Ухвала

від 19.10.2011 по справі 3/76-34/303

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

УХВАЛА

19.10.11 Справа№ 3/76-34/303

За скаргою на дії виконавчої служби : Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервіс», м.Львів

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонечко», м.Львів

Орган Державної виконавчої служби, дії якого оскаржуються: Сихівський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м.Львів

Суддя Кітаєва С.Б.

Секретар Король М.Р.

Представники :

від скаржника -Гордієнко О.Ю.- представник (довіреність від 27.07.2011 р)

від боржника : не з»явився

від ВДВС : Мельник Ю.Р. -представник ( доручення від 12.10.2011 р)

присутня від боржника : Герич М.Д. -без документів.

Права та обов"язки, передбачені ст..ст..20,22 ГПК України роз"яснено. Заяви про відвід складу суду не поступали.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервіс»(м.Львів), подало в порядку ст.121-2 ГПК України скаргу на дії Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (м.Льві) у справі № 14/105(1/708-12/273) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервіс», м.Львів, до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Сонечко», м.Львів про відшкодування збитків та зобов»язання відповідача відновити чотири вентиляційні канали.

Скарга прийнята судом до розгляду ухвалою від 01.08.2011 року і призначена до слухання в судовому засіданні на 23.09.2011 року. Ухвала від 01.08.2011 року, яка скеровувалась сторонам та органу оскарження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення , отримана, зокрема позивачем у справі (ТзОВ «Ремпобутсервіс») - 09.08.11 р, а відповідачем (ТзОВ «Сонечко) - 08.08.2011 року , що підтверджують наявні у справі повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення. 23.09.2011 року засідання не відбулося , у зв»язку із хворобою судді Кітаєвої С.Б. Ухвалою від 06.10.2011 року розгляд скарги відкладено на 13.10.2011 року. Суд зобов»язував Сихівський ВДВС Львівського міського управління юстиції надати для огляду всі матеріали виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2010 року на підставі виданих судом 28.02.2011 року наказів у справі №14/105(1/708-12/273).

В судовому засіданні 13.10.2011 року, яке відбулось за участю повноважних представників сторін та органу державної виконавчої служби дії якого осксаржуються, оголошувалась перерва до 19.10.2011 року ( про що до відома учасників судового процесу доведено в письмовій формі - під розписку).

18.10.2011 року в канцелярію суду поступили і зареєстровані за вхідними номерами 23667/11 та 23668/11 матеріали виконавчого провадження №741/9 ( наказ господарського суду Львівської області від 28.02.11 р у справі про стягнення 4491,98 грн ) та №742/9(наказ господарського суду Львівської області від 28.02.11 р у справі про стягнення 247,91 грн).

19.10.11 р в канцелярії суду за вхідним номером 23860,11 зареєстровано пояснення на скаргу , подане ТзОВ «Сонечко».

В судовому засіданні 13.10.11 р представником ВДВС подано Заперечення на скаргу, датовані 12.10.2011 року вих. № 42929.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, в порядку якої подана скарга, скарга розглядається за наявними у справі та поданими станом на 19.10.11 року учасниками судового процесу документами.

З мотивів, наведених у скарзі, скаржник та його представник у судових засіданнях заявлені у скарзі вимоги підтримують. Стверджують, що 21 липня 2011 року ТзОВ «Ремпобутсервіс»отримало Постанову державного виконавця Мельник Ю.Р. Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції «Про повернення виконавчого документа стягувачеві»від 13.07.2011 року №22250, якою повернуто стягувачу без виконання наказ №14/105(1/708-12/273) , виданий 28.02.2011 року господарським судом Львівської області про стягнення з ТзОВ «Сонечко» на користь ТзОВ «Ремпобутсервіс» 247,91 грн. та Постанову державного виконавця Мельник Ю.Р. Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції «Про повернення виконавчого документа стягувачеві»від 13.07.2011 року №22249, якою повернуто без виконання наказ №14/105(1/708-12/273), виданий господарським судом Львівської області 28.02.2011 року про стягнення з ТзОВ «Сонечко»на користь ТзОВ «Ремпобутсервіс» 4491,98 грн., у справі за позовом ТзОВ «Ремпобутсервіс» до ТзОВ «Сонечко» про відновлення вентиляційних каналів та відшкодування збитків. Скаржник не погоджується із мотивацією державним виконавцем дій, які стали підставою для прийняття оскаржуваних постанов, зокрема, що за адресою вказаною у виконавчому документі боржник фактично не знаходиться, а за даними ОКП ЛОР БТІ та ЕО, ЛВ РЕР ДАІ УМВСУ у Львівській області нерухоме майно та транспорті засоби боржником не зареєстровані; вважає, що повернення виконавчих документів без виконання є неправомірним та передчасним, оскільки державний виконавець не використав усіх належних йому повноважень щодо виконання рішення суду та склав неправдивий акт про фактичну відсутність боржника за юридичною адресою. Стверджує, що керівник та засновник ТзОВ «Сонечко» Герич М. надалі здійснює свою господарську діяльність за тією ж юридичною адресою, що і до винесення судового рішення 21.09.2010 року господарським судом Львівської області по справі №14/105(1/708-12/273), а саме по вул..Сихівській,20. Покликається на те, що на момент винесення рішення у справі у власності ТзОВ «Сонечко»перебувала частина приміщення на другому поверсі будинку по вул..Сихівській,20 у, що у м.Львові, а відтак, якщо станом на час розгляду скарги це майно відчужено і не сплачено борг по рішенню суду, на думку позивача такі дії свідчать про ухилення боржника від виконання рішення суду. Наголошує на тому, що державний виконавець має право звернутися із поданням про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб боржника. Скаржник звертає увагу і на те, що у зв»язку із поверненням виконавчих документів припиняються усі запобіжні заходи вчинені державним виконавцем при здійсненні виконавчого провадження. Скаржник наголошує на тому, що у постановах , які оскаржують ся, державний виконавець нічого не вказує про наявність чи відсутність коштів на рахунках у боржника, нічого не відомо про терміни відчуження майна та наявності у боржника дебіторів, а також - наявності рухомого майна за юридичною адресою, тощо… Вважає, що органом який проводив стягнення не вжито заходів передбачених ст.ст.89-90 Закону України «Про виконавче провадження»про притягнення до відповідальності осіб, що ухиляються від виконання рішення суду та встановлення фактичного місцезнаходження майна чи коштів боржника. Винісши оскаржувані Постанови, орган який проводив стягнення , практично позбавив ТзОВ «Ремпобутсервіс» можливості відшкодувати з боржника кошти за рішенням суду , оскільки припинення виконавчого провадження надає можливість до завершення терміну дії наказів боржнику не вживати жодних заходів до виконання рішення суду. Просить визнати неправомірними та скасувати зазначені вище постанови Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, м.Львів.

У поясненні від 18.10.2011 р ( вх..№23860/11) ТзОВ «Сонечко» вважає незаконним оскарження постанов Сихівського ДВС Львівського МУЮ , оскільки державним виконавцем Сихівського ДВС Львівського МУЮ вжиті усі заходи, що необхідні для виконання рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2010 року. «Твердження Скаржника про те, що ТзОВ «Сонечко», були відчужені приміщення за адресою : м.Львів, вул.Сихівська,20, а також про те, що ТзОВ «Сонечко»за вказаною адресою здійснює господарську діяльність нічим не обґрунтовані та не відповідають дійсності»- дослівно із пояснення. Окрім того у поясненні інформується про те, що на час відкриття виконавчого провадження ТзОВ »Сонечко»не здійснювало жодної господарської діяльності, доходів не отримувало, а також будь-якого іншого майна та відкритих рахунків у банківських установах немало. Відтак, боржник просить в задоволенні скарги ТзОВ «Ремпобутсервіс»відмовити ( Пояснення підписане директором ТзОВ «Сонечко»М.Д.Герич, завірено печаткою товариства).

Сихівський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції подав Заперечення від 12.10.2011 року №42929 по скарзі, одне із яких стосується виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Львівської області у справі, виданого судом 28.02.2011 року про зобов»язання ТзОВ «Сонечко»відновити чотири вентиляційні канали які проходять через приміщення №207 у будинку №20 по вул..Сихівська у м.Львові. Зазначене Заперечення судом не приймається до уваги , оскільки скаржником не оскаржено дії ВДВС при виконанні зазначеного наказу, чи постанову, якою закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу суду зобов»язального характеру.

Слід також відзначити, що у Запереченнях від 12.10.2011 року, які стосуються виконання наказу суду про зобов»язання відносиви чотири вентиляційні канали , які проходять через приміщення №207 по вул..Ситхівська у м.Львові на користь ТзОВ «Ремпобутсервіс»( заперечення підписані начальником Сихівського ВДВС ЛМУЮ Бассараб Т.Ю.) не вказано про те, які наслідки вчинених ВДВС дій по питанню притягнення боржника до кримінальної відповідальності станом на 15.07.2011 року, на день прийняття постанови №33362 про закінчення виконавчого провадження, адже ( як зазначено у Запереченнях) 14.07.2011 року подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності скеровано у правоохоронні органи.

18.07.2011 року Постанова про закінчення виконавчого провадження від 15.07.2011 р №33362 з примусового виконання наказу від 28.02.2011 р у зазначеній справі про зобов»язання ТзОВ «Сонечко»відносити» чотири вентиляційні канали, поступила до господарського суду Львівської області і зареєстрована за вх..№16118/1 18.07.11 р (знаходиться в матеріалах судової справи). Постанова поступила без супровідного листа, відтак, чи надсилалась ця постанова сторонам виконавчого провадження , не вбачається.

Поряд з цим, оскільки зазначена постанова та дії ВДВС по її прийняттю не входять в предмет дослідження за скаргою ТзОВ «Ремпобутсервіс»яка розглядається, дослідженню та оцінці судом не підлягають виконавчі дії Сихівського ВДВС ЛМУЮ , вчинені при виконанні зазначеного наказу.

Щодо прийняття постанов про повернення виконавчих документів , прийнятих судом 28.02.2011 року про стягнення з ТзОВ «Сонечко»на користь ТзОВ «Ремпобутсервіс»коштів в сумі 4491,98 грн та 247,91 грн., то Сихівський ВДВС Львівського МУЮ стверджує, що 04.04.2011 року накази були передані державному виконавцю спеціалістом для примусового виконання, згідно журналу обліку виконавчих документів переданих державному виконавцю. В той же день, 04.04.2011 року, державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано боржнику за адресою м.Львів, вул..Сихівська,20 для виконання, стягувачу для відома; надано добровільний термін для виконання до 11.04.2011 року. Боржник в добровільний термін рішення не виконав. Згідно відповіді ЛОР «БТІ та ЕО»за боржником нерухоме майно відсутнє. Згідно акту державного виконавця від 13.05.2011 проку при перевірці бази даних МРЕВ ДАІ транспортних засобів за боржником не рахується. А згідно акту від 11.07.2011 року державного виконавця боржник за адресою, вказаною у виконавчому документі не знаходиться. 13.07.2011 року державним виконавцем винесено оскаржувапні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

Розглянувши скаргу та додані до неї документи, заперечення Сихівського ВДВС Львівського МУЮ, пояснення ТзОВ «Сонечко», оглянувши подані до суду матеріали виконавчого провадження №741/9 та №742/9, оглянувши матеріали , наявні у судовій справі, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку , що скарга підлягає частковому задоволенню. При цьому суд виходив із наступногно.

Відповідно до ст.4-5 ГПК України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов"язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність , встановлену цим Кодексом та іншими законами України.

Усі судові рішення викладаються у письмовій формі.

Частина 1 ст.82 ГПК України встановлює, що вирішення спору по суті у суді першої інстанції повинно закінчуватись винесенням судового акта, який називається рішенням . Постановленням судового рішення закінчується діяльність суду по розгляду справи і вирішенню спору. Результат вирішення справи по суті знаходить офіційне закріплення в судовому рішенні, яке містить державно-владний та індивідуально конкретний припис і грунтується на нормі права, що застосована судом.

Судове рішення містить остаточний висновок відносно прав і обов"язків сторін , приписує їм певну поведінку на майбутнє. Окрім того, судове рішення являє собою імперативне веління, яке адресується не тільки учасникам процесу, а й органам державної влади, до сфери компетенції яких входить виконання судових рішень.

Стаття 115 ГПК України встановлює обов"язковість рішень, ухвал, постанов господарського суду, що набрали законної сили -обов"язковість судових рішень. Судові рішення є обов"язковими на всій території України. Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення, ухвалені іменем України, є обов"язковими до виконання на всій території України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду ( судові рішення), що набрали законної сили, виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" в редакції, чинній станом на 09.03.2011 року і який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів ( посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх в добровільному порядку

Статтею 2 Закону визначено органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень. Зокрема, примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу»..

Відповідно до ст.4 Закону, з метою забезпечення електронного документообігу в органах державної виконавчої служби , ведення обліку виконавчих проваджень, контролю за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства під час здійснення виконавчих дій, надання оперативного доступу сторонам виконавчого провадження до його матеріалів, Міністерство юстиції України забезпечує функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень.. Порядок ведення такого реєстру , умови доступу до нього та отримання інформації встановлюються Міністерством юстиції України.

Під час виконання рішень державний виконавець має право на безпосередній доступ до баз даних і реєстрів, у тому числі електронних, що містять інформацію про боржників, їхнє майно та кошти. Порялдок доступу до таких реєстрів встановлюється Міністерством юстиції спільно з відповідними центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Як встановлено у ст.5 Закону, вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов»язкові для всіх органів , організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Державному виконавцю повинні буити безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно закону.

Державний виконавець зобов»язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. ( ст.6 Закону).

Відповідно до ст.11 Закону державний виконавець зобов»язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець , здійснює заходи , необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення , зазначеного у документі на примусове виконання рішення ( далі -виконавчий документ) у спосіб та в порядку , встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право : проводити виконання боржником рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатись до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз»яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання, про відстрочку та розстрочку виконання рішення; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих дій , що знаходяться у виконавчому провадженні , а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників -юридичних осіб або від боржників-фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження, здійснювати інші повноваження , передбачені цим Законом та іншими законами, тощо.

Боржник ( ст.12 Закону) зобов»язаний утримуватися від вчинення дій , які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; подавати у строк, встановлений державним виконавцем, достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, тощо.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону.

Виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі, якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. ( ч.1 ст.20 Закону).

Відповідно до ч.3 ст.20 Закону державний виконавець вправі провадити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та укладах боржника у банках чи фінансових установах, на рахунках в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Відповідно до ч.5 ст.20 Закону, у разі якщо у процесі виконавчого провадження державним виконавцем отримано документальне підтвердження про зміну або встановлення місця проживання , перебування чи місцезнаходження боржника, його майна, місця його роботи на території , на яку не поширюється компетенція державного виконавця та з»ясувалося, що майно боржника, на яке можна звернути стягнення, відсутнє на території, на яку поширюється компетенція державного виконавця, державний виконавець не пізніше наступного дня з моменту , коли йому стало відомо про зазначені обставини, надсилає виконавчий документ за новим місцем проживання чи місцезнаходженням боржника, місцем його роботи чи місцезнаходженням майна боржника, про що повідомляє стягувача.

Законом встановлено ( ст.30), що державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення або завершення виконавчого провадження у встановленому цим Закорном порядку, а саме :

-закінчення виконавчого провадження -згідно зі статтею 49 цього Закону;

-повернення виконавчого документа стягувачу -згідно із статтею 47 цього Закону;

-повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу ( посадовій особі) , який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.

Державний виконавець зобов»язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру -у двомісячний строк. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

Відповідно до ст.31 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження , що державний виконавець зобов»язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статиті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Суд вбачає за необхідне вказати таке. Відповідно до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня , коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.

Скаржником подано до матеріалів скарги копію поштового конверта , у якому Сихівський відділ ДВС ЛМУ юстиції, простою ( не рекомендованою) кореспонденцією, 18.07.11 року скерував ТзОВ «Ремпобутсервіс» оскаржувані постанови від 13.07.2011 року, які скаржник отримав 21.07.2011 року. Відтак, 21.07.2011 року стягувач дізнався про неправомірні дії органу оскарження, які виразились у прийнятті постанов з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження». Доказів зворотнього орган державної виконавчої служби , суду не подав. Таких доказів суд не виявив і при огляді матеріалів виконавчих проваджень, які подані ВДВС до суду. Скарга поступила на розгляд до господарського суду Львівської області 28.07.11 р, з дотриманням 10-ти денного строку на оскарження , передбаченого ст.121-2 ГПК України.

Законом України «Про виконавче провадження»визначені у статті 32 заходи примусового виконання рішення. Такими є, зокрема : звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; вилучення у боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи передбачені рішенням.

Поряд з цим, стаття 33 Закону передбачає особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника. Встановлено, що у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об»єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення , виконавчого збору і можливих витрат, пов»язаниїх з організацією та проведенням виконавчих дій,не включаєючи час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження .

Відповідно до статті 25 Закону державний виконавець зобов»язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред»явлення такого документа до виконання; він відповідає вимогам , передбаченим цим Законом, і пред»явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного дня стягувачу та боржнику.

Із матеріалів виконавчих проваджень № 741/9 та №742/9 про стягнення 4491,98 грн і 247,91 грн. з ТзОВ «Сонечко»на користь ТзОВ «Ремпобутсервіс»за виданими 28.02.2011 року наказами господарсього суду Львівської області на примусове виконання рішення господарського суду від 21 вересня 2010 року у справі №4105 (1/708-13/273) вбачається таке.

Стягувач , ТзОВ «Ремпобутсервіс», 15 березня 2011 року подав до Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції заяви № 03.15.02 та № 03.15.03 від 15.03.2011 року про відкриття виконавчого провадження за наказами : №0026165 від 28.02.2011 року господарського суду Львівської області , виданих відповідно до рішення господарського суду Львівської області від 21.09.2010 р у справі №14/105(1/708-12/273) про стягнення з ТзОВ «Сонечко»(79066, м.Львів, вул..Сихівська,20, ЄДРПОУ 19159737), на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Ремпобутсервіс»(м.Львів, вул..Кульпарківська,160, код ЄДРПОУ 13800452) 4491,98 грн збитків ( звернення за №03.15.02 від 15.03.11р ) та 129,91 грн. дермита і 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (звернення за №03.15.03 від 15.03.2011 р). Заяви зареєстровані у Сихівському ВДВС Львівського міського управління юстиції 15.03.2011 року, відповідно, за вхідними номерами 2596/08-40 та 1595/03-40, що вбачається із записів працівника ВДВС на зазначених заявах. На заявах міститься запис начальника ВДВС «до виконання».

04.04.2011 року старшим державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Мельком Ю.Р. прийнято Постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання перелічених вище наказів суду. ( ВП №25590979 та ВП №25591365).

Як пояснено у Запереченні від 12.10.2011 р №42929, підписаному начальником Сихівського ВДВС ЛМУЮ п.Бассараб Т.Ю., - 04.04.2011 року -це дата передачі виконавчих документів державному виконавцю спеціалістом для примусового виконання згідно журналу обіку виконавчих документів, переданих державному виконавцю ( доказів в підтвердження такого твердження до Заперечення не додано).

Таким чином, з 15.03.2011 року до 04.04.2011 року питання про прийняття виконавчих документів до виконання Сихівським відділом державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції не вирішувалось із невідомих причин; суду не надано обґрунтованого пояснення , з яких підстав накази суду від 28.02.11 року, прийняті ВДВС , які відповідали вимогам ст.17 Закону України «Про виконавче провадження», впродовж 20-ти днів не передавались до державного виконавця для вирішення питання про прийняття їх до виконання.

Поряд з цим, у Постановах про відкриття виконавчих проваджень вказано, що документи про примусове виконання подані 04.04.2011 року.

Окрім того, відкривши два виконавчих провадження щодо одного боржника ( ТзОВ «Сонечко») про стягнення з нього коштів, виконавчі провадження ВП №25590979 і ВП №25591365, всупереч вимогам ст.33 Закону, не об»єдгнані у зведене виконавче провадження, що ( відповідно до ст.33 Закону) зобов»язувало б державного виконавця органу оскарження накласти на майно боржника арешт у межах загальної суми стягнення , виконавчого збору і можливих витрат, пов»язаних з організацією та проведенням виконавчих дій . Доказів зворотнього станом на час розгляду скарги ВДВС суду не надано; відповідні документи не вбачаються і з матеріалів поданих суду виконавчих проваджень.

Як стверджує ВДВС у Запереченні , згідно відповіді ЛОР «БТІ та ЕО» за боржником нерухоме майно відсутнє. В матеріалах виконавчих проваджень, які надані для огляду, знаходиться копія листа Обласного комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки за №15507В від 23 11.2010 року, в якому повідомляється , що згідно даних Реєстру прав власності на об»єкти нерухомого майна станом на 22.11.2010 року інформацію, щодо реєстрації об»єктів нерухомого майна за ТзОВ «Сонечко»та ПП «Карпатські зорі»бюро не володіє. Як вбачається, лист ЛОР «БТІ та ЕО»за №15507В від 23 11.2010 року є відповіддю на запит ВДВС у Сихівському районі м.Львова №ЛВ-9 від 30.08.2010 року.

Однак, ні станом на 30.08.2010 року , ні станом на 23.11.10 р, накази суду про стягнення із ТзОВ «Сонечко» грошових коштів в сумах 4491,98 грн. та 247,91 грн. не знаходились на виконанні у ВДВС і не могли знаходитись, оскільки вони були видані господарським судом Львівської області 28.02.2011 року на примусове виконання рішення господарського суду від 21.09.2010 року у справі №14/105(1/708-12/273), яке набрало законної сили 25.01.2011 року, в день прийняття Львівським апеляційним господарським судом Постанови за результатами розгляду апеляційної скарги боржника на рішення суду першої інстанції у даній справі, і якою рішення суду господарського суду Львівської області залишено без змін, а апеляційну скаргу ТзОВ «Сонечко»без задоволення.

Відтак, копія зазначеного листа не є доказом вчинення державним виконавцем Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції заходів з примусового виконання рішення суду від 21.09.2010 року на підставі виданих судом 28.02.2011 року наказів на стягнення грошових коштів з боржника.

Слід також зауважити про відсутність в матеріалах виконавчих проваджень запиту за №ДВ-9 від 30.08.2010 року, які б містили відомості про обставини, які стали підставою для зверненя з запитом до ОКП «БТІ та ЕО».

Окрім того, поняттям «майно», на яке допускається за Законом звернення стягнення з метою примусового виконання рішення суду, трактується чинним законодавством набагато в ширшому розумінні і не обмежується лише поняттям «нерухоме та рухоме майно».

Як вбачається із постанов про відкриття виконавчого провадження від 04.04.2011 року, боржнику було встановлено до 11.04.2011 року строк для добровільного виконання рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону , у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення , державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 28 Закону передбачено , у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк , встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, стягненню з боржника за постановою державного виконавця підлягає виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

В матеріалах виконавчих проваджень такі постанови ( про стягнення виконавчого збору ) відсутні. Такі документи суду не надано при розгляді скарги.

В поданих матеріалах виконавчих проваджень містяться копії Актів державного виконавця від 13.05.2011 року, складені одноособово державним виконавцем Мельник Ю.Р. про те, що при перевірці бази даних МРЕВ ДАІ транспортні засоби за боржником не рахуються.

Як вбачається з відомостей у акті , даний акт можливо застосовувати як загальний для статей :ч.3 ст.20, ч.3 ст.30, ч.2 ст.40, ч.1 ст.60 (неможливість виконання) , ч.1 ст.62и . ч.1 ст.64, ч.1 ст.67. В акті визначаються обставини , які встановлені при виконанні рішення. Слід зазначити , що ч.3 ст.20 , для якої даний акт може бути застосований вказує, що державний виконавець вправі проводити виконавчі дії щодо виявлення та звернення стягнення на кошти, які перебувають на рахунках та укладах боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях на території, на яку поширюється юрисдикція України.

Рішення господарського суду виконуються у спосіб та порядку, що визначені в цьому рішенні і відповідно, вказані у виконавчому документі, який містить зміст резолютивної частини рішення.

В матеріалах виконавчих проваджень відсутні документи, які б свідчили про вчинення ВДВС запитів , зокрема до банківських установ, податкових органів, з метою виявлення рахунків боржника та виявлення коштів, які на них перебувають.

В матеріалах виконавчих проваджень є копія документа в якому міститься інформація про рахунки ТзОВ «Сонечко» у Львівській обласній філії ПАТ «УСБ»м.Львова та ПАТ «Укрсоцбанк». З документа вбачається, що він є додатком до якогось іншого документа (можливо супровідного листа ), однак, такий запит суду не надано і в матеріалах відсутній.

Із зазначеного документа слідує, зокрема, що рахунок в ПАТ «Укрсоцбанк» за №26009000004554 , на якому обліковувалась національна валюта ТзОВ «Сонечко»закритий 13.05.2011 р., тобто, в день складення акту державного виконавця, про який зазначено вище. Знову ж таки, строк добровільного виконання рішення на підставі вказаних вище наказів суду був встановлений до 11.04.2011 року і на той час рахунок був діючим.

Окрім того, слід зауважити, що з матеріалів виконавчих проваджень не вбачаються вчинені виконавчі дії по примусовому виконанню наказів суду від 28.02.11 року на стягнення грошових коштів з боржника в період до 13.07.2011 року.

13.07.2011 року ВДВС приймає постанови про повернення виконавчих документів стягувачеві. Як вбачається із мотивувальної частини постанов, підставою стало таке. : «Згідно відомостей реєструючи органів ОКП ЛОР БТІ та ЕО, ЛВ РЕР ДАІ УМВСУ у Львівській області нерухоме майно та транспортні засоби за боржником не зареєстровані. Актом державного виконавця встановлено, що за адресою, зазначеною у виконавчому документі боржник фактично не знаходиться. Тому стягнути борг згідно виконавчих документів не являється можливим». Постанови прийняті на підставі ст.50, п.2 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»

Однак, у постановах не йдеться жодним чином про таке майно боржника, як грошові кошти ( саме у спосіб стягнення грошових коштів прийнято рішення суду). Жодним документом не підтверджується , що боржник не знаходиться за місцезнаходженням , що вказане у виконавчих документах. Більше того, в матеріалах виконавчих проваджень відсутні дані ( як і відповідні запити державного виконавця, які б мали бути вчинені з метою встановлення місцезнаходження боржника) про те, що боржник змінив місцезнаходження, чи виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ЄДРПОУ), чи , можливо, знаходиться на території, підвідомчій іншому органу ВДВС..

Зазначене свідчить, що підстави, з яких прийняті постанови не обґрунтовані і не підтверджені документально, а як вказав вірно стягував -є поспішними; ВДВС не вжито достатніх заходів з метою примусового виконання зазначених вище наказів суду.

Більше того, навіть на час розгляду даної скарги боржником видано довіреність 10 вересня 2011 року Горалю Тарасу Зеновійовичу на представництво інтересів ТзОВ «Сонечко» в судових органах, зокрема з правом здійснення від імені ТзОВ «Сонечко» усіх процесуальних дій, передбачених ЦПК України та ГПК України, терміном дії до 10 вересня 2012 року. Довіреність підписана директором ТзОв «Сонечко»М.Д.Герич , виготовлена на бланку, який містить повне найменування боржника, та відомості про його місцезнаходження ( Україна, 79066, м.Львів, вул..Ситхівська,20 яке відповідає даним у виконавчих документах); довіреність завірена гербовою печаткою ТзОВ «Сонечко». Більше того, 08.08.2011 року ТзОВ «Сонечко»отримало ухвалу господарського суду Львівської області від 01.08.2011 року ( якою прийнято до розгляду скаргу ТзОВ «Ремпобутсервіс») за вказаною адресою, ухвала вручена працівником поштового відділення уповноваженій особі ТзОВ «Сонечко», про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.

Доводи скаржника у Поясненні від 18.10.2011 року про те, що з моменту відкриття виконавчого провадження по зазначених вище наказах ТзОВ «Сонечко»не здійснювало жодної господарської діяльності , не отримувало доходів, а також будь-якого іншого майна та відкритих рахунків в банківських установах не мало, як вбачається з вище наведеного не підтверджується. Окрім того, не звільняє боржника від виконання судового рішення та застосування відповідальності до боржника, його посадових осіб за ухилення від виконання рішення суду, у передбаченому Законом України «Про виконавче провадження»порядку, в тому числі й у спосіб притягнення посадових осіб до відповідальноситі у вигляді штрафів та до кримінальної відповідальності. Такі документи не вбачаються у матеріалах виконавчих проваджень, які дослідив суд.

Щодо фінансових звітів, які є у матеріалах виконавчого провадження, то вони стосуються першого кварталу 2011 року і аж ніяк не свідчаить про наявність чи відсутність коштів на рахунках боржника, про їх достатність чи недостатність для покриття заборгованості за рішенням суду і тим більше - про відсутність боржника за адресою, яка є місцезнаходженням за даними в ЄДРПОУ. Доказів зворотнього суду не надано.

ВДВС посилається у оскаржуваних постановах на п.2 ст.47 Закону, якою встановлено таку підставу для повернення виконавчого документа стягувачу як : «у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення , а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними».

В результаті розгляду скарги суд не встановив таких ( передбачених в п.2 ст.47 ЩЗакону) обставин, а відповідно, підстав для повернення виконавчого документа, так як не встановив, а ВДВС не підтвердив належними доказами здійснення державним виконавцем відповідно до Закону заходів щодо розшуку такого майна чи, що такі заходи виявились безрезультатними.

Окрім того, відповідно п.5 ст.47 Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред»явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 Закону.

Знову ж таки, оскаржуваними постановами ВДВС позбавило стягувача можливості на повторне звернення із наказами до виконання, оскільки , відповідно до ст.50 Закону, на яку іде посилання у постановах і яка регулює наслідки завершення виконавчого провадження, завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову. Крім того , державний виконавець скасовує всі вжиті заходи по примусовому виконанню рішення суду, що дає можливість боржнику ухилитися від виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Судом не встановлено, а ВДВС не подано доказів в підтвердження застосування до боржника, його посадових осіб, передбаченої Законом Україгни «Про виконавче провадження» відповідальність.

Згідно з частиною 2 статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

В абзаці сьомому пункту 8 роз"яснення Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р № 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов"язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

За результатами розгляду зазначеної скарги господарський суд Львівської області визнає доводи скарги ТзОВ «Ремпобутсервіс»правомірними, а постанови Сихівського ВДВС при Львівському міському управліннці юстиції від 13.07.2011року про повернення виконавчих документів стягувачеві такими, що підлягають визнанню недійсними.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 51 Закону, якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження визнана судом незаконною, чи скасована начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець…виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду, виконавчого документа чи постанови керівника відповідного органу державної виконавчої служби.

В абзаці другому пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" зазначено, що заяви, подання учасників виконавчого провадження вирішуються загальним і господарським судами мотивованими ухвалами відповідно до вимог відповідних статей ЦПК та статей ГПК. Виходячи зі змісту ст.ст..248-24 ЦПК у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов"язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов"язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом № 606-Х1У можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, проте може привести визначений державним виконавцем строк зупинення провадження у відповідність із законом або скоротити його ( ч.3 ст.36 Закону № 606-Х1У).

Таким чином, в частині зобов"язання Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції провести стягнення у відповідності до вимог чинного законодавства, вимога скаржника не містять достатніх правових підстав і задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.32,33,34,36,43,86,121-2 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Скаргу задоволити частково.

2. Визнати доводи скаржника правомірними щодо вимоги про визнати недійсними постанови Сихівського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції «Про повернення виконавчого документа стягувачеві»від 13.07.2011 року №22249 (ВП №25590979), якою повернуто ТзОВ «Ремпобутсервіс»( м.Львів) без виконання наказ №14/105((1/708-12/273) виданий 28.02.2011 року про стягнення з ТзОВ «Сонечко»(м.Львів) 247,91 грн., а також постанову від 13.07.2011 року № 22250 (ВП №25591365) , якою повернуто ТзОВ «Ремпобутсервіс»без виконання наказ №14/105 (1/708-12/273) виданий 28.02.2011 року про стягнення з ТзОВ «Сонечко»(м.Львів) на користь ТзОВ «Ремпобутсервіс»4491,98 грн.

3. В задоволенні решти вимог за скаргою -відмовити.

Суддя Кітаєва С.Б.