Постанова

від 27.02.2012 по справі 6/125-11

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.02.2012 № 6/125-11

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Ткаченка Б.О.

секретар судового засідання Криворотько В.В.,

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 27.02.2012 року,

розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготеплоавтоматика» та комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Служба замовника» на рішення господарського суду Київської області від 27.12.2011 року,

у справі № 6/125-11 (суддя - Черногуз А.Ф.),

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготеплоавтоматика»,

до комунального підприємства Броварської міської ради Київської

області «Служба замовника»,

про стягнення боргу,

в с т а н о в и в:

21.10.2011 року ТОВ «Енерготеплоавтоматика» звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до КП Броварської міської ради Київської області «Служба замовника» про стягнення боргу 181 836,60 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 27.12.2011 року по справі № 6/125-11 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з КП Броварської міської ради Київської області «Служба замовника» на користь ТОВ «Енерготеплоавтоматика» 123 296,40 грн. - основного боргу, також стягнуто судові витрати.

Рішення вмотивовано наявністю непогашеної заборгованості, яка виникла у зв'язку з протиправною бездіяльністю відповідача у розмірі 123 269, 40 грн., та недоведеністю належними та допустимим доказами позовних вимог в частині стягнення 29 387,60 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 8 082,20 грн. та інфляційних втрат у розмірі 21 070,40 грн. враховуючи положення ст.ст. 173, 193 ГК України та ст. 837 ЦК України.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Київської області від 27.12.2011 року у справі № 6/125-11 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевим господарським судом при прийнятті рішення порушені норми матеріального та процесуального права, вказані в рішенні висновки не відповідають дійсним обставинам справи. Апелянт стверджує, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено, в частині задоволення позовних вимог про стягнення 29 387,60 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 8 082,20 грн. та інфляційних втрат у розмірі 21 070,40 грн.

Також, не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач. В апеляційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду Київської області від 27.12.2011 року у справі № 6/125-11 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що місцевим господарським судом прийнято рішення за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими. Апелянт вважає, що акт про виконані роботи не оформлений належним чином, а отже, на думку апелянта, безпідставно прийнятий судом як доказ виконання робіт.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2012 року апеляційні скарги було прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Представник позивача в судових засіданнях надав суду свої усні пояснення в яких підтримав доводи викладені в своїй апеляційній скарзі та просив її задовольнити, скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судових засіданнях також підтримав доводи викладені в своїй апеляційній скарзі та просив її задовольнити, скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог повністю.

В судовому засіданні 27.02.2012 року колегією суддів Київського апеляційного господарського суду було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні у справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, колегією суддів Київського апеляційного господарського суду, встановлено наступне.

26.11.2009 року Розпорядженням Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області № 265 «Про реконструкцію індивідуальних теплових пунктів житлових будинків мікрорайону «Торгмаш» в м. Бровари» вирішено: КП Броварської міської ради Київської області «Служба замовника» приступити до виконання робіт проектування та реконструкції ІТП 69-ти об'єктів мікрорайону «Торгмаш» в м. Бровари. Для виконання даних робіт заключити відповідні договори з генпідрядником -ТОВ «Енерготеплоавтоматика» (а.с.70 ).

02.12.2009 року між позивачем (далі - генпідрядник) та відповідачем (далі - замовник) було укладено договір підряду № 23-148 (далі - договір) (а.с.8), відповідно до умов якого (п. 1.1.) генпідрядник зобов'язується на власний ризик виконати за плату відповідно до умов договору передбачену в розділі 2 цього договору роботу (надалі -робота), а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її. Відповідно до п. 2.1. договору робота, що виконується підрядником - реконструкція ІТП будинку по вул. Красовського, 8-а м. Бровари. Пунктами 5.1.- 5.2. договору визначено, що ціна роботи за цим договором включає відшкодування витрат генпідрядника та плату за виконану ним роботу. Ціна роботи за цим договором визначається згідно договірної ціни та зведених витрат: 152 684 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 25 720 грн. договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін. Термін закінчення договору -до 31 грудня 2009 року, а в частині розрахунків до повного виконання (п.п. 14.1., 14.2. договору).

На виконання умов договору позивачем виконані, а відповідачем прийняті підрядні роботи на зальну суму 123 296,40 грн., про що складено акт приймання виконання підрядних робіт за 2009 рік (№ КБ-2в , далі - акт) (а.с16-22).

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Судова колегія дослідивши акт виконаних робіт погоджується із висновком місцевого господарського суду, що він оформлений відповідно до вимог ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88. А отже є належними та допустимим письмовим доказом (в порядку ст. 34 ГПК України) виконання підрядних робіт на суму 123 296,40 грн., чим спростовуються відповідні доводи апеляційної скарги відповідача щодо неможливості прийняття вказаного акту у якості доказу виконання підрядних робіт за договором. Крім того колегія суддів зазначає що вказаний акт сторонами підписано без зауважень та претензій.

Також місцевий господарський суд вірно встановив факт протиправної бездіяльність відповідача щодо реєстрації бюджетного зобов'язання за договором та актом виконаних підрядних робіт в органах Державного казначейства України, враховуючи наступне.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Враховуючи те, що відповідач є розпорядником бюджетних коштів, то для оплати робіт по договору, у відповідності до п.п. 2.2 «Порядку обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України» (затверджений Наказом Державного казначейства України від 9 серпня 2004 року № 136) та «Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» (затверджений Наказом Державного казначейства України від 4 листопада 2002 року № 205), розпорядники бюджетних коштів за умови взяття зобов'язання протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Державного казначейства України Реєстр зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі - Реєстр) (додаток 1) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів та/або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт взяття зобов'язання.

Враховуючи наведене, відповідач безпідставно не виконав свої зобов'язання щодо реєстрації вказаного бюджетного зобов'язання за договором та актом виконаних підрядних робіт в органах Державного казначейства України (докази на спростування вказаних обставин у матеріалах справи відсутні), чим спричинив неможливість виконання п. 6.1 договору, тим самим взяв на себе відповідальність за невиконання умов договору з оплати вартості отриманих робіт (аналогічна правова позиція мітиться в постанові ВГСУ № 10/17-982-2011 від 21.06.2011року).

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом. У відповідності до ст. 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

З огляду на викладене, враховуючи наявну та непогашену заборгованість відповідача по оплаті виконаних підрядних робіт за договором, що виникла з вини відповідача, у розмірі 123 296, 40 грн., місцевий господарський суд дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог у вказаній частині.

Також колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає підставною відмову місцевого господарського суду у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 29 387,60 грн., оскільки позивач обґрунтовуючи вимоги у вказаній частині посилався на видаткові накладні та банківські виписки (а.с. 60-65), як на докази фактичного виконання робіт та додаткових витрат понесених при виконанні цих робіт, проте з аналізу вказаних доказів не вбачається, що додаткові витрати позивачем понесені саме на виконання договору підряду № 23-148 (в видаткових накладних зазначені договори за № ТМ-0000144 та № С-00000020).

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду критично оцінює доводи апеляційної скарги відповідача щодо нездійснення відключення житлового будинку в м. Бровари за адресою вул. Красовського, 8а від системи централізованого теплопостачання, оскільки вказані доводи не спростовують висновків оскаржуваного рішення.

Також необґрунтованими є доводи апеляційної скарги у яких відповідач посилається на усні пояснення представника позивача щодо фактичного виконання підрядних робіт за договором в серпні 2009 року, оскільки докази на підтвердження даних обставин (пояснень) в матеріалах справи відсутні, через що такі пояснення не можуть бути прийняті до уваги, як належні та допустимі докази у розумінні положень ст. 34 ГПК України.

Враховуючи, що інших доказів на підтвердження своїх доводів, щодо підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача суми у розмірі 29 387,60 грн. позивачем не надано, судова колегія критично оцінює відповідні доводи апеляційної скарги позивача про задоволення позовних вимог у вказаній частині, та вважає обґрунтованою відмову місцевого господарського суду у їх задоволенні.

Щодо доводів апеляційної скарги позивача про безпідставну відмову місцевим господарським судом у стягненні з відповідача 3% річних у розмірі 8 082,20 грн. та інфляційних втрат у розмірі 21 070,40 грн. судова колегія зазначає наступне.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Згідно ч. 1 ст. 251, ч. 1 ст. 252 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Враховуючи наведене, місцевий господарський суд підставно врахував відсутність дати (числа) підписання акту здачі-прийняття робіт та дійшов вірного висновку про неможливість перевірити та встановити правильний період нарахування 3% річних та інфляційних втрат та обґрунтовано відмовив у задоволенні вказаних позовних вимог.

Статтею 33 ПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на наведене та на переконання колегії суддів Київського апеляційного господарського суду, скаржниками не обґрунтовані належним чином доказами, наявними в матеріалах справи, тих обставин, які б могли бути підставою для задоволення апеляційних скарг.

Враховуючи викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини справи та надано відповідну правову оцінку, рішення господарського Київської області від 27.12.2011 року у справі № 6/125-11 відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, а відтак відсутні передбачені законом підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 43, 99, 101 - 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

п о с т а н о в и в:

1.Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготеплоавтоматика» та комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Служба замовника» на рішення господарського суду Київської області від 27.12.2011 року, по справі № 6/125-11 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 27.12.2011 року по справі № 6/125-11 залишити без змін.

3.Постанова Київського апеляційного господарського суду по даній справі набирає законної сили з дня її прийняття відповідно до ст. 105 ГПК України.

4.Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України відповідно до ст. 105 ГПК України.

5.Матеріали справи № 6/125-11 повернути до господарського Київської області

Головуючий суддя Федорчук Р.В.

Судді Лобань О.І.

Ткаченко Б.О.