Рішення

від 03.09.2012 по справі 19/6

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

«3»вересня 2012 року справа № 5028/19/6/2012

ПОЗИВАЧ: Закрите акціонерне товариство «Бахмачгазбуд»

код 21402795, вул. Калініна, 78, м. Бахмач

Чернігівська обл., 16500

В особі ліквідатора: Стук Ірини Михайлівни

вул. Нахімова, 50, м. Чернігів, 14008

ВІДПОВІДАЧ: Бахмацька міська рада Чернігівської області в особі виконавчого комітету

код 04061702, вул. Жовтнева, 42, м. Бахмач

Чернігівська обл., 14000

ТРЕТЯ ОСОБА НА СТОРОНІ ВІДПОВІДАЧА БЕЗ САМОСТІЙНИХ ВИМОГ НА ПРЕДМЕТ СПОРУ 1:

Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації

вул. Земська, 4, м. Прилуки, Чернігівська обл., 17500

ТРЕТЯ ОСОБА НА СТОРОНІ ВІДПОВІДАЧА БЕЗ САМОСТІЙНИХ ВИМОГ НА ПРЕДМЕТ СПОРУ 2:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бахмачгазбудсервіс»

код 35800585, вул. Калініна, 78, м. Бахмач,

Чернігівська обл., 16500

про визнання права власності

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: Мурза М.В. - уповноважений представник (довіреність № б/н від 12 березня 2012 року);

відповідача: Тищенко Є.В. -начальник відділу з правових та гуманітарних питань виконавчого комітету Бахмацької міської ради (довіреність № 91 від 16 липня 2012 року);

третьої особи 1 ; не з'явився;

третьої особи 2: Ребкало А.М. -уповноважений представник ТОВ «Базмачгазбудсервіс»(довіреність № б/н від 20 травня 2012 року);

Позивачем подано позов про визнання права власності на об'єкти нерухомості, розташовані по вул. Калініна, 78 в м. Бахмач Чернігівської обл., а саме на: нежитлову будівлю матеріального складу, площею 139,3 кв.м. літ Д-1; нежитлову будівлю складу площею 121,7 кв.м. літ Л-1; нежитлову будівлю парової лісосушарки площею 171,8 кв.м. літ К-1.

В поданому 17 липня 2012 року відзиві на позов відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує та зазначає, що виконавчий комітет Бахмацької міської ради є неналежним відповідачем, оскільки не оспорює право власності позивача на нерухоме майно та до його повноважень не належить визнання права власності на майно.

Третю особу на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, Прилуцьке МБТІ, належним чином повідомлено про дату час та місце проведення судового засідання (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення а.с. 160), однак повноважний представник в судове засідання не з'явився, причини неявки суду повідомлені.

В поданих 30 липня 2012 року запереченнях на позовну заяву третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору, ТОВ «Бахмачгазбудсервіс»проти позову заперечує та просив суд відмовити в задоволені позову.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до частини 2 ст. 16 Цивільного кодексу України може бути визнання права власності.

Як на підставу звернення з даним позовом позивач посилається на те, що право власності на об'єкти нерухомості, розташовані по вул. Калініна, 78 в м. Бахмач, Чернігівської обл., а саме на: нежитлову будівлю матеріального складу, площею 139,3 кв.м. літ Д-1; нежитлову будівлю складу площею 121,7 кв.м. літ Л-1; нежитлову будівлю парової лісосушарки площею 171,8 кв.м. літ К-1, виникло в результаті укладання договору купівлі-продажу основних засобів від 15.03.2001 року (а.с.11) та наказу ВАТ «Чернігівдезактиваціябуд»про передачу основних засобів, механізмів, матеріальних цінностей, транспорту, дебіторської та кредиторської заборгованості ЗАТ «Бахмачгазбуд»(а.с. 14), а виконавчий комітет Бахмацької міської ради відмовляє в оформленні права власності на спірні об'єкти нерухомості мотивуючи це тим, що Позивачем не подано всіх необхідних документів, передбачених Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Третя особа на стороні відповідача 2 без самостійних вимог на предмет спору проти позову заперечує наполягаючи на тому, що Позивачем не подано доказів підтверджуючих права власності на зазначене майно, а на місті складів на які позивач просить суд визнати право власності знаходяться будівлі гаражів, щодо яких триває процес оформлення права власності ТОВ «Бахмачгазбудсервіс».

Предметом спору у даній справі є визнання права власності на об'єкти нерухомості, а отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших законодавчих актів, які регулюють спірні правовідносини.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України встановлено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Набуття права власності регулюється главою 24 Цивільного кодексу України.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України, тільки власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем своїх прав на майно. Це може випливати із представлених їм правовстановлюючих документів, а також будь-яких інших доказів, що підтверджують приналежність позивачу спірного майна.

Позов про визнання права власності - це не договірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод.

Таким чином, для пред'явлення позову про визнання права власності у позивача на момент звернення до суду із відповідним позовом таке право має існувати, а інша особа - відповідач -повинна його оспорювати або не визнавати. Застосування позову про визнання права власності можливе лише за умови, що особи (йдеться про осіб, які не визнають, заперечують та оспорюють право власності) не перебувають із власником у зобов'язальних правовідносинах.

З наведених норм Цивільного кодексу України випливає, що позов про визнання права власності може пред'являтись у випадках, коли належне певній особі право або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї документів, що засвідчують приналежність їй такого права.

Частиною 2 статті 331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

У відповідності до п. 10 підпункту Б ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», облік та реєстрація відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності, належить до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Державна реєстрація прав на нерухоме майно здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яким також передбачено, що права на нерухоме майно виникають з моменту реєстрації.

За приписами ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч. 4 ст. 182 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1 Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Так, стаття 2 згаданого Закону визначає, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно -офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обмеження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»від 01.07.2004 року № 1952-IV встановлено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування.

Реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації відповідно до норм Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 (надалі Положення).

Відповідно до абзацу 1 підпункту "а" пункту 8.1. Положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

Як свідчать матеріали справи, позивач листом № 58/45 від 10 березня 2012 року звернувся до виконавчого комітету Бахмацької міської ради з проханням видати свідоцтво про право власності ЗАТ «Бахмачгазбуд»на об'єкти нерухомості, які перебувають на балансі підприємства та знаходяться на земельній ділянці кадастровий номер 7420310100.00.004.0323 (а.с. 163)

27 квітня 2012 року виконавчим комітетом Бахмацької міської ради прийнято рішення про відмову в оформленні права власності на нежитлові будівлі: матеріального складу, лісосушарки парової та нежитлову будівлю приміщення складу, що знаходяться за адресою: вул. Калініна, 78, м. Бахмач Чернігівська обл., за ЗАТ «Бахмачгазбуд»з посиланням на п. 8.1 Положення яким передбачено оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують право власності на об'єкти нерухомого майна та не віднесені до правовстановлювальних документів, передбачених у додатку 2 до Положення.

В переліку правовстановлюючих документів додатка 2 зазначено, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно проводиться на підставі укладання договору за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізигу, тощо.

Таким чином, виконавчий комітет Бахмацької міської ради не наділений достатнім обсягом повноважень для оформлення права власності та видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке виникло в результаті укладання Позивачем договору купівлі-продажу.

При цьому, виконавчий комітет Бахмацької міської ради не здійснив жодних дій, які б свідчили про невизнання чи оспорювання ним такого права.

Отже, виконавчий комітет, як представницький орган, у даній справі приймає рішення про оформлення та видачу свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації, згідно Закону Україну «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», здійснює реєстрацію права власності на нерухоме майно, відповідно не перебуваючи з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, стосовно якого заявлені позовні вимоги про визнання права власності, не оспорюють та не претендують на таке право, а тому відмову у здійсненні оформлення за позивачем права власності через подання неповного пакету документів не можна вважати оспорюванням чи невизнанням такого права, що виключає застосування ст. 392 Цивільного кодексу України.

Так, як з аналізу ст. 392 Цивільного кодексу України вбачається, що дана стаття підлягає застосуванню у випадку, коли існуючий документ, який підтверджує право власності, позивачем було втрачено або у випадку, коли у позивача, що набув право власності за встановлених законодавством підстав, існує спір про право з іншою особою. Більш того, ст. 392 Цивільного кодексу України, на яку позивач посилається як на підставу своїх вимог, застосовується за умови, якщо особи, які заперечують або оспорюють право власності позивача не перебувають з ним у зобов'язальних правовідносинах.

Згідно довідки Прилуцького міського бюро технічної інвентаризації від 7 серпня 2012 року № 361, за адресою вул. Калініна, 78 в м. Бахмач Чернігівської обл., за Позивачем не зареєстровано право власності на будівлі (а.с. 131).

За відсутності доказів оспорювання чи невизнання відповідачем права власності позивача на спірні об'єкти нерухомості, відсутні й підстави для визнання права власності на оспорюванні об'єкти нерухомості на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідач не оспорює право власності позивача на спірне майно, а відмовляє в його оформленні у зв'язку з ненаданням необхідних документів, що свідчить про відсутність порушення ним права або інтересу позивача, а відтак, підстави для задоволення позовних вимог Позивача до виконавчого комітету Бахмацької міської ради відсутні.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 25 березня 2010 року по справі № 10/77/07; від 04 липня 2006 року по справі № 2-20/11842-2005; від 02 квітня 2010 року по справі № 2-12/6245,2-2009; від 30 січня 2012 року по справі № 6/313; від 06 лютого 2012 року по справі № 53/296, № 36/339; від 13лютого 2012 року по справі № 13/479.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 182, 316, 328, 392 Цивільного кодексу України; Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 7 лютого 2002 року та зареєстровано в Міністертві юстиції України 18 лютого 2002 року № 157/6445, ст. 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволені позову відмовити повністю.

Повний текст рішення підписано 6 вересня 2012 року.

Суддя В.В.Моцьор

03.09.12