Постанова

від 06.02.2012 по справі 35/312

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2012 № 35/312

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Ткаченка Б.О.

Лобаня О.І.

при секретарі судового засіданні - Криворотьку В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 06.02.2012

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазбанк» на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року по справі № 35/312 (суддя - Літвінова М.Є.)

за позовом публічного акціонерного товариства «Укргазбанк»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі»

про стягнення 156 321,25 доларів США та 3 457,07 грн.

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» про стягнення 156 321,25 дол. США, з яких 104 912,95 дол. США - строкова заборгованість по кредиту, 5 722,50 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту, 44 635,80 дол. США - строкова заборгованість по процентам, 1 050,00 дол. США - прострочена заборгованість по процентам; 3 457,07 грн. - пені, та стягнення судових витрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року позов задоволено повністю. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» 104 912,95 дол. США - строкової заборгованості по кредиту; 5 722,50 дол. США -простроченої заборгованості по кредиту; 44 635,80 дол. США - строкової заборгованості по процентах; 1 050,00 дол. США - простроченої заборгованості по процентах; 3 123,46 грн. - заборгованості по неустойці (пені) за несвоєчасне повернення кредиту; 333,61 грн. -заборгованості по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату процентів, 1 563,21 дол. США та 34,57 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Розстрочено виконання судового рішення строком на 49 місяців з моменту набрання ним законної сили, зобов'язавши товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» сплачувати заборгованість щомісячно наступним чином: 1-й місяць - 4 750 дол. США та 2000,00 грн.; 2-й місяць - 4 817,87 дол. США та 2 000,00 грн., 3-18 місяці - по 5 000,00 дол. США (16х5 000=80 000 дол. США) та 2 074,84 грн.; 19-48 місяць - по 1 999,44 дол. США (29х1 999,44= 57 983,76 дол. США), 49 місяць - 4281,10 дол. США.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати рішення в частині розстрочення його виконання та прийняти в цій частині нове, яким відмовити у задоволені заяви про розстрочку виконання рішення.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що суд не перевірив факт обґрунтованості вимог щодо розстрочки виконання рішення, оскільки відповідачем не надано доказів того, що його випадок є винятковим і зазначені ним обставини роблять неможливим або ускладнюють виконання рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2012 року по справі № 35/312 прийнято апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» до провадження і призначено перегляд рішення на 06.02.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 06.02.2012 надав свої усні пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року скасувати частково та прийняти в цій частині нове, яким у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення відмовити.

Представник відповідача у цьому ж судовому засіданні надав свої усні пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» - без задоволення.

В судовому засіданні 06.02.2012 року колегією суддів Київського апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні у справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду, встановлено наступне.

14.10.2008 року між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (банк, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний центр торгівлі» (позичальник, відповідач) був укладений Кредитний договір № 55, за умовами якого банк зобов'язувався надати позичальнику кредит у сумі 114 450,00 дол. США з цільовим призначенням: на поповнення обігових коштів (а.с. 14-19).

В подальшому, сторони неодноразово вносили зміни до Кредитного договору (а.с. 20-36).

Так, відповідно до п. 1.1 Кредитного договору у редакції Договору про внесення змін та доповнень від 27.10.2010 року банк надає позичальнику кредит в сумі 114 450,00 дол. США.

Згідно п. 1.3.1 Кредитного договору зі змінами та доповненнями кредитна лінія відкривається з 14.10.2008 року по 31.12.2015 року.

На виконання умов Кредитного договору, Банк надав позичальнику кредит у розмірі 114 450,00 євро, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою з особового рахунку ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» (а.с. 52-57).

Утім, Позичальник взятих на себе за Кредитним договором зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів за користування ним належним чином не виконав, кредитні кошти у розмірі 114 450,00 дол. США не повернув, нараховані Банком проценти за користування ними у повному обсязі не сплатив.

За розрахунком Банку, станом на день звернення до місцевого господарського суду з позовом заборгованість ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» за Кредитним договором становила:

- 104 912,95 дол. США - строкової заборгованості по кредиту;

- 5 722,50 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту;

- 44 635,80 дол. США - строкова заборгованість по процентах;

- 1 050,00 дол. США - прострочена заборгованість по процентах;

- 3 123,46 грн. - заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасне повернення кредиту;

- 333,61 грн. - заборгованість по неустойці (пені) за несвоєчасну сплату процентів.

-

Приписами ст.193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач заборгованість визнав у повному обсязі, доказів її погашення господарському суду не надав, у зв'язку з чим судова колегія, перевіривши стан розрахунків по тілу кредиту, вважає правомірним та обґрунтованим висновок місцевого господарського суду про задоволення вимог у цій частині позову.

Відповідно до п.1.1 Кредитного договору про внесення змін № 9 за використання кредитних коштів у межах встановленого згідно п. 1.3 цього договору терміну кредитування процентна ставка встановлена у розмірі 11 % річних.

При цьому, за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п.1.3 цього договору, процентна ставка встановлювалася у розмірі 30 % річних (п.1.4.2 Кредитного договору).

Пунктом 1.4.3 Кредитного договору визначено, що нарахування процентів по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи із фактичної кількості календарних днів у році.

Відповідно до п. 1.4.4 Кредитного договору строк сплати процентів - в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

Договорами про внесення змін та доповнень № 5 від 12.01.2009 року, № 6 від 06.02.2009 року, № 7 від 20.03.2009 року, № 8 від 13.04.2009 року до Кредитного договору сторони домовились:

- проценти, нараховані з 01.12.2008 року по 31.12.2008 року мають бути сплачені не пізніше 05.02.2009 року;

- проценти, нараховані з 01.12.2008 року по 31.12.2009 року та за період з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року мають бути сплачені не пізніше 05.03.2009 року;

- проценти, нараховані з 01.12.2008 року по 31.12.2009 року, за період з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року та за період 01.02.2009 року по 28.02.2009 року мають бути сплачені не пізніше 05.04.2009 року;

- проценти, нараховані з 01.12.2008 року по 31.12.2009 року, за період з 01.01.2009 року по 31.01.2009 року, за період 01.02.2009 року по 28.02.2009 року та за період з 01.03.2009 року по 31.03.2009 року мають бути сплачені не пізніше 12.05.2009 року;

Згідно із розрахунком заборгованості (а.с. 60), відповідач мав сплатити 44 635,80 дол. США відсотків за користування кредитом та 1 050,00 дол. США прострочена заборгованість по процентам.

Втім, свої обов'язки за договором в частині сплати процентів за користування кредитом позичальник (відповідач) належним чином не виконав.

Відповідач визнав факт наявності у нього простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування кредитними коштами.

Таким чином, провівши повторний математичний обрахунок судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення заявлених Банком вимог в частині стягнення із відповідача простроченої заборгованості по сплаті процентів за користування грошовими коштами у розмірі 44 635,80 дол. США та 1 050,00 дол. США простроченої заборгованісті по процентам .

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх обов'язків за Кредитним договором в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів, Банк просив стягнути із ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» 3 123,46 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 333,61 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

Пунктом 5.3 Кредитного договору передбачено, що за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочення виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

У відповідності до ч. 6 ст.232 ГК України сторони домовились, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши виконаний господарським судом першої інстанції розрахунок розміру пені, що підлягає стягненню із відповідача, а саме: 3 123,46 грн. пені за порушення строків сплати кредиту та 333,61 грн. пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом, судова колегія визнала його вірним.

З огляду на наведене, судова колегія погоджується із місцевим господарським судом в частині визначеного розміру кредитної заборгованості відповідача, у т.ч. заборгованості по процентам, та розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту та сплати процентів, які підлягає до стягнення.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставність висновку суду першої інстанції щодо розстрочення виконання рішення у даній справі колегія суддів Київського апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції не встановлено порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, зокрема, п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України при задоволенні клопотання ТОВ «Міжнародний центр торгівлі» про розстрочення виконання судового рішення на 49 місяців.

Право господарського суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання рішення закріплено пунктом 6 ст.83 ГПК України.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Судова колегія виходить з того, що Господарський процесуальний кодекс України не визначає вичерпного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суду слід оцінювати докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК України.

Задовольняючи клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення на 49 місяців, суд першої інстанції взяв до уваги доводи відповідача про особливість господарської діяльності товариства, яка полягає у наданні послуг з продажу та оренди баштових кранів, а тому отримання ним прибутку носить поетапний характер і ставиться у залежність від кількості укладених договорів та проведених розрахунків з контрагентами. Господарський суд оцінив надані відповідачем доводи, в результаті чого прийшов до висновку про неможливість разової виплати грошових коштів за даним рішенням, що може призвести до ліквідації підприємства у зв'язку з примусовим виконанням судового рішення.

Крім того, відповідач подав розрахунок графіку виконання рішення у даній справі з урахуванням прибутків, які передбачається отримати від реалізації товарів протягом 2011-2015 років на підставі укладених договорів купівлі-продажу та оренди.

Отже, перевіривши подані товариством докази на підтвердження обставин для розстрочення виконання судового рішення, судова колегія вважає, що наявні виняткові обставини, пов'язані з тимчасовим важким фінансовим станом боржника, при якому застосування засобів примусового стягнення всієї заборгованості одразу може призвести до припинення діяльності підприємства. Відтак, судова колегія погоджується із правомірним висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення поданого відповідачем клопотання про розстрочення виконання судового рішення.

До того ж, як вбачається зі змісту оскарженого судового рішення, представник Банку, який був присутній у судовому засіданні під час розгляду поданого відповідачем клопотання, не заперечував проти його задоволення, а отже рішення про задоволення клопотання відповідача прийняте з урахуванням думки кредитора.

Разом з тим, судова колегія враховує, що надання розстрочки у виконанні судового рішення не звільняє боржника від зобов'язання зі сплати процентів за користування чужими грошовими коштами (за користування кредитом) та договірної неустойки за весь період прострочення оплати у т.ч. за час розстрочення виконання судового рішення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано відповідну правову оцінку, рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року по справі № 35/312 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні передбачені законом підстави для його скасування.

Дослідивши наявні у справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, керуючись ст. ст. 43, 99, 101 - 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» на рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року по справі № 35/312 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 05.12.2011 року у справі № 35/312 залишити без змін.

3. Постанова Київського апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.

4. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.

5. Матеріали справи № 35/312 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Ткаченко Б.О.

Лобань О.І.