Постанова

від 19.09.2012 по справі 12/029-12

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2012 № 12/029-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорної Л.В.

суддів: Тищенко О.В.

Мартюк А.І.

при секретарі

Дмитрина Д.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Побережний В.П. (представник за довіреністю);

від відповідача 1. - не з'явився;

від відповідача 2. - не з'явився;

від третьої особи - Залюбовська Л.Б. (представник за довіреністю)

розглянувши апеляційну скаргу

Колективного підприємства «ПМК-107»

на рішення

Господарського суду

Київської області

від

13.06.2012 року

по справі

№ 12/029-12 (колегія у складі: головуючий суддя Грабець С.Б., судді Скутельник П.Ф., Ярема В.А.)

за позовом

Колективного підприємства «Пересувна механізована колона № 107»

до

1. Комунального підприємства Київської обласної ради «Бучанське бюро технічної інвентаризації»

2. Бучанської міської ради Київської області

третя особа, яка

не заявляє

самостійних вимог

на предмет спору

Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області

про

визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Київської області від 13.06.2012 року у позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Колективне підприємство «Пересувна механізована колона № 107» звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2012 року по справі № 12/029-12 та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 року відновлено Колективному підприємству «Пересувна механізована колона № 107» строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області заперечує проти апеляційної скарги.

Від Комунального підприємства Київської обласної ради «Бучанське бюро технічної інвентаризації» надійшов лист, за яким останній заперечує проти апеляційної скарги.

Від Бучанської міської ради Київської області надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.

Колективним підприємством «Пересувна механізована колона № 107» подано клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку із тим, що замовлений позивачем висновок будівельно-технічної експертизи станом на 19.09.2012 року не виготовлений.

Клопотання задоволенню не підлягає, оскільки відсутні підстави для його задоволення відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Що ж стосується висновку експерта, то в силу статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду змінено склад колегії суддів.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.

29 квітня 1994 року між Фондом комунального майна Київської області - Продавець та Організацією орендарів підприємства пересувної механізованої колони №107 смт. Буча - Покупець був укладений договір-купівлі продажу державного майна орендного підприємства пересувної механізованої колони №107 смт. Буча, за умовами якого Фонд комунального майна Київської області зобов'язувався передати у власність Організації орендарів підприємства пересувної механізованої колони №107 смт. Буча цілісний майновий комплекс орендного підприємства пересувної механізованої колони №107 смт. Буча, а Організація орендарів підприємства пересувної механізованої колони №107 смт. Буча зобов'язувалась прийняти та оплатити вартість вказаного цілісного майнового комплексу. /а.с. 14-16/.

Згідно п. 3.1. Договору Продавець зобов'язаний передати «Покупцеві» об'єкт приватизації на протязі 10 календарних днів після повної сплати «Покупцем» суму вартості приватизованого майна, оформити з ним двосторонній акт прийому-передачі майна і видати свідоцтво про право власності.

По акту прийому-передачі проданого майна від 28.07.1994 року позивачу передано основні засоби, запаси та затрати, грошові кошти, розрахунки та інші пасиви, нематеріальні активи, об'єкти соціально-побутового призначення. /а.с. 17/.

В матеріалах справи наявне Свідоцтво про власність на майно Орендного підприємства пересувної механізованої колони № 107, смт. Буча, розташоване за адресою: Київська область, смт. Буча, вул. Тарасівська, 12. /а.с. 13/.

Рішенням Бучанської селищної ради Київської області ХХІІІ скликання від 10.02.2000 року «Про надання ПМК-107 в постійне користування земельної ділянки в смт. Буча по вул. Тарасівська, 12» позивачу було надано в постійне користування земельну ділянку, площею 3 400 кв.м., для обслуговування промислової бази в смт. Буча по вул. Тарасівській, 12. /а.с. 40/.

Згідно п. 1.1 Статуту Колективного підприємства «Пересувна механізована колона №107» Колективне підприємство «Пересувна механізована колона №107» є правонаступником всіх прав та обов'язків організації орендарів підприємства пересувної механізованої колони №107 смт. Буча. /а.с. 24-32/.

Господарський суд Київської області, приймаючи оскаржуване рішення дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставним, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погодитися не може, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

За статтею 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1). неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2). недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3). невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4). порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 144 Господарського кодексу України майнові права суб'єкта господарювання можуть виникати, зокрема, внаслідок створення майна.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним, власник не може бути позбавлений чи обмежений у здійсненні права власності, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 1 статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно частини 1 статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

В силу приписів частин 1 - 5 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник або користувач земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Чинний Цивільний кодекс встановлює умови, за яких самочинно збудований об'єкт нерухомості може бути оформлений у власність особи як такий, що споруджений правомірно: а). надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже самочинно збудоване нерухоме майно і прийняття судом рішення про визнання права власності за цією особою; б). на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за нею право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує прав інших осіб.

Згідно інвентаризаційної справи № 3603 Ірпінського бюро технічної інвентаризації на момент приватизації, до цілісного комплексу Орендного підприємства «ПМК-107» входили: майстерня, літ. «А», 1975 року побудови, розмір - 36,90*12,30 майстерня, літ. «А 1», 1975 року побудови, розмір - 9,70*18,15; кузня, літ. «Б», 1975 року побудови, розмір - 5,90*4,00; склад, літ. «В», 1985 року побудови, розмір - 4,08*8,55; огорожа, № 1,2, 1975 року побудови, розмір - 274,96, місцезнаходження: Київська область, м. Буча, вул. Тарасівська, 12.

В процесі здійснення господарської діяльності позивач побудував додаткові споруди для забезпечення власних виробничих потреб, а саме: навіс, літ. «Г», 1985 року побудови, розмір - 4,00*11,90, вагончик, літ. «Д», 1985 року побудови, розмір - 10,0*3,0; сарай, літ. «Л», 1985 року побудови, розмір - 3,80*6,40; навіс, літ. «І», 1985 року побудови, розмір 5,30*6,90, за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Тарасівська,12.

При цьому, слід відзначити, що згідно листа Державного комітету будівництва архітектури та житлової політики України № 12/5-126 від 23.09.1999 року «Щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на яких відсутні акти прийняття їх в експлуатацію», комітет вважає за доцільне проводити оформлення свідоцтва про право власності на об'єктах, які були закінчені будівництвом після 5 серпня 1992 року і на цей час не прийняті в експлуатацію - тільки при наявності актів прийняття в експлуатацію. По об'єктах, що збудовані до 05 серпня 1992 року, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складає БТІ.

Так, в матеріалах справи міститься висновок про вартість об'єкту оцінки на спірні будівлі та споруди, виготовлений ТОВ «Консалтингова компанія «Бі.Еф.Сі.», в якому зазначено, що спірні будівлі мають задовільних технічний стан. /а.с. 12/.

В той же час судом першої інстанції не було надано належної оцінки тому, що Позивач являється користувачем спірних споруд та будівель з 1985 року, а в силу статті 344 Цивільного кодексу України якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.

Матеріали справи містять акт обстеження майнового комплексу, підписаний завідувачем відділу містобудування та архітектури та начальником відділу архітектури КП «Бучабудзамовник», за яким: майстерня літ. «А», розміром 12,30*36,90 м, загальною площею 453,5 м2, кузня літ. «Б», розміром 5,90*4,00м, загальною площею 23,6м2, навіси літ. «Г», розміром 4,00*11,90м, літ. «І», розміром 5,30*6,90м, вагончик літ. «Ж», розміром 10,00*3,00м, сараї літ. «З», розміром 3,80*6,40м, літ. «Л», 450*7,50м, контейнер літ. «К», розміром 3,50*1,75м, контейнер літ. «И», розміром 3,00*2,70м, огорожа №1, №2. Демонтувати майстерню літ. «А1», розміром 9,70*18,15м, загальною площею 178,5м2, склад літ. «В», розміром 4,8*8,55м, загальною площею 34,9м2, вагончик літ «Д», розміром 10,00*3,00м, зважаючи на те, що зазначені будівлі розташовані в межах червоних ліній вул. проектної, що сполучає існуючу вулицю Тарасівську та проектуємий мікрорайон «Тарасівський». Примітка: є технічна можливість.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків.

Разом з цим, у відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.

Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» встановлено, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є обов'язковою і засвідчує факт визнання державою виникнення такого права.

Згідно з п. 1.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року, державна реєстрація об'єктів нерухомого майна та прав власності на них проводиться на підставі правовстановлювальних документів.

Державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць (п. 1.3 Тимчасового положення).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Згідно п. 10 Додатку № 1 до вищезазначеного положення, рішення судів, про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

У пункті 18 Листа Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001 року № 01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» зазначено, що названі у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» органи єдиної системи реєстрації відповідних прав можуть бути відповідачами за позовами про офіційне визнання права власності на об'єкт нерухомого майна. Оскільки відповідно до пункту 5 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, останні можуть бути відповідачами у таких справах.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи зазначене у даній постанові, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 13.06.2012 року у справі № 12/029-12 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Колективного підприємства «ПМК-107» задовольнити, рішення Господарського суду Київської області від 13 червня 2012 року по справі № 12/029-12 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Визнати за Колективним підприємством «ПМК-107» (код ЄДРПОУ 03362488, 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Миру, 2-а) право власності на майно цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Тарасівська, 12, а саме: майстерня, літ. «А», 1975 року побудови, розмір - 36,90*12,30; майстерня, літ. «А 1», 1975 року побудови, розмір - 9,70*18,15; кузня, літ. «Б», 1975 року побудови, розмір - 5,90*4,00; склад, літ. «В», 1985 року побудови, розмір - 4,08*8,55; навіс, літ. «Г», 1985 року побудови, розмір - 4,00*11,90; вагончик, літ. «Д», 1985 року побудови, розмір - 10,0*3,0; навіс, літ. «І», 1985 року побудови, розмір 5,30*6,90; огорожа, № 1,2, 1985 року побудови, розмір - 274,96; контейнер, літ. «К» - розмір - 3,50*1,75; контейнер, літ. «И», 1985 року побудови, розмір - 3,0*2,70.

Зобов'язати Комунальне підприємство «Бучанське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати за Колективним підприємством «ПМК-107» (код ЄДРПОУ 03362488, 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Миру, 2-а) право власності на майно цілісного майнового комплексу, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Буча, вул. Тарасівська, 12, а саме: майстерня, літ. «А», 1975 року побудови, розмір - 36,90*12,30; майстерня, літ. «А 1», 1975 року побудови, розмір - 9,70*18,15; кузня, літ. «Б», 1975 року побудови, розмір - 5,90*4,00; склад, літ. «В», 1985 року побудови, розмір - 4,08*8,55; навіс, літ. «Г», 1985 року побудови, розмір - 4,00*11,90; вагончик, літ. «Д», 1985 року побудови, розмір - 10,0*3,0; навіс, літ. «І», 1985 року побудови, розмір 5,30*6,90; огорожа, № 1,2, 1985 року побудови, розмір - 274,96; контейнер, літ. «К» - розмір - 3,50*1,75; контейнер, літ. «И», 1985 року побудови, розмір - 3,0*2,70.

2. Матеріали справи № 12/029-12 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.

Головуючий суддя Чорна Л.В.

Судді Тищенко О.В.

Мартюк А.І.

24.09.12 (відправлено)