передбачені цим договором.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивач надав відповідачеві кредит. В свою чергу, як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання по договору порушив, станом на 30.09.2011 року заборгованість відповідача за кредитом становить 6 850 000,00 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом становить 898 210,42 грн., комісія за супроводження кредиту становить 600 грн., комісія за управління кредитною лінією становить 11447,95 грн.

Відповідно до п. 6.2.1 кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, сплати комісій, передбачених п.п. 1.4 -1.7 даного договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення.

Позивач нарахував відповідачеві станом на 30.09.2011 року пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 398 872,33 грн., пеню за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 31 578,66 грн. Також, керуючись п. 6.2.2 кредитного договору, позивач нарахував відповідачеві станом на 30.09.2011 року плату за порушення грошових зобов'язань у вигляді 3% річних в сумі 77 201,09 грн.

01.07.2011 року позивач звернуся до відповідача з претензією, яка була отримана 08.07.2011 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення за № 0100180749017 на адресу: м. Київ, вул. Польова, 24, оф. 814, проте залишена без відповіді та без задоволення.

У жовтні 2011 року ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» звернулося до господарського суду м. Києва з позовною заявою до ТОВ «Експотрейд» про стягнення 8 267 910,44 грн.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду міста Києва від 29.11.2011 року у справі № 33/285 позовні вимоги ПАТ «КБ «Хрещатик» до ТОВ «Експотрейд» задоволено повністю, стягнуто з ТОВ «Експотрейд» на користь ПАТ «КБ «Хрещатик» суму основної заборгованості за кредитом в розмірі 6850000 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом в розмірі 898210,42 грн., комісії за супроводження кредиту в розмірі 600 грн., комісії за управління кредитною лінією в розмірі 11447,95 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 398872,33 грн., пеню за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 31578,66 грн., плата за порушення грошових зобов'язань у вигляді 3% річних в сумі 77201,09 грн. Також, стягнуто судові витрати.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення вказаного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно п. 1.1 договору, що був змінений додатковим договором № 16 від 25.03.2011 року, банк надає позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, невідновлювану кредитну лінію в сумі 6 890 000,00 грн. строком повернення до 17.05.2011 року згідно з рішенням конкурсної комісії по відбору проектів для фінансово-кредитної підтримки суб'єктів господарювання в м. Києві (протокол № 3 від 07.10.2009 року).

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України). Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Вказана норма також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами п.п. 5.3.1 кредитного договору позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі, зазначені в п.1.3 цього договору та повернути його банку в строки і порядку, передбачені цим договором. Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в порушення умов кредитного договору, позичальник не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за кредитом в розмірі 6850000 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 898210,42 грн., комісія за супроводження кредиту в розмірі 600 грн., комісія за управління кредитною лінією в розмірі 11447,95 грн. Зазначена заборгованість відповідача перед позивачем належним чином доведена та підтверджена матеріалами справи. Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідач не надав суду доказів сплати вказаної заборгованості, а тому, позовна вимоги щодо стягнення основної заборгованості за кредитом, процентами та комісіями за супроводження кредиту, за управління кредитною лінією є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду про стягнення з відповідача зазначеної заборгованості за кредитним договором.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 398872,33 грн., пеню за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 31578,66 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6.2.1 кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, сплати комісій, передбачених п.п. 1.4 -1.7 даного договору, позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 398 872,33 грн. та пені за несвоєчасне погашення відсотків в сумі 31578,66 грн. Зазначені штрафні санкції є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд, стягнути з відповідача на свою користь плату за порушення грошових зобов'язань у вигляді 3% річних в сумі 77201,09 грн.

Відповідно до п. 6.2.2 кредитного договору у разі прострочення погашення основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом позичальник повертає банку суму зі сплатою 3% річних, сплачує прострочені відсотки та пеню за прострочення повернення курсу та сплати відсотків у розмірах та порядку, передбачених цим договором.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, здійснивши перевірку правильності нарахування та розрахунків трьох відсотків річних, за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій «ЛІГА:Еліт 8.2.3», колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає їх обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам законодавства, а тому з відповідача підлягає стягненню плата за порушення грошових зобов'язань у вигляді 3% річних в сумі 77201,09 грн.

Таким чином, враховуючи вищезазначене та те, що ні під час розгляду справи у суді першої інстанції, ні під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, відповідачем не було надано суду доказів сплати заборгованості за кредитним договором у встановлені договором строки та обсягах, судова колегія вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Відповідач не навів суду підстав для звільнення його від зазначеного обов'язку, обставини, зазначені позивачем у позовній заяві не спростував, контррозрахунок суми процентів, пені та інфляційних втрат не надав.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не було взято до уваги укладений між Головним управлінням з питань регуляторної політики та підприємництва виконавчого органу Київради (КМДА), ПАТ «КБ «Хрещатик» та ТОВ «Експотрейд» договір № 1 від 08.10.2009 року (з додатковою угодою № 1/23-ДУ) про встановлення порядку сплати відсотків за користування не відновлюваною кредитною лінією, наданою за спірним договором від 08.10.2009 року № 80-10-09, судова колегія апеляційного господарського суду вважає безпідставними та необгрутованими виходячи з наступного.

Як вбачається із спірного договору № 80-10-09 від 08.10.2009 року сторонами було погоджено всі його істотні умови, а саме: мета, сума і строк кредиту; умови і порядок його видачі та погашення; види (способи) забезпечення зобов'язань позичальника; відсоткові ставки; порядок плати за кредит; порядок зміни та припинення дії договору; відповідальність сторін за невиконання або за неналежне виконання умов договору.

Судова колегія звертає увагу на те, що договір № 1 про встановлення порядку сплати відсотків за користування не відновлюваною кредитною лінією, наданою за спірним договором від 08.10.2009 року № 80-10-09 є окремим договором в якому, ТОВ «Експотрейд» та Головне управління з питань регуляторної політики та підприємництва виконавчого органу Київради (КМДА) погодили між собою сплату відсотків за договором кредитної лінії № 80-10-09. Також, в пункті 2.4 договору № 1 сторони погодили між собою, що в разі несплати Головним управлінням з питань регуляторної політики та підприємництва виконавчого органу Київради (КМДА) компенсаційної частини відсотків в строк передбачений п. 2.2 цього договору, позичальник зобов'язаний сплатити відповідну компенсаційну частину процентного платежу за рахунок власних коштів в строки, встановлені кредитним договором. Отже зазначений договір не впливає на відсоткову ставку встановлену у договорі кредитної лінії № 80-10-09 від 08.10.2009 року.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, виходячи з вищевикладеного, як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції відповідачем не було подано належних та переконливих доказів в заперечення заявленого позову. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі відповідача на рішення суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2011 року, прийняте після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, в задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Експотрейд» слід відмовити, а оскаржуване рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2011 року залишити без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Експотрейд» на рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2011 року у справі № 33/285 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 29.11.2011 року у справі № 33/285 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 33/285 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Майданевич А.Г.

Федорчук Р.В.

Дата підписання 29.10.2012 року