cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
УХВАЛА
20.10.11 Справа№ 3/76-34/303
За скаргою: Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату, с.Колоденці Кам"янка-Бузького району Львівської області
Боржник: Релігійна громада Української Греко-Католицької Церкви , с.Колоденці, Кам"янка-Бузького району Львівської області
Суб"єкт оскарження : Відділ Державної виконавчої служби Кам"янка-Бузького районного управління юстиції, м.Кам"янка-Бузька Львівської області
Заінтересована особа : Львівська обласна державна адміністрація
Про : »визнати недійсною постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої
Служби Кам»янка-Бузького районного управління юстиції від 20.04.2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження».
Суддя Кітаєва С.Б.
Секретар Король М.Р.
Представники :
від скаржника -Бобикайло Н.І. -представник .
від боржника : Білик С.Д.- голова церковного комітету
від ВДВС : Маковецький З.В. - начальник ВДВС
від Львівської ОДА : не з»явився .
Права та обов"язки, передбачені ст..ст..20,22 ГПК України роз"яснено. Заяви про відвід складу суду не поступали.
Суть спору: Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату ( Львівська область, Кам"янка-Бузький район, с.Колоденці) подала скаргу на постанову Відділу Державної виконавчої служби Кам"янка-Бузького районного управління юстиції ( Львівська область, м.Кам"янка-Бузька) від 20.04.2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Скаржник та його представник у судових засіданнях, з підстав наведених у скарзі, заяві від 17.10.2011 року просить визнати недійсною зазначену постанову. Стверджує, зокрема, що 07.03.2007 року господарський суд Львівської області видав наказ у справі №3/76-34/303 , про усунення перешкод в користуванні культовою спорудою та зобов»язано РГ УГКЦ с.Колоденці звільнити приміщення церки Св.Пророка Іллі в с.Колоденці, Кам»янка-Бузького району Львівської області і не чинити перешкод РК УПЦ-КП с. Колоденці в користуванні церквою . 16.07.2007 року релігійна громада УПЦ-КП с.Колоденці звернулася із заявою про примусове виконання. 17.10.2007 року старшим державним виконавцем ВДВС Кам»янка-Бузького РУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Дане виконавче провадження, стверджує скаржник, тривало до 30.03.2011 року. Постановою. Державного виконавця ВДВС Кам»янка-Бузького РУЮ від 30.03.2011 року повернуто стягувачу виконавчий документ за заявою скаржника. Дана постанова отримана скаржником 06.04.2011 року. 11.04.2011 року релігійна громада УПЦ-КП с.Колоденці повторно подала виконавчий документ до виконання . Постановою державного виконавця ВДВС Кам»янка-Бузького РУЮ від 20.04.2011 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження. В оскаржуваній постанові державний виконавець посилається на п.7 ч.1 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження».Скаржник вважає постанову незаконною. При цьому покликається на ст.22 ЗУ «Про виконавче провадження»( в редакції Закону України 2677-У1 від 04.11.2010р). відповідно до якої накази господарського суду підлягають пред»явленню до виконання протягом 1-го року.; ст.23 даного Закону, якою передбачено переривання строку пред»явленням виконавчого докуменрта до виконання; ч.5 ст.47 згаданого Закону у чинній редакції, відповідно до якої повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред»явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону. Вважає, що будь-яких обмежень чи застережень з приводу того, що стягувач позбавлений можливості подати виконавчий документ до виконання дана стаття не містить. На думку скаржника РГ УПЦ-КП с.Колоденці вправі пред»явити наказ від 07.03.2007 року №3/76-34/303 протягом річного строку з моменту отримання постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.
Скарга прийнята судом до розгляду ухвалою від 23.06.2011 року і призначена до слухання в судовому засіданні на 12.07.2011 року. Розгляд скарги відкладався з підстав, зазначених в ухвалі суду від 12.07.2011 року. В судовому засіданні 03.08.11 р оголошувалась перерва до 12.08.11 року, про що до відома учасників судового процесу було доведено в письмовій формі. Ухвалою від 12.08.11 року розгляд скарги відкладався на 16.09.11 року. 16.09.2011 року засідання не відбулось, у зв»язку із хворобою судді Кітаєвої С.Б. Ухвалою від 04.10.2011 року розгляд скарги відкладено на 20.10.2011 року.
ВДВС Кам»янка-Бузького районного управління юстиції 17.10.11 року подано матеріали виконавчих проваджень з примусового виконання наказу господарського суду №3/76-34/303 від 07.03.2007 року.
З підстав, наведених у поданих Запереченнях на скаргу ( від 12.07.2011 р №09-62/3252 та №4948 від 14.10.2011 року) ВДВС Кам»янка-Бузького районного управління юстиції скаргу заперечує та просить її відхилити. Зокрема, ВДВС не погоджується з доводами скаржника про допущення ВДВС порушення норм Закону України «Про виконавче провадження» при прийнятті оскаржуваної постанови; стверджує, що згідно п.7 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження», якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження. Пояснює, що 30.03.2011 року державним виконавцем постановлено постанову про повернення виконавчого документа згідно з п.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження». 19.04.2011 року скаржник повторно пред»явив наказ господарського суду №3/76-34/303 від 07.03.2007 року про зобов»язання Релігійної громади УГКЦ звільнити приміщення церкви Св.Пророка Іллі і не чинити перешкод Релігійній громаді УПЦ-КП у користуванні церквою . 20.04.2011 року державним виконавцем винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження згідно п.7 ст.26 ЗУ «Про виконавче провадження».
Львівська обласна державна адміністрація ( третя особа у справі) подала письмове пояснення на скаргу в судовому засіданні 03.08.11 року., в якому зокрема повідомляє , що впродовж багатьох років у селі Колоденці була конфліктна міжконфесійна ситуація через користування церковю св..Пророка Іллі, оскільки Релігійна громада УПЦ КП с.Колоденці, на відміну від Релігійної громади УГКЦ с.Колоденці , не уклала відповідної угоди із районною державною адміністрацією щодо почергового користування церквою. Впродовж цього часу релігійні громади періодично зверталися в судові інстанції. Однак, з 2001 року, за сприяння органів державної влади, культову будівлю релігійні громади використовують почергово і вже впродовж багатьох років звернення представників релігійних громад до адміністрації не надходили.
Суд заслухав і усне пояснення представника від Релігійної громади Української Греко-Католицької Церкви. с.Колоденці Білик С.Д. -голови релігійної громади УГКЦ с.Колоденці, який повідомив, що обидві релігійні громади використовують почергово церкву в с.Колоденці, не конфліктують між собою щодо проведення богослужінь в храмі . Більше того, обидві громади , вирішили врегулювати питання в добровільному порядку: уклали 25.03.11 року Угоду «про відшкодування». Ця угодам укладена між громадами УКПЦ КП с.Колоденці в особі голови церковної громади УПЦ-КП с.Колоденці О.М.Білою та головою церковного братства релігійної громади УГКЦ с.Колоденці С.Д.Білик і у якій Громада УГКЦ взяла зобов»язання протягом п»яти років компенсувати громаді УПЦ -КП 10 (десять) тисяч доларів СШВА за проведені ремонтні роботи та господарські втрати. В подальшому проведення ремонтних та господарських робіт , як погоджено в угоді, вирішено погоджувати між громадами. Угода завірена печатками релігійних громад . Копію Угоди п. С.Д.Білик просив долучити до матеріалів справи.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, наявні у судовій справі матеріали, заслухавши пояснення представників, суд виходив при розгляді скарги із наступного.
Виконання судових рішень -це самостійний особливий інститут процесуального права. На підставі Закону України «Про судоустрій та статус суддів «та ГПК судовий акт господарського суду, що набрав законної сили, є обов»язковим для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування та інших органів, посадових осіб і громадян та підлягає виконанню на всій території України.
Сторони є головними учасниками виконавчого провадження, оскільки від їх юридичних дій залежить розвиток цієї стадії господарського процесу.
На виконання рішення (ухвали, постанови) господарського суду видається наказ, який є основним виконавчим документом.
Виконання рішення, ухвали, постанови господарського суду здійснюється , за загальним правилом, за участю сторони, на користь якої вони винесені.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.22 Закону України «Про виконавче провадження»(далі-Закон, в редакції чинній з березня місяця 2011 року і станом на час прийняття оскаржуваної постанови, виконавчі документи можуть бути пред»явлені до виконання в такі строки : інші виконавчі документи, протягом року, якщо інше не передбачено законом.
07 березня 2007 року на виконання рішення від 03.10.2002 року господарський суд Львівської області видав наказ у справі № 3/76-34/303 «зобов»язати Релігійну громаду Української Греко-Католицької Церкви, с.Колоденці Кам»янка-Бузького району Львівської області звільнити приміщення церкви Св.Пророка Іллі і не чинити перешкод Релігійній громаді Української Православної Церкви Київського патріархату, с.Колоденці Кам»янка-Бузького району Львівської області в користуванні церквою Св. Пророка Іллі».
Наказ, як вказано в його змісті, дійсний для пред»явлення до виконання три роки.
Стаття 21 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції , чинній на час видачі наказу передбачала, що виконавчі документи (виконавчі листи та інші судові документи) можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.
Скаржник стверджує , що наказ пред»явлено до виконання 16.07.2007 року. З переліку подій , які мали місце в період знаходження виконавчого документа на виконанні вбачається , що 22.02.2011 року державним виконавцем винесено постанову про зупинення виконавчого провадження згідно п.5 ч.1 ст.35 ЗУ «Про виконавче провадження», оскільки 22.02.2011 року надійшла до ВДВС довідка №33 Кам»янка-Бузького районного суду про те, що у провадженні суду знаходиться скарга РГ УГКЦ на дії державного виконавця , станом на 22.02.2011 року справа не розглянута.
Відповідно до п.5 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній станом на 22.02.2011 року, виконавче провадження може бути зупинено у разі прийняття скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі.
З матеріалів справи та матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 25.03.2011 року до Державної виконавчої служби у Кам»янка-Бузькому районі Львівської області надійшла заява від Голови релігійної громади УПЦ КП с.Колоденці Білої Ольги Миколаївни про повернення без виконання виконавчого документа наказу №3/76-34/303 Господарського суду Львівської області від 07.03.2007 року про зобов»язання Релігійної громади УГКЦ звільнити приміщення Церкви Св. Пророка Іллі і не чинити перешкод Релігійній громаді УПЦ КП в користуванні Церкви Св.Пророка Іллі в с.Колоденці. ( Заява зареєстрована ВДВС під Вх.№368/09-69).
Відповідно до п.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній станом на момент звернення скаржника із заявою до ВДВС про повернення без виконання виконавчого документа, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача.
19.04.2011 року Релігійна громада УПЦ-КП повторно пред»явила наказ Господарського суду №3/76-34/303 від 07.03.2007 року про зобов»язання Релігійної громади УГКЦ звільнити приміщення церкви Св.Пророка Іллі і не чинити перешкод Релігійній громаді УПЦ-КП в користуванні церквою Св.Пророка Іллі.
Згідно п.7 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів
Дана норма Закону є чіткою, розширеному тлумаченню не підлягає.
Так, законодавством встановлено виконавчу давність. Станом на час розгляду скарги, обов»язковість примусового виконання рішення господарського суду обмежена річним строком від дня прийняття рішення , ухвали, постанови, або закінчення строку, встановленого при відстрочці виконання рішення, або після винесення ухвали про відновлення пропущеного строку для пред»явлення наказу до виконання. До цього строку не зараховується час, на який виконання рішення було зупинено.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.23 Закону строки пред»явлення виконавчого документа до виконання перериваються , зокрема, пред»явленням виконавчого документа до виконання.
Час , що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Поряд з цим, відповідно до ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець проводить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме :
:закінчення виконавчого провадження -згідно із статтею 49 цього Закону;
:повернення виконавчого документа стягувачу -згідно із статтею 47 цього Закону;
:повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав,- згідно із статтею 48 Закону.
В главі 3 Закону України «Про виконавче провадження», передбачені загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження, у тому числі : ст.25 регулює питання прийняття виконавчого документа до виконання; ст.26 -відмову у відкритті виконавчого провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.26 Закону, як вже зазначено вище, - державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі . якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою , крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів.
З огляду на наведене, виходячи з матеріалів справи, суд дійшов висновку, що постанова від 20.04.2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження не суперечить нормам чинного законодавства.
За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов"язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
Керуючись ст.ст.32,33,34,36,43,86,121-2 ГПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Визнати доводи скаржника неправомірними і скаргу б/н від 15.06.2011 року , яка поступила до суду 20.06.11 р і зареєстрована за вхідним №14831/11 «про визнання недійсною постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кам»янка-Бузького районного управління юстиції від 20.04.2011 року про відмову у відкритті виконавчого провадження», - відхилити.
Суддя Кітаєва С.Б.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 20.10.2011 |
Оприлюднено | 08.11.2012 |
Номер документу | 27295764 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Кітаєва С.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні