Рішення

від 01.11.2012 по справі 2-2130/12

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Справа № 2-2130/12

Провадження № 2/2601/2130/12

01.11.2012 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Чупак А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9, ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12, третя особа -Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація -109 Голосіївського району», служба у справах дітей Голосіївської в місті Києві державної адміністрації про зміну договору найму житлового приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 про зміну договору найму житлового приміщення -

встановив:

В лютому 2012 року позивачі звернулися з позовом про зміну договору найму житлового приміщення, зазначивши наступне:

Спірна квартира складається з чотирьох кімнат житловою площею 53,98 кв.м., загальна площа -79,4 кв.м. В квартирі зареєстровано дванадцять чоловік. Власником особового рахунку є відповідач ОСОБА_13. Фактично частка житлової площі, що припадає на позивачів складає 17.99 кв.м. Позивачі вважають що одна кімната -17,2 кв.м. може бути виділена у вигляді окремого житлового приміщення, і бажають щоб їм була виділена саме ця кімната

Cвої позовні вимоги позивачі мотивують тим, що позивачі не ведуть спільного господарства з відповідачами. Частка житлової площі, що припадає на позивачів складає 17,99 кв.м. і одна кімната -17,2 кв.м. може бути виділена у вигляді окремого житлового приміщення. Цією кімнатою позивачі користуються більше двох років і бажають що саме цю кімнату їм виділили, оскільки вони самостійно, за свої кошти проводили ремонтні роботи та оплачували комунальні послуги окремо від відповідачів саме за користування цією кімнатою.

Відповідачі ОСОБА_10 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_11 та ОСОБА_12 заперечуючи у задоволенні позову, звернулись до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 яка виступає в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 що виступає в інтересах неповнолітньої дочки ОСОБА_9 про зміну договору найму житлового приміщення шляхом виділення у користування ОСОБА_10 що діє в інтересах своїх неповнолітніх дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_12, житлову кімнату №4 на плані технічного паспорта, площею 12,2 кв.м. Свої позовні вимоги у зустрічному позові обґрунтували наступним чином, угода між позивачами та відповідачами по справі про порядок користування житлом не укладалась, спільного господарства вони не ведуть. Частина житлової площі, що припадає на ОСОБА_10 та її неповнолітніх дітей ОСОБА_11 та ОСОБА_12 складає 13,49 кв.м., кімната №4 на плані технічного паспорта становить -12,2 кв.м. та може бути віділена в натурі.

Судом до справи було залучено орган опіки та піклування Голосіївської РДА, оскільки розгляд справи торкається житлових прав неповнолітніх ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та можливе задоволення позову може порушити їх права, орган опіки та піклування Голосіївської РДА надав пояснення в яких просить відмовити у задоволенні первісного позову та зустрічного позову з підстав викладених в поясненнях.

В судовому засіданні позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Відповідачі ОСОБА_8 та ОСОБА_10 позов визнали. Відповідачі ОСОБА_10 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_11 та ОСОБА_12 заперечили просили задовольнити зустрічний позов з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві. Позивач в судовому засіданні заявила, що предметом позову є фактично виділення кімнати у користування, а не зміна договору найму житлового приміщення у частині платежів. В судове засідання не з'явились ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судове засідання не зявилися, повідомдлялись належним чином про дату і час судового розгляду.

Вислухавши пояснення позивачів та відповідачів, які з'явилися, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновків про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог позивачів та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог відповідачів, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 18 квітня 1990 року виконавчий комітет районної ради народних депутатів м. Києва було видано ордер №59699 на житлове приміщення серія Б ОСОБА_5 з сім'єю із шести чоловік АДРЕСА_1. Відповідно до довідки ЖЕО-109 №211 від 01.02.2012р. за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано та проживають 12 чоловік, а саме:ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. Відповідно до технічного плану квартира складається з восьми приміщень з яких чотири житлові кімнати. Загальна площа квартири становить 79,6 кв.м. з яких житлова площа - 53,9 кв.м. і службова -25,7 кв.м.

Фактично позивачі займають кімнату житловою площею - 17,2 кв.м., а відповідачі ОСОБА_10 що виступає також в інтересах неповнолітніх ОСОБА_11 та ОСОБА_12 займають кімнату житловою площею -12,2 кв.м.

Суд вважає, що запропоновані в позові та у зустрічному позові варіанти поділу житлових приміщень не відповідають встановленим нормам, оскільки відповідно до ст. 47 Житлового кодексу норма жилої площі в Українській РСР встановлюється в розмірі 13,65 квадратних метра на одну особу.

У випадку задоволення позову та вимог позивачів за первісним позовом та за зустрічним позовом це призведе до штучного погіршення житлових умов і викличе необхідність безпідставної постановки на житловий облік як таких, що потребують поліпшення житлових умов.

За змістом статті 104 ЖК України члени сім'ї наймача вправі вимагати укладення окремого договору найму, якщо жилу площу що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 ЖК України.

Відповідно до п.1.6. Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12. 04 1985 року №2 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»поділ жилого приміщення за вимогою члена сім'ї наймача не може бути допущений, коли це призведе до штучного погіршення житлових умов і викличе необхідність постановки на облік як таких, що потребують поліпшення житлових умов.

Суд бере до уваги пояснення Служби у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації на підставі складеного акта обстеження житлово-побутових умов проживання, відповідно до якого Служба у справах дітей РДА м. Києва заперечує проти задоволення позовів посилаючись на те, що у разі задоволення позовів будуть обмежені законні права малолітніх на користування всією жилою площею даної квартири, а також зменшить частки малолітніх дітей у разі приватизації даної квартири. Відповідно до ч.2 ст. 18 Закону України «Про охорону дитинства»діти -члени сім'ї наймача або власники житлового приміщення мають право користуватися займаними приміщенням на рівні з власником або наймачем. Відповідно до ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей»передбачено не припустимість зменшення або обмеження прав охоронюваних законом інтересів дітей при вчинені будь-яких правочинів стосовно житлового приміщення. Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного і соціального розвитку.

З огляду на наведене, враховуючи що запропонований у позові та у зустрічному позові поділ житлового приміщення призведе до штучного погіршення житлових умов і викличе необхідність постановки на облік як таких, що потребують поліпшення житлових умов, і беручи до уваги, обставину того, що розмів житлової площі не відповідає встановленим нормам, підстав для задоволення позовних вимог первісного позову та зустрічного позову у суду немає.

Керуючись ст.ст.10,15,209,212-215,218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 47,63,64, 104 ЖК України, суд -

На підставі ст. 209, 218 ЦПК України,суд,

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9, ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12, третя особа -Комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна організація -109 Голосіївського району», служба у справах дітей Голосіївської в місті Києві державної адміністрації про зміну договору найму житлового приміщення - відмовити у повному обсязі.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 про зміну договору найму житлового приміщення -відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя