Постанова
від 09.07.2012 по справі 13/463
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2012 № 13/463

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ткаченка Б.О.

суддів: Федорчука Р.В.

Лобаня О.І.

при секретарі Криворотько В.В.

за участю представників:

від позивача: Іваненко І.П. - дов. № 93/2012/02/13-18 від 13.02.2012 р.;

від відповідача: Галій Т.Д. - дов. № 783 від 04.07.2012 р.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва

на рішення Господарського суду міста Києва

від 09.11.2010 р.

у справі № 13/463 (суддя - Курдельчук І.Д.)

за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

до Комунального підприємства Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва

про стягнення 79 838,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2010 року по справі № 13/463 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» в особі структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» 73 601,86 грн. основного боргу, 4 174,64 грн. пені., 1 451,47 грн. інфляційних втрат, 610,92 грн. 3% річних, 798,39 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням Господарського суду міста Києва, Комунальне підприємство Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2010 року по справі № 13/463 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.

Представник апелянта в поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2010 року по справі № 13/463 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.03.2002 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Київенерго») (далі - позивач, постачальник) та Комунальним підприємством Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва (далі - відповідач, споживач) укладено договір № 540684 (далі - договір) на постачання теплової енергії у гарячій воді.

За умовами Договору постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

Згідно з п. 2.2.1. договору позивач зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води в обсягах зазначених в додатку № 1, яку згідно з п. 2.3.1 та п.2.3.2 договору відповідач зобов'язаний оплачувати в порядку, зазначеному у додатку № 4.

Пунктом 3 Додатку 4 до Договору встановлено, що оплату спожитої теплової енергії споживач здійснює щомісячно не пізніше 28 числа поточного місяця.

З наявних в матеріалах справи розрахунків, облікових карток та інших документів, суд першої інстанції встановив, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за Договором та поставив відповідачу теплову енергію, а останній не виконав взяті на себе зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії за зазначеним Договором у спірний період та має перед позивачем заборгованість за Договором в сумі 73 601,86 грн.

Згідно з ч. 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, який ґрунтується на наявних в матеріалах справи документах, про стягнення з відповідача 73 601,86 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 4 174,64 грн. пені колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбечено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 7 додатку № 4 до Договору, сторони погодили, що у випадку наявності у споживача енергії боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця), йому нараховується пеня в розмірі 0,5 % за кожен день прострочення до моменту повного погашення боргу, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством.

Колегія суддів, провівши повторний математичний розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 4 174,64 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 1 451,47 грн. інфляційних втрат та 610,92 грн. 3% річних.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судова колегія, провівши повторний математичний розрахунок, погоджується з висновком місцевого суду про стягнення з відповідача 1 451,47 грн. інфляційних втрат та 610,92 грн. 3% річних.

Колегія звертає увагу на посилання апелянта про погашення даної заборгованості, та зазначає, що він не позбавлений права на урегулювання спору шляхом пред'явлення документів, які підтверджують сплату заборгованості на стадії виконавчого провадження.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 73 601,86 грн. основного боргу, 4 174,64 грн. пені., 1 451,47 грн. інфляційних втрат, 610,92 грн. 3% річних.

Згідно зі ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обставини, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2010 року по справі № 13/463 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району міста Києва залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2010 року по справі № 13/463 - залишити без змін.

2. Матеріали справи № 13/463 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Ткаченко Б.О.

Судді Федорчук Р.В.

Лобань О.І.

СудКиївський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення09.07.2012
Оприлюднено08.11.2012
Номер документу27297005
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —13/463

Постанова від 09.07.2012

Господарське

Київський апеляційний господарський суд

Ткаченко Б.О.

Рішення від 13.12.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Станік С.Р.

Ухвала від 29.11.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Станік С.Р.

Ухвала від 07.11.2011

Господарське

Господарський суд міста Києва

Станік С.Р.

Постанова від 01.03.2010

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Глушенко Яна Борисівна

Постанова від 12.02.2009

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Степанюк А.Г.

Ухвала від 15.01.2009

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Степанюк А.Г.

Постанова від 14.10.2008

Господарське

Запорізький апеляційний господарський суд

Антонік С.Г.

Рішення від 07.08.2008

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Закурін М.К.

Рішення від 27.11.2007

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Закурін М.К.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні